Рішення № 93872113, 21.12.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2020 справа № 914/2802/20

За позовом: Фізичної особи-підприємця Барабаш Л.З., місто Стрий, Львівська область,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ ПАК», місто Городок, Львівська область

про: стягнення заборгованості у розмірі 103 490, 00 грн.

Суддя Синчук М.М.

За участю секретаря судового засідання

Кияк І. В.

Представники учасників справи:

Позивача: не з`явився;

Відповідача: не з`явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Барабаш Л.З. до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ ПАК» про стягнення заборгованості у розмірі 103 490, 00 грн., з яких 100 000, 00 грн. основний борг, 3 490, 00 грн. пеня.

Ухвалою суду від 02.11.2020 позов залишено без руху, позивачу встановлено строк для виправлення виявлених недоліків.

03.12.2020 до суду від позивача надійшли заява про усунення недоліків позовної заяви. Додатково, додано пояснення від АТ «Укрпошта» (відділення м. Стрия "Стрий-2"), як доказ про неотримання позивачем, ФОП Барабаш Л.З., поштового відправлення №7901413539989 від Господарського Суду Львівської області з ухвалою суду від 02.11.2020р.

Також позивачем повідомлено, що в період з 29.10.2020 по 27.11.2020, Відповідачем ТзОВ 'ТБ ПАК" була оплачена заборгованість в сумі 25 000 грн на розрахунковий рахунок Позивача ФОП Барабаш Л.З (банківські виписки додаються).

Ухвалою суду від 07.12.2020 р. позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі №914/2802/20 за правилами спрощеного позовного провадження, призначено проведення судового засідання для розгляду справи по суті на 21.12.2020р. Явку представників учасників справи у судове засідання визнано судом не обов`язковою.

На адресу Господарського суду Львівської області 21.12.2020р. надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд зменшити розмір позовних вимог ФОП Барабаш Л. З. до ТОВ «ТБ Пак» на 25 000, 00 грн., відмовити ФОП Барабаш Л. З. у стягненні з ТОВ «ТБ Пак» пені у сумі 3 490, 00 грн.

Відзив на позовну заяву долучено до матеріалів справи.

В судове засідання 21.12.2020 року представник позивача не з`явився.

В судове засідання 21.12.2020 року представник відповідача не з`явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання був належним чином та завчасно повідомлений на адресу, зазначеній в позовній заяві та згідно витягу з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ.

Як вбачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті публічного акціонерного товариства "Укрпошта", поштове відправлення з ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 07.12.2020р. (ідентифікатор поштового відправлення 7901413620549) отримано відповідачем 15.12.2020р.

Також судом встановлено, що поштове відправлення з позовною заявою з додатками, що надсилалась позивачем на адресу відповідача згідно витягу з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ (ідентифікатор поштового відправлення 8240008186812) отримано відповідачем 27.10.2020р.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зазначених в ч. 2 ст. 202 ГПК України, а саме: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Підстав для відкладення розгляду справи в судовому засіданні 21.12.2020р., визначених у ч. 2 ст. 202 ГПК України, не встановлено.

Відповідно до частини першої ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (ч.3 ст. 202 ГПК України).

А тому, оскільки сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, явка сторін не визнавалася обовязковою судом, а участь в засіданні суду є правом, а не обовязком сторони, відповідачем подано відзив на позовну заяву, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 21.12.2020 р. за відсутності представника позивача та відповідача.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Покупцем за Договором № 12-09-19 від « 12» вересня 2019р., укладеним між сторонами у справі зобов`язань з оплати вартості поставленого Продавцем Товару.

Внаслідок порушення відповідачем зобов`язань за договором, у останнього виникла заборгованість по Договору № 12-09-19 від « 12» вересня 2019р. в розмірі 100 000 грн.

Позивачем, у заяві про усунення недоліків позовної заяви від 03.12.2020 повідомлено суд , що в період з 29.10.2020 по 27.11.2020, Відповідачем ТзОВ «ТБ ПАК» була оплачена заборгованість в сумі 25 000 грн на розрахунковий рахунок Позивача ФОП Барабаш Л.З (банківські виписки додаються).

3а несвоєчасну оплату отриманого відповідно до умов цього Договору обладнання, позивачем нараховано пеню в розмірі 0,01 відсотків від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день прострочення платежу відповідно до умов п. 6.3. Договору, у розмірі 3 490,00 грн.

Правова позиція відповідача.

Відповідач, скориставшись процесуальним правом, передбаченим Господарським процесуальним кодексом України, подав відзив на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву відповідачем повідомлено, що в період з 29 жовтня 2020 року по 27 листопада 2020 року останнім сплачено частину заборгованості на суму 25 000,00 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: - Платіжне доручення № 1521 від 29.10.2020 на суму 5 000 грн.; Платіжне доручення № 2292 від 06.11.2020 на суму 5 000 грн.; Платіжне доручення № 2348 від 13.11.2020 на суму 5 000 грн.; - Платіжне доручення № 1609 від 20.11.2020 на суму 5 000 грн.;- Платіжне доручення № 1654 від 27.11.2020 на суму 5 000 грн.

Відповідно, заборгованість Відповідача зменшилася на суму 25 000,00 грн.

Порядок розрахунку пені Позивачем здійснено неправильно та нараховано пеню в більшому розмірі.

Відтак, відповідач просить суд зменшити розмір позовних вимог ФОП Барабаш Л. З. до ТОВ «ТБ Пак» на 25 000, 00 грн., відмовити ФОП Барабаш Л. З. у стягненні з ТОВ «ТБ Пак» пені у сумі 3 490, 00 грн.

Обставини, встановлені судом.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТБ ПАК» (далі – Покупець, Відповідач») та Фізичною особою-підприємцем Барабаш Любов Зіновіївна (далі – Продавець, Позивач) укладено Договір купівлі-продажу обладнання №12-09-19 від 12 вересня 2019р. (далі – Договір).

Предметом Договору, відповідно до п.1.1 є купівля - продаж обладнання, а саме машини рубальної, тип: БРМ 14 з транспортером викиду 8 м. Обладнання, що передається Покупцю від Продавця, повинно бути без видимих дефектів, пошкоджень, в комплектному, технічно справному, робочому стані, що може використовуватися за призначенням. Всі особливості щодо комплектації та технічних параметрів описані у специфікації до обладнання яка є невід`ємною частиною цього Договору.

Зазначене обладнання Продавець зобов`язується передати Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти зазначене обладнання й оплатити його в порядку і терміни, встановлені Сторонами в цьому Договорі (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 4.1, п. 4.3. Договору, загальна вартість обладнання, що підлягає передачі Покупцю відповідно до умов цього Договору, складає 800 000,00 грн. Розрахунки за передане обладнання здійснюються наступним чином:

Покупець здійснює передоплату (авансовий платіж) у розмірі 30 % від вартості обладнання, що становить 240 000,00 грн., після пуско-налагоджувальних робіт на території Покупця. При цьому Продавець повинен доставити обладнання на об`єкт Покупця не пізніше 05 листопада 2019 року. Другий платіж у сумі 560000,00 (п`ятсот шістдесят тисяч гривень 00 коп.) грн. без ПДВ оплачується Покупцем після підписання акту прийому-передачі обладнання, який буде підписаний після пуско-налагоджувальних робіт.

Сторонами було укладено Специфікацію № 1 до Договору від 12.09.2019 р. на поставку Товару (а саме, рубальної машини, тип БРМ-14 з транспортером викиду 8 м.) на загальну суму 800 000, 00 грн.

Постачальник згідно видаткової накладної № 17 від 07.11.2019 р., підписаної сторонами Договору, здійснив поставку Товару Покупцю на загальну суму 800 000, 00 грн.

В матеріалах справи міститься акт прийому – передачі від 07.11.2019р., складений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТБ ПАК» та Фізичною особою-підприємцем Барабаш Любов`ю Зіновіївною про те, що Продавець передав, а Покупець прийняв Обладнання згідно Договору, а саме: Рубальну машну БРМ 14 з транспортером викиду 8 м, вартість з ПДВ 800 000,00 грн. Акт складено та підписано Сторонами у двох примірниках без зауважень.

Як зазначає позивач, та не заперечує відповідач, загальна сума отриманих Продавцем грошових коштів від Покупця станом на момент подання позовної заяви до суду складає 700 000 грн. (23.10.2020р. Позивачем засобами поштового зв`язку скеровано позовну заяву до суду та відповідачу).

Відповідачем в період з 29 жовтня 2020 року по 27 листопада 2020 року було сплачено частину заборгованості на суму 25 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями: №1521 від 29.10.2020 на суму 5 000 грн.; №2292 від 06.11.2020 на суму 5 000 грн.; №2348 від 13.11.2020 на суму 5 000 грн.; №1609 від 20.11.2020 на суму 5 000 грн.; №1654 від 27.11.2020 на суму 5 000 грн.

Таким чином, сума боргу станом на 27.11.2020р. становить 75 000, 00 грн., що не заперечується сторонами у справі.

Відповідно до умов п. 6.3 Договору, за несвоєчасну оплату отриманого відповідно до умов цього Договору обладнання. Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,01 відсотків від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день прострочення платежу, але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України.

Позивачем нараховано відповідачу за несвоєчасну оплату отриманого відповідно до умов цього Договору обладнання пеню у розмірі 0, 01% від суми заборгованості 100 000, 00 грн. за період з 08.11.2019р. по 22.10.2020р. у сумі 3 490, 00 грн.

Суд, здійснивши перерахунок пені, що підлягає до стягнення з відповідача, у розмірі 0,01 відсотків від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день прострочення платежу, але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України, не виходячи за межі заявлених позовних вимог, встановив, що позивачем вірно нараховано пеню у сумі 3 490, 00 грн.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, в тому числі, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, правовідносини між сторонами у справі виникли з Договору купівлі-продажу обладнання №12-09-19 від 12 вересня 2019р.

Позивач виконав зобов`язання за Договором з передачі у власність Покупця товару, а саме: Рубальної машну БРМ 14 з транспортером викиду 8 м, вартістю з ПДВ 800 000,00 грн., що підтверджується актом прийому – передачі від 07.11.2019р., складенимміж Товариством з обмеженою відповідальністю «ТБ ПАК» та Фізичною особою-підприємцем Барабаш Любов`ю Зіновіївною.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (стаття 692 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4.3. Договору, розрахунки за передане обладнання здійснюються наступним чином: Покупець здійснює передоплату (авансовий платіж) у розмірі 30 % від вартості обладнання, що становить 240 000,00 грн., після пуско-налагоджувальних робіт на території Покупця. При цьому Продавець повинен доставити обладнання на об`єкт Покупця не пізніше 05 листопада 2019 року. Другий платіж у сумі 560 000,00 (п`ятсот шістдесят тисяч гривень 00 коп.) грн. без ПДВ оплачується Покупцем після підписання акту прийому-передачі обладнання, який буде підписаний після пуско-налагоджувальних робіт.

Положеннями статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язанні встановлений строк (термін) його, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Аналогічне положення містить стаття 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як визначено статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, Відповідачем кореспондуючий обов`язок з оплати вартості поставленого Товару згідно Договору виконано частково.

Сума основного боргу, як встановлено судом, на момент подання позовної заяви до суду (23.10.2020р. Позивачем засобами поштового зв`язку скеровано позовну заяву до суду та відповідачу), сума заборгованості становила 100 000, 00 грн.

Як повідомлено позивачем та відповідачем, сума боргу зменшилась у зв`язку з здійсненням оплат відповідачем згідно платіжних доручень: №1521 від 29.10.2020 на суму 5 000 грн.; №2292 від 06.11.2020 на суму 5 000 грн.; №2348 від 13.11.2020 на суму 5 000 грн.; №1609 від 20.11.2020 на суму 5 000 грн.; №1654 від 27.11.2020 на суму 5 000 грн.

Відтак, сума боргу зменшилась на 25 000, 00 грн. після звернення позивача до суду з позовною заявою у даній справі.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплати суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Зокрема, вказана позиція відображена у Постанові Верховного суду від 19.02.2020р., справа № 910/7290/19.

Оскільки предметом спору є стягнення боргу по Договору – 100 000, 00 грн., суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині стягнення 25 000, 00грн. слід закрити.

Суд роз`яснює сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (частина 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України).

З відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість у сумі 75 000, 00 грн., що визнається відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Відповідно до умов п. 6.3 Договору, за несвоєчасну оплату отриманого відповідно до умов цього Договору обладнання. Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,01 відсотків від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день прострочення платежу, але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України.

Позивачем нараховано відповідачу за несвоєчасну оплату отриманого відповідно до умов цього Договору обладнання пеню у розмірі 0, 01% від суми заборгованості 100 000, 00 грн. за період з 08.11.2019р. по 22.10.2020р. у сумі 3 490, 00 грн.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що Позивачем здійснено неправильно нарахування пені в більшому розмірі з огляду на те, що заборгованість у розмірі 100 000, 00 грн. повинна нараховуватись з 16 липня 2020року, оскільки обов`язок з оплати вартості переданого Продавцем товару згідно умов Договору повинен бути виконаний остаточно до 07.11.2019р. включно (дата підписання акту приймання-передачі). Відповідач зобов`язання за Договором з оплати вартості товару виконав частково. Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача станом на 08.11.2019р. становила 560 000, 00 грн., позивачем нараховано пеню на суму боргу 100 000, 00 грн. у період з 08.11.2019р. по 22.10.2020р., відтак, Позивачем правомірно нараховано пеню на суму боргу 100 000, 00 грн.

Суд, здійснивши перерахунок пені, що підлягає до стягнення з відповідача, у розмірі 0,01 відсотків від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день прострочення платежу, але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України, не виходячи за межі заявлених позовних вимог, встановив, що така підлягає задоволенню у сумі 3 490, 00 грн.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Судові витрати.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача 25 000, 00 грн. заборгованості суд роз`яснює позивачу, що відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору у розмірі 507, 80 грн. може бути повернута за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач частково визнав позовні вимоги у сумі 75 000, 00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відтак суд дійшов висновку, що поверненню з державного бюджету у розмірі 50 відсотків підлягає сума судового збору, що мала б бути сплачена за подання позовної заяви з вимогою про стягнення суми боргу, що визнається відповідачем.

В іншій частині витрати по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-78, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ ПАК» (81500, Львівська обл., Городоцький р-н, місто Городок, вулиця Артищівська, будинок 9, корпус 5, ідентифікаційний код 40209608) на користь Фізичної особи-підприємця Барабаш Л.З. ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) заборгованості у сумі 25 000, 00 грн. – закрити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ ПАК» (81500, Львівська обл., Городоцький р-н, місто Городок, вулиця Артищівська, будинок 9, корпус 5, ідентифікаційний код 40209608) на користь Фізичної особи-підприємця Барабаш Л.З. ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 75 000, 00 грн. основного боргу, 3 490, 00 грн. пені.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ ПАК» (81500, Львівська обл., Городоцький р-н, місто Городок, вулиця Артищівська, будинок 9, корпус 5, ідентифікаційний код 40209608) на користь Фізичної особи-підприємця Барабаш Л.З. ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 832, 54 грн.

5. Повернути Фізичній особі-підприємцю Барабаш Л.З. ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 761, 66 грн. суми сплаченого судового збору з Державного бюджету України.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено 28.12.2020р.

Суддя М.М. Синчук