Рішення № 93875100, 16.12.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/8940/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2020 року

зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кузана Р.І.,

секретар судового засідання Красневич Ю.Б.,

за участю:

представника відповідача Козуб О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) (далі – відповідач, ГУ ПФ України у Львівській області), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ПФ України у Львівській області від 10.06.2020 №2416 про відмову у перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 , пенсіонера у зв`язку з втратою годувальника з 12.10.2007, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції Закону України від 12.07.2001 № 2663-ІІ, що діяв станом на жовтень 2007 року), на підставі довідки прокуратури Львівської області від 18.05.2020 №18/1072 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку 60% від суми заробітної плати (грошового забезпечення);

- зобов`язати ГУ ПФ України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії у зв`язку з втратою годувальника позивачу ОСОБА_1 , отримувача пенсії у зв`язку з втратою годувальника з листопада 2007 року, на підставі довідки прокуратури Львівської області від 18.05.2020 №18/1072 (грошового забезпечення), виходячи з розрахунку 60% від суми заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження граничного розміру з урахуванням раніше проведених виплат;

- зобов`язати ГУ ПФ України у Львівській області виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією, здійснити разово та однією сумою, без застосування постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», якою затверджено «Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що їй призначена пенсія по втраті годувальника ОСОБА_2 у розмірі 60% від суми його заробітку на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру». Позивач, 03.06.2020 звернулася до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії з втратою годувальника згідно Закону України «Про прокуратуру» та рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р (ІІ)/2019 без обмеження розміру пенсії та виплати в повному обсязі. До заяви було долучено довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), видану Прокуратурою Львівської області, що враховується для перерахунку пенсій від 18.05.2020 №18/1072. Проте, отримала відмову в перерахунку такої, яка оформлена у формі рішення від 10.06.2020 №2416. Позивач, вважаючи вказане рішення протиправним, звернулась до суду за судовим захистом. Просить позов задовольнити повністю.

Відповідач 30.11.2020 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що позивач перебуває з 25.10.2007 на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як одержувач пенсії по втраті годувальника, яка призначена відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Згідно з ч. 20 ст. 86 Закону № 1697 умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Вказує, що рішенням КС України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 20 статті 86 Закону №1697, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини 20 статті 86 Закону, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідач зазначає, що отримання пенсії по втраті годувальника не передбачає виникнення права особи, яка не відноситься до суб`єктів, яким надано право на пенсію за спеціальним Законом (Законом України «Про прокуратуру»), на перерахунок пенсії згідно норм цього Закону та з підстав, що надають право виключно працівникам прокуратури на здійснення перерахунку призначеної пенсії. Розмір пенсії прокурора або його заробітку не підлягає перерахунку після його смерті, якщо право на таку пенсію або заробіток годувальник не мав за життя. Таким чином, оскільки годувальник позивачки помер ще в 2007 році, відповідно заробіток, який визначений у довідці від 18.05.2020 № 18/1072, виданої Прокуратурою Львівської області, годувальник не мав за життя, тому і відсутні підстави для перерахунку пенсії позивачу. Просив у задоволені позову відмовити повністю.

Ухвалою від 26.10.2020 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою судді від 12.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 30.11.2020 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.

Позивач 11.12.2020 подала до суду відповідь на відзив.

Позивач в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання. В позовній заяві просила розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просила суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 з 25.10.2007 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області (Шевченківський район м.Львова), як одержувач пенсії по втраті годувальника в розмірі 60% відповідно до Закону України «Про прокуратуру»

Постановою КМ України № 657 від 30.08.2017 внесено зміни до постанови КМ України №505 від 31.05.2012 в сторону збільшення посадових окладів та надбавок за класні чини працівникам прокуратури всіх рівнів, яка набрала законної сили 06.09.2017.

ОСОБА_1 03.06.2020 звернулась до Шевченківського відділу обслуговування громадян м.Львова (сервісний центр) щодо перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника згідно Закону України «Про прокуратуру» та рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р (ІІ)/2019 без обмеження розміру пенсії та виплати в повному обсязі. До вказаної заяви позивач долучила довідку Прокуратури Львівської області від 18.05.2020 №18/1072 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, за посадою старшого помічника прокурора м.Львова ОСОБА_2 .

ГУ ПФ України у Львівській області за результатами розгляду заяви прийнято рішення від 10.06.2020 №2416 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника згідно Закону України «Про прокуратуру».

Відмова обґрунтована тим, що відповідно до п.7 постанови Кабінету Міністрів України №1155 від 11.12.2019 зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно Законом України «Про прокуратуру». Проте, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р (ІІ)/2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII та встановлено порядок його виконання. Нормативно-правового акту після 13.12.2019 про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури не прийнято, а тому відсутні підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Позивач, вважаючи таке рішення протиправним звернулася до суду за судовим захистом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом п. 6 ч. 1 ст.92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Станом на час призначення позивачу пенсії питання пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури було врегульоване положеннями статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII у відповідній редакції (далі - Закон №1789-XII).

Зокрема, ст. 50-1 цього Закону визначено, що членам сімей прокурора або слідчого (батькам, дружині, чоловіку, дітям, які не досягли 18 років або старшим цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення ними 18 років, а тим, які навчаються, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23-річного віку), які були на його утриманні на момент смерті, призначається пенсія на випадок втрати годувальника, за наявності у нього стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків від середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім`ї, 80 відсотків - на двох і більше членів сім`ї.

Суд встановив, що ОСОБА_1 25.10.2007 призначено пенсію у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2 в розмірі 60% від суми його заробітку відповідно до Закону №1789-XII.

Частина 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції, чинній до 15.07.2015 передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

З 01.01.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII (далі - Закон №76-VIII), яким, зокрема, ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у такій редакції: «Умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

Тобто, повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 01.01.2015 законодавець делегував Кабінету Міністрів України.

З 15.07.2015 набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) та втратив чинність Закон №1789-XII, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачала чинність з 15.12.2015.

Відповідно до ч.20 ст.86 Закону №1697-VII у редакції Закону №76-VIII від 28.12.2014, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Водночас, Рішенням Другого Сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 (справа №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Конституційний Суд України у вказаному рішенні встановив, що: частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: " 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.

Конституційний Суд України також дійшов висновку, що оспорюване положення Закону порушує конституційні засади поділу державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу і судову, призводить до порушення регулювання основ соціального захисту прокурорів, оскільки за його змістом регулювання порядку перерахунку призначеної пенсії працівникам прокуратури має здійснюватися актом Кабінету Міністрів України, а не законом України.

Частиною другою статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Згідно зі статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017 №2136-VIII, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У Рішенні від 24.12.1997 №8-зп у справі №3/690-97 Конституційний Суд України зазначив, що частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.

У Рішенні від 30.09.2010 №20-рп/2010 у справі №1-45/2010 за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 08.12.2004 №2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України вказав, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, та не може застосовуватись до правовідносин, які виникли до прийняття такого рішення.

Таким чином, положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, якою передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(II)/2019 (справа №3-209/2018(2413/18, 2807/19), як це визначено статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України", тобто з 13.12.2019.

Відтак, з 13.12.2019 Закон №1697-VII не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.

Натомість, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Водночас, суд зазначає, що частина 20 статті 86 Закону №1697-VII в первинній редакції, а також частина 18 статті 50-1 Закону №1789-XII передбачає можливість проведення перерахунку лише тієї пенсії, яка призначена працівникам прокуратури.

Тобто, норми Закону №1697-VII, що регулюють питання призначення пенсії по втраті годувальника та порядок перерахунку пенсії, передбачають можливість проведення перерахунку пенсії, призначеної виключно працівникам прокуратури. При цьому, розмір пенсії прокурора або його заробітку не підлягає перерахунку після його смерті, якщо право на таку пенсію або заробіток годувальник не мав за життя.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом в постанові від 11.01.2019 у справі №636/1552/16-а.

Крім цього, суд зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», на яку посилається позивач в позовній заяві, також не містить положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії по втраті годувальника у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.

Тому, оскільки годувальник ОСОБА_1 помер ще в 2007 році, право на перерахунок пенсії ОСОБА_2 не набув за життя, суд вважає, що заробіток, який визначений у довідці від 18.05.2020 №18/1072 виданої Прокуратурою Львівської області, не може братись до уваги, так як відсутні підстави для перерахунку пенсії позивачу.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення від 10.06.2020 №2416 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки прокуратури Львівської області від 18.05.2020 №18/1072 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), діяв на підставі, у спосіб та в межах повноважень, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 28.12.2020

Суддя Р.І. Кузан