Ухвала суду № 93861593, 28.12.2020, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/14620/20

Провадження № 2-з/592/102/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2020 року м.Суми

Суддя Ковпаківського райсуду м. Суми Князєв В.Б., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАГРОЗАПЧАСТИНА» про порушення роботодавцем законодавства про працю і про оплату праці, стягнення належної невиплаченої заробітної плати та компенсації за не використані відпустки, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Ковпаківського районного суду м.Суми з позовною заявою до ТОВ «УКРАГРОЗАПЧАСТИНА» про порушення роботодавцем законодавства про працю і про оплату праці, стягнення належної невиплаченої заробітної плати та компенсації за не використані відпустки, в якому просить суд визнати дії ТОВ «УКРАГРОЗАПЧАСТИНА» щодо запровадження з 01.09.2015 по відношенню до нього нової системи оплати праці протиправними та такими, що порушують законодавство про працю та про оплату праці, зокрема ст.29 ЗУ «Про оплату праці» та ст.ст.22, 32, 116 КЗпП України та порушують укладений трудовий договір і змінюють його суттєві умови без належних підстав та в спосіб, що суперечить закону; визнати заборгованість щодо виплати йому заробітної плати в розмірі 161024,51 грн., компенсації за 34 дні невикористаних щорічних відпусток в розмірі 54406,28 грн.; стягнути з ТОВ «УКРАГРОЗАПЧАСТИНА» на його користь утворену заборгованість з урахуванням компенсації, передбаченої ст.34 ЗУ «Про оплату праці», ст.ст.536 ЦК України, ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»: не виплачену заробітну плату в розмірі 161024,51 грн. з нарахуванням компенсації з 01.04.2016 по дату повного фактичного розрахунку, не виплачену частину компенсації за 34 дні невикористаних щорічних відпусток за період з 12.03.2014 по 10.03.2016 в розмірі 54406,28 грн. з урахуванням компенсації з 01.04.2016 по дату фактичного розрахунку.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення доказів шляхом допиту свідка, яким є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований (на час його роботи в ТОВ «УКРАГРОЗАПЧАСТИНА») за адресою: АДРЕСА_1 та доручити відповідному суду, в межах територіальної юрисдикції якого, відповідно до місця проживання свідка, є можливим вчинити процесуальні дії та допитати його.Заява мотивована тим, що свідок обізнаний про обставини спірних правовідносин з відповідачем однак відмовився свідчити в добровільному порядку. Крім того, віднесення м. Харкова до «червоної» зони карантинних обмежень, робить малоймовірним його приїзд до м. Суми для свідчень у суді, а неможливість пред`явлення свідкові для вивчення документів Додатку 1 до заяви робить неможливим повноцінний допит свідка в режимі відеоконференції.

Відповідно до статті 116 ЦПК України,- суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Згідно з п. п. 4, 5 статті 117 ЦПК України,- у заяві про забезпечення доказів зазначається: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

Так, Цивільний процесуальний кодекс України розрізняє поняття забезпечення доказів, в т.ч. - шляхом допиту свідків, огляду доказів за місцезнаходженням (ч. 2 ст. 116 ЦПК України) та самі по собі виклик свідків (ст. 91 ЦПК України) та огляд доказів за їх місцезнаходженням (ст. 85 ЦПК України).

Принциповою ознакою для застосування інституту забезпечення доказів є наявність підстав припускати, що засіб доказування (можливість допиту свідків чи дослідження доказів за їх місцезнаходженням) може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Предметом позову є стягнення належної невиплаченої заробітної плати та компенсації за не використані відпустки. ОСОБА_1 просить викликати та допитати в якості свідка ОСОБА_2 по справі з метою отримання особистих пояснень стосовно обставин справи. З урахуванням предмету позову та самої вимоги заяви, суд вважає, що відсутні підстави вважати, що цей доказ в якості допита може бути втрачений або збирання та подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, а тому дана заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.116, 117, 258, 260 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом допиту свідка – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного судового рішення – 28.12.2020.

Суддя В.Б. Князєв