Рішення № 93876727, 28.12.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1930/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

І. Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Херсонській області), у якому просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №213050014288 від 26/06/2020 про результати розгляду заяви;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, відповідно до п. “д” ст.55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, з 24.06.2020 р. пенсію за вислугу років, зарахувавши до вислуги років періоди роботи з 26.12.2001 р. по 11.12.2008 р. в Керченському морському торгівельному порту на посадах матроса т/х “Киянин”, третього механіка т/х “Порт Керчь”.

ІІ. Позиція позивача, заперечення відповідача

Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що після досягнення 55-річного віку він звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "д" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Проте, рішенням ГУ ПФУ в Херсонській області від 26 червня 2020 року відмовлено позивачу у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Позивач вважає дане рішення відповідача протиправним, оскільки останнім незаконно не враховано періоди роботи з 26.12.2001 р. по 11.12.2008 р. в Керченському морському торгівельному порту на посадах матроса т/х “Киянин”, третього механіка т/х “Порт Керчь” через те, що пільгова довідка від 20.02.2020 р. видана ФДУП РК КМП « Керченський торговий порт», тобто незаконними владними органами, які діють на нинішній окупованій території АР Крим.

21.08.2020 року відповідачем надано до суд відзив на позов, яким просить відмовити у задоволенні позову, оскільки рішення ГУ ПФУ в Херсонській області від 26 червня 2020 року про відмову у призначені пенсії позивачу за вислугу років згідно п. "д" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є правомірним та відповідає ст. 9 Закону України “ Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ”, якою передбачено, що будь-які органи, їх посадові особи та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, непередбаченому законом; будь-які рішення, документи, видані такими органами та/або особами є недійсними та не створюють правових наслідків, не підлягають реєстрації та виконанню. Враховуючи, що надана позивачем пільгова довідка від 20.02.2020 року № ОК/60 видана Філією Державного унітарного підприємства Республіки Крим "Кримські морські порти" "Керченський торговий порт", тому у відповідача відсутні законні підстави для її застосування при обчислені стажу роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 27.07.2020 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. (ст. 258 КАС України).

Частиною 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

На момент відкриття провадження у даній справі, 17.07.2020 набув чинності Закон України № 731-IX від 18 червня 2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", пунктом 2 розділу ІІ цього Закону встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Тобто, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом - 06.08.2020.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2020 р. № 956 з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), строк карантину на території України продовжено до 31 грудня 2020 р.

Крім того, Законом України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що обґрунтованість тривалості провадження завжди повинна оцінюватися в світлі обставин справи з посиланням на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади а також те, що було головним для заявника в спорі.

У рішенні ЕСПЛ у справі "Сомор`яй проти Угорщини" (заява № 60934/13) відзначає, що пенсійні спори потребують особливої ретельності.

Справа є важливою для позивача та вимагала особливої ретельності, чим обумовлена тривалість її розгляду.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 24 червня 2020 року звернувся до Херсонського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) управління обслуговування громадян Управління із заявою про призначення пенсії за вислугу років, як працівник плавскладу, відповідно до пункту “д” статті 55 Закону № 1788 та надав такі документи:

1) трудову книжку, за записами якої гр. ОСОБА_1 працював:

- з 01.02.1988 по 31.12.1994 на Херсонському суднобудівному – судноремонтному заводі ім. Комінтерна на посадах електрика-моториста теплоходу «И. Акулов» моториста-матроса т/х “Иван Сергиенко”, т/х “Н.Кузнецов»;

- з 01.01.1995 по 22.11.1999 в АСК “Укррічфлот ” на посаді моториста-матроса т/х “Николай Кузнецов”;

- з 26.12.2001 по 11.12.2008 в Керченському морському торговому порту на посадах матроса т/х “Киянин”, третього механіка т/х “Порт Керчь”;

2) пільгову довідку від 19.12.2019 № 11-01-22/332, надану АСК « Укррічфлот», в якій зазначено, що гр. ОСОБА_1 працював в Філії “ Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерна” з 01.04.1988 по 31.12.1994 на посаді моториста-матроса т/х “50 лет Пионерии”, т/х “10 Пятилетка”, т/х “Боженко”, т/х “И.Сергиенко”, т/х “Н.Криворучко”, т/х “Трубеж”, т/х “Ю.Коцюбинськи “А.Бубнов”, т/х “М.Лацис”, т/х “Г.Арсенала”, т/х “Н.Кузнецов”. Зазначені судна не відносяться до портових, що постійно працюють на акваторії порту, службоводопоміжних, роз`їзних, приміського і внутріміського сполучення;

3) пільгову довідку від 19.12.2019 № 11-01-22/333, надану АСК « Укррічфлот», в якій зазначено, що гр. ОСОБА_1 працював в Акціонерній Судноплавній Компанії “Укррічфлот” з 01.01.1995 по 22.11.1999 на посаді моториста-матроса на т/х ” ОСОБА_2 ”. Зазначене судно не відноситься до портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз`їзних, приміського і внутріміського сполучення;

4) пільгову довідку від 20.02.2020 № ОК/60, надану Філією Державного унітарного підприємства Республіки Крим “ Кримські морські порти ” “ Керченський торговий порт ”, в якій вказано, що заявник працював в Керченському морському торговому порту з 11.10.2004 по 18.04.2005, з 19.10.2005 по 30.03.2006, з 17.08.2006 по 28.01,2007, з 21.07.2007 по 30.05.2008 на посаді третього механіка т/х “Порт Керчь”.

26.06.2020 року рішенням відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 213050014288 про результати розгляду заяви відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту "д" ст. 55 Закону України “ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ” у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон України № 1058), яким передбачено, зокрема,

- періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. (абз. перший частини 4 ст.24).

- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. ( частина перша ст. 44);

- особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". ( пункт 2-1 розділу XV «Прикінцеві положення»);

- до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. ( пункт 16 розділу XV «Прикінцеві положення»)

Відповідно до Конституції України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій гарантує всім непрацездатним громадянам України Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII ( надалі - Закон № 1788-XII), яким передбачено, зокрема,

- громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом ( частина 1 статті 1 ).

- за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії, у т.ч. за вислугу років ( частина 1 статі 2);

- звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. (частина перша статті 7);

- пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію. (частина друга статті 7);

- пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком (стаття 51);

- право на пенсію за вислугу років мають: зокрема, плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз`їзних, приміського і внутріміського сполучення). (стаття 52);

- право на пенсію за вислугу років мають: плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюют сполучення) - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі. ( пункт "д" ч. 1 статті 55);

- основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. ( стаття 62 ).

Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабміну України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, зокрема,

- основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. ( пункт перший);

- у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. ( абзац перший - другий пункту 20 );

- у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. ( абзац третій пункту 20 в редакції постанови КМ № 109 від 30.01.2019 ).

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), яким визначено, зокрема,

- до заяви про призначення пенсії за вислугу років, крім документів, передбачених підпунктами 1-4 пункту 2.1 цього розділу, надаються також документи, що підтверджують стаж роботи, який дає право на призначення такого виду пенсії. Пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи. ( пункт 2.4 розділу II)

- при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. ( пункт 4.2 розділу ІV);

- не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. ( пункт 4.3 розділу ІV).

VI. Оцінка суду

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію, особливістю яких є зменшення пенсійного віку, необхідного для призначення, а умовою для призначення - наявність, як правило, відповідного стажу роботи за спеціальністю. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. При цьому, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, із заявою про призначення пенсії за вислугу років, як працівник плавскладу, відповідно до пункту “д” статті 55 Закону № 1788, ОСОБА_1 на підтвердження стажу роботи, у т.ч. спеціального, надав трудову книжку, а також пільгові довідки, видані АСК “Укррічфлот”, а також Філією Державного унітарного підприємства Республіки Крим “ Кримські морські порти ” “ Керченський торговий порт ”.

Проте, пільгову довідку Філії Державного унітарного підприємства Республіки Крим “ Кримські морські порти ” “Керченський торговий порт ” від 20.02.2020 № ОК/60 відповідач не прийняв до уваги з тією підстави, що вона видана установою на окупованій території, діяльність якої вважається незаконною.

Отже, предметом спору у даній справі є правомірність рішення відповідача щодо відмови позивачу у призначені пенсії, прийнятого за результатами розгляду його заяви та доданих до неї документів, а тому для правильного вирішення оскаржуваних правовідносин необхідно встановити чи відповідали дії відповідача при розгляді заяви позивача від 24.06.2020 вимогам законодавства, а також чи є належними доводи управління ПФУ щодо визнання недійсною та такою, що не створює правових наслідків пільгова довідка Філії Державного унітарного підприємства Республіки Крим “ Кримські морські порти ” “ Керченський торговий порт ” від 20.02.2020 № ОК/60.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення відповідача, то висновок про відсутність у ОСОБА_1 необхідного пільгового стажу роботи відповідно до пункту “д” статті 55 Закону № 1788 вмотивований єдиною підставою, а саме, відсутністю законних підстав для застосування вказаної пільгової довідки Філії Державного унітарного підприємства Республіки Крим “ Кримські морські порти” “Керченський торговий порт” при обчислені стажу роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років, оскільки видана установою на окупованій території, діяльність якої вважається незаконною.

Щодо спірного питання суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1207-VII тимчасово окупованою територією визначено сухопутну територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.

Згідно із частинами першою - третьою статті 9 Закону № 1207-VII передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно п. 70 рішення у справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04), Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

Відповідно до вказаних положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Україна як держава взяла на себе обов`язок вжиття всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 3 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року №137-V, яка набрала чинності з 1 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов`язаннями України.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Отже, в контексті оцінки документів, виданих підприємствами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, суд вважає, що не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення.

Суд звертає увагу, що дана позиція підтримується сталою практикою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, що міститься в постановах від 31 січня 2019 року по справі №233/1181/1717, від 17 липня 2019 року по справі №654/1278/17, від 21 лютого 2020 року по справі №701/1196/16-а від 04 березня 2020 року по справі №235/2008/17, від 08 квітня 2020 року по справі №242/1568/17.

З огляду на вказане, суд вважає, що неврахування пільгової довідки Філії Державного унітарного підприємства Республіки Крим “ Кримські морські порти ” “ Керченський торговий порт ” від 20.02.2020 № ОК/60 є порушенням конституційних прав позивача на отримання належного пенсійного забезпечення.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що пільгова довідка від 20.02.2020 року №ОК/60, що видана Філією Державного унітарного підприємства Республіки Крим "Кримські морські порти" "Керченський торговий порт", є належним документом для підтвердження періоду роботи позивача у Керченському морському торговому порту з 11.10.2004 по 18.04.2005 рр., з 19.10.2005 по 30.03.2006 рр., з 17.08.2006 по 28.01.2007 рр., з 21.07.2007 по 30.05.2008 рр. на посаді третього механіка т/х “Порт Керчь”, а тому рішення ГУ ПФУ в Херсонській області від 26 червня 2020 року № 213050014288 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту “д” статті 55 Закону України “ Про пенсійне забезпечення ” є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача зобов`язати ГУ Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, відповідно до п. “д” ст.55 Закону України “ Про пенсійне забезпечення ”, з 24.06.2020 р. пенсію за вислугу років, зарахувавши до вислуги років періоди роботи з 26.12.2001 р. по 11.12.2008 р. в Керченському морському торгівельному порту на посадах матроса т/х “Киянин”, третього механіка т/х “Порт Керчь”, то суд вказує про таке.

Відповідно до положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Статтею 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.

Тобто, саме Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та готує документи для її виплати. Тобто, безпосередньо органи Пенсійного фонду мають виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії, зокрема прийняття відповідного рішення, в тому числі щодо призначення пенсії за вислугою років, оскільки прийняттю такого рішення передує дослідження та аналіз відповідного стажу роботи особи, що звернулася за призначенням пенсії; перевірка та оцінка наданих доказів на предмет їх прийнятності та достатності.

Крім того у даному спорі суд не обраховує стаж роботи позивача, що виключає можливість зобов`язання відповідача призначити позивачеві пенсію, оскільки в межах розгляду даної адміністративної справи судом не досліджувалось питання наявності у позивача загального та спеціального трудового стажу, а обов`язковою передумовою для призначення є наявність, як правило, відповідного стажу роботи за спеціальністю.

В той же час, з оскаржуваного рішення ГУ ПФУ в Херсонській області від 26 червня 2020 року № 213050014288 слідує, що при розгляді заяви позивача про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «д» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідач обмежився лише дослідженням періоду роботи позивача у Керченському морському торговому порту з 11.10.2004 по 18.04.2005 рр., з 19.10.2005 по 30.03.2006 рр., з 17.08.2006 по 28.01.2007 рр., з 21.07.2007 по 30.05.2008 рр. на посаді третього механіка т/х “Порт Керчь”, та залишив поза увагою додані до заяви копії інших документів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи, що призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Таким чином, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання ГУ ПФУ в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.06.2020 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. “д” ст.55 Закону України “ Про пенсійне забезпечення ” та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Правову позицію, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, у зв`язку з чим належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов`язання відповідача призначити таку пенсію позивачу, висловлено Верховним Судом у постанові від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72694515).

У силу положень частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Підсумовуючи викладене, позовні вимоги про зобов`язання ГУ Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, відповідно до п. “д” ст.55 Закону України “ Про пенсійне забезпечення ”, з 24.06.2020 р. пенсію за вислугу років, зарахувавши до вислуги років періоди роботи з 26.12.2001 р. по 11.12.2008 р. в Керченському морському торгівельному порту на посадах матроса т/х “Киянин”, третього механіка т/х “Порт Керчь”, не підлягають задоволенню.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що єдиною підставою для прийняття оскаржуваного рішення є не врахування відповідачем пільгової довідки Філії Державного унітарного підприємства Республіки Крим “Кримські морські порти” “Керченський торговий порт” від 20.02.2020 № ОК/60 щодо періоду роботи позивача в Керченському морському торговому порту на посаді третього механіка т/х “Порт Керчь”, а не на посадах матроса т/х “Киянин”.

VII. Висновок суду

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

VIII. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи, при звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 840,80 грн., що підтверджується платіжним документом від 17.07.2020 р. № 16947.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд вказує, оскільки за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, тому сплачений позивачем судовий збір в сумі 420, 40 грн. підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (місцезнаходження: 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, буд. 6, код ЄДРПОУ 21295057) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 26 червня 2020 року № 213050014288 про результати розгляду заяви.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.06.2020 року про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «д» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 420,40 грн. ( чотириста двадцять грн. 40 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна

кат. 112010201