Рішення № 93874975, 22.12.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/7979/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Карпи А.В.,

представника позивача Підгайна Н.Й.,

представника відповідача Ворошилова Н.В.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заяви ОСОБА_1 (80322, Львівська область, Жовківський район, с. Замок, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області з вимогою:

визнати дії Головного управління ДПС у Львівській області, щодо нарахування єдиного соціального внеску фізичній особі ОСОБА_2 неправомірними;

зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виконати рішення про результати розгляду скарги від 06 березня 2019 року №10945/16/99-9911-05-02-25, шляхом приведення у відповідність облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів та інтегровану картку платника ОСОБА_2 та припинити нараховувати Єдиний соціальний внесок.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 отримала від ГУ ДФС у Львівській області вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-5812-53 від 08.11.2018 на суму 15 819 грн. Вимога сформована на заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску (далі - по тексту ЄСВ) станом на 31.10.2018, яка рахується за позивачем як фізичною особою - підприємцем (далі - ФОП). Проте позивач не реєструвалася підприємцем та не має такого статусу. Не погоджуючись із вимогою, позивач подала до ДФС України скаргу про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки). Рішенням ДФС України № 10945/16/99-9911-05-02-25 від 06.03.2019 вказана вимога про сплату боргу (недоїмки) скасована, а також даним рішенням зобов`язано ГУ ДФС у Львівській області привести у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів платника та інтегровану картку платника, з урахуванням зазначених у рішенні обґрунтувань. Однак, це рішення ГУ ДФС у Львівській області не виконано. Представник позивача вважає, що дії ГУ ДПС у Львівській області (правонаступник ГУДФС у Львівській області) щодо прийняття вимоги №Ф-5812-53 від 08.11.2018 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 15 819 грн. є протиправними Не приведення у відповідність облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника та інтегрованої картки платника, з урахуванням прийнятого ДФС України рішення, є протиправною бездіяльністю ГУ ДПС у Львівській області.

Ухвалою суду від 02.10.2020 вказану позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків. На виконання вимог зазначеної ухвали суду позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 16.10.2020 року відкрито спрощене позовне провадження.

Відповідачем заперечення на позовну заяву викладені у письмовому відзиві від 10.11.2020 за вх. № 59020. Зазначає про наявність підстав, визначених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», для визначення ФОП ОСОБА_1 до сплати ЄСВ, оскільки за даними обліку платників податків податкового органу позивач має статус підприємця. Разом з тим, в інформаційній системі податкового органу містяться відомості про платника податків ОСОБА_1 , яка перебуває на обліку ДПС у Львівській області як фізична особа – підприємець взята на податковий облік 10.12.2003 за № 348. Позивачці присвоєно індивідуальний податковий номер та вона є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Державну реєстрацію ОСОБА_2 проведено, відповідно до Закону України «Про підприємництво» розпорядженням Жовківської районної державної адміністрації 25.09.2003 за № 3849. Оскільки відомості про припинення підприємницької діяльності відсутні, то податковий орган вважає, що ОСОБА_1 не втратила статусу підприємця. Просить суд відмовити у задоволені позову повністю.

Суд з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

08 листопада 2018 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Львівській області на адресу ОСОБА_1 надіслано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-5812-53, в якій повідомлялось, що станом на 31 жовтня 2018 року за нею числиться заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 15819 грн. 54 коп.

04.02.2019 позивач звернулась із скаргою до органу вищого рівня, а саме до - Державної Фіскальної Служби України, з проханням скасувати дану вимогу, як таку, що сформована з порушенням чинного законодавства..Як підставу для скасування даної вимоги позивачем зазначено, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вона не зареєстрована як ФОП, нею не вчинялися дії, пов`язані з реєстрацією як ФОП, у зв`язку з чим у контролюючого органу відсутні підстави для нарахування їй ЄСВ згідно з Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

06.03.2019 Державна служба України винесла рішення за №10945/16/99-9911-05-02-25 про результати розгляду скарги. При розгляді скарги до уваги були взяті копії таких документів: вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2019 № Ф-5812-53 за підписом уповноваженої особи ГУ ДФС у Львівській області Матющенко Е.Р., даних інформаційної системи органу доходів і зборів, інших документів, доданих до матеріалів справи.

На підставі викладеного вище, ОСОБА_3 - директор Департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження Державної фіскальної служби України, зазначила, що оскаржувана вимога сформована з порушенням абз. 3 ч. 1 ст. 4, п.п. 1, 4, 5 та 51, ч. 1 ст. 4, доз. 2 ч. 4 ст. 5 Закону № 2464, у зв`язку з тим, що - ОСОБА_1 не зареєстрована як фізична особа - підприємець згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Таким чином, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018 № Ф-5812-53 ГУ ДФС у Львівській області підлягає скасуванню.

За таких обставин, на підставі п. 4, п. 5 розділу IV, п. З розділу V Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 № 1124, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.02.2016 за № 178/28308, ОСОБА_3 скасувала вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018 № Ф-5812-53 ГУ ДФС у Львівській області.

Рішенням за №10945/16/99-9911-05-02-25 від 06.03.2019 Державна служба України зобов`язала ГУ ДФС у Львівській області привести у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів та інтегровану картку платника, з урахуванням вищенаведеного, згідно вимог чинного законодавства.

23 вересня 2020 року, позивач звернулась до ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна», для отримання сертифікату відкритого ключа. З електронного кабінету платника податків 23 вересня 2020 року, дізналась про те що ГУ ДПС у Львівській області не виконало рішення про результати розгляду скарги.

Станом на 24 вересня 2020, згідно з роздруківки електронного кабінету платника податків за ОСОБА_1 числиться заборгованість в розмірі 32 410,62 грн. і єдиний соціальний внесок продовжує нараховуватись.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 28 січня 2019 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань записів не знайдено по ОСОБА_1 НОМЕР_1 .

Позивач вважаючи, що ГУ ДПС у Львівській області безпідставно не виконано рішення ДПС України №10945/16/99-9911-05-02-25 від 06.03.2019, та не приведено у відповідність із даним рішенням облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів платника та інтегровану картку платника шляхом виключення з обліку суми боргу (недоїмки), тобто допущено протиправну бездіяльність, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до норм статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 (далі - Закон №2464-VI, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Отже, для нарахування та сплати ЄСВ обов`язковим є наявність в особи статусу фізичної особи - підприємця.

Згідно з положеннями частини першої статті 128 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV (набрав чинності 01.01.2004) громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. Частиною першою статті 58 ГК України визначено, що суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом.

Відповідним законом, який регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців є Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 №755-IV (далі по тексту Закон №755-IV). Цей Закон згідно з пунктом 1 розділу VІІІ «Прикінцеві положення», набрав чинності з 01.07.2004 та дія його поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців (частина перша статті 3).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону №755-IV:

державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом (пункт 4);

Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, ЄДР) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи (пункт 7).

Основні принципи державної реєстрації визначено в статті 4 Закону №755-IV. Так, відповідно до цієї статі державна реєстрація, серед іншого, базується на принципах обов`язковості державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі; об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі; внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону.

Пункт 2 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Закону №755-IV передбачав, що державний реєстратор протягом 2004-2005 років при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, зобов`язаний провести заміну раніше виданих їм свідоцтв про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка. При цьому реєстраційний збір за заміну свідоцтва про державну реєстрацію не стягується.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб`єктів господарювання» від 01.07.2010 №2390-VI (набрав чинності 10.02.2011, далі Закон №2390-VI) внесено зміни до Закону №755-IV. Згідно з розділом II «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону передбачено, що:

- процес включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, завершується через рік, починаючи з дня набрання чинності цим Законом (пункт 2);

- усі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 1 липня 2004 року, зобов`язані у встановлений пунктом 2 цього розділу строк подати державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до Єдиного державного реєстру та для заміни свідоцтв про їх державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка або для отримання таких свідоцтв (пункт 3);

- свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 1 липня 2004 року, після настання встановленого пунктом 2 цього розділу строку вважаються недійсними (пункт 4);

- спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації протягом місяця з дати завершення процесу включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, передає відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, включених до Єдиного державного реєстру, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи), які в межах своїх повноважень ведуть облік юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та/або проводять реєстрацію юридичних осіб будь-яких організаційно-правових форм та фізичних осіб - підприємців.

Уповноважені органи протягом місяця з дня отримання від спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, включених до Єдиного державного реєстру, проводять звірення даних реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо), що ведуться ними, з даними Єдиного державного реєстру. За результатами звірення уповноважені органи подають спеціально уповноваженому органу з питань державної реєстрації відомості з відомчих реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо) про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відомості про яких не включені до Єдиного державного реєстру.

За результатами проведеного звірення уповноважені органи оприлюднюють у спеціалізованих друкованих засобах масової інформації та/або на відомчих веб-сайтах відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відомості про яких на дату завершення процесу включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не включені до Єдиного державного реєстру (пункт 7);

- після закінчення передбаченого для включення відомостей до Єдиного державного реєстру строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, уповноважені органи у місячний строк проводять остаточне звірення даних відомчих реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо), за результатами якого готують аналітичну інформацію для передачі її тимчасовим міжвідомчим спеціальним комісіям, утвореним з метою проведення в Автономній Республіці Крим та відповідних областях інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, відомості про яких до строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, не включені до Єдиного державного реєстру (пункт 8);

- порядок утворення, а також завдання та повноваження тимчасових міжвідомчих спеціальних комісій встановлюються спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації (пункт 9).

Відповідно до пункту 9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2390-VI наказом Міністерства юстиції України №575/5 від 12.04.2012 «Про тимчасові міжвідомчі спеціальні комісії з питань проведення інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» затверджено Положення про тимчасові міжвідомчі спеціальні комісії з питань проведення інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Положення №575/5, чинного на час виникнення спірних правовідносин). Це Положення визначало порядок утворення, завдання та повноваження тимчасових міжвідомчих спеціальних комісій з питань проведення інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - комісії).

Як передбачено пунктами 1.2 розділу І «Загальні положення» та 2.4 розділу «Порядок утворення комісій» Положення №575/5 комісії створюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі з метою проведення інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 01 липня 2004 року, відомості про яких на дату завершення процесу включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не включені до Єдиного державного реєстру (далі - невключені суб`єкти); до складу комісії входять працівники реєстраційних служб головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі та територіальних органів Державної податкової служби України, територіальних органів державної статистики, територіальних органів Пенсійного фонду України.

Завданням комісії було проведення інвентаризації невключених суб`єктів. До повноважень комісії входило: прийняття від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які в межах своїх повноважень ведуть облік юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та/або проводять реєстрацію юридичних осіб будь-яких організаційно-правових форм та фізичних осіб - підприємців (далі - уповноважені органи), аналітичну інформацію про невключених суб`єктів; складання узагальненої інформації про невключених суб`єктів; передання узагальненої інформації про невключених суб`єктів виконавчим комітетам міських рад міст обласного значення, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій за місцезнаходженням юридичних осіб та за місцем проживання фізичних осіб - підприємців для подальшого включення їх державними реєстраторами до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) (п. 3.1, 3.2 розділу ІІІ Положення №575/5).

Як передбачали пункти 4.1, 4.2, 4.10 розділу ІV Положення №575/5 прийом від уповноважених органів аналітичної інформації здійснюється комісією до 03 травня 2012 року; аналітична інформація про проведення інвентаризації щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, зареєстрованих до 01 липня 2004 року, відомості про яких на дату завершення процесу включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, приймається комісією у паперовій та електронній (у форматі Microsoft Excel) формах, наведених у додатках 1 та 2, про що складається акт приймання-передачі у двох примірниках; комісія завершує свою діяльність після отримання від державних реєстраторів звіту про завершення процесу включення до Єдиного державного реєстру невключених суб`єктів.

25.03.2014 Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законів України, щодо включення відомостей про діючих юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до Єдиного державного реєстру» №1155-VII, відповідно до якого виключила пункти 2-4 і 7-9 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб`єктів господарювання». Наказ №575/5 від 12.04.2012 «Про тимчасові міжвідомчі спеціальні комісії з питань проведення інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відповідно до Закону №1155-VII втратив чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України №935/5 від 16.06.2014.

Судом встановлено, що станом на 24.09.2020 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей по критеріях пошуку ОСОБА_1 , податковий номер НОМЕР_1 , записи, які б підтверджували реєстрацію ОСОБА_1 суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи до 01.07.2004 року чи як ФОП після цієї дати, відсутні.

Разом з тим, в інформаційній системі податкового органу містяться відомості про платника податків ОСОБА_1 , яка перебуває на обліку ДПС у Львівській області як фізична особа –підприємцем взята на податковий облік 10.12.2003 за № 348. Позивачці присвоєно індивідуальний податковий номер та вона є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Державну реєстрацію ОСОБА_2 проведено, відповідно до Закону України «Про підприємництво» розпорядженням Жовківської районної державної адміністрації 25.09.2003 за № 3849. Оскільки відомості про припинення підприємницької діяльності відсутні, то податковий орган вважає, що ОСОБА_1 не втратила статусу підприємця.

Державна реєстрація згідно зі статтею 4 Закону №755-IV базується, зокрема, на принципах обов`язковості державної реєстрації в ЄДР, об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у ЄДР.

Долучені до справи відомості з ЄДР підтверджують, що в ньому станом на 24.09.2020 відсутні відомості про ОСОБА_1 як ФОП.

З матеріалів справи вбачається, що ДФС України цей факт визнає та вважає, що ОСОБА_1 не має статусу ФОП, а тому скасовує вимогу про сплату ЄСВ, прийняту ГУ ДФС у Львівській області щодо неї як підприємця. Таке рішення ДФС прийнято 06.03.2019, яким скасована вимога про сплату боргу від 08.11.2018 за № Ф 5812-53 (а.с. 16-17). Одночасно у рішенні ДФС України вказує ГУ ДФС у Львівській області на необхідності привести у відповідність облікові дані платника податків з врахуванням встановлених при розгляді скарги обставин, а саме того, що ОСОБА_1 не зареєстрована як ФОП відповідно до даних ЄДР.

Як вбачається із матеріалів справи позивач звернулася із скаргою до ДФС України. Контролюючий орган при розгляді скарг приймає одне з таких рішень:

- залишає вимогу або рішення, що оскаржуються, без змін, а скаргу без задоволення;

- скасовує в певній частині вимогу або рішення, що оскаржуються, і не задовольняє скаргу в певній частині;

- скасовує в повному обсязі вимогу або рішення, що оскаржуються, і задовольняє скаргу;

- направляє скаргу на новий розгляд до територіального контролюючого органу;

- залишає скаргу без розгляду.

За результатами розгляду скарги ДФС України прийнято 06.03.2019 рішення, яким скасована вимога про сплату боргу від 08.11.2018 за № Ф 5812-53.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2015 №1124 Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу у разі скасування вимоги або рішення контролюючого органу про нарахування пені та накладення штрафу вони вважаються відкликаними з дня прийняття рішення контролюючим органом вищого рівня про повне або часткове задоволення скарги, про що зазначається в рішенні відповідного контролюючого органу.

Відповідно у випадку скасування вимоги і зобов`язаний відповідач за результатами задоволення скарги відобразити інформацію і обліковій картці платника.

Відповідно до положень статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд переконаний, що єдиним належним та допустимим доказом наявності в фізичної особи статусу підприємця є відповідні відомості в ЄДР, а відсутність таких відомостей про ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) в ЄДР однозначно підтверджує, що вона не має статусу ФОП.

За таких обставин ОСОБА_1 не має статусу платника єдиного внеску як ФОП, що в своєму рішенні підтверджує ДФС України.

Невжиття ГУ ДПС у Львівській області дій та заходів для приведення у відповідність облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника податків та інтегрованої картки платника ОСОБА_1 , з урахуванням прийнятих ДПС України рішення від 06.03.2019 № 10945/16/99-9911-05-02-25, свідчить про протиправну бездіяльність контролюючого органу. Позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Щодо наданих відповідачем відомостей з бази даних ІС «Податковий блок», згідно з якими позивач знаходиться на обліку в Жовківської ДПІ ГУ ДПС у Львівській області як фізична –особа –підприємець з 10.12.2003 як платник ЄСВ та не знятий з обліку, то суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 була зареєстрований як СПД-ФО 25.09.2003 (а.с. 74), до набрання чинності Законом №755-IV (01.07.2004). Закон №755-IV передбачав державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців та визначав порядок перереєстрації раніше зареєстрованих як суб`єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб. Так, Перехідними положеннями Закону № 755-IV визначалося, що особа, зареєстрована як СПД-ФО, повинна подати державному реєстратору реєстраційну картку для внесення до ЄДР відомостей про неї як про ФОП.

Станом на 2010 рік проблема СПД-ФО, зареєстрованих до 01.07.2004, котрі не звернулися до державного реєстратора щодо внесення відомостей в ЄДР, залишалася актуальною. Тому законодавець для вирішення цієї проблеми прийняв Закон №2390-VI, відповідно до якого передбачив:

- кінцеві строки подання усіма зареєстрованими до 1 липня 2004 року підприємцями реєстраційних карток для включення відомостей про них до ЄДР;

- визначив обов`язок спеціально уповноважених органів з питань державної реєстрації підготувати аналітичну інформацію для передачі її тимчасовим міжвідомчим спеціальним комісіям, утвореним з метою проведення областях інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, відомості про яких до строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, не включені до Єдиного державного реєстру (пункт 8);

- порядок утворення, а також завдання та повноваження тимчасових міжвідомчих спеціальних комісій;

- робота цих комісій (за участі представників ПФУ та податкової інспекції, тепер - ДФС) полягала в опрацюванні та звірці інформації про всіх суб`єктів підприємницької діяльності, зареєстрованих до 01.07.2004 та не внесених в ЄДР, та скеруванні узагальненої інформації державному реєстратору - для включення до ЄДР відомостей про таких суб`єктів господарювання (в тому числі СПД-ФО).

Отже, впродовж строку дії Закону №2390-VI держава в особі уповноважених нею органів повинна була опрацювати (провести інвентаризацію та звірку) інформацію всіх реєстраційних та контролюючих органів про суб`єктів господарювання, зареєстрованих до 01.07.2004 та не внесених в ЄДР, а також самостійно (без подання таким суб`єктом господарювання реєстраційної картки) внести відомості про цих суб`єктів до ЄДР.

Закон №2390-VI втратив чинність 25.04.2014, а отже - з цієї дати завершено процес інвентаризації державою та внесення нею в ЄДР відомостей про суб`єктів господарювання, котрі зареєстровані до 01.07.2004 та самостійно (шляхом подання реєстраційної картки) не ініціюють їх перереєстрацію в ЄДР.

Як вбачається, позивачем не вживались будь-яких дій шляхом подання державному реєстратору реєстраційної картки для включеним до ЄДР (почав функціонувати 01.07.2004) як ФОП. В свою чергу уповноважені державою органи (в тому числі місцева обласна ДПС) під час проведення впродовж 2011-2014 років (період, коли ці органи мали відповідне завдання та повноваження) інвентаризації суб`єктів господарювання, зареєстрованих до 01.07.2004, відомості про яких не включені до ЄДР, не знайшли підстав для включення відомостей про ОСОБА_1 як фізичну особу-підприємця до ЄДР.

За таких обставин перебування позивача на обліку в контролюючому органі як підприємця не ґрунтується на законі, оскільки відсутні належні та допустимі докази наявності в нього цього статусу.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов переконання, що з метою повного та ефективного захисту прав та інтересів позивача необхідно зобов`язати ГУ ДПС у Львівській області привести у відповідність із прийнятим рішенням від 06 березня 2019 року №10945/16/99-9911-05-02-25 ДФС України про результати розгляду скарги ОСОБА_1 , та враховуючи відсутність відомостей про неї у ЄДР, облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів щодо платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення з них відомостей про неї як фізичну особу - підприємця та інтегровану картку платника по ЄСВ.

Як вбачається із долученої до матеріалів справи облікової картки платника, останній не надає інформацію щодо відображення змін в інтегрованій картці.

Щодо позовної вимог про зобов`язання відповідача припинити нарахування ОСОБА_1 ЄСВ, то суд вважає, що така не підлягає задоволенню, оскільки фактично є вимогою на майбутнє. Позивачем не надано доказів про те, що ГУ ДПС у Львівській області після приведення у відповідність облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника податків щодо ОСОБА_1 буде нараховувати їй ЄСВ як платнику зі статусом підприємця. Крім того, в подальшому позивач не позбавлений права у будь-який час набути такий статус. Так, згідно з відомостями ЄДР станом на 24.09.2020 щодо позивача відсутні відомості реєстрації останньої як фізичної особи – підприємця.

Визначений судом спосіб захисту прав позивача шляхом приведення облікових даних інформаційної системи податкового органу у відповідність та інтегровану картку платника безпідставно нарахованих сум єдиного внеску є достатнім і дієвим.

З огляду на викладене суд дійшла висновку, що відсутність офіційного підтвердження в позивача статусу ФОП шляхом проходження реєстраційних процедур у порядку, визначеному Законом № 755-IV, що виключає можливість законного здійснення підприємницької діяльності та отримання відповідних доходів, за відсутності фактичних доказів протилежного, виключає і можливість формальної та фактичної участі позивача у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування за відповідним статусом.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2020 у справі за№ 260/81/19.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин та на підставі норм чинного законодавства, що наведені вище, суд дійшов висновку, що позивач під час розгляду справи надав належні та допустимі докази, що підтверджують відсутність у нього статусу СПД-ФО чи ФОП, а відтак відповідач з урахуванням рішення ДФС України про результати розгляду скарги та має вчинити дії щодо приведення у відповідність облікових даних позивача у інформаційній системі органу доходів і зборів та інтегрованої картки платника. В решті позовних вимог слід відмовити.

З огляду на висновки суду про часткове задоволення позову та встановлені КАС України правила розподілу судових витрат понесені позивачем витрати на сплату судового збору стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, , суд,-

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов, - задоволити частково.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виконати рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 06 березня 2019 року №10945/16/99-9911-05-02-25, шляхом приведення у відповідність облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів та інтегровану картку платника ОСОБА_2 (ОКПП НОМЕР_1 ) .

В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська,35, код ЄДРПОУ 43143039) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (80322, Львівська область, Жовківський район, с. Замок, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять ) грн.40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Сподарик Н.І.

Повний текст рішення складено та підписано 28 грудня 2020 року