Ухвала суду № 93876627, 29.12.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 У Х В А Л А

29 грудня 2020 року № 520/17877/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

розглянувши у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у спрощеному провадженні заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) , який діє в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про визнання протиправною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив визнати нечинним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф- 132605-17, щодо сплати заборгованості з єдиного соціального внеску, винесену 18 листопада 2019 року, Головним управлінням ДПС в Харківській області, на суму 26 539,26 грн.

Ухвалою судді від 15.12.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про визнання протиправною та скасування вимоги.

28.12.2020 до суду надійшла заява представника позивача, в якій він просив вжити заходів забезпечення позову в межах адміністративної справи № 520/17877/2020 за позовом ОСОБА_2 , до ГУ ДПС України в Харківській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, шляхом: Зупинення стягнення в межах виконавчого провадження 63510199, відкритого Державним виконавцем Київського ВДВС у м. Харкові СМУМЮ (м. Харків) - Татауровим Владиславом Андрійовичем на підставі Вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-132605-17, щодо сплати заборгованості з єдиного соціального внеску, від 18 листопада 2019 року, виданого Головним управлінням ДПС в Харківській області, на суму 26539,26 грн., до моменту набрання законної сили рішенням суду в межах справи №520/17877/2020; Покладення обов`язку на Державного виконавця Київського ВДВС у м. Харкові СМУМЮ (м. Харків) - ОСОБА_3 , відкликати Постанову про розшук майна боржника від 17.12.2020 р., винесену в межах виконавчого провадження № 63510199, відкритого Державним виконавцем Київського ВДВС у м. Харкові СМУМЮ (м. Харків) - Татауровим Владиславом Андрійовичем на підставі Вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-132605-17, щодо сплати заборгованості з єдиного соціального внеску, від 18 листопада 2019 року, виданого Головним управлінням ДПС в Харківській області, на суму 26539,26 грн., до моменту набрання законної сили рішенням суду в межах справи № 520/17877/2020. Допустити негайне виконання вказаних заходів забезпечення позову, надавши законної сили ухвалі про забезпечення позову, законної сили в момент її проголошення. Видати на руки ухвалу суду про забезпечення позову, для подальшої її передачі Державному виконавцю Київського ВДВС у м. Харкові СМУМЮ (м. Харків) - ОСОБА_3 і її безпосереднього виконання.

В обґрунтування заяви зазначено, що позивачу стало відомо про наявність податкового боргу за оскаржуваною податковою вимогою тільки тоді, коли через додаток «Дія» його було проінформовано про наявність арештів на майно та банківські рахунки накладені в межах виконавчого провадження № 63510199, відкритого Державним виконавцем Київського ВДВС у м. Харкові СМУМЮ (м. Харків) - Татауровим Владиславом Андрійовичем, щодо стягнення з позивача 29350.19 грн. Неодноразові звернення до Державного виконавця Київського ВДВС у м. Харкові СМУМЮ (м. Харків) - ОСОБА_3 , щодо припинення чи призупинення вказаного виконавчого провадження через оскарження виконавчого документу до Харківського окружного адміністративного суду - залишились без будь-якої реакції з боку цієї посадової особи. Виконавче провадження - відкрито і не було припинено/призупинено. 17 грудня 2020 року, в межах виконавчого провадження № 63510199 було винесено постанову про розшук майна боржника, а саме єдиного транспортного засобу який належить Позивачу на праві власності - автомобіля VOLKSWAGEN, реєстраційний номер: НОМЕР_1 ; , V1N / Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , яка вже спрямована до органів Національної поліції для реалізації та виконання - за час, поки Позивач здійснює захист своїх прав та законних інтересів в судовому порядку, за рахунок майна Позивача може бути стягнуто суми податкового боргу, який, на думку позивача, є необґрунтованим, неправомірним і безпідставним. Стягнення буде відбуватись незалежно від волі Позивача чи будь-якого суб`єкта владних повноважень в порядку встановленому положеннями Закону України «Про виконавче провадження». Наявність відкритого виконавчого провадження, на думку позивача, спричиняє йому істотні недоліки та незручності, оскільки через потрапляння Позивача до Єдиного реєстру боржників, в нього вже було заблоковано всі особисті банківські рахунки, та відмовлено у відкритті нових. Представник позивача вказує на те, що Позивач здійснює роботу яка пов`язана із транспортним експедируванням вантажів під час їх придбання для задоволення потреб його працедавця. Таку роботу неможливо виконувати без особистого транспортного засобу. Таким чином, автомобіль який належить Позивачу на праві власності - автомобіля VOLKSWAGEN, реєстраційний номер: НОМЕР_1 ; , VIN / Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 є єдиним транспортним засобом що є у наявності у Позивача і саме від нього залежатиме заробіток Позивача для подальшого задоволення особистих потреб та утримання своєї родини. Представник позивача, також, зазначає, що позивач позбавлений можливості заробляти грошові кошти для утримання себе та своєї сім`ї, а тому просить суд застосувати заходи забезпечення його адміністративного позову, що визначені положеннями статті 151 КАС України. Саме такі заходи, на думку представника позивача, дозволять зупинити процедуру примусового стягнення суми податкового боргу, який оскаржується Позивачем і захистити його права і законні інтереси. Саме такі заходи забезпечення позову, як вказує представник позивача, є співмірними із заявленими позовними вимогами та не порушують і не створюють загрози порушення прав та законних інтересів ні відповідача у справі ні будь-яких інших осіб.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши доводи заяви та надані докази, суд дійшов наступного.

Згідно з ч.1, ч.2, ч.3 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення адміністративного позову без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Верховний Суд у постанові від 24 грудня 2019 року у справі №826/16888/18 вказав, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

За Рекомендацією №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Водночас заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з правовими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Тому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Слід зазначити, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 19.06.2018 (справа №826/9263/17, адміністративне провадження №К/9901/44796/18).

Зі змісту поданої заяви про забезпечення позову, судом не встановлено, а позивачем не доведено існування жодної з обставин, передбачених ч. 2 ст. 150 КАСУ, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення в межах виконавчого провадження 63510199, відкритого Державним виконавцем Київського ВДВС у м. Харкові СМУМЮ (м. Харків) - Татауровим Владиславом Андрійовичем на підставі Вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-132605-17, щодо сплати заборгованості з єдиного соціального внеску, від 18 листопада 2019 року, виданого Головним управлінням ДПС в Харківській області, на суму 26539,26 грн., до моменту набрання законної сили рішенням суду в межах справи №520/17877/2020; Покладення обов`язку на Державного виконавця Київського ВДВС у м. Харкові СМУМЮ (м. Харків) - ОСОБА_3 , відкликати Постанову про розшук майна боржника від 17.12.2020 р., винесену в межах виконавчого провадження № 63510199, відкритого Державним виконавцем Київського ВДВС у м. Харкові СМУМЮ (м. Харків) - Татауровим Владиславом Андрійовичем на підставі Вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-132605-17, щодо сплати заборгованості з єдиного соціального внеску, від 18 листопада 2019 року, виданого Головним управлінням ДПС в Харківській області, на суму 26539,26 грн., до моменту набрання законної сили рішенням суду в межах справи № 520/17877/2020.

При цьому, суд звертає увагу, що у даному випадку така обов`язкова умова для забезпечення адміністративного позову, як «наявність очевидних ознак протиправної бездіяльності відповідача», може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Тобто, на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-132605-17 щодо сплати заборгованості з єдиного соціального внеску, винесену 18 листопада 2019 року Головним управлінням ДПС в Харківській області, на суму 26539,26 грн.

Крім того, встановлення ознак протиправності (правомірності) оскаржуваної вимоги є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, враховуючи предмет позову, що є неприпустимим на даній стадії судового процесу.

Суд констатує, що позивачем не наведено та не надано жодних доказів в обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову.

Судом встановлено, що в заяві про забезпечення адміністративного позову не наведено конкретних обґрунтувань порушення прав позивача із обов`язковим підтвердженням цього відповідними доказами, а також посилання на явну протиправність дій відповідача чи протиправність оскаржуваної вимоги, яка може бути встановлена лише під час розгляду справи по суті, що є безумовною підставою для відмови у застосуванні попереднього судового захисту у вигляді забезпечення позову.

Отже, передумовою вжиття заходів забезпечення позову, є необхідність встановлення судом їх співмірності із заявленими позовними вимогами, а також, врахування наслідків вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Посилання заявника на ймовірну загрозу ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду, ефективного захисту та поновлення порушених прав, не може бути єдиною підставою для забезпечення позову, оскільки, у разі вирішення спору на користь позивача по суті, застосовуються відповідні правові механізми, спрямовані на відновлення попереднього становища та виконання вимог законодавства.

У межах розгляду даної заяви, судом не може даватись оцінка правомірності/протиправності оскаржуваної вимоги відповідача, оскільки встановлення очевидності ознак її протиправності без розгляду справи по суті, є неприпустимим, адже саме під час розгляду спору по суті, учасниками справи надаються відповідні докази на підтвердження своєї правової позиції, забезпечується принципи змагальності та рівності учасників справи.

Суд не вбачає достатніх підстав, які б вказували на необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб та даних, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, захист яких стане взагалі неможливим без вжиття таких заходів, або ж для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Крім того, судом враховується, що наслідки від незабезпечення даного позову, жодним чином не вплинуть на можливість ефективного захисту або поновлення позивачем порушених чи оспорюваних прав або інтересів, оскільки, навіть після звернення оскаржуваних постанов до примусового виконання і відкриття виконавчого провадження, заявник не позбавлений можливості порушувати питання про відстрочення або розстрочення її виконання в порядку, передбаченому ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», а в разі задоволення позову звертатись за поверненням сплачених ним (стягнутих) коштів з Державного бюджету України згідно законодавства, зокрема, відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 150-158, ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), який діє в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про визнання протиправною та скасування вимоги - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя В.В. Єгупенко