Рішення № 93862042, 21.12.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/24063/19

н/п 2/953/1899/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді Бородіної Н.М.,

за участю секретаря Кострової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Позивач, КП «Харківводоканал», звернулось у суд до відповідача, ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за послуги з опалення та гарячої води в сумі 110706 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідач є споживачем послуг теплопостачання за адресою АДРЕСА_1 , які надаються КП «ХТМ» та в наслідок несплати за надані послуги за період з 01.10.2013року по 31.1.2019року утворилась заборгованість за надані послуги в сумі 108785,66 грн.

В судове засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідачем подано заперечення, в яких проти позов заперечує, зазначає, що послуга йому не надається, про що він звертався з письмовими заявами. Відносин з КП «ХТМ» він не має, тому вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають. Також відповідач зазначає, що позивачем порушено строки позовної давності.

В судовому засіданні відповідач позовні вимоги підтримав.

Суд, заслухавши доводи сторін та дослідивши надані докази приходить до наступного.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.

Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» теплова енергія є товарною продукцією, що призначена для купівлі-продажу.

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання визначаються Законом України «Про теплопостачання», який регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

Згідно ст.1 ЗУ «Про теплову енергію» - суб`єкти відносин у сфері теплопостачання - фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Теплопостачальна організація - суб`єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.

Згідно ст. 3 Закону, відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною шостою статті 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

При цьому відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє споживача від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію.

КП «ХТМ» веде господарську діяльність з вироблення, транспортування та постачання споживача теплової енергії на підставі відповідних ліцензій та розпорядження ХОДА від 27.06.2001р. № 429 ( копія ліцензії та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копія розпорядження а.с.56-58).

На підставі рішення Виконавчого комітету ХМР «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста» від 23.12.1998 року № 1407 в редакції рішення від 30.09.2003р. № 946 КП «ХТМ визначено виконавцем послуг з централізованого теплопостачання та підігріву гарячої води ( копія рішення а.с. 59).

Взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії безпосередньо регулюються Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 року № 1198, які є обов`язковими для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії.

Судом становлено, що відповідач ОСОБА_1 з 26.12.2014р. є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 26.12.2014 року ( інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно а.с.22-24, копія договору купівлі-продажу а.с., витяг а.с.85-87).

Представник позивача у поданих поясненнях зазначає, що нарахування відповідачу здійснюються лише за опалення та надає розрахунок заборгованості за опалення.

Стосовно посилання відповідача на відсутність у квартирі послуг КП «ХТМ» суд зазначає наступне.

Згідно з пунктами 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила № 630), споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Частиною шостою статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з пунктами 2.6, 2.7 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (далі - Порядок), по закінченню робіт складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання і в десятиденний термін подається заявником до постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Тобто єдиною законною підставою для відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення є відповідний акт постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води. Інших підстав чинне законодавство не передбачає.

Матеріали справи не містять відповідної проектної документації, яка б засвідчувала факт відключення житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 від мережі централізованого теплопостачання та доказів ненадання відповідачу послуг з постачання тепла.

Натомість, згідно наданого позивачем акту від 01.04.2015року на час його складання кв. АДРЕСА_3 знаходиться в стані капітального ремонту, система опалення знаходиться в робочому, задовільному стані, течії відсутні.

На підтвердження постачання теплової енергії (опалення) за вказаною адресою також надано акти підключення /відключення споживача за адресою АДРЕСА_2 від 22.10.2016року, 03.04.2017року, 19.10.2017року, 10.04.2018року, 10.04.2019року, 04.11.2018року., 09.04.2020року, 11.11.2019року.

Згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається виконавчими органами відповідних сільських, селищних та міських рад або місцевими державними адміністраціями, виходячи з кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації, нормами санітарного законодавства та іншими нормативними документами. Розпорядженням Харківського міського голови «Про початок опалювального сезону 2015-2016 роки у місті Харкові» передбачено надання послуг з теплопостачання у житлових будинках, школах, лікарнях, дитячих та інших закладах соціально-культурного призначення м Харкова та зобов`язує КП «ХТМ» забезпечити подачу теплоносія за графіком, погодженим Департаментом житлово-комунального господарства та енергетики.

Підведення централізованого опалення до стояка в межах нежитлових приміщень, які належать відповідачу свідчить про виконання послуг КП «ХТМ».

Таким чином, КП «ХТМ» виконало свої зобов`язання щодо надання послуг з централізованого опалення, а відповідач, незалежно від споживання цієї послуги або відмови від її споживання, зобов`язаний оплатити надані послуги. У разі наміру споживача не отримувати відповідні послуги він не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення житлового приміщення від мережі теплопостачання ( правова позиція ВС постанова від 19.08.2019року № 644/9615/16-ц).

Статтею 67 ЖК України визначено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»та п.п. 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженихПостановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, споживач повинен своєчасно у встановлений термін сплачувати надані послуги.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку (відомості нарахування) за особовим рахунком за адресою АДРЕСА_1 , відкритим на ім`я відповідача, заборгованість за період з жовтня 2013року по жовтень 2019 року складає 108785,66 грн., що узгоджується з постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про встановлення тарифів на теплову енергію №1945 від 07.11.2016року, №1539 від 28.12.2017року, №239 від 27.02.2018року, №1295 від 30.10.2018року, №1735 від 10.12.2018року.

Відповідно до положень статті 257ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 260 ЦК України передбачено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Як вбачається із частини 4 вищевк азаної статті, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Частиною 5 статті 267 ЦК України передбачено, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідач у поданих запереченнях посилався на порушення позивачем строків позовної давності.

Натомість представником позивача подано клопотання про поновлення строків давності, в обґрунтування клопотання посилається на те, що підприємство знаходиться у скрутному матеріальному становищі.

Однак, суд зазначає, що знаходження підприємства у скрутному матеріальному становищі не є безумовною підставою для поновлення строків позовної даності, інших поважних причин пропуску позовної давності, а також належних та припустимих доказів позивач не надав, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для поновлення строків даності.

Тому, враховуючи вищевикладений аналіз чинного законодавства суд приходить до висновку, що порушене право позивача підлягає захисту з грудня 2016року по листопад 2019року в сумі 76227 грн., а вимоги позивача, що виходять за межі зазначеного терміну, а саме за період з 01.10.2013 року по грудень 2016 року є такими, що не підлягають задоволенню, у зв"язку зі спливом строку позовної давності.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, а тому з відповідача на користь КП «ХТМ» підлягає стягненню судовий збір в частковому порядку в розмірі 1346 грн., тобто пропорційно до розміру вимог, задоволених судом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,13,76,81,82,247,259,263-265,281,282,284 ЦПК України, суд-

вирішив:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (ЄДРПОУ 31557119, м. Харків вул. Метробудівників,13) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість в сумі 76227,00 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судовий збір в сумі 1346 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний тексті рішення виготовлений 28.12.2020року.

Суддя Н.М. Бородіна