Вирок № 93857479, 28.12.2020, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/4099/19

провадження №: 1-кп/398/197/20

ВИРОК

Іменем України

"28" грудня 2020 р.

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

судді – Нероди Л.М.,

за участі секретаря – Мазерської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Олександрії кримінальні провадження №12019120070001685 від 16.07.2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Олександрії Кіровоградської області, українця, громадянина України, маючого вищу повну загальну освіту, неодруженого, працюючого вантажником ПрАТ «Оболонь», військовозобов`язаного, який проживає у кв. АДРЕСА_1 , зареєстрований у буд. АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України;

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Ільчука В.І.,

потерпілого – ОСОБА_2 ,

представника потерпілої – адвоката Гулян Я.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2019 року, близько 07 години 22 хвилин, ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Ford Granada» державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись в місті Олександрія по вулиці Героїв Сталінграду, в напрямку від вулиці 6-го Грудня, проявив особисту неуважність та безпечність до забезпечення елементарних вимог безпеки руху, чим позбавив себе можливості оцінювати вірно дорожню обстановку та безпечно керувати автомобілем, чим грубо порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б, д), 10.1, 16.13 ПДР:

п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну ..., технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху);

п.10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

п.16.13. Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч

при виконанні маневру повороту наліво не надав перевагу в русі та допустив зіткнення з мотоциклом «ММВЗ Минск 11211» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку, внаслідок чого допустив зіткнення з останнім. У результаті зіткнення транспортних засобів водій мотоцикла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 87 від 18.10.2019 року отримав тілесні ушкодження у вигляді: саден тулубу, кінцівок, рани правого гомілкового-ступневого суглобу, закритих переломів валикота малогомілкової кістки з права, які в комплексі відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень як викликаючий тривалий розлад здоров`я на термін понад 21 добу.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Обвинувачений визнав себе винним та повідомив, що не оспорює ті фактичні обставини справи, визнає їх за правдиві і достовірні. З врахуванням думки прокурора, потерпілого, його адвоката, обвинуваченого, суд визнав недоцільним дослідження фактичних обставин справи, тому було обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів справи, які вказують на його особу.

У зв`язку з цим, у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, за згодою учасників процесу, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорювалися, і визнав можливим обмежити обсяг доказів допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів, що стосуються особистості обвинуваченого.

Також обвинуваченому судом роз`яснено, що в разі розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини справи.

Суд, вислухавши обвинуваченого, який свою провину визнав у повному обсязі, прокурора, в виду того, що обвинувачений дав згоду на розгляд справи у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, вважає що – вина обвинуваченого, в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України – доведена та підтверджена самим обвинуваченим, у зв`язку із чим суд вважає, що вина ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині доведена повністю.

Відповідно вимог ст. 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Верховний Суд у своїй постанові від 18.09.2019 року у справі №166/1065/18 зазначив, що розкаяння передбачає, крім визнання особою факту скоєння злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини в скоєному злочині, щирий жаль із приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинне виражатись у визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки скоєного. Факт щирого каяття особи в скоєнні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

При призначені обвинуваченому покарання судом враховується те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, є заходом примусу, що застосовується від імені держави і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод особи та має на меті не тільки кару, а й виправлення, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Судом враховується особа обвинуваченого, зокрема неодружений, характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, вчинив злочин вперше, поведінку обвинуваченого за час досудового розслідування, де він активно сприяв розкриттю злочину, а також те, що він щиро покаявся у вчиненому злочині.

Судом встановлено обставини, що пом`якшують покарання – щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, відсутність вимог потерпілого про призначення суворого покарання.

Обставини, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.

Виходячи із зазначених обставин, відношення обвинуваченого до скоєного, даних про його особу, враховуючи, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки, тому суд прийшов до висновку, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства що дає можливість призначити покарання у виді штрафу без позбавленням права керувати транспортним засобом (ред. ч. 1 ст. 286 КК України станом на момент вчинення злочину: 16.07.2019 року, до змін 01.07.2020 року).

Прокурор Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах Олександрійської міської ради звернувся до суду з позовом, де вказує, що заклад охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого витратив 3 678 грн 48 коп. (8 днів х 459 грн 81 коп.).

Прокурор просить стягнути 3 678 грн 48 коп. з ОСОБА_3 на користь місцевого бюджету.

Потерпілий ОСОБА_2 звернувся з позовом та просить стягнути з ОСОБА_3 витрати на лікування у розмірі 1 000 грн 00 коп., моральну шкоду у розмірі 30 000 грн 00 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 грн 00 коп.

Крім того, ОСОБА_2 просить стягнути з публічного акціонерного товариства «НАСК «Оранта» 1 021 грн 00 коп. витрати на лікування та 10 000 грн 00 коп. відшкодування моральної шкоди, так як страхова компанія зволікає з виплатою коштів.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Норми ст. 23 ЦК України вказують, що особа має право на відшкодування моральної шкоди яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою, щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Стаття 1167 ЦК України вказує, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Моральна шкода, полягає в стражданнях, які потерпілий зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою обвинуваченого. При визначенні розміру моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню, суд враховує те, що моральна шкода заподіяна злочином, глибину фізичних та душевних страждань, ступінь тяжкості, вимоги розумності і справедливості.

Отже, позовні вимоги прокурора Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області підлягають задоволенню.

Суд вважає, що у частині позовних вимог потерпілого щодо моральної шкоди, то вони підлягають частковому задоволенню, а саме сума компенсації спричиненої обвинуваченим потерпілому моральної шкоди повинна складати 8 000 грн 00 коп., саме така сума моральної шкоди є обґрунтованою і відповідає принципу розумності. Вимоги щодо вдшкодування витрат на лікування потерпілого підлягають повному задоволенню, так як у матеріалах справи знаходяться чеки та довідка лікаря ОСОБА_4 від 15.12.2020 року щодо використання ліків під час лікування.

Норми ст. 26-1 Закону України №1961-IV "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачають, що страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 червня 2019 року у справі №465/4621/16-к, зазначила, що питання відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілому, врегульовано ст. 26-1 Закону України №1961-IV, згідно з якою, зокрема, страховиком відшкодовується потерпілому – фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Поліс №АО/5611623 підтверджує факт страхування ОСОБА_5 публічним акціонерним товариством «НАСК «Оранта» та строк дії даного полісу з 17.06.2019 року до 16.06.2020 року.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства «НАСК «Оранта» щодо відшкодування витрат на лікування у розмірі 1 021 грн 00 коп. та відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 грн 00 коп підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 91 КПК України вид і розмір шкоди, завданої злочином та процесуальні витрати потерпілого, включно витрати на правову допомогу, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Надання платної правової допомоги регламентується законодавством про адвокатуру.

Згідно ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI (нижче – Закону), ч. 1, - адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Як встановлено ч. 1 ст. 30 Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Норми ч. 2 ст. 30 Закону передбачають порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

У договорі про надання правової допомоги підозрюваному, обвинуваченому, потерпілому, цивільному позивачеві, цивільному відповідачеві визначається їх обов`язок сплатити гонорар за правозахисні дії захисника, а у випадку необхідності й фактичні витрати, пов`язані з виконанням договору.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, потерпілим 27.11.2019 року укладено Договір про надання правової допомоги з адвокатом Гулян Я.В. та правова допомога, яку зобов`язалася вона надавати потерпілому визначена у даному Договорі.

Витрати потерпілого на правову допомогу становлять 3 000 гривень, що підтверджується наявною у матеріалах кримінального провадження квитанцією.

Відтак, витрати на правову допомогу, понесені потерпілим – підлягають стягненню з обвинуваченого.

Процесуальні витрати за проведення експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Міра запобіжного заходу до обвинуваченого не застосовувалася та до набрання вироком законної сили, суд вирішив не застосовувати запобіжний захід.

Долю речових доказів, суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 366-371, 373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним та призначити покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у виді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права керувати транспортним засобом.

Позовні вимоги прокурора Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах Олександрійської міської ради задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь місцевого бюджету Олександрійської міської ради витрати понесені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 у розмірі 3 678 грн 48 коп., шляхом перерахунку коштів на р/р UA328999980314010544000011006, Олександр.УК/м. Олександрія/24060300, код отримувача 37944584.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на лікування у розмірі 1 000 (одна тисяча) грн 00 коп., моральну шкоду у розмірі 8 000 (вісім тисяч) грн 00 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_2 витрати на лікування у розмірі 1 021 (одна тисяча двадцять одна) грн 00 коп. та 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 9 420 (дев`ять тисяч чотириста двадцять) грн 44 коп.

Речові докази: транспортні засоби, які повернуто власникам - залишити їм в користування.

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду, через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА