Ухвала суду № 93876471, 28.12.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2020 р. № 520/16951/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волошин Д.А., розглянувши адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення та вимоги, -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001795806 від 06.01.2020 року Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 43096 гри. 58 коп., який складається зі штрафу у розмірі 7882 гривні 04 коп. та пені у розмірі 35577 гривень 66 коп., до ОСОБА_1 (картка платника податків НОМЕР_1 );

- визнати незаконною та скасувати вимогу від 11 березня 2020 року № Ф-21518-58 Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 43096 грн. 58 коп., який складається зі штрафу у розмірі 7832 гривні 04 коп. та пені у розмірі 35577 гривень 66 коп., до ОСОБА_1 (картка платника податків НОМЕР_1 ).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишено без руху, надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску.

Позивачем 23.12.2020 р. до канцелярії суду подано клопотання про поновлення строку звернення до суду.

В обґрунтування клопотання позивач зазначив, що оскаржуване рішення № 0001795806 від 06.01.2020 року було отримано родиною позивача 16.02.2020. У зв`язку з тим, що позивач хворів та знаходився на стаціонарному лікуванні з 13.02.2020 по 28.02.2020, то не мав можливості вчасно подати позовну заяву про оскарження дій відповідача. В березні почався карантин пов`язаний з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19), який зовсім унеможливив звернення до суду.

Дослідивши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення № 0001795806 від 06.01.2020 року Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску, проте, в матеріалах справі відсутнє податкове повідомлення-рішення з зазначеними номером та датою, натомість, наявне рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0001795806 від 06.02.2020 року, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 7882,04 грн. та нараховано пеню в усім 35577,66 грн.

Також, позивач оскаржує вимогу Головного управління ДПС у Харківській області від 11 березня 2020 року № Ф-21518-58 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 43096,58 грн.

Таким чином, підставою для звернення позивача до суду слугували обставини прийняття відповідачем рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0001795806 від 06.02.2020 та вимоги від 11 березня 2020 року № Ф-21518-58.

Позивач у позові зазначає, що наприкінці лютого 2020 року отримав рішення № 0001795806 від 06.02.2020 року та, згодом, отримав вимогу Головного управління ДПС у Харківській області від 11 березня 2020 року № Ф-21518-58.

До суду із вказаним позовом звернувся 25.11.2020 року (відповідно до відбитка штемпеля пошти на конверті), посилаючись на те, що позивач хворів та знаходився на стаціонарному лікуванні з 13.02.2020 по 28.02.2020, у зв`язку з чим не мав можливості вчасно подати позовну заяву про оскарження дій відповідача, а в березні почався карантин пов`язаний з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19), який зовсім унеможливив звернення до суду.

Положеннями статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, відповідно до положень ч.4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до положень ч.15 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", рішення податкового органу про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.

У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти календарних днів, а також не повідомив у цей строк податковий орган про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не можна вважати поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Процесуальна можливість для звернення з позовом до суду пов`язана з певним часовим проміжком, протягом якого така особа може реалізувати право на звернення без застосування до неї наслідків пропуску такого строку. В той же час, у випадку звернення до суду поза межами такого строку, до неї підлягають застосуванню відповідні правові наслідки встановлені законом, в даному випадку ст. 123 КАС України.

Визначення початку або встановлення такого строку виходить з того, що такий початок починає своє обчислення з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. В цьому випадку, законодавцем встановлена альтернативність такого обчислення, при чому в одному випадку це день об`єктивно достовірної та беззаперечної обізнаності такої особи, в іншому випадку таке обчислення повинно здійснюватися із можливості бути обізнаним про ті чи інші обставини, що можуть впливати на порушення прав, свобод чи інтересів (умовно), тобто встановлена так би мовити можлива обов`язковість бути обізнаним про ті обставини, що впливають або мають безпосередній вплив на відповідне порушення прав.

При чому, суд зауважує, що законодавець пов`язує початок обчислення строку з не з тим, коли особа суб`єктивно з`ясувала для себе або почала усвідомлювати, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона об`єктивно повинна була дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність, що мають вплив на неї, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше.

Суд також звертає увагу, що дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При цьому необхідно враховувати, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Суд зазначає, що поновлення строку звернення до суду може здійснюватися з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або хибна помилка про не пропуск строку, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Звертаючись до суду з заявою про поновлення строку звернення до суду на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 30.11.2020 року, позивач зазначив, що хворів та знаходився на стаціонарному лікуванні з 13.02.2020 по 28.02.2020, у зв`язку з чим не мав можливості вчасно подати позовну заяву про оскарження дій відповідача, а в березні почався карантин пов`язаний з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19), який зовсім унеможливив звернення до суду.

З цього приводу суд зазначає, що позивач у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду від 22.12.2020 не навів жодних доводів та не надав жодних доказів того, чим саме запровадження карантину позбавило позивача можливості своєчасного звернення до суду з даним позовом, а також, не наведено обставин того, що позбавило можливості Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 направити дану позовну заяву засобами поштового зв`язку або засобами електронного зв`язку (підписаною електронним цифровим підписом).

При чому, суд зауважує, що Законом України від 18.06.2020 р. № 731-IX у редакцію пункту 3 Розділу VI ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ КАС України внесені наступні зміни: « 3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" в редакції Закону України від 30.03.2020 р. N 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 р. N 731-IX. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом України від 18.06.2020 р. N 731-IX)».

Враховуючи, що до суду з даною позовною заявою у визначений двадцятиденний строк, встановлений пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" в редакції Закону України від 30.03.2020 р. N 540-IX, позивач не звертався, доказів наявності перешкод для звернення до суду у вказаний строк до суду не надав, враховуючи, що дотримання процесуальних строків є обов`язком сторін, оцінюючи обставини, на які позивач посилається у позовній заяві, з урахуванням доданих до неї документів, заяви позивача про поновлення строку звернення до суду, суд приходить до висновку, що оскаржуючи рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0001795806 від 06.02.2020 та вимогу Головного управління ДПС у Харківській області від 11 березня 2020 року № Ф-21518-58, про існування, яких дізнався наприкінці лютого 2020 року та у березні 2020 року, однак, звернувся до суду 25.11.2020 року, позивач пропустив встановлений законодавством десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Жодних інших належних та допустимих доказів чи пояснень щодо причин пропуску десятиденного строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом, ніж тих, що зазначені в заяві від 22.12.2020 року, позивачем до суду не надано, відповідно судом не встановлено обставин та поважних причин, що свідчать про наявність об`єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк та пропущення строку звернення до суду.

Згідно пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки з позовними вимогами позивач звернувся до суду поза межами встановленого законодавством строку, зазначені позивачем в заяві від 22.12.2020 року підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані неповажними та необґрунтованими, суд вважає за необхідне повернути адміністративний позов позивачеві.

Керуючись статтями 123, 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.

Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення та вимоги - повернути позивачу.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Д.А. Волошин