Рішення № 93864211, 28.12.2020, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 636/1601/18

Провадження № 2/636/275/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2020 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Карімова І.В.,

за участю секретаря - Караулової О.М.,

розглянувши відкритому судовому засіданні в м. Чугуєві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Банк «Траст» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Банк «Траст» Кухарева Володимира Валентиновича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ Банк «Траст» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Банк «Траст» Міхно Сергія Семеновича про визнання кредитного договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року Публічне акціонерне товариство (ПАТ) Банк «Траст» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Банк «Траст» Кухарева В.В. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовна заява мотивована тим, що

10 липня 2013 року між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № RO22.0029079, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 65 000,00 грн. зі сплатою відсоткової ставки за користування кредитом у розмірі 16,49 % річних та

1,37 % щомісячної комісії за супроводження кредиту, строком на 60 місяців з щомісячною сплатою частини кредиту, відсотків та комісії за користування кредитом. ОСОБА_1 належним чином умови вказаного кредитного договору не виконувала. Останній платіж відповідач здійснила 28.07. 2014 року у сумі 0,40 грн., надалі та станом по дату подачі позову щомісячні платежі в термінах та розмірах.ю встановлених додатком №1 до кредитного договору не здійснює. Станом на 05 квітня 2018 року у ОСОБА_1 утворилася заборгованість на загальну суму 236 586,57 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом - 58 515,17 грн.; прострочені відсотки - 23 615,33 грн.; комісія

за обслуговування кредиту – 42 744,00 грн.; пеня - 111712,07 грн. Ураховуючи викладене, ПАТ Банк «Траст» просив суд стягнути на його користь ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 10 липня 2013 року № RO22.0029079 у розмірі 236 586,57 грн. та судові витрати в сумі 3 548,80 грн.

12 березня 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Третякова Л.Ф. надала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем не надано до суду первинних документів, які підтверджують кредитну заборгованість, а наданий банком розрахунок не є безспірним, подані банком документи до позову засвідчені неналежним чином. Зазначала також, що стягнення комісії за користування кредитом на умовах, визначених в кредитному договорі, не ґрунтуються на положеннях Закону України «Про захист прав споживачів», а сума пені, визначена позивачем, є набагато більшою, ніж теоретично заподіяна шкода. Крім того, вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності, у зв`язку із чим надала заяву про застосування до виниклих правовідносин наслідків спливу позовної давності (а.с. 94-101).

Подалі 12 березня 2020 року ОСОБА_1 подала до суду зустрічну позовну заяву до ПАТ Банк «Траст» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Банк «Траст» Міхно С.С. про визнання кредитного договору № RO22.0029079 від 10 липня 2013 року між ПАТ Банк «Траст» та ОСОБА_1 недійсним. В обґрунтування свого позову посилається на те, що вона не укладала з ПАТ Банк «Траст» кредитного договору, і документи, копії яких банк додав до своєї позовної заяви, вона не підписувала. Письмова форма кредитного договору № RO22.0029079 від 10 липня 2013 року не дотримана, оскільки не підписання нею, тому цей договір є нікчемним.(а.с.105-111).

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 03 вересня 2020 року об`єднані в одне провадження позовна заява ПАТ Банк «Траст» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Банк «Траст» Кухарева В.В. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ Банк «Траст» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Банк «Траст» Міхно С.С. про визнання кредитного договору недійсним.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 03 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Чумака Р.В. про закриття провадження у цивільній справі № 636/1601/18.

Представник ПАТ Банк «Траст» надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав за заявленими підставами, відзив на зустрічний позов ОСОБА_1 не надав.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник до суду не з`явилися повідомлені про час та місце розгляду справи відповідно до вимог 128-131 ЦПК України, причини своєї неявки не повідомили.

У зв`язку із зазначеним суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю учасників справи на підставі наданих ними доказів.

Перевіривши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що згідно із заявою ОСОБА_1 про надання кредиту на споживчі цілі від 10 липня 2013 року, між ПАТ Банк «Траст» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № RO22.0029079, за умовами якого вона отримала кредит в розмірі 65000 грн. з процентною ставкою за кредитом 16,49% річних, строком на 60 місяців, з щомісячною сплатою частини кредиту, відсотків та комісії за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення кредиту до 09 липня 2018 року. Пунктом 2.6 заяви передбачена сплата позичальником щомісячної комісії за супроводження кредиту в розмірі 1,37%, від початкової суми кредиту. Згідно пункту 2.9 заяви ОСОБА_1 був відкритий поточний рахунок НОМЕР_1 для здійснення операцій з використання платіжної карткиVISA ELECTRON INSTANT (а.с. 12-14, 21).

Відповідно до Пам`ятки клієнта про основні параметри споживчого кредитування ( яка підписана ОСОБА_1 , ) ПАТ Банк «Траст» визначено порядок та строки погашення отриманого ОСОБА_1 кредиту. Сторонами погоджено сукупну вартість кредиту, значення реальної процентної ставки та абсолютне значення подорожчання кредиту, згідно з яким сума кредиту становить 65000,00 грн.; страхування -15 000,00 грн.; відсотки за кредитом - 16,49 %, комісія за обслуговування кредитної заборгованості (щомісячна) - 1,37 %, переплата – 99 724,25 грн.; комісія за страховку - 0,5 %. (а.с.16,17-20,23-24).

Грошові кошти в сумі 65 000 грн. ОСОБА_1 отримала 10 липня 2013 року шляхом перерахування коштів на відкритий поточний рахунок НОМЕР_1 згідно кредитного договору № RO22.0029079 від 10.07.2013 (а.с. 30).

Згідно із заявою ОСОБА_1 про надання кредиту на споживчі цілі від 10 липня 2013 року та пунктом 1.4 Умов надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі укладений між сторонами договір є змішаним та містить елементи договору про відкриття поточного рахунку фізичної особи з використанням платіжної картки та кредитного договору (а.с.17).

30 травня 2014 року ОСОБА_1 подала до ПАТ Банк «Траст» заяву про реструктуризацію кредитної заборгованості за кредитним договором № RO22.0029079

від 10 липня 2013 року, згідно з якою між сторонами укладено додаток № 1 (нова редакція від 03 червня 2014 року) до кредитного договору від 10 липня 2013 року № RO22.0029079, за яким ОСОБА_1 щомісячно, починаючи з 20.08.2013 року до 10.07. 2018 року, зобов`язана здійснювати сплату процентів та погашення основної суми боргу на загальну суму 150 960,36 грн. (а.с. 25-27).

У зв`язку із вищезазначеним суд вважає, що між ОСОБА_1 і ПАТ Банк «Траст» був укладений договір відповідно до вимог ст.207, ч.2 ст.638, ч.2 ст. 639, ч.1 ст. 640, ч.1ст. 641,ст.ст. 1054-1055 ЦК України. Тому доводи, викладені в зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 , про те, що вона не укладала з ПАТ Банк «Траст» кредитний договір у письмовій формі та не підписувала документи на укладення цього договору, сформовані на підставі неправильного розуміння змісту документів, з яких складається договір, та неправильного тлумачення положень ст. 207 ЦК України, тому не можуть бути враховані судом.

Крім того, ОСОБА_1 , оспорюючи факт підписання документів по кредитному договору, відповідно до вимог ст.ст.13,49 ЦПК України не заявляла клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи підписів від її імені, які містяться в заяві ОСОБА_1 про надання кредиту на споживчі цілі від 10 липня 2013 року, Умовах надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі, Пам`ятки клієнта про основні параметри споживчого кредитування, додатках до кредитного договору, заяві щодо реструктуризації простроченої заборгованості.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором,а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За положеннями статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ПАТ Банк «Траст» до своєї позовної заяви, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 10 липня

2013 року № RO22.0029079 станом на 05 квітня 2018 року становить 236 586,57 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом - 58 515,17 грн.; прострочені відсотки - 23 615,33 грн.; комісія за обслуговування кредиту – 42 744,00 грн.; пеня - 111712,07 грн.

Суд не може у повному обсязі погодитися з таким розрахунком заборгованості з огляду на наступне.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені також і Законом України «Про захист прав споживачів».

За положеннями частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови вдоговорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими

є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни

у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Згідно з абзацами другим, третім частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі. Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Крім того, відповідно до статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

У рішенні Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/ 2011 зазначено, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, ( в редакції, яка діяла на час укладення кредитного договору) банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16.

Цей висновок суд враховує при виборі та застосуванні до виниклих правовідносин відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України.

Як вбачається зі змісту укладеного між сторонами договору № RO22.0029079 від 10 липня 2013 року щомісячна комісія банку встановлена за супроводження кредитної заборгованості протягом всього строку дії договору, тобто за дії банку, які є супутньою послугою, встановлення плати за яку було заборонено законом.

Зважаючи на те, що нікчемність умови укладеного між сторонами договору щодо встановлення щомісячної комісії прямо визначена законом, і не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з її недійсністю, вимоги ПАТ Банк «Траст» про стягнення на його користь зі ОСОБА_1 заборгованості за комісією та пені за неналежне виконання обов`язку по її сплаті, задоволенню не підлягають.

Зустрічний позов ОСОБА_1 про визнання кредитного договору недійсним підлягає частковому задоволенню, а саме в частині визнання недійсним пункту 2.6 кредитного договору № RO22.0029079 від 10 липня 2013 року (щомісячна комісія за супроводження кредиту 1,37%), укладеного між ПАТ банк «Траст» та ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Посилання ОСОБА_1 на недопустимість як доказів копій документів з кредитної справи не заслуговують на увагу, оскільки судом відповідно до статті 89 ЦПК України на підставі всебічного, повного й об`єктивного розгляду справи провенений аналіз та оцінка наданих учасниками справи доказів як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв`язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка спрямована на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін.

Ураховуючи встановлені обставини справи, суд виходить із того, що відсутні правові підстави для визнання недійсним кредитного № RO22.0029079 від 10 липня 2013 року в цілому.

Відповідно до статей 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За положеннями статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають

у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Представником відповідача ОСОБА_1 було заявлено клопотання про застосування до спірних правовідносин позовної давності.

За змістом статей 256-258 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Відповідно до частин першої та третьої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Згідно зі статтею 267 ЦК України сплив позовної давності до пред`явлення позову, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Умовами кредитного договору передбачено погашення тіла кредиту та процентів за користування кредитом періодичними щомісячними платежами. З урахуванням заяви ОСОБА_1 від 30 травня 2014 року про реструктуризацію заборгованості по кредитута здійсненням останнього платежу перебіг позовної давності був перерваний.

З матеріалів справи вбачається, що останній платіж за договором був здійснений ОСОБА_1 28.07.2014 року, а з даним позовом банк звернувся до суду 20.04. 2018 року, тобто останній пропустив строк позовної давності для звернення до суду із вимогами до позичальника за період з 10.07.2013 року по 28.07.2017 року, тому слід відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ банк «Траст» в цій частині.

У зв`язку з наведеним за період з 29.07.2017 року по 05.04.2018 року( по дату, зазначеної в позовній заяві) заборгованість ОСОБА_1 буде складати: за тілом кредиту - 18672,02 грн. (1453,37 +1441,29 +1484,16 +1497,82 + 1524,58 + 1545,24 +1557,40 + 1594,67 + 6573,49 = 18672,02); за відсотками - 1550,81 грн. (244,63+ 256,71 + 213,84 + 200,18 + 173,42 + 152,76 + 140,60 + 103,33 + 65,34 = 1550,81), пені – 60,67 грн., а всього в розмірі 20 283,50 грн., яка підлягає стягненню зі ОСОБА_1 на користь ПАТ банк «Траст».

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та з урахуванням вимог підпунктів 1,2 пункту 1 частини 2 статті 4 та Закону України «Про судовий збір» та ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», у зв`язку з частковим задоволенням первісного позову ПАТ банк «Траст» судовий збір в розмірі 304, 25 грн. ( 20 283,50 х 3548,80 : 236 586,57= 304,25) підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ банк «Траст».

У зв`язку з частковим задоволенням зустрічного позову ОСОБА_1 , яка як споживач була звільнена від сплати судового збору за подання позову, судовий збір в розмірі 234,93 грн. підлягає стягненню з ПАТ банк «Траст» в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 10,12, 235, 258, 263 - 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 203, 217, 509, 525, 526, 530, 611, 612,1048-1050, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Банк «Траст» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Банк «Траст» Кухарева Володимира Валентиновича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м. Луганськ, РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Публічного акціонерного товариства Банк «Траст» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Банк «Траст» ( МФО банку одержувача 300001, банк одержувача: Національнмий банк України; отримувач: ПАТ банк «Траст» ЄДРПОУ 35371070), адреса місця реєстрації: 01014, м. Київ,вул.. Болсуновська,буд.8, заборгованість за період з 29.07.2017 року по 05.04.2018 рокуза кредитним договором № R022.0029079 від 10 липня 2013 року в сумі 20 283,50 грн. (двадцять тисяч двісті вісімдесят три) гривні 50 копійок, з яких: 18672,02 грн. - сума заборгованості по кредиту; 1550,81 грн. - прострочені відсотки за фактичне користування кредитом; 60,67 грн. - пеня.

Стягнути із ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м. Луганськ, РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Публічного акціонерного товариства Банк «Траст» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Банк «Траст» на користь Публічного акціонерного товариства Банк «Траст» судовий збір в сумі 304, 25 гривень .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ Банк «Траст» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ Банк «Траст» Міхно Сергія Семеновича про визнання кредитного договору недійсним задовольнити частково.

Визнати недійсним пункт 2.6 кредитного договору № RO22.0029079 від 10 липня 2013 року (щомісячна комісія за супроводження кредиту 1,37%), укладеного між ПАТ банк «Траст» та ОСОБА_1 .

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до або через Чугуївський міський суд Харківської області.

Повне рішення складено 11 вересня 2020 року.

Суддя: