Рішення № 93864382, 21.12.2020, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/2141/20

Провадження №2-о/713/73/20

РІШЕННЯ

іменем України

21.12.2020 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Кибич І.А.

з участю секретаря судових засідань Козубовської-Кузик О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вижниця цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , де заінтересованими особами є Вижницька міська рада, Чернівецької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

ВСТАНОВИВ :

Стислий виклад позиції заявниці.

Заявниця ОСОБА_1 , де заінтересованими особами є Вижницька міська рада, Чернівецької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулась в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , разом із спадкодавцем ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини у АДРЕСА_1 .

Свої вимоги обґрунтувала наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її рідний брат ОСОБА_6 . Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Даний житловий будинок був успадкований братом після смерті матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та яка була власником житлового будинку, але на день смерті свідоцтво про право власності на житловий будинок не отримувала. Її брати ОСОБА_6 та ОСОБА_6 в силу положення ч.3 ст.1268 ЦК України прийняли спадщину після смерті їхньої матері, оскільки постійно проживали разом з нею на час смерті. Однак, жоден з братів не оформив право на спадщину за законом після смерті матері нотаріально. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 помер. Після смерті брата спадкоємці відсутні. Спадщину після смерті брата прийняв ОСОБА_8 , який проживав разом із покійною, однак до нотаріуса для оформлення свідоцтва пре право на спадщину за законом він не звертався.

Вона є спадкоємцем другої черги за законом після смерті ОСОБА_6 , оскільки є його рідною сестрою. Крім неї після смерті ОСОБА_8 спадкоємцями за законом є: його дочка ОСОБА_2 , (спадкоємець першої черги), рідний брат ОСОБА_3 , рідні сестри ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , (спадкоємці другої черги за законом) - всі вони спадщину не прийняли, на спадкове майно не претендують. 05.10.2020 року як спадкоємець другої черги за законом після смерті ОСОБА_8 , звернулася до приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Штефюк Н.В., із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Однак відповідно до постанови №91/02-31 від 05.10.2020 року їй було відмовлено у прийнятті представлених документів, в зв`язку з тим, що не прийняла спадщину після смерті брата.

На момент смерті ОСОБА_8 , проживала разом із братом у житловому будинку їхніх батьків в АДРЕСА_1 . Її брат був інвалідом 2-ої групи, прикутий до ліжка, потребував постійного стороннього догляду. Враховуючи те, що я проживала в одному з ним селі, була вимушена перейти проживати до нього, щоб надавати йому належний догляд. Разом з братом проживала досить тривалий час, а саме з 2017 по день його смерті.

Заяви (клопотання) учасників справи.

В судове засідання заявниця ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_10 не з`явились, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи. До початку розгляду справи заявниця ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_10 подали заяви про розгляд справи у їх відсутність, заявлені вимоги підтримують, просять задовольнити.

В судове засідання представник заінтересованої особи Вижницької міської ради не з`явився, до початку розгляду справи від заінтересованої особи – Вижницької міської ради, в суд поступила письмова заява про розгляд справи без участі їхнього представника, заявлені вимоги визнають.

В судове засідання заінтересовані особи ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не з`явились, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи заінтересовані особи ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 скерували до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, заявлені вимоги визнають, не заперечують щодо задоволення.

Процесуальні дії у справі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи вважає, що вимоги заявниці ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла матір позивачки - ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 , виданого 01 листопада 2004 року, копією свідоцтва про народження позивачки Серія НОМЕР_2 від 08.03.1970 року.

Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок з надвірними та господарськими спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , що підтверджується копією технічного паспорту.

Спадкове майно після смерті ОСОБА_7 прийняв її син – ОСОБА_6 , однак не оформив право власності на спадкове майно, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 – помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_3 , виданого 20.03.2018 року Вижницьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, актовий запис №49.

На підтвердження заявлених вимог про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, заявницею надано наступні докази:

Копія свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 від 08 березня 1970 року з даних якого вбачається, що батьками ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .

Копія свідоцтва про укладення шлюбу Серія НОМЕР_4 від 28.07.1994 року з даних якого вбачається, що ОСОБА_15 та ОСОБА_12 , 28.07.1994 року зареєстрували шлюб, прізвище дружини після укладення шлюбу- ОСОБА_16 .

Копія свідоцтва про народження Серія НОМЕР_5 від 31.08.1967 року з даних якого вбачається, що батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .

Довідка Вижницької міської ради №3-27 від 16.01.2020 року з даних якої вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживав і перебував на реєстраційному обліку за місцем проживання в АДРЕСА_1 по 20.03.2018 року, тобто по день смерті. ОСОБА_8 знятий з реєстраційного обліку за місцем проживання 20.03.2018 року у зв`язку з його смертю. Спадкоємці другої черги: сестра – ОСОБА_17 , сестра – ОСОБА_4 , сестра – ОСОБА_1 , брат – ОСОБА_3 .

Довідка Вижницької міської ради №3-25 від 16.01.2020 року з даних якого вбачається, що згідно проведеного обстеження господарства, де проживав ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , зі слів сусідів ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , його сестра ОСОБА_1 проживала деякий час в господарстві брата, здійснювала за ним догляд, а також на момент смерті фактично проживала з братом та здійснила його поховання.

Акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї Вижницької міської ради №66 від 16.01.2020 року з даних якої вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає в с.Іспас, інвалід ІІІ групи. Зі слів сусідів ОСОБА_1 здійснювала догляд та проживала в господарстві ОСОБА_8 , який був інвалідом ІІ групи до дня смерті та здійснила поховання.

Постанова приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області №91/02-31 від 05.10.2020 року з даних якої вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що складається із житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що вона не подала до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини та вважається такою, що не прийняла спадщину, не надала доказів про постійне проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини і вважається такою, що не прийняла спадщину.

З матеріалів спадкової справи відносно майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 вбачається, що крім позивачки ОСОБА_1 спадкоємцями за законом є дочка ОСОБА_2 , сестра ОСОБА_5 , сестра ОСОБА_4 , брат – ОСОБА_3 , які відмовились ід спадкового майна, про що подали відповідні заяви. Інших спадкоємців за законом чи за заповітом та осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадковому майні немає.

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу..

Відповідно до ст.1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, норма ст.1268 ЦК України визначена, для спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, та встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

Лише постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є підставою для визнання спадкоємця саме таким. Закон також не ставить прийняття спадщини в залежність від того, яким місцем проживання особа вважала місце відкриття спадщини постійним чи тимчасовим місцем проживання. Натомість, він вимагає реального постійного проживання разом зі спадкодавцем на час його смерті без будь-яких застережень та умов.

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України передбачає, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У пункті 23 Постанови Пленуму Верховного суду «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року роз`яснено, що якщо постійне місце проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вказані норми закону, кожна сторона обирає свій спосіб захисту, та повинна довести обставини, які мають значення для справи, на підставі належних та допустимих доказів. Суд при винесенні рішення бере до уваги кожен доказ окремо, та оцінює їх в сукупності з іншими доказами.

У ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», визначено, місце перебування особи - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання -житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Таким чином, місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.

За змістом п. п. 3.21., 3.22. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 надала докази постійного проживання на час відкриття спадщини разом з померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 у АДРЕСА_1 , цей факт має для заявниці юридичне значення та іншим порядком підтвердити його вона не має можливості, тому заява ОСОБА_1 є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Встановлення даного факту необхідно заявниці для оформлення спадщини

Керуючись п.п.3.21., 3.22. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, ст.ст.4, 13, 258, 259, 264, 265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, Суд, -

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зі спадкодавцем ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, в АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області.

Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (РНОКПП – НОМЕР_6 ), зареєстрована та жителька АДРЕСА_2 .

Заінтересовані особи:

Вижницька міська рада Вижницького району Чернівецької області, юридична адреса: м. Вижниця, вул. Українська, 34, Вижницького району Чернівецької області, код ЄДРПОУ: 04062096.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , (РНОКПП – НОМЕР_7 ), зареєстрована та проживає с.Волока, Глибоцького району Чернівецької області.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , (РНОКПП – НОМЕР_8 ), зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , (РНОКПП – НОМЕР_9 ), зареєстрована та проживає АДРЕСА_3 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , (РНОКПП – НОМЕР_10 ), зареєстрована та проживає АДРЕСА_1 .

Суддя І. А. Кибич