Рішення № 93856635, 14.12.2020, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4139/20

Провадження № 2/346/1753/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі головуючого судді Калинюка О.П.

з участю секретаря Нефьодової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14.12.2011 року відповідачем підписано заяву б/н, відповідно до якої йому відкрито кредитний рахунок та видано кредитну карту з кредитним лімітом, який після збільшення становив 8 000 грн. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між сторонами договір. Позивач стверджує, що відповідно до умов цього договору відповідач зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за користування останнім, сплачувати за перевитрати платіжного ліміту та комісії на умовах, передбачених договором. Однак, він порушив свої кредитні зобов`язання та допустив виникнення і зростання заборгованості за кредитним договором, загальний розмір якої станом на 15.09.2020 року позивачем визначено як 20 323,97 грн. Тому позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати в розмірі 2 102 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. 17.09.2020 року представник позивача ОСОБА_2 надіслав до суду письмове клопотання, в якому зазначає, що позовні вимоги підтримує, просить справу розглядати в його відсутності та згідний на заочний розгляд справи (а.с. 51).

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що в 2011 році у відділенні АТ "Приват банк" йому видали кредитну картку, на яку банком у 2014 році встановлено кредитний ліміт у розмірі 8000 гривень. Відповідач відзначає, що у анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку від 14.12. 2011 року процентна ставка за користування кредитними коштами та комісії не зазначена. Також у заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Крім того, відповідач зазначає, що у заяві-анкеті вказано прізвище " ОСОБА_3 ", а його прізвище згідно з даними паспорта громадянина України – " ОСОБА_3 ". У заяві-анкеті не вказано його волевиявлення щодо оформлення кредитної картки чи будь-якої іншої банківської послуги, так як жодна відмітка не проставлена, що підтверджується копією анкети-заяви, яка долучена до позову банком.

Відповідач вказує, що у анкеті-заяві зазначено, що невід`ємною частиною кредитного договору є Пам`ятка клієнта, яка видається позичальнику, зокрема, умови кредитування, вид кредитної картки. Така пам`ятка відповідачем не підписувалась, що підтверджує відсутність між сторонами відносин кредитування. При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме ті Тарифи та Умови розумів він як позичальник та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до вказаних Умов та правил. Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 року.

Відповідач також звертає увагу на те, що по кредитній карті був встановлений кредитний ліміт 8000 грн. При цьому Банк, здійснюючи нарахування відсотків, списує їх з кредиту, що призвело до збільшення заборгованості по тілу кредиту без законних на те підстав. Тобто по кредитній карті був встановлений кредитний ліміт 8000 грн. а станом на день пред`явлення позову залишок по тілу кредиту уже становить 13 142, 07 грн.

19.11.2020 року позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що вказані Умови та правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх послуг Банку.

Позивач вказує, що відповідачем підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, відповідач ознайомився та згідний з цими Умовами та Правилами, а також Тарифами банку, які разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування. Окрім цього, зазначено, що відповідачу було надано для ознайомлення Умови та правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в заявці про приєднання. Отже, підписавши заяву, клієнт приєднується і зобов`язується виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, тарифах банку, які складають вказаний договір. Позивач звертає увагу на те, що банком надано до суду виписку з карткового рахунку, де чітко прослідковується, що відповідач користувався кредитними коштами, отримував їх через банкомат, а, отже, й отримав кредитну картку «Універсальна», оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без такої картки.

Позивач вважає посилання відповідача на вищевказану постанову Верховного Суду України недоречною з огляду на те, що в зазначеній постанові вказано: «Суд не встановив наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника". Однак, в даній справі позивач надав докази, що відповідача було ознайомлено саме із зазначеними вище Умовами та Правилами надання банківських послуг.

В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які досліджені в судовому засіданні, дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 вказаного Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1054 вказаного Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Судом встановлено, що 14.12.2011 року відповідачем підписано заяву б/н, згідно з якою відповідачу відкрито кредитний рахунок та видано кредитну карту з кредитним лімітом, який після збільшення становив 8 000 грн. Кредитний договір укладено у формі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, в якій відповідач погодилася з тим, що дана заява разом з цими Умовами, Правилами і Тарифами складає між сторонами договір про надання банківських послуг (а.с. 12).

Позивачем вказано, що відповідач станом на 15.09.2020 року порушив умови кредитного договору і має заборгованість: за тілом кредиту (простроченим тілом кредиту) – 13 142,07 грн.; за пенею – 3 527,66 грн. заборгованість за відсотками нарахованими за прострочений кредит згідно ст. 625 – 3 654,24 грн. (а.с. 5-9). Таким чином, загальний розмір заборгованості позивачем визначено як 20 323,97 грн.

03.12.2020 року позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість: за тілом кредиту (простроченим тілом кредиту) – 13 142,07 грн.; заборгованість за відсотками нарахованими за прострочений кредит згідно ст. 625 – 3 654,24 грн. (а.с. 106-125). Таким чином, загальний розмір заборгованості позивачем визначено як 16 796,31 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу наведеної норми випливає, що вона передбачає можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов`язання проценти річних. Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Тобто, приписи ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що станом на 15.09.2020 року заборгованість відповідача за тілом кредиту (простроченим тілом кредиту) складає 13 142,07 грн.; заборгованість за відсотками нарахованими за прострочений кредит згідно ст. 625 – 3 654,24 грн. (а.с. 106-125). Таким чином, загальний розмір заборгованості складає 16 796,31 грн. Суд погоджується із наданим позивачем розрахунком розмірів цих складових загальної заборгованості, оскільки вони відповідачем не оспорюються по суті і останнім не надано будь-яких інших розрахунків.

Тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з урахуванням їх зменшення 03.12.2020 року, оскільки відповідачем всупереч положенням ст.81 ЦПК України не підтверджено свої заперечення про позовних вимог належними доказами.

Судом також встановлено, що позивачем за звернення до суду з даною позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 2 102 грн., що стверджується платіжним дорученням від 17.09.2020 року (а.с. 4). Дані судові витрати підлягають присудженню з відповідача на користь позивача в зв`язку із задоволенням позовних вимог.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України та, керуючись ст. 141, ч.2 ст. 247, ст. ст. 263-265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нова Гута Тисменицького району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”, адреса якого: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, на рахунок № НОМЕР_2 , МФО 305299, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором (б/н) від 14.12.2011 року в загальному розмірі 16 796,31 (шістнадцять тисяч сімсот дев`яносто шість) гривень 31 копійка, визначену станом на 15.09.2020 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нова Гута Тисменицького району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”, судові витрати в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 21.12.2020 року.

Суддя Калинюк О. П.