Рішення № 93856192, 16.12.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3193/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Солдатовій М.Ю.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Заступника керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області, м.Чугуїв Харківської області в інтересах держави, в особі Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, с.Чкаловське Харківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд-Енерго", смт.Борова Харківської області про стягнення 63 019,71грн. за участю представників:

від прокуратури: не з`явився

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області (надалі - прокурор) в інтересах держави в особі Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області (надалі - позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд-Енерго" (надалі - відповідач) про стягнення 63019,71грн. заборгованості.

На підтвердження позовних вимог прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо внесення орендної плати за договором оренди комунального майна Чкаловської селищної об`єднаної територіальної громади №1 від 29.01.2018, у зв`язку з чим за період з 25.02.2019 по 22.08.2019 виникла заборгованість у розмірі 63019,71грн.

Ухвалою від 07.10.2019 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.11.2019.

У підготовчому засіданні 06.11.2019 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 27.11.2019.

27 листопада 2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позовних вимог заперечив. При цьому, зазначив, що прокурор може представляти інтереси держави у суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави у суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя. Щодо порушення умов договору відповідач вказав, що рішенням Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області від 31.05.2019 надано згоду на дострокове розірвання договору оренди комунального майна Чкаловської селищної об`єднаної територіальної громади від 29.01.2018 №1. Повідомленням від 10.07.2019 №05-17/1577 (отримано 24.07.2019) зазначено, що Договір оренди комунального майна №1 від 29.01-2018 є розірваним з моменту одержання відповідачем вказаного повідомлення. Крім того, з моменту завершення опалювального сезону у орендаря обмежена можливість доступу до орендованого майна. Таким чином, вимога про стягнення орендної плати за період, коли договір оренди вже було розірвано, є абсолютно безпідставною та необґрунтованою.

Ухвалою від 27.11.2019 провадження у даній справі зупинено до перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019 у справі №912/2385/18.

06 грудня 2019 року від прокуратури надійшла відповідь на відзив, у якій він проти доводів відповідача заперечив. Наголосив на наявності передбачених законодавством підстав для подання даного позову. Також, не погодився з твердженнями відповідача про неможливість використовувати орендоване майно та відсутність обов`язку вносити орендну плату.

Ухвалою від 12.10.2020 провадження у даній справі поновлено, підготовче засідання призначено на 03.11.2020.

Слід зауважити, що 02.11.2020 від відповідача надійшло клопотання про перенесення засідання, яке було призначене на 03.11.2020, у зв`язку із хворобою представника на період до закінчення карантинних обмежень, встановлених постановою КМУ №956 від 13.10.2020.

Суд зазначає, що перенесення або відкладення засідань у справі на період до закінчення карантинних обмежень призвело б до порушення строків підготовчого провадження та розгляду справи по суті, що встановлені статтями 177, 195 ГПК України. Разом із тим, відповідач не був позбавлений можливості забезпечити участь представника у засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції, проте з відповідними клопотаннями до суду не звертався.

У підготовчому засіданні 03.11.2020 судом оголошено перерву до 17.11.2020.

У підготовчому засіданні 17.11.2020 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 18.11.2020.

У судовому засіданні 18.11.2020 судом оголошено перерву до 16.12.2020.

У судове засідання, призначене на 16.12.2020, прокурор не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час і місце даного засідання був повідомлений під розписку в порядку частини 3 статті 216 ГПК України.

Представник позивача у дане судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час і місце підготовчого засідання повідомлений належним чином за адресою його місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач свого представника у судове засідання також не направив. Про дату, час і місце підготовчого засідання повідомлений належним чином за адресою його місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Суд зазначає, що відомості про отримання відповідачем ухвали від 18.11.2020 на даний час відсутні.

Відповідно до частини 5 статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Згідно частини 4 статті 120 ГПК України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

При цьому, згідно частини 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи своєчасне направлення відповідачу за адресою його місцезнаходження копії ухвали від 18.11.2020, якою було повідомлено про дату призначеного на 16.12.2020 судового засідання, та за відсутності у суду відомостей про наявність у відповідача іншої адреси, суд приходить до висновку про належне повідомлення даного учасника справи про дату, час і місце судового засідання.

Також, суд враховує, що попередні ухвали у даній справі були вручені відповідачу, що підтверджується наявними у справі рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Отже, відповідач є обізнаним про розгляд судом даної справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 ГПК України встановлено, що у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників учасників справи.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

29 січня 2018 року між Чкаловською селищною радою, як орендодавцем, та ТОВ "Прайд-Енерго", як орендарем, укладено договір №1 оренди комунального майна Чкаловської селищної об`єднаної територіальної громади №1 (надалі - Договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування котельню, загальною площею 466,28кв.м., що розміщена за адресою: Харківська область, Чугуївський район, смт. Чкаловське, вул. Першотравнева, 18а, склад і вартість якого визначено відповідно до звіту суб`єкта оціночної діяльності ФОП Зозуляк М.П., складеного станом на 03.10.2017, вартість якого становить 2018190,00грн.

До складу котельні входять: будівля котельні цегляна стаціонарна; котельня блочно-модульна транспортабельна "КБМТ-2,86" (споруда), металева конструкція; обладнання котельні (далі "Майно").

Орендоване майно передано орендарю за Актом приймання-передачі (додаток 1 до Договору) від 29.01.2018, який підписано сторонами договору.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться у комунальній власності Чкаловської селищної об`єднаної територіальної громади, затвердженої рішенням селищної ради від 13.11.2017, і становить за перший місяць оренди січень 2018 року (місяць, рік) 25227,38грн. (без урахування ПДВ та індексу інфляції, який враховується при сплаті). Ставка орендної плати становить 15% за рік. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Згідно з пунктом 3.2 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

За умовами пунктів 3.3, 3.5 Договору орендна плата перераховується балансоутримувачу у розмірі 100% щомісяця не пізніше 20 числа, наступного за звітним. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та орендодавцю у визначеному пунктом 3.3 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з пунктом 10.1 Договору він вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 06.12.2020 включно.

Відповідач свої зобов`язання за Договором виконував неналежним чином, у зв`язку з чим за рішенням господарського суду Харківської області від 22.04.2019 у справі №922/458/19 з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість у розмірі 166864,93 грн., яка існувала станом на 01.02.2019.

Втім, в подальшому відповідач також не виконував свої договірні зобов`язання.

Так, згідно з розрахунком заборгованості за Договором, який додано до позовної заяви (а.с. 36), за період з 19.02.2019 по 21.05.2019 відповідач мав сплатити 88719,71грн. за користування орендованим майном, однак сплатив лише 25700,00грн.

Залишок заборгованості в розмірі 63019,71грн. до даного часу не погашений.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, прокурор звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача 63019,71грн. заборгованості.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, що діяла станом на момент укладення Договору) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 статті 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, що діяла станом на момент укладення Договору) орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що у відповідача за період з 19.02.2019 по 21.05.2019 існує заборгованість за Договором щодо сплати орендних платежів в розмірі 63019,71грн.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази повного та своєчасного погашення заборгованості за Договором.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У зв`язку з цим, суд вважає позовні вимоги про стягнення 63019,71грн. заборгованості законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо доводів відповідача про відсутність підстав у прокурора для звернення з даним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Звертаючись з даним позовом, прокурор зазначив, що заборгованість, яка є предметом даного спору, виникла ще у лютому 2019 року, однак Чкаловською селищною радою до моменту подання позову (27.09.2019) не було ініційовано питання стягнення заборгованості. Дії селищної ради не призвели до поновлення порушених інтересів держави та виконання зобов`язань за договором, що призводить до ненадходження коштів до бюджету, неефективного використання комунального майна, що є перешкодою для виконання державних програм спрямованих на соціальний-економічний розвиток району. Прокурор наголосив, що об`єктом оренди є котельня, яка забезпечує опалення населення в смт.Чкаловське, зокрема школи і дитячого садочка, що є вкрай важливим.

Тобто Чкаловська селищна рада не забезпечила належного захисту майнових прав територіальної громади, у тому числі у судовому порядку, у зв`язку з чим, відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", це і стало підставою для представництва Чугуївською місцевою прокуратурою інтересів держави в особі Чугуївської міської ради Харківської області.

Також, слід зауважити, що прокурор, з огляду на бездіяльність позивача, вже звертався до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за інший період у справі №922/458/19.

Суд приходить до висновку, що вищевказані обставини свідчать про порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів територіальної громади та про допущення позивачем бездіяльності щодо їх захисту, а тому у прокурора були наявні достатні підстави для звернення до суду з даним позовом.

Стосовно посилань відповідача на те, що договір було розірвано з моменту отримання повідомлення від 10.07.2019 №05-17/1577 суд зазначає, що вказана обставина не стосується періоду, за який стягується заборгованість у даній справі (з 19.02.2019 по 21.05.2019).

Посилання відповідача на неможливість користуватися орендованим майном після завершення опалювального сезону, тобто з 10.04.2019, судом не приймаються з огляду на наступне.

Частиною 6 статті 762 ЦК України передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідач посилається на розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації №163 від 09.04.2019 про закінчення опалювального сезону, яке, на його думку, свідчить про неможливість використовувати орендоване майно з 10.04.2019.

Суд не погоджується з таким твердженням відповідача, оскільки дане розпорядження не містить вказівок щодо встановлення будь-яких обмежень відповідачу у користуванні орендованим майном.

Також, слід зауважити, що розділом 3 Договору, яким врегульовані питання щодо нарахування та спати орендних платежів, не передбачено застережень про те, що орендар вносить орендну плату лише під час опалювального сезону.

Отже, самий лише факт завершення опалювального сезону жодним чином не впливає на обов`язок відповідача щодо здійснення оплати за користування майном.

Крім того, у міжопалювальний період відповідач мав можливість проводити ремонтні та інші роботи, необхідні для підготовки орендованої котельні та обладнання до наступного опалювального періоду.

Так, відповідно до умов пунктів 5.3, 5.4 Договору відповідач зобов`язаний забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, вживати заходи протипожежної безпеки. Своєчасно здійснювати поточний ремонт орендованого майна.

Інших доказів на підтвердження факту неможливості використання орендованого майна, яка була викликана обставинами, що не залежали від волі відповідача, останній суду не надав.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заперечення відповідача, що викладені у відзиві на позовну заяву не спростовують обґрунтованості позовних вимог.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд-Енерго" (63801, Харківська область, смт.Борова, вул.Центральна, буд.4, код 40853382) на користь Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області (63544, Харківська область, Чугуївський район, смт.Чкаловське, вул.Свободи, буд.1, код 04397738) 63019,71грн. заборгованості.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд-Енерго" (63801, Харківська область, смт.Борова, вул.Центральна, буд.4, код 40853382) на користь прокуратури Харківської області (61001, м.Харків, вул.Богдана Хмельницького, буд.4, код 02910108) 1921,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "28" грудня 2020 р.

Суддя М.В. Калантай