Вирок № 93861438, 28.12.2020, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/28/20

Провадження № 1-кп/591/358/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2020 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого – судді Сибільова О.В., за участю секретаря Бабич Ю.О., прокурора Іваненко С.О., законного представника потерпілої - ОСОБА_1 , представника потерпілої - Шаповал О.О., захисника Марченко І.В., обвинуваченого ОСОБА_2 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ), гр-на України, не судимого,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

23 серпня 2019 року близько 14:20 год. ОСОБА_2 , керував автомобілем «Volkswagen», н.з. НОМЕР_1 та рухався по вул. Г.Кондратьєва в напрямку СНАУ в м. Суми, та в районі буд. 143, знехтувавши безпекою дорожнього руху, не врахувавши дорожню обстановку, не зупинившись перед нерегульованим пішохідним переходом, щоб дати дорогу пішоходам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які переходили по ньому проїзну частину справа-наліво відносно напрямку руху автомобіля, допустив наїзд на них.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 отримав легкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, перелому склепіння основи черепа, забою головного мозку, пластинчатої епідуральної гематоми лівої ділянки зліва, лінійного перелому середньої третини акулової дуги зліва, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження.

Водій ОСОБА_2 допустив порушення п. 18.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р., яким передбачено, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Допущене водієм ОСОБА_2 порушення вимог п. 18.1 ПДР України знаходиться в прямому причинному зв`язку із дорожньо-транспортною подією та наслідками, що наступили.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в скоєнні інкримінованого злочину визнав повністю, щиро покаявся та показав, що дійсно вчинив його за наведених обставин, цивільні позови відшкодував повністю.

Оскільки в судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, не оспорював фактичні обставини, а також докази, добуті по справі, за відсутності заперечень учасників судового розгляду, визнавши недоцільність повного дослідження доказів та обставин справи, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильність усвідомлення обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, а також, що немає сумнівів у добровільності та істиності їх позиції, крім того, роз`яснивши їм наслідки цього, суд, відповідно до положень ст. 349 КПК України, обмежив дослідження доказів по справі допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів справи, що характеризують його особу.

Таким чином, суд вважає зазначені обставини вчиненого діяння встановленими, факт скоєння ОСОБА_2 кримінального правопорушення доведеним, а його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він, як особа, що керувала транспортним засобом, допустив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .

До пом`якшуючих покарання обставин ОСОБА_2 суд відносить щире каяття (що вбачається з його показань та поведінки в процесі розгляду по відношенні до потерпілої сторони), відшкодування заподіяних збитків потерпілій та витрат на її лікування.

Обтяжуючих покарання обставин ОСОБА_2 суд не вбачає.

Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він є не судимою особою, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, не одружений.

При призначенні виду та міри покарання суд враховує особу обвинуваченого, характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного ним злочину, пом`якшуючі покарання обставини.

Враховуючи викладене та позитивні дані щодо особи обвинуваченого, характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного ним злочину, думку потерпілих, наявність пом`якшуючих покарання обставин та відсутність обтяжуючих, молодий вік обвинуваченого та вчинення злочину не судимою особою, суд вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливе з призначенням покарання у виді позбавлення волі з застосуванням іспитового строку згідно вимог ст. 75 КК України.

З урахуванням того, що ОСОБА_2 є не судимою особою, працює, суду не надано матеріалів, які б свідчили про системне порушення водієм ОСОБА_2 правил дорожнього руху раніше, так само як і не спростовано тверджень захисту про те, що робота обвинуваченого залежить в тому числі від керування транспортними засобами, суд вважає за можливе не застосовувати додаткову міру покарання у виді позбавлення права керування.

Провадження в частині цивільних позовів належить закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України та ч. 5 ст. 128 КПК України, в зв`язку з фактичною відмовою від них позивачів, внаслідок їх відшкодування обвинуваченим.

Речовий доказ – автомобіль слід залишити в користуванні володільця.

Підтвердження наявності процесуальних витрат суду не наведено.

Підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу суд не вбачає.

На підставі ст.ст. 75, 76, ч. 2 ст. 286 КК України, керуючись ст.ст. 126-129, 368, 374, 375 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю в 3 роки.

Відповідно до ст. 76 КК України, зобов`язати ОСОБА_2 не виїзжати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, періодично з`являтися для реєстрації в органи з питань пробації та повідомляти про зміну місця проживання, навчання та роботи.

Закрити провадження в справі в частині цивільних позовів Департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до ТДВ СК «Альфа-Гарант» та ОСОБА_2 .

Речовий доказ: автомобіль «Volkswagen», н.з. НОМЕР_1 – залишити в користуванні володільця.

На вирок може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом 30 днів з моменту його проголошення, особою, що не була присутня під час його проголошення – з дня отримання копії судового рішення, а особою, яка перебуває під вартою – з моменту вручення вироку цій особі.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, яка негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя О.В. Сибільов