Ухвала суду № 93865367, 22.12.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/20411/20

н/п 2/766/11572/20

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22 грудня 2020 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП невідомий, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до виконавчого комітету Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 04059958, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, просп. Ушакова, буд. 37) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановив:

16.12.2020 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь 575, 00 грн. матеріальної шкоди та 673, 00 грн. моральної шкоди.

Згідно Журналу реєстрації вхідної кореспонденції вказану позовну заяву з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 17.12.2020 року передано судді Булах Є.М.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суддею встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Однак, позивачем не долучено паспорт чи інший документ, який посвідчує особу та надає суду можливість встановити особу позивача.

За приписами п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Пунктом 4 Постанови пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи саме такий розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Зокрема, позивач повинен викласти обставини та обґрунтувати, чому саме такий розмір моральної шкоди ним заявлений.

Натомість позивач цих вимог закону не виконав.

Всупереч п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.

Всупереч п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві відсутні відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

Всупереч п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

У відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що при зверненні до суду позивачем заявлено вимогу про відшкодування шкоди, а тому позов є майнового характеру..

Частиною першою ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Суддя звертає увагу, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів – сумою, яка стягується.

Відповідно до абз. 2 пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік» та станом на 1 січня 2020 року становить 2102 гривні. Отже, за одну вимогу майнового характеру, сума судового збору становить не менше 840,80 грн. (2102, 00 х 0.4) та не більше 10 510, 00 грн. (2102 х 5).

В позовній заяві позивач просить звільнити його від сплати судового збору згідно п. 13 ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої, третьої статті 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно ст.3 ч.2 п.13 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору позивачі за подачу позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Однак, дана норма стосується позовів щодо відшкодування фактичної завданої шкоди, в той же час моральна шкода, про яку позивач зазначає в своїй заяві, підлягає встановленню та доведенню під час розгляду справи. Крім того, незаконність рішення органу місцевого самоврядування в судовому порядку не визнано і саме за результатами розгляду означеної справи може бути встановлено.

Таким чином, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, оскільки обставини викладені на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору не підтвердженні належними доказами.

Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Позивачу необхідно усунути недоліки, з дотриманням вимог зазначених у цій ухвалі шляхом надання доказу сплати судового збору, документу, що посвідчує особу та зазначення доказів на підтвердження обставин спричинення позивачу моральної шкоди.

На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вищевказаних недоліків з роз`ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін заява буде визнана неподаною та повернута заявнику.

Керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП невідомий, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до виконавчого комітету Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 04059958, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, просп. Ушакова, буд. 37) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – залишити без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу.

Надати позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява вважатиметься не поданою та буде повернута.

Відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.М. Булах