Рішення № 93874683, 29.12.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/3494/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Новоархангельської селищної ради Новоархангельського району Кіровоградської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

Адвокат Мелєзгінов Ю.В. в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Новоархангельської селищної ради в частині не розгляду поданих позивачами заяв про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на пленарних засіданнях селищної ради;

- зобов`язати Новоархангельську селищну раду Новоархангельського району Кіровоградської області (смт. Новоархангельськ Кіровоградської області вул. Слави, 44 код ЄДРПОУ: 04367217) видати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,0956 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Ухвалою судді від 02.09.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.

Ухвалою судді від 01.10.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, сторонам встановлено процесуальний строк для подачі заяв по суті справи (а.с.61).

В обґрунтування позовних вимог представник позивачів зазначає, що позивачі звернулись до Новоархангельської селищної ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею га, проте на свою заяву отримали лист-відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у зв`язку з тим, що через те, що у будинку наявні дві квартири, яким присвоєна одна адреса, а земельна ділянка передається у спільну сумісну власність. Вважаючи

Новоархангельська селищна рада Кіровоградської області подала відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнала, зазначивши про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вже надавався дозвіл на розробку проекту землеустрою і остання замовляли у фізичної особи – підприємниця ОСОБА_3 кадастрові вишукувані роботи та зробили план контурної зйомки домоволодіння, про те, через наявний спір між сусідами, межі землевпорядної документації не були погоджені. Крім того, у відзиві зазначено про те, що позивачі зайняли частину суміжної земельної ділянки, яка належить на праві приватної власності сусідам і побудували на ній сарай про що Комісія ради неодноразового складала акти про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки. У відзиві також зауважено про проведення прокурором перевірки за скаргою ОСОБА_4 . Так, прокурором було повідомлено про те, що станом на серпень 2014 року ОСОБА_2 виготовляє технічну документацію земельної ділянки.

Представник позивачів подав відповідь на відзив, у якій зазначив про те, що лист прокурора не має відношення до даної справи, оскільки в даному провадженні не вирішується питання межового спору. Представник позивачів заперечує твердження відповідача проте, що позивачами виготовлено проект землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки у власність.

Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив у якій наголошено на тому, що Новоархангельська селищна рада не допускала бездіяльність, оскільки самі позивача протягом більш як два роки не виготовили проектну документацію.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін), дослідивши заяву по суті справи, надані докази, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 08 вересня 2000 року квартира за адресою АДРЕСА_2 дійсно належить на праві приватної, спільної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с.20).

За договором дарування від 03 жовтня 2003 року ОСОБА_5 є власницею квартири АДРЕСА_3 (а.с.21).

Рішенням Новоархангельської селищної ради від 20 травня 2014 року №1671 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою гр. ОСОБА_2 » надано дозвіл на розробку проекту землеустрою земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_6 загальною площею 0,0956 га за рахунок земель житлової та громадської забудови (а.с.9).

Рішенням Новоархангельської селищної ради від 21 липня 2016 року №451 «Про внесення змін до рішення №1671 двадцять третьої сесії 6 скликання Новоархункльської селищної ради від 20 травня 2014 року» внесено зміни до п.2 рішення №1671 від 20 травня 2014 року та викладеного його в такій редакції « 2. Встановити гр. ОСОБА_2 3-х місячний термін для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для обслуговування жилого будинку і господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 та подати технічну документацію на затвердження в селищну раду» (а.с.10).

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись із заявою від 05.06.2020 р. до голови Новоархангельської селищної ради про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. До заяви долучено копії паспортів та ідентифікаційного коду заявників, копія свідоцтва про право власності на житло, копія договору дарування та графічні матеріали (а.с.13-14).

Листом від 02.07.2020 р. №498 селищний голова на заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо надання інформації зазначено про те, що земельна ділянка надається для обслуговування житлового будинку (цілого) незалежно від кількості співвласників такого будинку. Разом з тим, якщо будинок розділено на окремі квартири, приватизація земельної ділянки здійснюється вже окремо для кожного. При цьому, окреме домоволодіння повинно мати окрему адресу, а земельна ділянка передається у спільну сумісну або часткову власність (а.с.15).

Не погоджуючись з таким рішенням, позивачі звернулись до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований главою 19 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України).

Представник позивачів, вказує, що оскільки вирішення заяви позивачів не були винесені на пленарну сесію та щодо них не було прийнято жодного рішення, тому відповідач допустив протиправну бездіяльність стосовно не розгляду заяв про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Відповідач в свою чергу зазначає, що вже надавала дозвіл на розробку проекту землеустрою позивачці.

Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Статтею 3 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частинами 1, 5 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Частинами 1, 4 статті 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

Аналіз наведених норм свідчить, що відповідно до статті 118 ЗК України Новоархангельська селищна рада, зареєструвавши заяву позивачів про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, повинна була перевірити цю заяву на відповідність її вимогам статей 116, 118, 121 ЗК України і у місячний строк прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або, у разі виявлення обставин, передбачених ч.7 ст.118 ЗК України, - прийняти рішення про відмову у наданні такого дозволу з наведенням відповідних мотивів.

Розгляд заяви позивачів про надання дозволу на розробку проекту землеустрою повинен відбуватись в порядку, визначеному Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", тобто на пленарному засіданні Новоархангельської селищної ради із прийняттям відповідного рішення, оскільки саме такий спосіб прийняття рішення з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру передбачений законодавством.

Судом установлено, що заява позивачів про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 05.06.2020 року не розглянута відповідачем у місячний строк та у спосіб, що встановлені Земельним кодексом України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", оскільки рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу прийнято не було.

Лист відповідача №498 від 02.07.2020 року не є рішенням про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Суд не надає оцінку доводам відповідача щодо уже наданого дозволу на розробку проекту землеустрою, а також щодо накладення бажаної земельної ділянки на іншу ділянку, яка перебуває у власності, оскільки такі доводи не були викладені у рішенні за результатом розгляду заяви позивачів.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У пункті 8 статті 262 КАС України визначено, що при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно частини 1-2 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Так, суд зауважує, що серед документів, долучених адвокатом до матеріалів справи, наявна лише одна заява позивачів про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 05.06.2020 року (а.с.13-14), натомість позовною вимогою є визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду поданих позивачами заяв (множина), без конкретизації які саме заяви позивачів (їх кількість та реквізити) не були розглянуті відповідачем.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що належним та допустимим доказом доведена наявність лише одного звернення позивачів із заявою про надання дозволу на виготовлення проектної документації від 05.06.2020 року. При цьому, жодних клопотань щодо витребування інших заяв щодо звернення позивачів до відповідача адвокатом не заявлено.

Судом відхиляються доводи відповідача стосовно відсутності бездіяльності через вже наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою за зверненням позивачем, з огляду на таке.

Рішенням Новоархангельської селищної ради від 20 травня 2014 року №1671 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_6 . А рішенням Новоархангельської селищної ради від 21 липня 2016 року №451 «Про внесення змін до рішення №1671 двадцять третьої сесії 6 скликання Новоархангельської селищної ради від 20 травня 2014 року» внесено зміни до п.2 рішення №1671. Отже рішення відповідача стосувались заяви ОСОБА_2 , натомість як зазначено у заяві від 05.06.2020 року суб`єктами звернення вже виступали дві особи – ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

При цьому суд зауважує, що отримання позитивного рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою одній особі не заперечує права такої особи на повторне звернення із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а тому не може бути підставою для відмови у надання дозволу позивачам на розробку проекту землеустрою в силу приписів статті 118 ЗК України та відповідного обов`язку відповідача за заявою позивачів проводити розгляд такої заяви за встановленою законодавчою процедурою із прийняттям рішення.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 року у справі №П/9901/137/18 (800/426/17), під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач допустив бездільяність щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_7 та ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою від 05.06.2020 року, а відтак саме в такій редакції підлягає задоволення перша позовна вимога.

Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

У позовній заяві представник позивачів просить зобов`язати відповідача видати дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За правилами частини 4 статі 245 КАС України суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Вирішуючи похідну позову вимогу, суд не вбачає підстав для зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення щодо надання дозволу на розроку проекту землеустрою, про що просить представник позивачів, з огляду на відсутність докази здійснення відповідачем перевірки заяви позивачів на відповідність її вимогам статей 116, 118, 121 ЗК України, як умови надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, тому у задоволенні позову про зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання позивачам такого дозволу слід відмовити.

Водночас, з`ясувавши характер спірних правовідносин сторін, характер порушеного права позивачів та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд дійшов до висновку, що з огляду на визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви позивачів від 05.06.2020 року, порушене право позивачів на отримання обґрунтованого рішення за їх заявою має бути відновлено шляхом зобов`язання відповідача розглянути цю заяву та прийняти рішення відповідно до вимог земельного законодавства.

Суд вважає за доцільне на підставі частини 6 статті 245 КАС України визначити відповідачу розумний строк виконання рішення суду в цій частині - не пізніше 30 днів з дня набрання ним законної сили.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходив з того, що відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду позивачі сплатили судовий збір в розмірі 1700,00 грн. кожний, що підтверджується квитанціями від 27.08.2020 року №№51,52 (а.с.29,30).

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 14.03.2017 року у справі №П/800/559/16, вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з бездіяльністю відповідача у наданні позивачам дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, у зв`язку з чим представник позивачів просить суд зобов`язати відповідача надати такий дозвіл.

Отже, у позовній заяві заявлено основну та похідну вимоги, які стосуються вирішення одного публічно-правового спору немайнового характеру. За подання цього позову судовий збір обчислюється за ставкою, визначеною пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (установлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року у розмірі 2102 грн.). Тому судовий збір за подання цього позову до суду повинен становити 840,80 грн. Решта 859,20 грн. (1700,00 грн. - 840,80 грн.) сплачені кожним позивачем зайво.

Відповідно до пункту 1 частини 1, частини 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду зокрема в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Відтак, зважаючи на часткове задоволення позову, на користь позивачів слід стягнути витрати на сплату судового збору у сумі 420,40 грн. кожному за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Кошти зайво сплаченого судового збору у сумі 859,20 грн. можуть бути повернуті кожному позивачу з Державного бюджету України за клопотанням, за ухвалою суду.

Згідно частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В позові також зазначена вимога про стягнення з відповідача суми витрат на правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

Частиною 4 статті 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Як вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Представник позивача на підтвердження розміру витрат Сідун О.Ю. та Стась Т.А. на правничу допомогу адвоката надав такі документи:

- копії договорів-доручення про надання правової допомоги від 09.12.2019 року, укладеного між адвокатом Мелєзгіновим Ю.В. та Сідун О.Ю. та Стась Т.А. відповідно (а.с.24-26);

- прибутковий касовий ордер №83 від 23.10.2020 року щодо прийняття 8000 грн. від ОСОБА_2 (а.с.89);

- акт прийому-передачу виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 09.12.2019 року (а.с.90).

Так, акт прийому – передачі виконаний робіт містить такі види виконаних робіт:

- наданні усної консультації – 2 години;

- складання позовної заяви – 4 години;

- ознайомлення із відзивом на позов та доданими документами 2 години;

- загальна кількість годин 10.

1 год = 40% від МПМ/2102=840,80 грн. х 10 год. 8400 грн.

Вивчаючи вищезазначений перелік, суд зазначає, що такий вид послуги, як надання усної консультації охоплюється складанням позовної заяви. А враховуючи часткове задоволення позову, на правову допомогу на користь позивачів належить стягнути 1679,55 гривень ((8400 – 1681,60)/2/2)) кожному.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 255, 257 - 263, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Новоархангельської селищної ради Новоархангельського району Кіровоградської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність від 05 червня 2020 року.

Зобов`язати Новоархангельську селищну раду Кіровоградської області не пізніше місячного строку, з дня набрання цим рішенням суду законної сили, розглянути заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність від 05 червня 2020 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 420,40 гривень та витрати на правову допомогу в сумі 1679,55 гривень кожній за рахунок бюджетних асигнувань Новоархангельської селищної ради Новоархангельського району Кіровоградської області.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 - АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;

ОСОБА_2 - АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_2 ;

Новоархангельська селищна рада Новоархангельського району Кіровоградської області - вул. Слави, 44, смт. Новоархангельськ, Кіровоградська область, 26100; код в ЄДРПОУ 04367217.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук