Ухвала суду № 93875812, 29.12.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

29 грудня 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/7799/20

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Алєксєєва Н.Ю., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

24 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:

- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавський області, які знайшли своє відображення у листі від 000000 за №000000 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням грошового забезпечення, визначеного у довідці Полтавського обласного військового комісаріату від 27.11.2020 № 12/458/ФП- 65391,

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавський області здійснити перерахунок та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року з урахуванням 90% грошового забезпечення, визначеного у довідці Полтавського обласного військового комісаріату про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 27.11.20 р. № 12/458/ФП-65391 з урахуванням проведених виплат;

- визнання протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України сумісно з його органом у зв`язку їх пасивною поведінкою, щодо реалізації своїх повноважень відповідно до Пенсійного фонду ПОЛОЖЕННЯ про головні управління України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, з забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування пенсій та виплат пенсій, з дати виникнення права на перерахунок пенсії, через порушення територіальним органом ПФУ законних інтересів ОСОБА_1 стосовно виплати пенсії в повному обсязі, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, відповідно до норми прямої дії - ч.3 ст.52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі чинного документу перерахунку пенсії з 01.01.2018 року, та з урахуванням вимог ч.5 ст.17 Конституції України, правових висновків Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року N 7- рп/2016, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які захищають право військових пенсіонерів від протиправних дій органів влади або бездіяльності, що призвела до завдання з 01.01.2018 по 01.01.2020, під час дії пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21,02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», матеріальної шкоди шляхом звуження змісту та обсягу прав ОСОБА_1 , через щомісячні виплати пенсії в неповному обсязі, що підтверджується висновками рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року по справі № 826/3858/18, яке вступило в законну силу з 05.03.2019;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавський області здійснити перерахунок та виплати пенсію ОСОБА_1 за 2018 рік та 2019 рік з урахуванням 100% розміру пенсії, з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

За приписами частини 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

В ході з`ясування питання, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, судом встановлено наступне.

Відповідно п. 4 ч. 5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

У позовній заяві позивачем зазначено в якості відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Зі змісту прохальної частини позову слідує, що позовні вимоги звернені також до Пенсійного фонду України та його органу.

Таким чином, у вступній та описовій частині позовної заяви позивачем зазначено одного відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, а позовні вимоги звернено до відповідачів - Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та Пенсійного фонду України та його органу.

Крім того, зі змісту прохальної частини позову слідує, що позивач просить визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України сумісно з його органом, однак не вказує бездіяльність якого саме органу Пенсійного фонду України слід визнати протиправною, що не дозволяє суду встановити зміст позовних вимог до кожного з відповідачів.

З огляду на вищевказане, позивачу потрібно визначити коло відповідачів в розрізі кожної позовної вимоги та надати копії позовної заяви та приєднаних до позовної заяви додатків відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.

При цьому, суд зазначає, що правову категорію "зміст позовних вимог" слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно частини 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За визначеннями, наведеними у частині 1 статті 4 КАС України: суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; відповідач - це суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Верховний Суд України у постанові від 24 листопада 2015 року по справі № П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.

У позовній заяві позивач, крім іншого, просить суд визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України сумісно з його органом.

Однак, позивачем у прохальній частині позову не конкретизовано яка саме бездіяльність оскаржуються позивачем та в чому полягала бездіяльність Пенсійного фонду України сумісно з його органом у сфері публічно-правових відносин.

Отже, зміст позовної заяви не дозволяє суду чітко і однозначно визначити суть спору і характер спірних правовідносин.

Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.

Суд також зауважує, що цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, вказані позовні вимоги є логічно не завершеними та потребують уточнення.

Згідно з частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 01 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позовна заява містить 3 вимоги немайнового характеру, а також похідні від них вимоги, як обраний позивачем спосіб захисту порушеного права.

З огляду на вищевикладене, позивач повинен сплатити за подання позовної заяви немайнового характеру, у якій об`єднано 3 вимоги немайнового характеру, судовий збір у розмірі 2522,40 грн (840,80 грн х 3).

Разом із тим, згідно із наявного у матеріалах справи квитанції від 23.12.2020 №87, позивачем при зверненні до суду сплачено суму судового збору лише у розмірі 840,80 грн.

Тобто, позивачем, при зверненні з даною позовною заявою до суду, судовий збір сплачено в розмірі, меншому аніж визначено Законом України "Про судовий збір".

За наявності вказаних недоліків, позовна заява не відповідає вимогам статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України подання позовної заяви без додержання вимог статті 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення заяви без руху.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Позивачеві усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до суду:

- позовної заяви, оформленої відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із визначенням кола відповідачів в розрізі кожної позовної вимоги; із уточненим змістом позовних вимог, а саме, із конкретизацією бездіяльності відповідача, яка оскаржується позивачем, та яку він вважає протиправною (з наданням її копій відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб у справі для направлення учасникам справи);

- документа про сплату судового збору в розмірі 1681,60 грн. (отримувач: УК у м. Полтаві/м. Полтава/22030101, код ЄДРПОУ: 38019510, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA518999980313141206084016002, призначення платежу: Судовий збір, за позовом _ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд) або документів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

Роз`яснити позивачу, що в разі, якщо він не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде йому повернута.

Роз`яснити, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-ІХ від 18.06.2020 суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Копію ухвали направити позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва