Ухвала суду № 93866735, 28.12.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/17661/19

Провадження №: 1-кп/755/367/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" грудня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Левко В.Б.,

секретар судового засідання Балагура Т.В.,

розглянувши в залі суду в м. Києві у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040007604 від 11вересня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Нечепоренка Ю.Л.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

у Дніпровському районному суді м. Києва знаходиться кримінальне провадження,внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019100040007604 від 11 вересня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2019 року до обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 31 серпня 2020 року ОСОБА_1 оголошено в розшук та зупинено кримінальне провадження.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28 грудня 2020 року відновлено судове провадження у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019100040007604 від 11 вересня 2019 року, щодо ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Прокурор у судовому засіданні просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки для цього наявні визначені ст. 177 КПК України ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілута вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 визнав, що відлучився з місця проживання та через карантин не вважав за необхідне з`являтися у судові засідання. Заперечував проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказав, що тепер буде з`являтись до суду.

Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України,під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Підставою застосування запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання істинних завдань КПК України визначених ст. 2.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, суд у висновках, які зробив орган досудового розслідування щодо ОСОБА_1 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

У судовому засіданні, на думку суду, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, наявними у справі доказами, зокрема: протоколом допиту потерпілої від 12 вересня 2019 року, протоколами допиту свідків від 24 та 28 жовтня 2019 року, протоколами огляду місця події від 24 жовтня 2019 року, протоколом огляду предмету від 16 вересня 2019 року, протоколом огляду речей від 24 жовтня 2019 року, речовими доказами у відповідності до постанов про визнання речовими доказами від 16 вересня та 24 жовтня 2019 року.

Щодо обґрунтованості ризиків неналежного виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, то слід зазначити таке.

Суд вважає, що стороною обвинувачення обґрунтовано ризик переховування обвинуваченого від суду, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, зважаючи на строк покарання за даний злочин, який передбачає відповідальність до 5 років позбавлення волі, а також те, що ОСОБА_1 неодноразово ухилявся від явки у судові засідання, призначені на 22 листопада 2019 року, 11 грудня 2019 року, 09 січня та 27 січня 2020 року, 19 березня 2020 року, 06 квітня 2020 року, 05 травня 2020 року, 17 червня 2020 року, хоча був повідомлений про них належним чином. Ухвалами Дніпровського районного суду м. Києва від 17 червня 2020 року та 28 липня 2020 року до обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано привід у судові засідання. Відповідно до матеріалів виконання приводу встановлено, що ОСОБА_1 не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а тому встановити його місцезнаходження не представляється можливим. На підставі цього, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 31 серпня 2020 року обвинуваченого ОСОБА_1 оголошено в розшук та запинено судове провадження.

Прокурором доведено і наявність ризику незаконного впливу на потерпілу, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 обізнаний про її місце проживання. Крім того, згідно чинного законодавства, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, а тому ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Надаючи оцінку ризику вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає це цілком ймовірним, оскільки враховує ту обставину, що відносно нього направлено декілька обвинувальних актів за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України та ч.1 ст. 289 КК України.

Вирішуючи питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд бере до уваги, що він обвинувачується у вчиненні злочину, який віднесений до категорії нетяжких злочинів за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до п`яти років, раніше несудимий, працює директором ТОВ «Українське будівельно-земельне агентство», не має сталих соціальних зв`язків, не одружений, переховувався від суду та не виконував покладені на нього обов`язки, передбачені ч. 7 ст. 42 КПК України, перебував у розшуку, а також доведеність прокурором у клопотанні та під час судового розгляду, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним ризикам.Тому клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.

Підстав для обрання до обвинуваченого іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі, суд не вбачає.

Крім того, задовольняючи клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, а саме 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 42040 грн 00 к. та покладенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 177, 183, 194, 318, 331 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 24 лютого 2021 року включно.

Взяти під варту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в залі суду.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 з моменту його фактичного затримання - з 12 год 00 хв 28 грудня 2020 року.

Визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 42040 грн 00 к. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р №UA128201720355259002001012089).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_1 прибувати до суду за кожною вимогою у рамках цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

не відлучатися з м. Києва без дозволу суду;

повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

утриматись від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Визначити 2 місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити прокурору та обвинуваченому негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів до Київського апеляційного суду.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17 год 30 хв 28 грудня 2020 року.

Суддя В.Б. Левко