Ухвала суду № 93876569, 28.12.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

28 грудня 2020 року Справа № 520/18701/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 9951) (вул. Клочківська, буд. 228, а/с 11122, м. Харків, 61072, код ЄДРПОУ 14321742) про зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, у зобов`язати Харківський прикордонний загін Східного регіонального правління Державної прикордонної служби України (військова частина 9951) нарахувати та виплатити різницю між виплаченою сумою одноразової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та винагороди за бойове чергування у розмірі 50 % грошового забезпечення за 32 повних календарних років служби.

Вирішуючи питання наявності підстав для відкриття провадження, судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 161 КАС України, зважаючи на наступне.

Згідно з частиною 6статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 122 КАС України визначено, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Одноразова грошова допомога при звільненні не відноситься до грошового забезпечення, яке по суті є заробітною платою, на стягнення якої в судовому порядку не застосовуються строки звернення до суду, зокрема, одноразова грошова допомога при звільненні є іншою державною соціальною гарантією при звільненні, тому при вирішенні питання про нарахування та виплати застосовуються строки звернення до суду, передбачені КАС України.

В поданому адміністративному позові позивач вказує, що наказом начальника Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління ДПСУ від 10.10.2017 № 428-ос його звільнено з військової служби та цим наказом визначено виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Отже, моментом ймовірного порушення прав позивача повинна бути або дата ознайомлення з наказом 10.10.2017 № 428-ос або дата виплати суми грошової допомоги, яка і свідчила про розмір та складові розрахунку.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивачем пропущено встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України строк звернення до суду, оскільки відповідно до наказу від 10.10.2017 № 428-ос звільнено з 10.10. 2017, тоді як до суду позивач звернулася лише 22.12.2020.

Поняття "особа повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Суд зазначає, що доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Посилання позивача на те, що про порушення свого права, він дізнався з листа відповідача від 19.11.2020, не змінює моменту, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав. Зазначена дата свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Суд звертає увагу, що позивач звернулася до суду після спливу 3 років з моменту виникнення права на звернення до суду.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Тобто, законодавець передбачає у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду подання заяви.

Однак, в порушення вимог ч.6 ст. 161 КАС України до позову не додано заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків останньої, у відповідності до ч. 13 ст. 171 КАС України. Перелічені недоліки повинні бути усунені позивачем протягом п`яти днів з моменту отримання копії вказаної ухвали шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення, відтак, позовну заяву належить залишити без руху,

З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

Керуючись ст.ст.160,161,169,171, 248, 256 КАС України, суддя, -

ухвалив :

Позовну заяву - залишити без руху.

Встановити позивачу строк, протягом п`яти днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.

Копію ухвали невідкладно направити позивачу.

У випадку невиконання вимог ухвали по усуненню недоліків позовної заяви у визначений термін, така буде вважатись неподаною та повернута позивачеві відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується

Суддя Зоркіна Ю.В.