Постанова № 9386947, 24.03.2009, Гірницький районний суд м. Макіївки

Справа № 2A-290/ 09р.

ПОСТАНОВА Іменем України 24 березня 2009 p. м. Макіївка Гірницький районний суд міста Макіївки Донецької області в складі: головуючого судді Завгороднього Є.П. при секретарі Мінку В.В. за участю представника відповідача Москвита О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради про стягнення недоотриманих сум разової грошової допомоги на оздоровлення,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги і пояснив суду, що він з 24.01.2008 р. є інвалідом 3-ї групи, а з 08.12.2008 р. є інвалідом війни 2-ї групи, в наслідок участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і знаходься на обліку у відповідача, у зв'язку з чим відповідно до ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 p., і як інвалід війни має право на щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, при чому розмір мінімальної пенсії визначається на момент виплати. Станом на 01.05.2008 р. розмір мінімальної пенсії за віком складав 481 грн. Однак, відповідач виплатив допомогу на оздоровлення не в повному обсязі: у 2008 р. - 350 грн., у зв'язку з чим згідно з діючим законодавством відповідач повинен доплатити йому 3017грн. щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 p., яку він відмовляється виплатити. Просить визнати неправомірною відмову відповідача у виплаті разової щорічної допомоги на оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС 1-ї категорії та стягнути вказану суму на його користь.

Представник відповідача адміністративний позов не визнала і пояснила суду, що дійсно позивач являється інвалідом другої групи і знаходиться на обліку як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС і має статус інваліда війни і має право разову щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком. Однак, позивачу було виплачено разову допомогу у 2008 р. у розмірі 350 грн., згідно розміру встановленого постановою КМУ № 183 «Про розміри грошової допомоги, що виплачується у 2008 р. відповідно до Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та „Про жертви нацистських переслідувань".

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач являється учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та визнаний інвалідом 2-ї групи, має статус інваліда ВВВ і значиться на обліку у відповідача, у зв'язку з чим відповідно до ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 p., має право на разову щорічну допомогу у розмірі 7-ми мінімальних пенсій за віком. Однак, відповідач виплачував допомогу на оздоровлення не в повному обсязі.

З листа відповідача вбачається, що ОСОБА_2, щорічна разова грошова допомога у 2008 р. відповідно Постанови КМУ від 12.03.2008 р. „Про розміри грошової допомоги, що виплачуються у 2008 р. відповідно до законів України „Про статус ветеранів війни та соціального захисту" та „Про жертви нацисьських переслідувань", як інваліду війни третьої групи йому виплачена у розмірі 350 грн. (а.с. З).

Відповідно до ч.5 ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» інвалідам 3-ї групи повинна виплачуватися одноразова грошова допомога в розмірі 7-ми мінімальних пенсій за віком.

Законом № 796-ХІІ КМУ не уповноважений на свій розсуд змінювати, у тому числі зменшувати, конкретні розміри компенсацій і допомоги, зокрема, допомоги на оздоровлення, встановленого цим законом.

Відповідно до ч.1 ст. 67 цього Закону конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій збільшуються КМУ згідно із зміною вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначається на момент виплати.

Виплату разової грошової допомоги здійснюють органи праці та соціального захисту населення, починаючи з 29 жовтня 2003 р. відповідно до п. 2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції і державного бюджету, затвердженого Постановою КМУ від 04.05.2002 р. № 256 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами зазначаються, зокрема, основи соціального захисту, а її ст. 75 встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

Верховною Радою України дія ст. . 48 Закону № 796-ХІІ протягом 2008 р. не призупинялася.

Суд вважає, що в порушення ст. 113 ч.3 Конституції України відповідач фактично зменшив розмір допомоги, що звужує право позивача на отримання матеріальної допомоги (встановлений законом розмір разової щорічної допомоги на оздоровлення - 7 мінімальних пенсій за віком) не повинен зменшуватися ніякими нормативно - правовими актами.

Згідно ст. 9 ч. 4 КАС України у разі невідповідності будь - якого нормативно - правового акту Конституції або Закону України, суд повинен застосовувати правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ЗУ „Про державний бюджет України на 2008 р." мінімальна пенсія у 2008 р. складала 481 грн.

Таким чином, позивач повинен отримати одноразову компенсацію за 2008 у розмірі:

481, 00 грн. х 7 - 350 = 3017 грн.

На підставі ст. 113 ч.3 Конституції України, ч.5 ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» від 22.10.1993 р., ст. 48, 67 ЗУ «Про статус і соціальних захист громадян, потерпілих в слідстві Чорнобильської катастрофи», ст. 17, 19 ЗУ «Про державний та соціальний стандарти та державні соціальні гарантії», ст. 9 ч. 4 КАС України, та керуючись ст. ст. 104, 107, 111, 158 -163 КАС України,

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради про стягнення недоотриманих сум разової грошової допомоги на оздоровлення -задовольнити повністю.

Визнати неправомірною відмову управління праці і соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради у виплаті щорічної разової допомоги до 5-го травня ОСОБА_2 за 2008 р. в сумі 3017 грн.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради за рахунок Державного бюджету (р/р 35212049001515 МФО 834016 ОКПО 25987421 ГУДК у Донецькій області Головне управління держказначейства) на користь ОСОБА_2 недоотриману суму разової допомоги до 5-го травня за 2008 р. у розмірі 3017 грн.

На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга до Донецького апеляційного адміністративного суду через Гірницький районний суд м. Макіївки шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.