Ухвала суду № 93864066, 24.12.2020, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 641/2794/19

№ провадження 1-кп/646/877/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2020 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Демченко С.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Мозгової Н.О.,

захисника – адвоката Коваленка М.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання – Хілінський М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя Харківської обласної прокуратури Мозгової Н.О. про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п.12 ч.2 ст. 115, п.п.1,12 ч.2 ст. 115 КК України,

УС Т А Н О В И В :

У провадженні Червонозаводського районного суду м.Харкова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п.12 ч.2 ст. 115, п.п.1,12 ч.2 ст. 115 КК України.

У судовому засіданні прокурор Мозгова Н.О. підтримала клопотання та просила продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення застави. В обґрунтування клопотання послалася на те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень та передбачене за них покарання, незаконний вплив на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, на теперішній час не зменшились. Вказала, що в матеріалах кримінального провадження наявні вагомі докази про вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Захисник у судовому засіданні заперечував щодо продовження строкузастосованого відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюта просив зменшити розмір застави, визначений ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22 липня 2020 року до 350 000 гривень.

Обвинувачений у судовому засіданні підтримав позицію захисника.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов такого висновку.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 07 травня 2018 року щодо обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому неодноразово продовжувався, останній раз до 08 січня 2021 року включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Вимогами п. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 закінчується 08 січня 2021 року.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, у тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Згідно зі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.

Вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченому, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких, а санкція статті передбачає покарання у виді довічного позбавлення волі, його суспільну небезпечність, особу обвинуваченого, відсутність у нього постійного місця роботи та джерела доходу, відсутність соціальних зв`язків та жодних інших зв`язків з державою, моральні переконання.

Суд зазначає, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому з урахуванням конкретних обставин справи, характеру та обставин вчинення діянь, інкримінованих обвинуваченому, який не має місце реєстрації в м.Харкові та Харківській області, неодружений, на його утриманні інші особи не перебувають, тобто він не має міцних соціальних зв`язків, не працює, не має джерела доходу, раніше не судимий, суд вважає, що останній може переховуватись від суду з огляду на суворість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним, може впливати на потерпілих та свідків, враховуючи, що останні ще не були допитані в судовому засіданні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки у нього відсутні соціально-стримуючи фактори, які б давали підстави вважати, що він не вчинить нового злочину, тому альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого.

При цьому суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.

Зважаючи на тяжкість кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, покарання, яке загрожує у разі визнання його винуватим, дані про особу обвинуваченого, а також ту обставину, що розгляд судового провадження не завершений, суд встановив, що зазначені обставини у сукупності свідчать про продовження існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, та виправдовують тримання особи під вартою, тому вважає доцільним продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою строком на шістдесят днів, при цьому зазначає, що обрана міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Доказів про зменшення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу суду не надано.

Однак, враховуючи обставини даної справи, з огляду на те, що судовий розгляд даного кримінального провадження триває з листопада 2019 року, зважаючи на його обсяги та складність, той факт, що обвинувачений ОСОБА_1 тривалий час утримується під вартою, а саме – з 07 травня 2018 року, суд вважає за можливе одночасно визначити заставу як альтернативний запобіжний захід, проте у максимальних її межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених станом на 01 січня поточного року, що становить у національній грошовій одиниці 630 600 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи стосовно обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, яка може бути внесена як самими обвинуваченими, так і заставодавцем у будь-який момент протягом дії вказаної ухвали суду, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого такі обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Доводи сторони захисту щодо визначення розміру застави саме сумі 350 000 гривень з посиланням на те, що наразі ризики з урахуванням яких щодо обвинуваченого було застосовано виключний запобіжний захід зменшились, суд вважає недоведеними.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 177, 197, 199, 331 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя Харківської обласної прокуратури Мозгової Н.О. про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити частково.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п.12 ч.2 ст. 115, п.п.1,12 ч.2 ст. 115 КК України, продовжити на 60 днів, а саме до 21 лютого 2021 року.

Строк дії ухвали встановити до 21 лютого 2021 року включно.

Визначити ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі триста прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 630 600 (шістсот тридцять тисяч шістсот) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (Р/р UA208201720355299002000006674, ЄДРПОУ 26281249, МФО 820172, Банк одержувача: ДКСУ м. Київ), призначення платежу: застава за (П.І.П. особи, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду), від (дата ухвали), по справі № ... внесені (П.І.П. особи, що вносить заставу). Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Обвинувачений ОСОБА_1 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_1 у разі внесення застави такі обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Виконання даної ухвали в частині контролю за виконанням підозрюваним покладених на нього обов`язків доручити Основ`янському ВП ГУНП в Харківській області.

Ухвала протягом семи днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова, а обвинуваченим - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Суддя С.В. Демченко