
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2020 року справа № 580/704/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у порядку загального позовного провадження у письмовому провадженні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Буцької селищної ради Маньківського району Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - комунальне проектно-виробниче архітектурно-планувальне підприємство “Облархбюро” Черкаської обласної ради про визнання незаконним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Буцької селищної ради Маньківського району Черкаської області (далі - відповідач), в якій просить визнати незаконним та скасувати рішення 26 чергової сесії Буцької селищної ради про затвердження “Детальний план території Буцького каньйону та прилеглої житлової та громадської забудови в смт. Буки Маньківського району Черкаської області” від 25.11.2019.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірне рішення прийняте з порушення процедури його прийняття, зокрема, проведення громадських слухань та врахування їх результатів. Також під час прийняття спірного рішення не враховано порушення розробника містобудівної документації щодо скорочення прибережної захисної смуги. Крім того, містобудівна документація розроблена на підставі ДБН, які втратили чинність. Тому просив задовольнити позов.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 31.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження
У встановлений судом строк відповідач відзив, а третя особа пояснень на позов не подали, про причини неподання суд не повідомили.
13.08.2020 суд ухвалою продовжив на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строк розгляду справи.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.
Позивач ОСОБА_1 , згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01.09.2016, укладеного з ОСОБА_2 , є власником земельної ділянки з кадастровим номером 7123155300:01:002:0140, площею 0,1200 га (в т.ч. 0,1136 га – прибудинкова територія, 0,0064 га - капітальна), наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.29, 30).
Згідно з витягом з протоколу пленарного засідання 26 сесії Буцької селищної ради від 25.11.2019 на порядок денний винесено ряд питань, зокрема, затвердження «Детального плану території Буцького каньйону та прилеглої житлової та громадської забудови в смт Буки Маньківського району Черкаської області».
За наслідками голосування за вказане питання прийнято рішення від 25.11.2019 №26-53/VII пунктом 1 якого затверджено «Детальний план території Буцького каньйону та прилеглої житлової та громадської забудови в смт.Буки Маньківського району Черкаської області», з основними техніко-економічними показниками. Територія ( в межах детального плану) орієнтовно складає – 110га, в тому числі: Ділянка № 1 (стоянка для автобусів) – 0,4703га; Ділянка №2(пункт прокату веломототехніки) – 0,0462га; Ділянка №3(кафе-ресторан з відкритою терасою); Ділянка №4 (дитячий парк розваг) – 0,8073га; Ділянка №5 (ресторан та музей) – 0,3000га; Ділянка №6 (стоянка для легкових автомашин) – 0,1525га; Ділянка №7 (музей меду) – 0,2431га; Ділянка №8 (готель) – 0,2464га; Ділянка №9 (кафе, столова) – 0,0630га; Ділянка № НОМЕР_1 (магазин) – 0,0315га; Ділянка № НОМЕР_2 (будівля прокату туристичного спорядження) – 1,6048га; Ділянка №12 (ветеринарна аптека) – 0,0200га; Ділянка №13 (магазин) – 0,0400га.
Не погоджуючись із цим рішенням, позивач звернувся в суд з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд врахував таке.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 12 Закон України «Про основи містобудування» до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності врегульовано Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до пунктів 2, 3, 7, 8 частини 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;
детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території;
містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.
Згідно із статтею 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.
Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.
Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
Згідно приписів частини 1 статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Статтею 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.
На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід`ємною частиною детального плану території.
Детальний план території визначає:
1) принципи планувально-просторової організації забудови;
2) червоні лінії та лінії регулювання забудови;
3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами;
4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;
5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;
6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;
7) черговість та обсяги інженерної підготовки території;
8) систему інженерних мереж;
9) порядок організації транспортного і пішохідного руху;
10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі;
11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).
Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.
Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Матеріали детального плану території не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.
Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.
Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.
Сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов`язані забезпечити:
1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками;
2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості;
3) реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення);
4) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;
5) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
Пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань.
Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються.
Пропозиції до проектів містобудівної документації на місцевому рівні мають право надавати:
1) повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні;
2) юридичні особи, об`єкти нерухомого майна яких розташовані на території, для якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні;
3) власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розробляється документація, та на суміжній з нею;
4) представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію;
5) народні депутати України, депутати відповідних місцевих рад.
Для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадських слухань, може утворюватися погоджувальна комісія.
До складу погоджувальної комісії входять:
1) посадові особи відповідного органу місцевого самоврядування;
2) представники органу земельних ресурсів, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органу, органу містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів;
3) представники професійних об`єднань та спілок, архітектори, науковці;
4) уповноважені представники громадськості, які обираються під час громадських слухань. Кількість представників громадськості має становити не менше 50 відсотків і не більше 70 відсотків загальної чисельності комісії.
Головою погоджувальної комісії є посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування.
Погоджувальна комісія протягом двох тижнів після її створення розглядає спірні питання, зафіксовані у протоколі громадських слухань, та ухвалює рішення про врахування або мотивоване відхилення цих пропозицій (зауважень).
Засідання погоджувальної комісії є правомочним, якщо у ньому взяли участь не менше двох третин її членів (з них не менше половини представників громадськості).
Рішення погоджувальної комісії приймається більшістю присутніх членів та оформлюється відповідним протоколом.
У разі неспроможності погоджувальної комісії врегулювати спірні питання між сторонами остаточне рішення приймає відповідний орган місцевого самоврядування. Урегульовані погоджувальною комісією спірні питання між сторонами або прийняті відповідним органом місцевого самоврядування рішення є підставою для внесення змін до проекту відповідної документації.
Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах цих органів.
Особи, які оприлюднюють проекти генеральних планів населених пунктів, зонування територій, детальних планів територій, є відповідальними за їх автентичність. Фінансування заходів щодо врахування громадських інтересів здійснюється за рахунок органів місцевого самоврядування.
Порядок проведення громадських слухань визначає Кабінет Міністрів України.
Механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій врегульовано Порядком проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555.
Пунктами 2, 3 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні передбачено, що проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації здійснюється під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації.
Сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи відповідно до частини 3 статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забезпечують:
оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення проектів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками;
оприлюднення розроблених проектів містобудівної документації і доступ громадськості до зазначеної інформації;
реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації;
узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проектів містобудівної документації через погоджувальну комісію (у разі її утворення);
оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.
Відповідно до пункту 7 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні пропозиції до проектів містобудівної документації мають право подавати:
1) повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні;
2) юридичні особи, об`єкти нерухомого майна яких розташовані на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні;
3) власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розроблено проект містобудівної документації, та на суміжних з нею територіях;
4) представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію;
5) народні депутати України, депутати відповідних місцевих рад.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку, що громадські слухання містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються оприлюдненням проектів містобудівної документації на місцевому рівні, наданням особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій; безпосереднім поданням пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворенням погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюдненням результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.
Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 10 липня 2018 року у справі №369/7675/14-а, які обов`язкові для врахування судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України
З протоколу громадських слухань від 12.08.2019 суд встановив, що 12.08.2019 було зареєстровано 2 клопотання позивача. Оскільки позивач є лише замовником Детального плану, відсутня можливість відреагувати належним чином на клопотання. Позивач зобов`язався передати їх виконавцю.
З протоколу громадських слухань від 25.11.2019 щодо врахування громадських інтересів у зв`язку з питанням затвердження вказаного Детального плану. Суд встановив, що позивачем подано зауваження щодо відсутності на детальному плані належної йому на праві власності земельної ділянки.
Зі змісту наведених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем у справі існували спірні питання щодо проекту детального плану, які потребували узгодження.
Водночас, всупереч вищевказаним нормам відповідачем не забезпечено утворення погоджувальної комісії щодо узгодження спірного питання.
Крім того, відповідачем не надано доказів оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації, як того вимагає Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів.
Натомість, того ж дня 25.11.2019 відповідачем прийнято спірне рішення, яким затверджено вищевказаний детальний план.
Як вбачається, із витягу з протоколу пленарного засідання 26 сесії Буцької селищної ради від 25.11.2019 питання зауваження позивача щодо не включення належної йому земельної ділянки до Детального плану на розгляд сесії не виносилось і не розглядалось.
Такі дії органу місцевого самоврядування безумовно свідчать про порушення відповідачем прав позивача, як користувача земельної ділянки з кадастровим номером 7123155300:01:002:0140, яка розташована на території щодо якої розроблено детальний план.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 14 листопада 2019 року у справі №0740/885/18.
Враховуючи, що спірне рішення прийнято не на підставі та не у спосіб, що визначений законами України, без урахуванням прав позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому суд дійшов висновку стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст.6, 14, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Буцької селищної ради від 25.11.2019 №26-53/VII ghj затвердження «Детального плану території Буцького каньйону та прилеглої житлової та громадської забудови в смт. Буки Маньківського району Черкаської області».
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Буцької селищної ради (02114, Черкаська обл., Маньківський р-н, смт. Буки, вул. Центральна, буд.28, код ЄДРПОУ 25659763) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя О.А. Рідзель
Судове рішення № 93876970, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 24.12.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 580/704/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: