Рішення № 93862978, 24.12.2020, Високопільський районний суд Херсонської області

24.12.20

Справа №652/502/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року Високопільський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді - Дригваль В.М.,

за участю секретаря - Гапич В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Високопілля, в режимі відеоконференції з Херсонським міським судом Херсонської області, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

До Високопільського районного суду Херсонської області звернулося Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк» із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, зазначивши, що ОСОБА_1 завернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву №б/н від 06.08.2010 року. Відповідно до виявленого бажання, відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому було збільшено до 5 500, 00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Щодо встановлення кредитного ліміту банк керується п.2.1.1.2.3 Договору, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», складає між нею та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Враховуючи те, що відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, а тому станом на 31.03.2020 року має заборгованість 187147, 06 грн., яка складається з наступного: 2658,69 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 181588,37 грн. – заборгованість за простроченими відсотками; 2900,00 грн. – нарахована пеня; 0,00 грн. – нараховано комісії.

Крім того, 11.12.2020 року від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (а.с.127), згідно якої заборгованість становить 8726,65 грн. (2658,69 грн. – заборгованість за тілом кредиту; в т.ч. 2658,69 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 5746,74 грн. – заборгованість за простроченими відсотками та 321,22 грн. – заборгованість по пені), а також понесені позивачем судові витрати. Просить суд, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 8726 грн. 65 коп. за кредитним договором №б/н від 06.08.2010 року та судові витрати в розмірі 2102,00 грн.

Представники позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», за довіреністю, Меркулова В.В. (а.с.107, 119) та ОСОБА_2 (а.с.135-136) надали відповідь на відзив (а.с.83-84, 102-106) в якому зазначили, що кредитні відносини виникли у сторін відповідно до норм чинного законодавства, відповідач на протязі тривалого часу користувався кредитними коштами, а тому достовірно знала про кредитний ліміт та активно користувалася кредитною карткою з встановленим кредитним лімітом, що підтверджується випискою по кредитному рахунку. Просять суд, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

В судовому засіданні представник АТ КБ «Приватбанк», за довіреністю ОСОБА_3 (а.с.86 на звороті), позовні вимоги із зменшенням розміру, а саме становить 8726,65 грн. (2658,69 грн. – заборгованість за тілом кредиту; в т.ч. 2658,69 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 5746,74 грн. – заборгованість за простроченими відсотками та 321,22 грн. – заборгованість по пені), а також понесені позивачем судові витрати, підтримала та просить суд задовольнити у повному обсязі. Крім того, на питання про підписи на копії Умов та Правил надання банківських послуг пояснила, що підписи виконані працівником банку. Щодо списання відсотків заборгованості відповідача, пояснила, що рішення прийнято в односторонньому порядку банком.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, надавши заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги не визнає з підстав викладених у раніше наданому відзиві (а.с.141). Так, відповідачем надано до суду відзив (а.с.74) де зазначено, що з позовними вимогами не погоджується, так як заявою анкетою від 06.08.2010 року не встановлено розмір відсотків, пені та штрафів. Жодних Умов та правил вона не підписувала, кредитний ліміт Банк встановлював самостійно, без погодження з клієнтом. Просить суд, відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.211 ЦПК України, ч.3. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Заслухавши представника позивача, АТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_3 , вивчивши та дослідивши матеріали справи, судом встановлено:

- Із копії розрахунку заборгованості (а.с.5-8) вбачається, що відповідач станом на 31.03.2020 року має заборгованість 187 147, 06 грн., яка складається з наступного: 2658,69 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 181588,37 грн. – заборгованість за простроченими відсотками; 2900,00 грн. – нарахована пеня; 0,00 грн. – нараховано комісії. Останній платіж за кредитом відповідачем здійснено 03.04.2017 року.

- Із копії виписки по картковому рахунку (а.с.9-13, 97-100, 121-124) вбачається, що відповідач користувалася кредитною карткою, розраховуючись карткою в магазинах та поповнюючи кредитну картку.

- Із копії довідки про зміну умов кредитування (а.с.14, 124 на звороті), вбачається, що відповідачу 01.11.2012 року встановлено кредитний ліміт на кредитну картку в розмірі 5500,00 грн.

- Із копії довідки (а.с.15, 125) вбачається, що відповідачу видано останню кредитну картку із строком дії до 07/20.

- Із копії заяви позичальника №б/н від 06.08.2010 року (а.с.16) вбачається, що позивач надав ОСОБА_4 кредит в розмірі 5 500, 00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування (а.с.14, 124 на звороті). Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», складає між нею та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керується п.2.1.1.2.3 Договору, на підставі яких відповідач при укладенні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

- Із копії паспорту громадянина України (а.с.44-45) з`ясовано, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , в селі Орлово Високопільського району Херсонської області, зареєстрована в АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Високопільської селищної ради ОТГ Високопільського району Херсонської області (а.с.61).

- Із копії розрахунку заборгованості (а.с.134), вбачається, що станом на 23.11.2020 року відповідач має заборгованість 8726,65 грн. з яких: 2658,69 грн. – заборгованість за тілом кредиту; в т.ч. 2658,69 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 5746,74 грн. – заборгованість за простроченими відсотками та 321,22 грн. – заборгованість по пені. Отже, заборгованість за кредитом з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (а.с.127) станом на дату розгляду справи у суді складає 8726,65 грн.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що відповідач, відповідно до поданої заяви №б/н від 06.08.2010 року (а.с.16), отримала від позивача кредит в розмірі 5500, 00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Щодо встановлення кредитного ліміту банк керується п.2.1.1.2.3 Договору, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» (а.с.17-43), складає між нею та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Внаслідок неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору, станом на 31.03.2020 року має заборгованість 187147, 06 грн., яка складається з наступного: 2658,69 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 181588,37 грн. – заборгованість за простроченими відсотками; 2900,00 грн. – нарахована пеня; 0,00 грн. – нараховано комісії. Отже заборгованість відповідно до первинного розрахунку заборгованості становить 187147, 06 грн. (а.с.5-8).

Разом з тим, позивач надав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог (а.с.127) та доданого до неї нового розрахунку заборгованості (а.с.134) в якій зазначено, що станом на 23.11.2020 року відповідач має заборгованість 8726,65 грн., яка складається з наступного 2658,69 грн. – заборгованість за тілом кредиту; в т.ч. 2658,69 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 5746,74 грн. – заборгованість за простроченими відсотками та 321,22 грн. – заборгованість по пені. Отже, заборгованість відповідно до розрахунку заборгованості станом на 23.11.2020 року становить 8726, 65 грн., які позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати.

Так, відповідач у своєму відзиві не погоджується з позовними вимогами, посилаючись на те, що Банк самостійно збільшив їй кредитний ліміт, тобто без її згоди. Також зазначила, що жодних Умов та Правил вона не підписувала та її з такими правилами не ознайомлювали, з чим суд погоджується частково, а саме, відповідач не надав до суду жодних доказів, які б підтверджували її звернення до позивача із заявами – пропозиціями щодо зменшення чи збільшення кредитного ліміту. При збільшені кредитного ліміту, відповідач продовжувала користуватися даними коштами, оплачуючи товари та послуги в різних торгівельних точках, а також, здійснювала погашення кредитної заборгованості.

Разом з тим, суд погоджується із доводами відповідача про те, що при підписані заяви-анкети від 06.08.2010 року в ній не було передбачено, а ні відсоткової ставки, а ні розмір пені та штрафів за неналежне виконання кредитних зобов`язань, а також те, що відповідач не підписувала жодних Умов та Правил користування кредитною карткою та не ознайомлювалася з Тарифами Банку, а тому суд дослідивши наявні у справі докази приходить до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, але частково, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Приписами статей 626, 628 ЦК України, передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України - Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У даному випадку умови договору приєднання розроблені позивачем, АТ КБ «Приватбанк», тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.1, 2 ст.551 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Як доказ, на підтвердження укладення договору з відповідачем, банк надав анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку, витяг з умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку.

Правовим висновком Великої Палати Верховного Суду України (постанова від 03.07.2019, справа №342/180/17, провадження №14-131цс19) визначено, що: «роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження №6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «Приватбанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Анкета-заява від 06.08.2010 року не містить даних щодо домовленості сторін договору про сплату конкретних відсотків за користування кредитними коштами, сплати пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту.

Матеріали справи не містять доказів про те, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах справи, визнавались відповідачем як беззаперечні умови кредитного договору, більш того зазначені документи не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 06.08.2010 року, шляхом підписання анкети-заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Беручи до уваги вищевказаний правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, суд дійшов до висновку про те, що відповідач фактично отримав та використовував кошти надані банком на кредитну картку, що підтверджується випискою по картковому рахунку, але не повернула їх, а тому наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача фактично отриманої суми кредитних коштів (тіло кредиту), яка на час розгляду справи не повернута відповідачем.

Так, із заяви про зменшення розміру позовних вимог та розрахунку заборгованості доданого до неї (а.с.127, 134) вбачається, що станом на 23.11.2020 року заборгованість за тілом кредиту становить 2658,69 грн., яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача. В іншій частині розміру позовних вимог позивачу слід відмовити за необгрунтованістю.

Крім того, згідно ст.141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються із сплаченого судового збору, що підтверджується платіжним дорученням (а.с.4), пропорційно до задоволених вимог позовної заяви та складає 640,40 грн.

На підставі викладеного, ст.ст.207, 526, 527, 530, 549, 551, 625, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, ст.ст. 1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 12, ст.ст.13, 81, 95, 141, 258-260, ст.ст.263, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ІПН НОМЕР_1 ), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1-Д, адреса для листування 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.50, МФО-305299, код ЄДРПОУ-14360570, рахунок № НОМЕР_2 ), у погашення заборгованості за кредитним договором №б/н від 06.08.2010 року в розмірі 2658 (Дві тисячі шістсот п`ятдесят вісім) грн. 69 коп. та у відшкодування сплаченого судового збору в сумі 640 (Шістсот сорок) грн. 40 коп.

В іншій частині розміру позовних вимог позивачу відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або вручення.

Суддя В.М. Дригваль