Рішення № 93865938, 28.12.2020, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/1799/20

Провадження № 2-а/743/241/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2020 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді Яхно Ю.Л., при секретарі Довбенко О.М.,

з участю: представника позивача Мельника М.М. (в режимі відеоконференції з Дніпровським районним судом м. Києва), відповідача - громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції з Чернігівським ПТПІ), перекладачки ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції з Дніпровським районним судом м. Києва),

у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки під час розгляду адміністративної справи за позовом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області до громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 про продовження строку затримання,

ВСТАНОВИВ:

ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області звернулося до суду з адміністративним позовом до громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 про продовження строку затримання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що останнього, згідно рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 09.07.2020,залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2020, примусово видворено та затримано з метою забезпечення видворення за межі території України з поміщенням до ПТПІ терміном на шість місяців, до 07.01.2021. Відповідач не має документів, на підставі яких можливе його повернення до Азербайджанської Республіки, а також які посвідчують його особу. Позивачем були вжиті заходи для ідентифікації особи відповідача, зокрема, йому неодноразово пропонувалось заповнити анкету для документування свідоцтвом з метою повернення на батьківщину, однак відповідач відмовився від її заповнення з особистих міркувань та відмовляється співпрацювати. Оскільки на даний час неможливо ідентифікувати та забезпечити примусове видворення відповідача, а строк його затримання закінчується 07.01.2021, позивач просить продовжити строк затримання відповідача на 6 місяців.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові.

Відповідач - громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Зазначив про те, що він незаконно перебуває у Чернігівському ПТПІ та має намір за власні кошти покинути територію України. Крім того зазначив, що він має оригінал паспорту, строк дії якого не закінчився, та який зберігається в адміністрації Чернігівського ПТПІ.

У свою чергу, представник Чернігівського ПТПІ підтвердив інформацію щодо зберігання у вказаній установі оригіналу паспорту, виданого на ім`я відповідача, та надіслав до суду його копію.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що згідно рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 09.07.2020 відповідача примусово видворено за межі території України та затримано з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України на шість місяців, до 07.01.2021.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2020 зазначене рішення суду було залишено без змін.

Приписи ч. 11 ст. 289 КАС України визначають, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Тобто, існування принаймні однієї з передбачених у ч. 11 ст. 289 КАС України умов з урахуванням обставин справи є достатньою підставою для затримання іноземця або продовження строку такого затримання.

Відповідно до ч. 12, 13 ст. 289 КАС України, про продовження строку затримання не пізніш як за 5-ть днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні. Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:

1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;

2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

З аналізу наведених норм вбачається, що продовження строку затримання застосовується адміністративним судом виключно у разі наявності умов, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи у зазначений строк.

Розділом VІ Інструкції про примусове повернення та примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом МВС України, Адміністрації ДПС України, СБУ від 23.04.2012 № 353/271/150, визначено порядок дій з ідентифікації та документування іноземців.

Так, пунктом 1 розділу VІ зазначеної Інструкції передбачено, що якщо іноземець не має документів, що посвідчують особу, орган ДМС, орган охорони державного кордону України або орган СБУ вживають заходів щодо його ідентифікації та документування. З цією метою, до дипломатичних представництв або консульських установ держави походження іноземця надсилаються відповідні запити, до яких долучаються кольорові фотокартки на кожну особу, заповнені анкети визначеного консульською установою зразка та інші відомості про іноземця, які дають змогу встановити особу та підтвердити громадянство.

Таким чином, анкета визначеного зразка, заповнена іноземцем, є необхідною складовою для проведення процедури ідентифікації іноземця та його документування з метою подальшого виконання рішення про його примусове видворення за межі території України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 11.08.2020 та 04.09.2020 звертався до Чернігівського ПТПІ ДМС України з проханням надати відповідачу можливість заповнити анкету відповідного зразка, визначеного консульською установою, з метою його документування сертифікатом на повернення в країну походження, проте відповідач від заповнення анкети відмовився з особистих міркувань, що підтверджується відповідними актами, складеними 12.08.2020 та 07.09.2020 співробітниками Чернігівського ПТПІ за участю перекладача.

Водночас, із листа Чернігівського ПТПІ ДМС України від 01.10.2020, адресованого ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, а також заяви відповідача від 01.10.2020, вбачається, що останній виявив бажання сприяти у його поверненні до країни походження за кошти України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Також, з правового аналізу частини 2 вказаної статті можна дійти висновку про покладення обов`язку щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності на суб`єкта владних повноважень

Так, у матеріалах справи відсутні будь-які відомості, які б свідчили про те, що позивачем пропонувалося відповідачу заповнити анкету встановленого зразка для повернення до країни походження після 01.10.2020.

Отже, позивачем жодним належним і допустимим доказом не доведено відсутність співпраці з боку громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 під час процедури його ідентифікації після 01.10.2020.

Крім того, на момент розгляду справи судом встановлено, що відповідач має оригінал паспорту, виданого на його ім`я, а саме на ім`я громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 , з кінцевим строком дії до 21.10.2023, який знаходиться на зберіганні у Чернігівському ПТПІ ДМС України.

Продовження строку затримання відповідача без належних та вичерпних на те підстав, не відповідає ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, адже, покладає на відповідача додаткові обов`язки, що мають наслідком обмеження свободи пересування, які відповідно до законодавства, мають забезпечуватись саме з боку держави - відповідним міграційним органом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 3 ст. 242 КАС України).

На підставі вищевикладеного, з огляду на те, що чинним законодавством наведено вичерпний перелік підстав, які передбачають неможливість примусового видворення іноземців та осіб без громадянства, а продовження строку їх затримання в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України можливе лише за їх наявності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог про продовження строку затримання громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 та відмову в адміністративному позові ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області.

Керуючись ст. 9, 90, 241-246, 250, 289 КАС України,

УХВАЛИВ:

У адміністративному позові Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (місцезнаходження: вул. Березняківська, буд.4А, м. Київ, ЄДРПОУ 42552598) до громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 (місце перебування: АДРЕСА_1 ) про продовження строку затримання – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Ріпкинський районний суд Чернігівської області до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ю.Л. Яхно