Постанова № 9386944, 05.02.2009, Гірницький районний суд м. Макіївки

Справа № 2A-6/ 09р.

ПОСТАНОВА Іменем України

05 лютого 2009 р. м. Макіївка

Гірницький районний суд міста Макіївки Донецької області в складі: головуючого судді Завгороднього Є.П. при секретарі Мінку В.В. за участю представника відповідача Москвита О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради про стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом.

В судовому засіданні позивач зменшив позовні вимоги і пояснив суду, що він являється інвалідом 2-ї групи, в наслідок участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і знаходься на обліку у відповідача, у зв'язку з чим відповідно до ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 p., і як інвалід війни має право на щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, при чому розмір мінімальної пенсії визначається на момент виплати. Станом на 01.05.2007 р. розмір мінімальної пенсії за віком складав 406 грн., станом на 01.05.2008 р. - 481 грн. Однак, відповідач виплатив допомогу на оздоровлення не в повному обсязі: у 2007 р. - 360 грн., у 2008 р. - 400 грн., у зв'язку з чим згідно з діючим законодавством відповідач повинен доплатити йому 2888 грн. щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 p., а за 2008 р. -3448 грн., а всього 6 336 грн., яку він відмовляється виплатити. Крім того йому повинно виплачуватись щорічні компенсаціонні виплати на оздоровлення за 2007-2008 p.p., як інваліду другої групи у розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат щорічно відповідно до ст. 48 вказаного Закону. За його заявою відповідач повідомив, що йому нараховано і виплачено щорічна компенсація на оздоровлення за 2007-2008 p.p. по 120 грн. Таким чином він вважає, що у 2007 р. заборгованість складає 2080 грн. (440x5=2200-120), а за 2008 р. - 2605 грн. (545x5=2725-120), а всього за два роки - 4685 грн. Просить визнати неправомірною відмову відповідача у виплаті щорічної допомоги на оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС 1-ї категорії та стягнути вказану суму на його користь.

Представник відповідача адміністративний позов не визнала і пояснила суду, що дійсно позивач являється інвалідом другої групи і знаходиться на обліку як учасник ліквідаціі наслідків аварії на ЧАЄС і має статус інваліда війни і має право на щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 5 (п'яти) мінімальних заробітних плат і одноразову допомогу на оздоровлення у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Однак, позивачу було виплачено одноразову допомогу у 2007 р. - 360 грн., а у 2008 р. - 400 грн., щорічна компенсаційна допомога у 2007 р.-2008 p.p. по 120 грн., згідно розміру встановленого постановою КМУ № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач являється учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та визнаний інвалідом 2-ї групи, має статус інваліда ВВВ і значиться на обліку у відповідача, у зв'язку з чим відповідно до ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 p., має право на щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат і одноразову щорічну допомогу у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком. Однак, відповідач виплачував допомогу на оздоровлення не в повному обсязі.

З листа відповідача вбачається, що ОСОБА_2 , щорічна разова і грошова допомога у 2008 р. відповідно Постанови КМУ від 12.03.2008 р. „Про розміри грошової допомоги, що виплачуються у 2008 р. відповідно до законів України „Про статус ветеранів війни та соціального захисту" та „Про жертви нацисьських переслідувань", як інваліду війни другої групи йому виплачена у розмірі 400 грн., а у 2007 р. - 360 грн. відповідно до ст. 29 ЗУ „Про державний бюджет України на 2007 р." (а.с. 12).

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист населення, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС щорічна допомога на оздоровлення повинна сплачуватись у розмірі 5 (п'яти) мінімальних заробітних плат для інвалідів 2-ї групи.

Відповідно до ч.5 ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» інвалідам 2-ї групи повинна виплачуватися одноразова грошова допомога в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком.

Законом № 796-ХІІ КМУ не уповноважений на свій розсуд змінювати, у тому числі зменшувати, конкретні розміри компенсацій і допомоги, зокрема, допомоги на оздоровлення, встановленого цим законом.

Відповідно до ч.1 ст. 67 цього Закону конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій збільшуються КМУ згідно із зміною вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. ст. 17, 19 ЗУ «Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії» виключно Законами України визначається мінімальний розмір заробітної плати.

Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення відповідач керувався постановою КМУ № 562 12.07.2005 р. «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», (далі

Постанова № 562)

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягає застосуванню ст. 48 ЗУ № 796 -XII та закони України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2008, а не

Постанова № 562, яка встановила розмір щорічної допомоги, як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі.

Виплату одноразової грошової допомоги здійснюють органи праці та соціального захисту населення, починаючи з 29 жовтня 2003 р. відповідно до п. 2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції і державного бюджету, затвердженого Постановою КМУ від 04.05.2002 р. № 256 (із змінами та доповненнями).

Статтею 62 ЗУ „Про державний бюджет України на 2007 р." від 19 грудня 2006 p., що набрав чинності 01 січня 2007 p., був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 01 січня - 380 грн., з 01 квітня - 387 грн., з 01 жовтня -395грн.

Зазначена стаття була змінена ЗУ від 15 березня 2007 р. та існує в новій редакції, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначені з 01 січня -, з 01 квітня 406 грн., з 01 жовтня - 411 грн., при цьому зазначена стаття доповнена абзацом, якою передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої ст. . 28 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначені абзацом п'ятим час тини першої цієї статті, збільшений на 1 %, що складає відповідно 410, 06 грн. і 415, 11 грн.

Таким чином, для позивача як інваліда другої групи особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 2-ї категорії нижчий розмір державної пенсії повинен розраховуватися виходячи із наведених розмірів.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами зазначаються, зокрема, основи соціального захисту, а її ст. 75 встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

Верховною Радою України дія ст. . 48 Закону № 796-ХІІ протягом 2007-2008 p.p. не призупинялася.

Суд вважає, що в порушення ст. 113 ч.3 Конституції України відповідач фактично зменшив розмір допомоги, що звужує право позивача на отримання матеріальної допомоги (встановлений законом розмір щорічної допомоги на оздоровлення - 5 мінімальних заробітних плат) не повинен зменшуватися ніякими нормативно - правовими актами.

Згідно ст. 9 ч. 4 КАС України у разі невідповідності будь - якого нормативно -правового акту Конституції або Закону України, суд повинен застосовувати правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Крім того, право позивача на отримання щорічної допомоги на оздоровлення гарантовано ст. 17 Закону України «Про державний та соціальний стандарти та державні соціальні гарантії».

Розмір мінімальної заробітної плати у 2007 р. складав - 440 грн., у 2008 р. - 498 грн. Однак, позивачу було виплачено щорічну грошову допомогу на оздоровлення у 2007, 2008р.р. - по 120 грн. згідно встановленого розміру, визначеного постановою КМУ за № 562.

Таким чином, з відповідача за рахунок державного бюджету на користь позивача необхідно стягнути недоотримані суми допомоги на оздоровлення за 2007, 2008 р.р, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.

Відповідно до ЗУ „Про державний бюджет України на 2007 р." мінімальна пенсія у

2007 р. складала 406 грн.

Таким чином, позивач повинен отримати одноразову компенсацію за 2007 у розмірі:

406, 00 грн. х 8 - 360 = 2888 грн.

Відповідно до ЗУ „Про державний бюджет України на 2008 р." мінімальна пенсія у

2008 р. складала 481 грн.

Таким чином, позивач повинен отримати одноразову компенсацію за 2007 у розмірі: 481, 00 грн. х 8 - 400 = 3448 грн., а всього 6 336 грн.

На підставі ст. 113 ч.3 Конституції України, ч.5 ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» від 22.10.1993 р., ст. 48, 67 ЗУ «Про статус і соціальних захист громадян, потерпілих в слідстві Чорнобильської катастрофи», ст. 17, 19 ЗУ «Про державний та соціальний стандарти та державні соціальні гарантії», ст. 9 ч. 4 КАС України, та керуючись ст. ст. 104, 107, 111, 158-163 КАС України,

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради про стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення – задовольнити повністю.

Визнати неправомірною відмову управління праці і соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради у виплаті щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_2 за 2007- 2008 p.p. в сумі 6336 грн.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради за рахунок Державного бюджету (р/р 35212049001515 МФО 834016 ОКПО 25987421 ГУДК у Донецькій області Головне управління держказначейства) на користь ОСОБА_2 недоотриману суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2008 p.p. у розмірі 6336 грн.

Визнати неправомірною відмову управління праці і соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради у виплаті щорічної разової допомоги до 5-го травня ОСОБА_2 за 2007- 2008 p.p. в сумі 4685 грн.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради за рахунок Державного бюджету (р/р 35212049001515 МФО 834016 ОКПО 25987421 ГУДК у Донецькій області Головне управління держказначейства) на користь ОСОБА_2 недоотриману суму разової допомоги до 5-го травня за 2007-2008 p.p. у розмірі 4685 грн.

На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга до Донецького апеляційного адміністративного суду через Гірницький районний суд м. Макіївки шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.