Рішення № 93871914, 24.12.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2020Справа № 910/13059/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод напоїв "Росинка"

2) ОСОБА_1

про стягнення 2 222 891, 44 грн.

Представники:

від позивача: Верхогляд М.Л.;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод напоїв "Росинка" (далі - відповідач 1) та ОСОБА_1 (далі - відповідач 2) про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості у розмірі 2 222 891, 44 грн., з яких: 2 010 376, 20 грн. - прострочена заборгованість за основним боргом, 210 393, 03 грн - пеня за несвоєчасне погашення основного боргу, 2 122, 21 грн - пеня за несвоєчасне погашення процентів.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 своїх зобов`язань за кредитним договором № 691/ЮКЛ-19 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 25.03.2019 та враховуючи, що зобов`язання відповідача-1 були забезпечені порукою, позивач вважає, що наявні підстави для солідарного стягнення з відповідачів заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29.10.2020.

У судовому засіданні 29.10.2020 судом оглянуто оригінали документів доданих до позовної заяви та відкладено розгляд справи на 26.11.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/13059/20 призначено на 24.12.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 за ініціативою суду внесено виправлення в процесуальні документи Господарського суду міста Києва у справі №910/13059/20, постановлені суддею Щербаковим С.О.

У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 у судове засідання не з`явилися, причин неявки суду не повідомили.

Суд відзначає, що відповідач-1 та відповідач-2 повідомлялися ухвалами суду про дату, час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву відповідачами не подано, у судове засідання представників не направлено.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Так, з метою повідомлення відповідача-1 про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду від 25.09.2020, від 29.10.2020 та від 26.11.2020 були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача-1, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, буд. 6, проте, до суду повернулися конверти з ухвалами суду з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Крім того, відповідно до ч.ч. 6-7 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

07.09.2020 Господарський суд міста Києва звернувся до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області із запитами щодо доступу до персональних даних фізичної особи - ОСОБА_1 .

22.09.2020 до Господарського суду міста Києва від Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області надійшла відповідь на запит суду.

Суд зазначає, що ухвали суду від 25.09.2020, від 29.10.2020 та від 26.11.2020 були надіслані відповідачу-2 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача-2, а саме: АДРЕСА_1 , проте до суду повернулися конверти з ухвалами суду від 29.10.2020 та від 26.11.2020 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

При цьому, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала суду від 25.09.2020 про відкриття провадження у даній справі отримана відповідачем-2 - 13.10.2020.

Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлявся належним чином.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі мали право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що представники відповідача-1 та відповідача-2 були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача-1 та відповідача-2 не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 24.12.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

25.03.2019 між Акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус" (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський завод напоїв "Росинка" (далі - позичальник) укладено кредитний договір № 691/ЮКЛ-19 на відкриття кредитної лінії (у національній валюті), умовами якого передбачено, що банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти (далі - кредит) на наступних умовах:

- ліміт кредитування - 3 000 000, 00 грн;

- строк кредитної лінії - з 25.03.2019 по 24.03.2020 включно;

- мета використання коштів - поповнення обігових коштів;

- процентна ставка - 23, 5 % річних;

Відповідно до п. 2.1. договору, видача кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими частинами (далі - транш). Підставою для видачі кожного окремого траншу є заява позичальника. Строк розгляду банком заяви не може перевищувати 2 (двох) робочих днів.

Згідно п. 2.2. договору, для обліку строкової заборгованості позичальника за кредитом банк відкриває позичальнику кредитний рахунок № НОМЕР_1 в АТ «КБ «Глобус» (далі - кредитний рахунок).

Пунктом 2.3. договору передбачено, що надання кожного траншу здійснюється шляхом:

- перерахування коштів з кредитного рахунку на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 в АТ «КБ «Глобус»;

- шляхом оплати з кредитного рахунку розрахункових документів позичальника.

За умовами п. 3.1. договору, виконання позичальником зобов`язань за цим договором (повернення кредиту, сплата процентів за користування ним, комісій, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених цим договором) забезпечується, зокрема порукою ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 4.1. договору, повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на кредитний рахунок. Заборгованість за кредитом повертається позичальником у відповідності до графіка зменшення ліміту кредитування, а у випадку, якщо такий не був укладений - не пізніше останнього дня строку кредитної лінії, передбаченого п. 1.1. цього договору.

Строк користування кожним кредитним траншем - 90 календарних днів.

У випадку, якщо цей день припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, сплата здійснюється в перший за ним робочий день.

У випадку порушення позичальником встановлених договором строків повернення кредиту, сума несплаченої в строк заборгованості за кредитом вважається простроченою та переноситься банком на рахунки для обліку простроченої заборгованості позичальника за кредитом.

У випадку непогашення позичальником простроченої заборгованості за кредитом, банк , починаючи з дня виникнення такої заборгованості, може скористатися правом, зазначим у п. 5.2.7. цього договору.

Згідно п. 4.2. договору, проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту по день повного виконання (сплати) боргових зобов`язань на суму фактичної заборгованості за кредитом, при цьому день надання кредиту включається до розрахунку. При розрахунку процентів у місяці приймається фактична кількість календарних днів у місяці та році. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюються у валюті кредиту щомісячно та у день остаточного повернення кредиту.

Нарахування процентів банком за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно за період з 01 (першого) числа місяця по останнє число місяця (включно) та у день остаточного повернення кредиту. День повернення кредитних коштів в часовий інтервал при розрахунку процентів та комісій не включається (п. 4.3. договору).

Пунктом 4.4. договору передбачено, що сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк по 10 число (включно) кожного місяця наступного за місяцем їх нарахування на рахунок № НОМЕР_1 в АТ «КБ «Глобус». Якщо 10 число місяця припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, сплата переноситься на наступний робочий день.

У випадку порушення позичальником встановлених цим пунктом договору строків сплати процентів, сума несплачених в строк процентів, вважаються простроченими, переносяться банком на рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів.

У випадку непогашення позичальником простроченої заборгованості по сплаті процентів банк, починаючи з дня виникнення такої заборгованості, може скористатися правом, зазначеним у п. 5.2.7. цього договору.

Проценти, нараховані за останній (неоплачений)період користування кредитною лінією, сплачуються одночасно з остаточним поверненням кредиту.

Відповідно до п. 4.6. договору, у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту, у строки, передбачені п. 1.1., 4.1. цього договору, позичальник сплачує проценти з розрахунку процентної ставки, збільшеної на 5 % річних до діючої процентної ставки, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.

За умовами п. 5.2.7. договору, банк має право у відповідності до п. 4.7. цього договору самостійно списувати з будь-яких рахунків позичальника, відкритих у АТ «КБ «Глобус» (в т.ч. рахунків в іншій валюті, ніж валюта кредиту), грошові кошти та спрямовувати їх на погашення заборгованості по кредиту, сплату процентів за користування кредитом, комісії, штрафних санкцій та інших платежів за цим договором у випадках порушення позичальником умов цього договору, а саме: у разі неповернення або несвоєчасного повернення кредиту та/або у разі несплати або несвоєчасної сплати процентів за його користування, комісій та штрафних санкцій, а також у інших випадках, передбачених п.п. 9.1., 9.2. цього договору.

Відповідно до п.п. 6.1.2. та 6.1.3 договору, позичальник зобов`язаний своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та комісій в порядку, передбаченому цим договором.

Достроково повернути всю заборгованість за цим договором, а саме: повернути всю суму кредиту, сплатити усі нараховані проценти, комісії, штрафні санкції (за наявності), а також сплатити всі інші платежі, передбачені цим договором, у випадках, строки та в порядку, передбачених п.п. 9.1., 9.2. цього договору. Невиконання позичальником зобов`язань, передбачених цим пунктом, є підставою для здійснення банком договірного списання суми заборгованості позичальника за цим договором та/або для примусового стягнення (в тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно) суми заборгованості за цим договором.

Згідно п. 8.1. договору, у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісій, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, що діяла в період прострочення від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Цей договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін та діє до повного виконання позичальником зобов`язань за цим договором (п. 10.1. договору).

Так, 25.03.2019 між Акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус" (далі - кредитор) та ОСОБА_1 (далі - поручитель) укладено договір поруки № 691/ЮПОР-19, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель поручається перед кредитором за виконання ТОВ "Київський завод напоїв "Росинка" (далі - боржник) зобов`язань за кредитним договором № 691/ЮКЛ-19 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) від 25.03.2019, що укладений між кредитором та боржником, згідно з яким боржник зобов`язаний в строк по 24.03.2020 включно повернути кредиторові кредитні кошти у розмірі 3 000 000, 00 грн, сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 23,5 % річних, а також сплатити штрафні санкції та інші платежі у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором.

У разі порушення боржником зобов`язань, передбачених кредитним договором, поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.4. договору).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник (п. 1.6. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання за вищезазначеним кредитним договором виконав, надавши на підставі заяв відповідача-1 № 25/03/19 від 25.03.2019, № 28/03/19 від 28.03.2019, № 29/03/19 від 29.03.2019, № 29/03/19-1 від 29.03.2019, № 15/04/19 від 15.04.2019, № 25/04/19 від 25.04.2019, № 18/06/19 від 18.06.2019, № 24/06/19 від 24.06.2019, № 15/07/19 від 15.07.2019, № 06/09/19 від 06.09.2019, № 09/09/19 від 09.09.2019, № 10/10/19 від 10.10.2019, № 29/10/19-і від 29.10.2019, № 30/10/19 від 30.10.2019, № 12/11/19 від 12.11.2019, № 13/11/19 від 13.11.2019, № 14/11/19 від 14.11.2019, № 27/11/19 від 27.11.2019, № 10/12/19 від 10.12.2019, № 17/01/20 від 17.01.2020, № 20/01/20 від 20.01.2020, № 23/01/20 від 23.01.2020, № 24/01/20 від 24.01.2020, № 27/01/20 від 27.01.2020, № 28/01/20 від 28.01.2020 та № 29/01/20 від 29.01.2020 кредитний ліміт у розмірі 3 000 000, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками, а також вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем.

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач-1 свої зобов`язання по погашенню кредиту у повному обсязі не виконав, грошові кошти згідно умов договору не повернув, внаслідок чого за відповідачем-1 утворилась заборгованість по тілу кредиту у розмірі 2 010 376, 20 грн.

Крім того, позивач зазначає, що відповідачем-1 нараховані проценти за користування кредитними коштами за період з 01.02.2020 по 31.07.2020 у розмірі 364 750, 46 грн сплачені з порушенням строків визначених пунктом 4.4. кредитного договору, що підтверджується банківськими виписками, а також вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач-1 неналежним чином виконує свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та враховуючи, що зобов`язання відповідача-1 були забезпечені порукою, просить суд солідарно стягнути з відповідачів заборгованість у розмірі 2 222 891, 44 грн., з яких: 2 010 376, 20 грн. - заборгованість за кредитом, 210 393, 03 грн - пені за несвоєчасне погашення кредиту та 2 122, 21 грн - пені за несвоєчасне погашення процентів.

Позивачем на адресу відповідача-1 та відповідача-2 направлялись вимоги про погашення заборгованості № 938 від 26.03.2020 та № 939 від 26.03.2020 в яких він просив погасити прострочену заборгованість по тілу кредиту та процентах, які отримані відповідачем-1 та відповідачем-2 - 30.03.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, надавши відповідачу-1 кредитний ліміт на загальну суму 3 000 000, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками (копії в матеріалах справи).

Проте, відповідач-1 порушив договірні зобов`язання в частині своєчасного повернення кредитних коштів, у зв`язку із чим, у відповідача-1 виникла заборгованість за кредитом в розмірі 2 010 376, 20 грн.

Доказів зворотного суду не надано.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Як встановлено судом вище в забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором № 691/ЮКЛ-19 від 25.03.2019 між Акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус" та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 691/ЮПОР-19 від 25.03.2019, відповідно до умов якого у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором № 691/ЮКЛ-19 від 25.03.2019, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Проте, суд зазначає, що до матеріалів справи відповідачами не було додано належних, допустимих та достовірних доказів відповідно до норм статей 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення кредитних коштів за кредитним договором № 691/ЮКЛ-19 від 25.03.2019 у розмірі 2 010 376, 20 грн.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, відповідачі, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору, не здійснили своєчасне погашення заборгованості за кредитом у передбачений договором строк, тобто не виконали свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо солідарного стягнення 2 010 376, 20 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод напоїв "Росинка" та з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" солідарно заборгованість за тілом кредиту у розмірі 2 010 376, 20 грн.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідачів 210 393, 03 грн - пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 26.02.2020 по 25.08.2020 та 2 122, 21 грн - пені за несвоєчасне погашення процентів за період з 11.03.2020 по 25.08.2020.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк по 10 число (включно) кожного місяця наступного за місяцем їх нарахування на рахунок № НОМЕР_1 в АТ «КБ «Глобус». Якщо 10 число місяця припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, сплата переноситься на наступний робочий день.

У випадку порушення позичальником встановлених цим пунктом договору строків сплати процентів, сума несплачених в строк процентів, вважаються простроченими, переносяться банком на рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів.

У випадку непогашення позичальником простроченої заборгованості по сплаті процентів банк, починаючи з дня виникнення такої заборгованості, може скористатися право, зазначеним у п. 5.2.7. цього договору.

Проценти, нараховані за останній (неоплачений) період користування кредитною лінією, сплачуються одночасно з остаточним поверненням кредиту.

Таким чином, приймаючи до уваги положення п. 4.4. кредитного договору, суд зазначає, що починаючи з 11 числа кожного місяця наступного за місяцем нарахування процентів відбулося прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати процентів.

Відповідно до п. 4.6.договору, у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту, у строк, передбачені п. 1.1., 4.1. цього договору, позичальник сплачує проценти з розрахунку процентної ставки, збільшеної на 5 % річних до діючої процентної ставки, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.

Судом встановлено, що відповідачем-1 проценти за користування кредитними коштами за період з 01.02.2020 по 31.07.2020 у розмірі 364 750, 46 грн сплачені з порушенням строків визначених пунктом 4.4. кредитного договору, що підтверджується банківськими виписками, а також вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем.

Згідно п. 8.1. договору, у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісій, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, що діяла в період прострочення від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року)

Оскільки положення договору містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій не припиняється зі сплином 6 місяців.

Перевіривши розрахунки пені, суд встановив, що останні відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема, проведені з урахуванням моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов`язання та за відповідний період прострочення, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідачів 210 393, 03 грн - пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 26.02.2020 по 25.08.2020 та 2 122, 21 грн - пені за несвоєчасне погашення процентів за період з 11.03.2020 по 25.08.2020.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" - задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод напоїв "Росинка" (вул. Антона Цедіка, буд. 6, м. Київ, 03057, ідентифікаційний код - 39695169) та з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код - НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (Куренівський провулок, буд. 19/5, м. Київ, 04073, ідентифікаційний код - 35591059) 2 010 376 (два мільйони десять тисяч триста сімдесят шість) грн 20 коп. - заборгованості за кредитом, 210 393 (двісті десять тисяч триста дев`яносто три) грн 03 коп. - пені за несвоєчасне погашення кредиту та 2 122 (дві тисячі сто двадцять дві) грн 21 коп. - пені за несвоєчасне погашення процентів.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод напоїв "Росинка" (вул. Антона Цедіка, буд. 6, м. Київ, 03057, ідентифікаційний код - 39695169) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (Куренівський провулок, буд. 19/5, м. Київ, 04073, ідентифікаційний код - 35591059) 16 671 (шістнадцять тисяч шістсот сімдесят одну) грн 68 коп. - судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код - НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (Куренівський провулок, буд. 19/5, м. Київ, 04073, ідентифікаційний код - 35591059) 16 671 (шістнадцять тисяч шістсот сімдесят одну) грн 68 коп. - судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено: 29.12.2020.

Суддя С.О. Щербаков