Рішення № 93876001, 29.12.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2020 року Справа № 480/5630/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Діски А.Б., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5630/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті та просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Сумській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 202098 від 17.08.2020.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є власником транспортного засобу DAF, державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом державний номер НОМЕР_2 , який ФОП ОСОБА_1 передала в оренду ТОВ "ТИТАН АЛЬЯНС".

Згідно товарно-транспортної накладної від 25.06.2020 № 6/06, саме ТОВ "ТИТАН АЛЬЯНС" здійснював перевезення вантажу - сільськогосподарської культури (гороху), тому застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу є безпідставним та протиправним. Зважування транспортного засобу позивача здійснювалося не відповідно до методики, затвердженої спеціально уповноваженим центральним органом у сфері метрології та без врахування властивостей сипучого вантажу, який значно перемістився по кузову внаслідок гальмування.

Також позивач вказує, що працівниками Укртрансбезпеки не були взяті до уваги результати повторного зважування з іншими показниками ніж ті, що підтверджуються протоколом зважування 12778 від 26.06.2020, тому довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 26.06.2020 не може бути доказом перевищення вагових обмежень транспортного засобу, а саме навантаження на вісь 12,44 т.

Ухвалою суду від 04.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник Управління Укртрансбезпеки у Сумській області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що підставою прийняття спірної постанови стало зафіксоване під час проведення перевірки порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, наголосив, що відповідач діяв виключно в межах наданих повноважень, та в спосіб передбачений чинним законодавством. (а.с. 31-41).

У відповіді на відзив позивач не погоджується з позицією відповідача та просить позовні вимоги задовольнити та серед іншого зазначає, що договір оренди транспортних засобів не потребує нотаріального посвідчення та позивач не знала про розгляд справи 17.08.2020, тому не змогла прибути до Управління Укртрансбезпеки у Сумській області та надати свої пояснення. (а.с. 65 ).

Відповідач у запереченні на відповідь на відзив позивача зазначив, що діяв виключно в межах наданих повноважень, та в спосіб передбачений чинним законодавством (а.с. 72-74).

Ухвалою суду від 23.10.2020 задоволено заяву позивача про забезпечення позову у справі №480/5630/20 та зупинено стягнення у виконавчому провадженні ВП №63304695 з виконання постанови Управління Укртрансбезпеки у Сумській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 202098 від 17.08.2020 до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі графіку проведення рейдових перевірок Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у період з 22.06.2020 по 28.06.2020 (а.с. 42, 43) було видано уповноваженій особі направлення на рейдову перевірку транспортних засобів на адміністративній території м. Києва та Київської області від 18.06.2020 № 000198 (а.с. 44).

В ході даної перевірки 26.06.2020 був проведений габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом модель KAISER 33803 А, реєстраційний номер НОМЕР_2 , належного позивачу.

Під час габаритно-вагового контролю було виявлено перевищення вагових параметрів від нормативно допустимих, а саме: загальна маса автомобіля з напівпричепом склала 39,9 т при допустимій 40 т, навантаження на одиночну вісь склала 12,44 т при допустимому 11 т, однак, дозволу на перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, надано не було.

Отже, перевіркою було встановлено порушення ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10% але не більше 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Вказані обставини були зафіксовані в акті про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 235973 від 26.06.2020 (а.с. 53) та акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 26.06.2020 (а.с. 49).

Лист від 23.07.2020 № 54786/35/24-20 з копією акта № 235973 від 26.06.2020 Управління Укртрансбезпеки у Сумській області направило на адресу позивача, яким повідомило, що розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, вчинене 26.06.2020 при перевезенні вантажу автомобілем DAF, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , відбудеться 17.08.2020 о 10-00 год.(а.с. 54-55).

17.08.2020 постановою начальника управління Укртрансбезпеки у Сумській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 2020098 на позивача накладено штраф в сумі 17000,00 грн. за правопорушення передбачене абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі – Закон № 2344-III) (а.с. 56).

Не погодившись з таким рішенням, позивачка оскаржила його до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).

Відповідно до п. 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з пп.1 п. 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування міському електричному, залізничному транспорті.

Підпунктами 15 та 27 п. 5 названого Положення визначено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі за текстом - Порядок № 1567).

Відповідно до п. 2-4 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю в тому числі, шляхом проведення рейдових перевірок.

Відповідно до п. 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Габаритно-ваговий контроль проводиться однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення до рейдової перевірки посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки та власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю, а також посадових осіб органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації. (абз. 2 п.16 Порядку № 1567).

Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів, передбачені п. 20-30 цього Порядку.

Так, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до п. 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктами 26-27 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Суд вважає, що оскаржувана постанова є необґрунтованою та підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі – Закон № 2344-III).

Відповідно до ст. 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник – фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно зі ст. 33 Закону № 2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги Закону України "Про автомобільний транспорт" та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів (ст. 34 Закону № 2344-III).

Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт передбачена статтею 60 Закону.

Абзац 15 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III визначає, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем винесено постанову № 202098 від 17.08.2020 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн як до автомобільного перевізника, який допустив перевезення вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10% до 20%.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що позивач не є автомобільним перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідно, не є суб`єктом відповідальності за цим Законом.

Так, позивач є власником транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом модель KAISER 33803 А, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.51-52).

Як вбачається з наданих позивачем договору оренди транспортних засобів № 2006/01 від 20.06.2020 та акту приймання-передачі до нього, ФОП ОСОБА_1 передала в користування зазначений транспортний засіб з напівпричепом строком на три місяці ТОВ «ТИТАН АЛЬЯНС» (а.с. 21-22, 69).

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (інтернет посилання - https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result) основним видом діяльності ТОВ «ТИТАН АЛЬЯНС» є перевезення вантажним автомобільним транспортом.

26.06.2020 перевезення транспортним засобом марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом модель KAISER 33803 А, реєстраційний номер НОМЕР_2 , за маршрутом с. Кисівка Коломацького району Харківської області – смт Доброслав, Лиманського району Одеської області здійснював автомобільний перевізник – ТОВ "ТИТАН АЛЬЯНС", що зазначено у товарно-транспортній накладній № 6-06 від 25.06.2020, наданій водієм представникам управління Укртрансбезпеки у Сумській області (а.с.50).

Доводи відповідача про те, що відповідно до вимог ст. 799 Цивільного кодексу України договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки наданий позивачем договір було укладено між суб`єктами господарювання - ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ТИТАН АЛЬЯНС», що не передбачає обов`язкове нотаріальне посвідчення такого договору. Вказані висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду України, викладеною у рішенні від 18.12.12 у справі № 14/5025/1982/11.

За змістом ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт несуть автомобільні перевізники, а не власники транспортних засобів, які на законних підставах надали у користування належний їм на праві приватної власності транспортний засіб.

Отже, висновок відповідача про допущення порушень законодавства про автомобільний транспорт позивачем як автомобільним перевізником не відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що на час проведення перевірки позивач не використовував автомобіль для власних потреб та не надавав послуг з перевезення, у його діях відсутній склад правопорушення, що підтверджується матеріалами справи, а також беручи до уваги, що відповідачем у справі не доведено правомірності свого рішення, суд вважає, що за наведених обставин і правових норм вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Варто зазначити, що зважаючи на встановлену судом обставину притягнення до відповідальності особи, яка не має відповідати за таке порушення, суд не надає оцінку іншим доводам позивача щодо правильності проведення габаритно-вагового контролю відповідачем та відповідності нормативно-правовим актам висновків Укртрансбезпеки під час встановлення порушення норм навантаження транспортного засобу.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова прийнята не обґрунтовано, тобто без з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), з порушенням вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", така постанова не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати в розмірі 840,80 грн., сплачені за квитанцією № 0.0.1816386036.1 від 27.08.2020 (а.с.8).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Сумській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 202098 від 17.08.2020.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, буд. 14, м. Київ, 03135, код ЄДРПОУ 39816845) судові витрати в розмірі 840,80 гривен.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.Б. Діска