Ухвала суду № 93864041, 28.12.2020, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/11314/14-ц

Провадження № 6/635/284/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого судді Бобко Т.В.

секретар судових засідань Кондратенко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», стягувач Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», боржник ОСОБА_1 , про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником,-

встановив:

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду із заявою, якою просить замінити стягувача - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області по справі №635/11314/14-ц за позовом Акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №002-20555-161111 від 16 листопада 2011 року. В обґрунтування заяви посилається на те, що рішенням Харківського районного суду Харківської області по справі №635/11314/14-ц позовні вимоги АТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №002-20555-161111 від 16 листопада 2011 року задоволено. 07 травня 2020 року між Акціонерним товариством «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір №2241/К про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, відповідно до умов якого АТ «Дельта Банк» відступає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» належні банку, а останнє набуває права вимоги банку до позичальників-фізичних осіб, зазначених у додатку №1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за кредитними договорами з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору. Відповідно до додатку №1 до договору про відступлення прав вимоги, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №002-20555-161111 від 16 листопада 2011 року в сумі 14200 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту. Право вимоги отримано на підставі протоколу електронних торгів, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став покупець – ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». У зв`язку з особливістю процедури ліквідації, АТ «Дельта Банк», як первісний стягувач, не надав інформації щодо наявності виконавчих документів та не передавав їх новому кредитору. Отже, вищевказане рішення Харківського районного суду Харківської області залишається не виконаним, боржник ОСОБА_1 не погашає заборгованість та ухиляється від самостійного виконання вказаного рішення суду. Також заявник зазначив, що звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України, ст.442 ЦПК України, ст.15 Закону України «Про виконавче провадження».

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду заяви були повідомлені своєчасно і належним чином, представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Кочерга І.Л., яка діє на підставі довіреності, у заяві про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником, також просила суд розглянути заяву за відсутністю представника ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Стягувач ПАТ «Дельта Банк» та боржник ОСОБА_1 про причини неявки не повідомила.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про заміну стягувача.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали, додані до заяви та матеріали цивільної справи №635/11314/14-ц, вважає, що заява про заміну стягувача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 22 січня 2015 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №002-20555-161111 від 16 листопада 2011 року у розмірі 14200 гривень, а також судовий збір у розмірі 243,60 гривень.

11 червня 2015 року представником ПАТ «Дельта Банк» Богонос М.О. отримано два виконавчих листи, виданих Харківським районним судом Харківської області на підставі вищевказаного заочного рішення суду від 22 січня 2015 року, що підтверджується відповідною розпискою останнього.

Відомості щодо відкриття виконавчих проваджень з виконання зазначених виконавчих листів в матеріалах справи відсутні.

07 травня 2020 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір про відступлення прав вимоги №2241/К, умовами якого, зокрема, передбачено, що за цим договором в порядку та на умовах визначених цим договором банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників –фізичних осіб, зазначених у додатку №1 до цього договору, надалі за текстом – боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами тощо), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору, надалі за текстом – «Основні договори», надалі за текстом – Права вимоги. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором. Пунктом 4 зазначеного договору передбачено, що сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 2099978, 89 гривень, надалі за текстом – ціна договору. Ціна договору сплачується новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором , відповідно до пункту 14 цього договору, на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор. Зі змісту пункту 14 зазначеного договору вбачається, що цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплений відтисками печаток сторін.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір про відступлення прав вимоги №2241/К підписаний сторонами і скріплений відтисками печаток сторін. В матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо розірвання або визнання недійсним вказаного договору відступлення прав вимоги 2241/К від 07 травня 2020 року. Заявником долучений до заяви про заміну стягувача витяг з додатку №1 до Договору про відступлення права вимоги №2241/К від 07 травня 2020 року на боржника ОСОБА_1 .

Пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», а останнє набуло право вимоги в тому числі до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №002-20555-161111 від 16 листопада 2011 року.

Згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексудо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК Українита статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»,статті 442 ЦПК Україниза заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей512,514 ЦК України,статті 15 Закону України«Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Саме такий правовий висновок викладено викладено в постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 (провадження № 61-46230св18) та в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №2-3897/10 (провадження №61-45900св18).

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Отже, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача в даному випадку відповідає змісту статей512,514 ЦК Українитастатті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції Українисуд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції Українидо основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПКУкраїни визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Такий висновок суду повністю узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05 грудня2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18),у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), у постанові від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження№ 61-20171св18) та у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №2-3897/10 (провадження №61-45900св18).

Враховуючи викладене, суд задовольняє вимоги заявника ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну стягувача його правонаступником.

На підставі викладено, керуючись ст.ст.247, 442 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником – задовольнити повністю.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за виконавчими листами №635/11314/14-ц, виданими Харківським районним судом Харківської області на підставі заочного рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 січня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором №002-20555-161111 від 16 листопада 2011 року у розмірі 14200 (чотирнадцять тисяч двісті) гривень та стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судового збору у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 (шістдесят) копійок.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Повний текст ухвали складений 28 грудня 2020 року.

Суддя Т.В. Бобко