Ухвала суду № 93866683, 28.12.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/21566/20

провадження № 2-а/753/509/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позову без руху

"28" грудня 2020 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С., розглянувши матеріли адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ

До Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Вивчивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

Так, нормами ст.4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ передбачено сплату судового збору за подання позову до адміністративного суду.

Відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Згідно правового висновку, який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020р. (справа №543/775/17, провадження №11-1287апп18), за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також згідно п.1 ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду фізичною особою або фізичною особою підприємцем позовну майнового характеру сплачується судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовною вимогою про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, що відноситься до вимог немайнового характеру не надає документи, що підтверджують сплату ним судового збору.

Отже, позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 420,40 грн., за платіжними реквізитами, розміщеними на сайті судової влади (dr.ki.court.gov.ua).

Крім того, статтею 42 КАС України передбачено, що учасниками справи є сторони, треті особи. Учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки (ч.1 ст.44 КАС України).

Позивач визначив в якості відповідача Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області. Однак, начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області Матвієнко О.В., який безпосередньо виносив постанову про адміністративне правопорушення є посадовою особою Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, має бути залучений до участі третьою особою, оскільки рішення в справі може безпосередньо вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки начальника, як суб`єкта владних повноважень, який здійснюючи публічно-владні управлінські функції, у відповідності до визначених законом повноважень, виніс оскаржувану постанову.

Вказані висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 724/716/16 та від 17.06.2020 у справі № 127/6881/17.

Відтак, суд звертає увагу позивача, що визначившись з колом осіб, відповідно до ч.ч.1,4 ст.161 КАС України до позовної заяви мають бути додані її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Тому, позивачу необхідно надати до позовної заяви її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, у відповідності до ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55). За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису. Таким чином, позивачем не підтверджено відповідність копій письмових доказів оригіналам, які знаходяться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись ст.ст.160,161,169,255 КАС України,-

УХВАЛИВ

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення залишити без руху, надавши позивачу строк у 5 днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у встановлені строки, заява буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ Ю.С.МИЦИК