Рішення № 93863912, 28.12.2020, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/8849/19

Провадження № 2/635/464/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

18 грудня 2020 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Березовської І.В.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

секретар судових засідань Калягіна М.П.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

представник позивача – ОСОБА_2 ,

відповідач – Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія»,

відповідач – ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

в и р і ш и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (далі ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія»), ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що 23 листопада 2018 року за участю автомобіля Mersedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля ЗАЗ-DAEWOON13110, реєстраційний НОМЕР_2 , яким керував він, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої були спричинені механічні пошкодження належному йому автомобілю.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 03 червня 2019 року встановлено факт порушення ОСОБА_3 п.10.1 та 12.3 Правил дорожнього руху України, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована у ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/5389565 від 30 жовтня 2018 року. Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, встановлений договором, становить 100 000,00 гривень, розмір франшизи - 1000,00 гривень.

З метою одержання страхового відшкодування представник позивача звернулася до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» із заявою про виплату страхового відшкодування та надала копію звіту експертного автотоварознавчого дослідження № 7С від 18 травня 2019 року, згідно якого вартість матеріального збитку позивача є рівною ринковій вартості транспортного засобу та складає 64 426,80 гривень. Такий розмір відшкодування свідчить про фізичне знищення транспортного засобу.

24 липня 2019 року заява була отримана ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія». Проте, у встановлені Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строки страхове відшкодування виплачене не було.

Позивач зазначає, що за вказаних обставин з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» підлягає стягненню 63 425,80 гривень. Страхове відшкодування зменшується на суми франшизи, яка згідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності складає 1000,00 гривень та підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3 .

Крім того, з відповідача ОСОБА_3 підлягає стягненню витрати, понесені відповідачем на проведення експертного автотоварознавчого дослідження в розмірі 2000,00 гривень.

Неправомірними діями відповідачів позивачу завдано також моральної шкоди, яка полягає в моральних стражданнях, які позначили негативні зміни в його житті: щоденні думки та спогади про наслідки події, страх можливого повторення подій, негативні переживання та спогади, тривога. Оскільки транспортний засіб позивача не підлягає ремонту, в нього суттєво змінився уклад життя,оскільки він позбавлений можливості відвідувати у зручний для нього час свого неповнолітнього сина ОСОБА_4 , 2014 року народження, від першого шлюбу, який проживає у смт Баришівка Київської області, спілкуватися з ним,приймати участь у його вихованні. Крім того, у позивача у другому шлюбі народився син ОСОБА_5 , 2018 року народження. Через відсутність автомобіля він позбавлений можливості возити дитину до поліклініки, до родичів та відпочинок.

Посилаючись на наведене, позивач в остаточній редакції просив стягнути з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на його користь страхове відшкодування в розмірі 63 425,80 гривень, моральну шкоду в розмірі 20 000,00 гривень, понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 гривень; з ОСОБА_3 франшизу в розмірі 1000,00 гривень, моральну шкоду в розмірі 20 000,00 гривень, витрати, пов`язані з проведенням оцінки автомобіля у розмірі 2000,00 гривень, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 гривень.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 23 грудня 2019 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження, справа призначена до розгляду в підготовчому засіданні.

20 січня 2020 року відповідачем ОСОБА_3 подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив в позові в частині стягнення з нього моральної шкоди відмовити, посилаючись на те, що автомобіль ЗАЗ-DAEWOON13110, реєстраційний НОМЕР_2 , що належить позивачу, отримав механічні пошкодження, які відповідно до експертного автотоварознавчого дослідження № 7С від 18 березня 2019 року, є такими, що підлягають поновленню шляхом ремонту або заміни відповідних деталей автомобіля. Отже, твердження позивача, щодо суттєвої зміни звичайного укладу життя через те, що автомобіль не підлягає ремонту, не відповідає фактичним обставинам справи. Відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування. Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його (ч.2 ст. 36 Закону).

Отже, своєчасність отримання позивачем страхового відшкодування та ремонт транспортного засобу цілком залежав від правомірних та належних дій як самого позивача, так і ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія». Відтак, моральні страждання та незручності позивача, пов`язані з неможливістю досить тривалий час користуватися автомобілем, виникли не з його вини, а через бездіяльність позивача та ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія».

23 січня 2020 року до суду надійшов відзив ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на позовну заяву, в якому відповідач позов не визнав, просив відмовити в позові в повному обсязі з наступних підстав. 30 жовтня 2018 року між ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» та ОСОБА_6 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/5389565 (далі Поліс), за яким страховик взяв на себе зобов`язання у випадку настання страхової події відшкодовувати завдану страхувальником шкоду життю, здоров`ю та майну третіх осіб при експлуатації забезпеченого транспортного засобу. В період дії вище зазначеного договору, а саме 23 листопада 2018 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу під керування ОСОБА_3 та транспортного засобу, що належить позивачу. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. 26 листопада 2018 року ОСОБА_1 повідомив ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про дорожньо-транспортну пригоду. 30 січня 2019 року було проведено огляд транспортного засобу, що належить позивачу, та складений відповідний акт. 24 липня 2019 року представником позивача подано заяву на виплату страхового відшкодування разом з висновком експертного авто товарознавчого дослідження № 7с від 18 березня 2019 року.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування. Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення. (ч.2 ст. 36 Закону). За вказаних обставин, з огляду на дату подачі заяви на виплату страхового відшкодування, страховик жодним чином не порушує строки прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування.

Щодо розміру страхового відшкодування зазначив наступне.

Згідно ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Враховуючи той факт, що транспортний засіб згідно експертного автотоварознавчого дослідження № 7с від 18 березня 2019 року є таким, що вважається фізично знищеним, страховик у відповідності до ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» має відшкодувати різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди. У висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 7с від 18 березня 2019 року зазначено, що ринкова вартість ЗАЗ-DAEWOON13110, реєстраційний номер НОМЕР_3 , (до дорожньо-транспортної пригоди) складає 65 425,80 гривень, проте експертом не розраховано ринкову вартість автомобіля після дорожньо-транспортної пригоди. Враховуючи наведене, страховиком 30 жовтня 2019 року надано заяву на визначення вартості пошкодженого автомобіля. Висновком експертного дослідження № 93-Д/60/1 від 31 жовтня 2019 року встановлено, що ринкова вартість пошкодженого ЗАЗ-DAEWOON13110, реєстраційний номер НОМЕР_3 , становить 7464,80 гривень. Відтак, розрахунок страхового відшкодування проводиться наступним чином: 65425,80 гривень -7464,80 гривень =57961,00 гривень – різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди. Безумовна франшиза за полісом складає 1000, 00 гривень. 57961,00 гривень – 1000,00 гривень = 56961,00 гривень – страхове відшкодування.

06 лютого 2020 року позивачем подана заява про збільшення позовних вимог.

18 лютого 2020 року до надійшов відзив ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на позовну заяву в редакції від 06 лютого 2020 року, згідно якого відповідач зазначив, що 26 листопада 2018 року ОСОБА_1 повідомив ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про дорожньо-транспортну пригоду. Відповідно до положень ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» позивач мав би у строк до 26 грудня 2018 року подати страховику заяву на виплату страхового відшкодування, проте така заява була подана представником позивача лише 24 липня 2019 року. Тобто, позивачем прострочено подання заяви на виплату страхового відшкодування на 210 днів. 22 жовтня 2019 року спливає 90 днів у відповідності до ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» для прийняття рішення про виплату чи відмову у виплаті страхового відшкодування. 22 жовтня 2019 року +210 днів прострочення строку подання заяви на виплату страхового відшкодування = 19 травня 2020 року – останній день прийняття рішення про виплату чи відмову виплати страхового відшкодування. Крім того, зазначив, що згідно ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

Відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю. В позові відсутні відомості про витрати на лікування. Отже, моральна шкода в даному випадку позивачу не відшкодовується.

18 лютого 2020 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 23 липня 2020 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 , його представник - адвокат Ширяєва О.І. в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили суд їх задовольнити з підстав, зазначених в позові. Зазначили, що вважають автомобіль ЗАЗ-DAEWOON13110, реєстраційний номерАІ2142, фізично знищеним, залишки транспортного засобу позивач залишає собі.

Представник відповідача ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що 23 листопада 2018 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Mersedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля ЗАЗ-DAEWOON13110, реєстраційний номер НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_1 , внаслідок чого належний позивачеві транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

26 листопада 2018 року ОСОБА_1 повідомив ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про дорожньо-транспортну пригоду.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 03 червня 2019 року ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв`язку з примиренням з потерпілим. Кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 286 КК України, – закрито.

Як вбачається із змісту зазначеної ухвали ОСОБА_3 порушив вимоги п.п. 10.1 та 12.3 Правил дорожнього руху України, порушення п.п. 10.1 та 12.3 Правил дорожнього руху України ОСОБА_3 знаходиться в прямому причинному зв`язку з подією та наслідками дорожньо-транспортної пригоди і виражається в тому, що він, керуючи технічно справним транспортним засобом Mersedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 , проявив необачність, не врахував дорожню обстановку та перед зміною напрямку руху вліво не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, та виїхавши на ліву попутну смугу руху, несвоєчасно вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки керованого ним транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди у вигляді транспортного засобу ЗАЗ-DAEWOON13110, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який вимушено стояв з увімкненими ліхтарями світлової сигналізації на вказаній лівій смузі руху, в результаті чого стався наїзд автомобіля Mersedes-Benz на нерухомий автомобіль ЗАЗ- НОМЕР_4 . Внаслідок вище зазначеної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля Mersedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована у ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» згідно полісу № АМ/5389565 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 30 жовтня 2018 року, ліміт відповідальності (страхова сума) на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну становить 100 000,00 гривень, розмір франшизи 1000,00 гривень.

Згідно висновку № 7С експертного автотоварознавчого дослідження від 18 березня 2019 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля ЗАЗ-DAEWOON13110, реєстраційний номер НОМЕР_3 , пошкодженого 23 листопада 2018 року в результаті дорожньо-транспортної пригоди, становить 75675,82 гривні, що вище ринкової вартості автомобіля до дорожньо-транспортної пригоди, яка становить 65425,80 гривень, а тому вартість матеріального збитку позивача визначена експертом, виходячи з ринкової вартості автомобіля в розмірі 65425,80 гривень.

Відповідач ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» вартість матеріального збитку в розмірі 65425,80 гривень не оспорював.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження за вих.№ 93-Д/60/1/0119 від 31 жовтня 2019 року ринкова вартість пошкодженого транспортного засобу ЗАЗ-DAEWOON13110, реєстраційний номер НОМЕР_3 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди становить 7464,80 гривень.

Розмір вартості пошкодженого транспортного засобу ЗАЗ-DAEWOON13110, реєстраційний номер НОМЕР_3 , після дорожньо-транспортної пригоди, згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження за вих.№ 93-Д/60/1/0119 від 31 жовтня 2019 року, позивач та його представник не оспорювали, іншого висновку на підтвердження вартості пошкодженого транспортного засобу не надали.

Сторони визнали, що автомобіль ЗАЗ-DAEWOON13110, реєстраційний номер НОМЕР_3 , є фізично знищеним.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною другою статті 22 ЦК України визначено, що збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відшкодування шкоди, заподіяної власником (володільцем) транспортного засобу, цивільно-правова відповідальність якого застрахована, урегульовано Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначені дії осіб у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати).

Так, підпункт 33.1.4 статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Відповідно до пунктів 34.1-34.3 статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

За пунктом 35.1 статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Порядок прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) страховиком та порядок його виплати регламентований статтею 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Так, пунктом 36.1 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

За пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.

Судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася 23 листопада 2018 року.

26 листопада 2018 року ОСОБА_1 повідомив ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про дорожньо-транспортну пригоду.

17 липня 2019 року представником позивача до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» направлено заяву про виплату страхового відшкодування, яка отримана страховиком 24 липня 2019 року.

Отже, заява про здійснення страхового відшкодування подана представником позивача з порушенням строків, встановлених пунктом 35.1 статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відтак, суд не погоджується з доводами позивача, що страховиком порушені строки, визначені пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для виплати страхового відшкодування.

У разі коли пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлений або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 цього Закону, відповідно до якої транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Встановлено, що завдана позивачу майнова шкода страховиком не відшкодована, позивач за власним розсудом звернувся безпосередньо до суду з вимогою щодо стягнення страхового відшкодування.

У разі звернення із заявою безпосередньо до суду, страховик з моменту такого звернення має діяти відповідно до вимог пункту 36.1 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

З огляду на вище наведене, суд доходить до висновку, що з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь позивача підлягає стягненню різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди за вирахуванням франшизи, а саме: 56961,00 гривень (65425,80 гривень – 7464,80 гривень – 1000,00 гривень).

Франшиза в розмірі 1000,00 гривень підлягає стягненню з ОСОБА_3 .

Судом також встановлено, що позивач самостійно звертався до експерта, який визначив розмір майнової шкоди, витрати на проведення дослідження склали 2000,00 гривень, що підтверджується квитанцією в матеріалах справи.

Позивач просив стягнути витрати на проведення дослідження з відповідача ОСОБА_3 , що суперечить положенням статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно якої якщо представник страховика не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження). Відтак, суд відмовляє позивачу у стягненні витрат на дослідження з відповідача ОСОБА_3 .

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З вказаних обставин, суд позбавлений можливості вийти за межі заявлених позивачем вимог та стягнути витрати на дослідження з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія».

Відповідно до частини першої, другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно із частиною 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.

Таким чином, частина 1 статті 1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави – наявності моральної шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язку та вини заподіювача.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Вирішуючи позов в частині відшкодування моральної шкоди, суд враховує глибину душевних страждань позивача внаслідок пошкодження належного йому майна, ступінь вини відповідача ОСОБА_3 , та із застосуванням принципів розумності і справедливості доходить висновку про стягнення з ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди 5 000,00 гривень.

При цьому суд відмовляє у стягненні з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь позивача моральної шкоди з огляду на наступне.

Питання відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілому врегульовано статтею 26-1 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з якою, зокрема, страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Позову вимогу про відшкодування моральної шкоди ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» позивач мотивував затягуванням страховиком виплати відшкодування, порушенням зобов`язань за договором страхування, що за його твердженням призвело до душевних хвилювань, вимагало від позивача додаткових зусиль і часу для вирішення побутових питань.

Водночас, судом не встановлено порушення страховиком строків виплати страхового відшкодування, а тому підстав для стягнення з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» моральної шкоди немає.

Відповідно до статті 141 ЦПК України суд повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом частково задоволені позовні вимоги, судовий збір підлягає стягненню з відповідачів пропорційно задоволеній частині вимог, а саме: з ОСОБА_3 –200, 45 гривень, ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» -574, 07 гривні.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 56961 (п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот шістдесят одна) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 574 (п`ятсот сімдесят чотири) гривні 07 копійки.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 200 (двісті) гривень 45 (сорок п`ять) копійок.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач – ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач - Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», код ЄДРПОУ 20602681, місцезнаходження: м. Київ, вул. Кирилівська, 40;

відповідач – ОСОБА_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_3 ,

Повне текст рішення складений 28 грудня 2020 року.

Суддя І.В. Березовська