Ухвала суду № 93871287, 28.12.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

У Х В А Л А

28.12.2020 Справа № 905/2198/20

за заявою: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (ідентифікаційний код:00039002, адреса:01001, м.Київ, вул. Малопідвальна, 8)

про: забезпечення позову до подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №20-1469/2-1 від 25.04.2012

суддя Величко Н.В.,

без виклику сторін, -

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Донецької області надійшла заява Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, №09-1-7/1142 від 18.12.2020 про забезпечення позову до подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №20-1469/2-1 від 25.04.2012 (вх.№24427/20 від 23.12.2020), у якій просить:

1) накласти арешт на грошові кошти в розмірі 322040370 (триста двадцять два мільйони сорок тисяч триста сімдесят) грн. 10 коп., що належать Дочірньому підприємству "ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС" Публічного акціонерного товариства "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА" (ідентифікаційний код: 34550446) і знаходяться у нього на рахунках у банках:

ПАТ "Промінвестбанк", МФО 300012: НОМЕР_1 (UAH, за стандартом IBAN НОМЕР_2 ), НОМЕР_3 (UAH, за стандартом IBAN НОМЕР_4 ), НОМЕР_5 (USD, за стандартом IBAN НОМЕР_6 ), НОМЕР_7 (GBP, за стандартом IBAN НОМЕР_8 ), НОМЕР_9 (EUR, за стандартом IВАN НОМЕР_10 ), НОМЕР_11 (UAH, за стандартом IВАN НОМЕР_12 ), НОМЕР_13 (UAH, за стандартом IВАN НОМЕР_14 ).

ПАТ "ПУМБ", МФО 334851: НОМЕР_15 (UAH), НОМЕР_15 (USD), НОМЕР_16 (UAH), НОМЕР_17 (UAH). НОМЕР_16 (EUR), НОМЕР_16 (GBP), 260423386 (UAH), НОМЕР_18 (UAH) - із врахуванням стандарту IBAN.

ПАТ "Креді Агріколь Банк", МФО 300614: НОМЕР_19 (UAH), НОМЕР_19 (USD) - із врахуванням стандарту ІВАN.

АТ "Ощадбанк", МФО 335106: НОМЕР_20 (UAH) - із врахуванням стандарту IBAN.

ПАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 380805: НОМЕР_21 (UAH) - із врахуванням стандарту IBAN.

На всіх інших банківських рахунках, що відкриті та будуть відкриті.

2) накласти арешт на грошові кошти в розмірі 322040370 (триста двадцять два мільйони сорок тисяч триста сімдесят) грн. 10 коп., що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ХАРВІСТ ЕСЕТС" (ідентифікаційний код: 37546186) і знаходяться у нього на рахунках у банках:

ПАТ "Промінвестбанк", МФО 300012: НОМЕР_22 (UAH, за стандартом IBAN НОМЕР_23 ), НОМЕР_24 (EUR, за стандартом IBAN НОМЕР_25 ), НОМЕР_26 (USD, за стандартом IBAN НОМЕР_27 ).

На всіх інших банківських рахунках, що відкриті та будуть відкриті.

Заява мотивована тим, що 25.04.2020 між Публічним акціонерним товариством “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” та Дочірнім підприємством "ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС" Публічного акціонерного товариства "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА" укладено кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 20-1469/2-1 з подальшими змінами, згідно з яким позичальнику видано кредит у розмірі 250500000 (двісті п`ятдесят мільйонів п`ятсот тисяч) гривень з кінцевим строком повернення кредиту до 10.03.2020 включно. Однак позичальником кредит не погашався належним чином, у зв`язку з чим за позичальником рахується прострочена заборгованість на 22.07.2020 в сумі 322040370 (триста двадцять два мільйони сорок тисяч триста сімдесят) грн. 10 коп., з яких: заборгованість за кредитом 249032630 (двісті сорок дев`ять мільйонів тридцять дві тисячі шістсот тридцять) грн. 46 коп., заборгованість за відсотками 38847397 (тридцять вісім мільйонів вісімсот сорок сім тисяч триста дев`яносто сім) грн. 28 коп., заборгованість зі сплати комісійної винагороди 3074075 (три мільйони сімдесят чотири тисячі сімдесят п`ять) грн. 35 коп., пеня по кредиту 17581920 (сімнадцять мільйонів п`ятсот вісімдесят одна тисяча дев`ятсот двадцять) грн. 36 коп., пеня по процентах 2475460 (два мільйони чотириста сімдесят п`ять тисяч чотириста шістдесят) грн. 52 коп., пеня по комісійній винагороді 324251 (триста двадцять чотири тисячі двісті п`ятдесят одна) грн. 78 коп., 3% по кредиту (ст. 625 ЦК України) – 3121957 (три мільйони сто двадцять одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят сім) грн. 11 коп., 3% по процентах (ст.625 ЦК України) – 424050 (чотириста двадцять чотири тисячі п`ятдесят) грн. 74 коп., 3% по комісійній винагороді (ст. 625 ЦК України) – 51386 (п`ятдесят одна тисяча триста вісімдесят шість) грн. 77 коп., інфляційні по кредиту 4667812 (чотири мільйони шістсот шістдесят сім тисяч вісімсот дванадцять) грн. 01 коп., інфляційні по процентам 472613 (чотириста сімдесят дві тисячі шістсот тринадцять) грн. 27 коп., інфляційні по комісійній винагороді 57496 (п`ятдесят сім тисяч чотириста дев`яносто шість) грн. 78 коп., штраф за порушення умов кредитного договору 1909317 (один мільйон дев`ятсот дев`ять тисяч триста сімнадцять) грн. 67 коп. В якості забезпечення виконання зобов`язань позичальника перед банком щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій між Публічним акціонерним товариством “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАРВІСТ ЕСЕТС" як поручителем укладено договір поруки № 20-1469/2-1-31032017/п від 31.03.2017 з подальшими змінами, за умовами якого поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що і позичальник.

Заявник також вказує на відсутність з боку майбутніх відповідачів у справі погашень заборгованості починаючи із 31.03.2020, тоді як зобов`язання та сума боргу повинна була зменшуватись щомісячно, а борг мав бути погашений у повному обсязі не пізніше 10.03.2020. Надіслані на адресу позичальника та поручителя відповідні вимоги останніми не виконано.

Банк також посилається на заборгованість ТОВ "ХАРВІСТ ЕСЕТС" у ряді виконавчих проваджень щодо стягнення коштів на користь держави в період часу з 01.02.2020 та наявність значних обсягів іншої заборгованості вказаного підприємства, зокрема перед банківськими та фінансовими установами.

Позичальник та поручитель, які входять до групи пов`язаних компаній "ХАРВІСТ ХОЛДИНГ", не направляють вільні кошти на погашення кредитної заборгованості, а незадовільне фінансове становище і господарська діяльність відповідачів є належним доказом того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення у справі – така заборгованість накопичується.

Заявник посилається на вказані обставини як на підстави майбутніх позовних вимог.

Як стверджує заявник, заявлені заходи забезпечення позову зможуть уберегти діяльність заявника від дій, кінцевою метою яких є ухилення майбутніх відповідачів від виконання взятих на себе зобов`язань. Заявник зазначив, що вжиття таких заходів забезпечення є наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та ніяким чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті. При цьому у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

До заяви про забезпечення позову додано: кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 20-1469/2-1 з подальшими змінами, договір поруки № 20-1469/2-1-31032017/п від 31.03.2017 з подальшими змінами, вимоги про сплату заборгованості, меморіальні ордери, довідки-розрахунки грошових вимог, довідки про відкриті рахунки, правовстановлюючі документи, відомості з Автоматизованої системи виконавчого провадження щодо ТОВ "ХАРВІСТ ЕСЕТС", роздруківки інтерв`ю керівників групи компаній ХАРВІСТ ЕСЕТС з інтернет-видань ЗМІ, лист ДП "ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС" вих.№14/7-87 від 10.12.2019, докази сплати судового збору за подачу заяви про забезпечення позову.

Матеріалам заяви Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” №09-1-7/1142 від 18.12.2020 про забезпечення позову присвоєно № 905/2198/20. За наслідками автоматизованого розподілу між суддями, матеріали передані на розгляд судді Величко Н.В. (витяг з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2020).

24.12.2020 на офіційну електронну адресу суду від Дочірнього підприємства "ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС" Публічного акціонерного товариства "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА" надійшли:

- клопотання про розгляд заяви про забезпечення позову за участю відповідачів б/н від 24.12.2020 (вх.№04-18/6790), з додатками відповідно переліку.

- заперечення проти заяви про забезпечення позову б/н від 24.12.2020 та клопотання про ознайомлення з матеріалами справи б/н від 24.12.2020 (вх.№04-18/6800), з додатком;

- клопотання про зустрічне забезпечення б/н від 24.12.2020 (вх.№04-18/6801), з додатком.

Того ж дня, на офіційну електронну адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРВІСТ ЕСЕТС" надійшли:

- клопотання про ознайомлення з матеріалами справи б/н від 25.12.2020 та клопотання про розгляд заяви про забезпечення позову за участю відповідачів б/н від 24.12.2020 (вх.№04-18/6793), з додатками відповідно переліку;

- заперечення проти заяви про забезпечення позову б/н від 24.12.2020 (вх.№04-18/6798), з додатками згідно переліку;

- клопотання про зустрічне забезпечення б/н від 24.12.2020 (вх.№04-18/6799), з додатком.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною першою статті 140 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 140 ГПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

За наслідками дослідження вимог заяви, наведеного заявником обґрунтування вимог та доданих ним до заяви доказів, судом не встановлено підстав, які б вказували на необхідність виклику заявника та/або витребування від нього додаткових пояснень або додаткових доказів.

Отже, розгляд заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви здійснюється без виклику заявника.

Норми статті 140 ГПК України вирішення питання про призначення розгляду заяви про забезпечення позову у судовому засіданні відносить до дискреційних повноважень суду, які не стоять в залежності від наявності клопотань сторін чи інших осіб.

Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотань Дочірнього підприємства "ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС" Публічного акціонерного товариства "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРВІСТ ЕСЕТС" про розгляд заяви про забезпечення позову за участю відповідачів б/н від 24.12.2020.

В силу приписів ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 5, 6 ст. 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника по забезпеченню позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Так, згідно зі ст. 73, 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

При вжитті таких заходів суд повинен з`ясувати наявність зв`язку між конкретним видом забезпечувальних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При цьому, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість заподіяння шкоди позивачу без наведення відповідного обґрунтування ухилення відповідної особи від виконання судового рішення не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод “Право на ефективний засіб юридичного захисту” встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Системний аналіз правової позиції, яка викладена в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17, та положень ч. 1 ст. 136 і 137 ГПК України, дає підстави дійти до висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч.ч.2, 5, 6, 7 ст. 137 ГПК України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

При цьому, суд зазначає, що така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог, також має бути підтверджена відповідними доказами, які б підтверджували обставини, на які посилається заявник.

Як вбачається зі змісту поданої заяви ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, в обґрунтування необхідності застосування заходів забезпечення позову заявник посилається, зокрема, на ухилення позичальника ДП “Ілліч-Агро Донбас” ПАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” та поручителя ТОВ “Харвіст Есетс” від виконання договірних зобов`язань з повернення кредиту. Крім того, зазначає про ймовірність направлення грошових коштів з рахунків позичальника та поручителя до підприємств, які входять до групи пов`язаних компаній Харвіст Холдинг.

З наведеного суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову ґрунтується на власних припущеннях заявника. Суд констатує, що пояснення та обставини, наведені в обґрунтування поданої заяви, зводяться лише до гіпотетичної можливості настання несприятливих наслідків для заявника, а не доведення наявності таких обставин на момент розгляду заяви.

Крім того, посилання заявника на відсутність з боку майбутніх відповідачів у справі погашень заборгованості починаючи із 31.03.2020, тоді як зобов`язання та сума боргу повинна була зменшуватись щомісячно, а борг мав бути погашений у повному обсязі не пізніше 10.03.2020, а також надання та посилання на докази в якості роздруківок з мережі інтеренет щодо ітерв`ю із генеральним директором та керівником "ХАРВІСТ ЕСЕТС" не є доказами, які однозначно вказують на те, що невжиття обраних ним заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду та ефективний захист і поновлення порушених прав позивача.

При цьому, заявником не надано належних доказів вчинення відповідачами дій, направлених на відчуження власного майна або коштів.

Саме лише посилання на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є підставою для задоволення відповідної заяви.

Щодо аргументів заявника відносно заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю “Харвіст Есетс” у ряді виконавчих проваджень щодо стягнення коштів на користь держави в період часу з 01.02.2020, суд зазначає, що посилання на наявність інших справ про стягнення заборгованості з боржника не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, а подана заява мотивована лише припущенням про імовірну неможливість виконання рішення суду у цій справі, що не створює підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.09.2020 у справі №910/1762/20.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про забезпечення позову до подання позовної заяви, не містить обґрунтованих мотивів, на підставі яких суд мав би дійти висновку щодо доцільності та необхідності термінового забезпечення позову.

За таких обставин та з огляду на те, що заявником не доведено, що невжиття, визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

Відхиляючи заяву заявника про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано повторно, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Оскільки судом відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” №09-1-7/1142 від 18.12.2020 про забезпечення позову, тому питання застосування зустрічного забезпечення судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 42, 46, 136, 140, 141, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви №09-1-7/1142 від 18.12.2020 Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про забезпечення позову до подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №20-1469/2-1 від 25.04.2012 – відмовити.

2. Копію ухвали направити Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (ідентифікаційний код:00039002, адреса:01001, м.Київ, вул. Малопідвальна, 8).

3. Роз`яснити заявнику, що на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

4. Ухвала відповідно до ч.2 ст.235 ГПК України набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 10 днів в порядку ст. 257 ГПК України.

Ухвалу підписано 28.12.2020.

Суддя Н.В. Величко