Ухвала суду № 93874900, 28.12.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/12180/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 грудня 2020 року місто Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Мричко Н.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

21.12.2020 до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.03.2018 №0120991307.

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 вказаного Кодексу.

Згідно з частиною статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Положеннями статті 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Аналогічні положення визначені Національним стандартом України “Вимоги до оформлювання документів” ДСТУ 4163-2003., що затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55.

Так, пункт 5.27 вказаного стандарту визначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів “Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.

Як видно з доданих до позовної заяви документів, такі не засвідчені належним чином у визначеному законодавством порядку.

Відтак позивачу необхідно надати належним чином засвідчені письмові докази, які додані до позовної заяви.

Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві позивач просить суд відстрочити йому сплату судового збору до ухвалення рішення у цій справі. В обґрунтування такого клопотання зазначає, що він є батьком трьох малолітніх дітей, членом багатодітної сім`ї.

Вирішуючи питання про обґрунтованість підстав для відстрочення сплати судового збору, суддя виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно зі статтею 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору, відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій вказаної статті.

Аналіз наведеного вказує, що умовою звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.

Отже, вирішуючи питання про обґрунтованість заявленого клопотання, суд повинен пересвідчитися, що позивач дійсно фінансово неспроможний сплатити судовий збір на час звернення до суду (2020), - тобто у нього відсутні достатні доходи за 2019.

Суддя зауважує, що на підтвердження скрутного матеріального становища позивача до позовної заяви не додано жодних належних доказів, що підтверджують неможливість сплати судового збору. Відтак належних доказів, які б стали підставою для відстрочення позивача сплати збору у суду немає, оскільки позивачем їх до позовної заяви не додано.

Суддя звертає увагу позивача на те, що належним та достатнім доказом є довідка органу доходів і зборів про розмір доходів. Такий підхід суду до вирішення питання щодо відстрочення заявнику сплати судового збору відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій в ухвалі від 19.03.2018 у справі № 800/533/17.

Враховуючи те, що позивачем не надано відповідної довідки про доходи від контролюючого органу, яка б підтверджувала його майновий стан щодо неможливості сплати судового збору відповідно до статті 8 Закону України “Про судовий збір”, тому відсутні підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 становить 2102,00 грн.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3551-XII передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суддя зазначає, що позивач заявив одну позовну вимогу майнового характеру, за яку він повинен сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Суддя встановила, що позивач не долучив до позовної заяви квитанції про сплату судового збору.

Таким чином, судовий збір за подання позовної заяви не сплачено. Позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн та подати до суду відповідний платіжний документ, який підтверджує сплату судового збору.

Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі "Судовий збір".

Такими реквізитами є: отримувач коштів: УКуЗалiз.р м.Льв./Залізничний/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38007594; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA978999980313101206084013003, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: "судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа). На згаданому вище сайті є також можливість автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.

Згідно з вимогами частин першої, другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду:

- належним чином засвідчених письмових доказів, які додані до позовної заяви;

- документа про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн.

Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Мричко Н.І.