Ухвала суду № 93862913, 18.12.2020, Великолепетиський районний суд Херсонської області

Справа № 649/648/20

Провадження № 2-сз/649/10/20

У Х В А Л А

18 грудня 2020 року суддя Великолепетиського районного суду Херсонської області Соловйов В.В. розглянувши заяву представника Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про повернення із державного бюджету 50 відсотків сплаченого позивачем судового збору,-

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника звернувся до суду з заявою про повернення судового збору, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням суду від 04.11.2020 року по справі №649/648/20 було позовні вимоги AT КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) задоволені повністю, в мотивувальній частині рішення зазначено, що відповідач позов визнає повністю. Відповідно до ч. 3 ст.7 ЗУ «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. На підтвердження підстави повернення 50 відсотків сплаченого судового збору наводить практику суду вищої інстанції, зокрема позиція викладена в постанові Касаційного цивільного суду ВС від 17.06.2020 року по справі № 755/6872/17. В постанові Касаційного цивільного суду ВС щодо судових витрат зазначено, що згідно з частиною четвертою статті 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги. Аналогічні положення містяться у частині другій статті 142 ЦПК України. За таких обставин за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, підлягає компенсація 50 відсотків судового збору, пов`язаного з переглядом справи у суді касаційної інстанції, у розмірі 960,00 грн. Таким чином, відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України). Але оскільки питання судових витрат вирішено в рішенні суду і посилання на цю статтю вичерпано, то окремо позивачу надається законодавча можливість повернення додатково 50 відсотків судового збору за ухвалою суду (ч. 3 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір») без встановлення строку для цього. В рамках процесуальної економії судових витрат, керуючись вимогами ст.7 ЗУ «Про судовий збір» та ст. 4 ЗУ "Про виконавче провадження", представник AT КБ «ПРИВАТБАНК» просить прийняти ухвалу суду про повернення судового збору та зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Великолепетиському районі Херсонської області повернути позивачу Акціонерному товариству Комерційний банк "ПриватБанк" судовий збір сплачений в сумі 1051,00 грн.

Судом встановлено, що при зверненні до суду з позовом до ОСОБА_1 позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2102 грн. 00 коп.

04.11.2020 року рішенням Великолепетиського районного суду Херсонської області позов АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено та стягнуто з відповідача на користь АТ КБ "Приватбанк", код ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за кредитним договором №б/н від 11.10.2011 року у розмірі 25773 гривень 05 копійок, а також судові витрати у розмірі 2102 гривни 00 копійок, а всього кошти у сумі 27875 (двадцять сім тисяч вісімсот сімдесят п"ять) гривень 05 копійок.

Тобто, розподіл судових витрат при ухваленні зазначеного рішення проведено відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно з якою судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судом, при ухваленні вказаного рішення, з відповідача стягнуто на користь позивача повну суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2102 гривень, що становить 100 відсотків його розміру.

У своїй заяві АТ КБ "Приватбанк", як на підставу повернення йому 50 відсотків сплаченого судового збору, посилається на норми ч. 1 ст. 142 ЦПК України, згідно з якою у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а також на практику Верховного Суду, зокрема постанову від 17.06.2020 у справі № 755/6872/17.

Відповідно до рішення від 04.11.2020 у справі №649/648/20 АТ КБ "Приватбанк" отримав повне відшкодування понесеного судового збору, а тому його судові витрати повністю компенсовані за рахунок стягнення з відповідача на підставі ст.141 ЦПК України, у зв`язку з чим застосовувати положення ч. 1 ст.142 ЦПК України про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, підстав немає.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача судового збору, суд, зважаючи на відсутність клопотання учасника судового процесу про повернення з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору у зв`язку з визнанням позову відповідачем, вирішив питання щодо стягнення судового збору на підставі ст. 141 ЦПК України задля реалізації принципу процесуальної економії, що полягає у «розумному пом`якшенні процесуальних формальностей та прискоренні процесу».

За таких обставин, враховуючи те, що питання про розподіл між сторонами судових витрат було вирішено під час ухвалення рішення суду, тобто до звернення до суду із заявою представником АТ КБ «ПриватБанк» про повернення 50 відсотків сплаченого судового збору на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України, підстав для задоволення заяви немає.

Суд звертає увагу представника заявника, що повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору при наявності рішення суду про стягнення судового збору у повному обсязі призведе до подвійного отримання позивачем 50 відсотків судового збору.

Що стосується постанови Верховного Суду від 17.06.2020 року у справі №755/6872/17, на яку посилається заявник у своїй заяві, то Верховний суд прийняв відмову приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» від позовних вимог, визнав нечинним рішення суду першої інстанції та рішення суду апеляційної інстанції, провадження у справі закрив, у зв`язку з чим повернув позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні касаційної скарги. Однак, обставини цивільної справи 137/1437/20 є зовсім іншими.

За наведених вище обставин, заява представника позивача про повернення 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, по справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 141, 142, 260, 261 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про повернення із державного бюджету 50 відсотків сплаченого позивачем судового збору відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.

Суддя підпис