Рішення № 93855727, 17.12.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2406/20Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Цісельський К.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Варбаногло Г.А.,

від відповідача (ДП ,,КЛІНІЧНИЙ САНАТОРІЙ ,,ЛЕРМОНТОВСЬКИЙ” ЗАТ ,,УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ”): Мусієнко А.Ю.,

від відповідача (державного реєстратора ДП ,,ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ” Тихонової А.С.): не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Одеської міської ради до Дочірнього підприємства ,,КЛІНІЧНИЙ САНАТОРІЙ ,,ЛЕРМОНТОВСЬКИЙ” Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України ,,УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ” та державного реєстратора Державного підприємства ,,ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ” Тихонової Альони Станіславівни про визнання недійсним правочину та скасування рішення державного реєстратора.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.08.2020 р., зокрема: прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі № 916/2406/20; призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 22.09.2020 р.; витребувано в Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради належним чином засвідчені копії реєстраційної справи, що зберігаються в електронній формі, на об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення першого поверху ясла-садок ,,ЧАЙКА” площею 794,1 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, буд. 2-а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 1396907951101.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.09.2020 р. оголошено перерву в підготовчому засіданні до 13.10.2020 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.10.2020 р.: продовжено строк підготовчого провадження на 22 дні до 17.11.2020 р.; закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 17.11.2020 р.

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 17.11.2020 р.: на підставі ст.ст.118,207 ГПК України залишено без розгляду заяву Одеського закладу дошкільної освіти ,,Ясла-садок” № 16 ,,ЧАЙКА” Одеської міської ради Одеської області про вступ у справу у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, оскільки заява подана після закінчення підготовчого провадження, тобто всупереч правилу, закріпленому в ч.1 ст.50 ГПК України; оголошено перерву в судовому засіданні до 17.12.2020 р.

Державний реєстратор Державного підприємства ,,ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ” Тихонова Альона Станіславівна (далі – Реєстратор) в засідання суду, в т.ч. те, в якому ухвалено рішення, не з`явилась, про засідання суду повідомлялась належним чином, проте ухвали суду, надіслані на адресу Державного підприємства ,,ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ”, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулись не врученими з відміткою поштової установи про відсутність адресата. З урахуванням змісту п.5 ч.6 ст.242 ГПК України та відсутності повідомлення про іншу адресу, Реєстратор вважається належним чином повідомленим про час і місце проведення засідань суду, тому його неявка не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 17.12.2020 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Одеська міська рада (далі – ОМР) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства ,,КЛІНІЧНИЙ САНАТОРІЙ ,,ЛЕРМОНТОВСЬКИЙ” Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України ,,УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ” (далі – Санаторій) та Реєстратора, в якій просить: визнати недійсним правочин щодо передачі Одеським дочірнім підприємством Закритого акціонерного товариства ,,Укрпрофоздоровниця” Санаторію нежитлових приміщень першого поверху загальною площею 794,1 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, буд. 2-а, який оформлено актом приймання-передачі від 24.04.2003 р. б/н; скасувати рішення Реєстратора від 03.11.2017 р. за індексним номером 37919454 про державну реєстрацію права (з відкриттям розділу) приватної власності Санаторію на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1396907951101, що є підставою для проведення державної реєстрації припинення права власності Санаторію.

В обґрунтування позову з посиланням на приписи п.48 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127 (із змінами), п.3.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5 (із змінами), зміст рішень ОМР від 09.12.1999 р. № 460-ХХІІІ, від 21.09.2016 р. № 1108-VII, від 11.12.2019 р. № 5508-VІІ, розпорядження Одеського міського голови від 31.03.2000 р. № 243-01р, судових рішень по справі № 916/3270/17, статуту Одеського дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства ,,УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ” вказано на те, що оспорювані правочин та рішення порушують право комунальної власності територіальної громади міста Одеси на назване вище приміщення, а також унеможливлюють належне функціонування Одеського закладу дошкільної освіти ,,Ясла-садок” № 16 ,,Чайка” Одеської міської ради Одеської області, оскільки:

- Одеське дочірнє підприємство Закритого акціонерного товариства ,,УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ” згідно його установчих документів не могло мати у приватній власності рухоме або нерухоме майно. Передача нерухомого майна за актом приймання-передачі не є доказом наявності у сторони, що передає, права власності на це майно, адже такий акт не є правовстановлювальним документом. Отже, особа, у власності якої не перебувало та не могло перебувати певне майно, не може передати його у власність іншій особі на підставі акта приймання-передачі або будь-якого іншого правочину;

- те, що Санаторій за актом приймання-передачі від 24.04.2003 р. б/н не отримав певне майно у приватну власність підтверджується і текстом самого документа, в якому на першій сторінці зазначено, що Одеське дочірнє підприємство Закритого акціонерного товариства ,,УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ” передає, а Санаторій приймає у володіння і користування майно, без права прийняття рішення про відчуження основних засобів, що належать на праві власності Закритому акціонерному товариству ,,УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ”. Відповідно до п.3.11 статуту Санаторію підприємство володіє і користується майном на праві господарського відання. Вищезазначене унеможливлює виникнення та, відповідно, державну реєстрацію права приватної власності Санаторію на нежитлові приміщення загальною площею 794,1 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2-а;

- на момент укладання правочину щодо передачі у 2003 році за актом приймання-передачі ЗАТ ,,УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ” вже не було власником нерухомого майна за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2-а, оскільки у 2000 році будинок за цією адресою передано в цілому до комунальної власності територіальної громади м. Одеси;

- відповідно до п.35 акту приймання-передачі нерухомого майна, складеного Федерацією незалежних профспілок України та АТ ,,УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ” від 24.01.1992 р., передано дитячий садок № 2 за адресою ,,…вул. Гефта, 2а”, проте достеменно встановити, що за цим актом передано саме дитячий садок у м. Одесі неможливо;

- акт приймання-передачі від 24.04.2003 р. б/н не може бути підставою для виникнення права власності у Санаторію з огляду на відсутність первинної реєстрації права власності та правовстановлювальних документів Одеського дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства ,,УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ” на нежитлові приміщення загальною площею 794,1 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2-а;

- рішенням зборів ЗАТ ,,УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ” від 23.06.1999 р. вирішено передати до комунальної власності територіальної громади міста Одеси, зокрема, житловий будинок за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2-а, а рішенням ОМР ,,Про передачу будівель і споруд здравниць закритого акціонерного товариства (ЗАТ) ,,УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ” до комунальної власності територіальної громади міста Одеси” від 09.12.1999 р. № 460-ХХІІІ прийнято до комунальної власності житлові будинки, розташовані у м. Одесі, в т.ч. по вул. Чорноморській, 2-а. Крім того 01.03.2020 р. за результатами проведення наради з питання приймання на баланс місцевою радою відомчого житла, на якій були присутні представник ЗАТ ,,УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ” і представники ОМР, прийнято рішення про передачу відомчого житла (зокрема, житлового будинку за адресою: вул. Чорноморська, 2-а) у власність територіальної громади м. Одеси. Таким чином, увесь житловий будинок за адресою м. Одеса, вул. Чорноморська, 2-а передано до комунальної власності територіальної громади м. Одеси;

- розпорядженням Одеського міського голови від 31.03.2000 р. № 243-01 р ,,Про прийняття на баланс житлових підприємств Приморської, Суворовської, Київської районних адміністрацій інженерних мереж, житлових будинків, сімейних гуртожитків, будівель закритого акціонерного товариства ЗАТ ,,УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ” уповноважено голову Приморської районної адміністрації, управління житлово-комунального господарства провести прийом-передачу на баланс житлових підприємств житлових будинків, сімейних гуртожитків, будівель, у т.ч. за адресою вул. Чорноморська, 2-а, з усіма вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями, зовнішніми мережами тепло-, водопостачання, водовідведення в існуючому технічному стані;

- в рамках провадження у справі № 916/3270/17 Санаторій та ПАТ ,,УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ” оскаржували названі рішення, проте у задоволенні позовів відмовлено з посиланням на те, що: ОМР зобов`язана виконувати рішення загальних зборів ЗАТ ,,УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ” від 23.06.1999 р. в частині укладення договору про передачу об`єктів нерухомості у комунальну власність; оскаржувані рішення та розпорядження прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства;

- ОМР зазначає, що вона відкрито володіла, користувалася і розпоряджалася житловим будинком за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2-а, сприяла у проведенні приватизації квартир у будинку, здійснювала утримання останнього, а рішенням ОМР від 11.12.2019 р. № 5508-VII в будинку створено Одеський заклад дошкільної освіти ,,Ясла-садок” № 16 ,,Чайка”.

Санаторій подав письмовий відзив на позов, у якому просить у задоволенні вимог ОМР відмовити.

Позиція відповідача ґрунтується на тому, що ОМР вже втретє з тих самих підстав звертається до суду із позовом, в якому намагається оспорити право власності Санаторію на нежитлові приміщення першого поверху загальною площею 794,1 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2-а.

Так, Господарським судом Одеської області розглядалась справа № 916/392/17 за позовною заявою Департаменту комунальної власності ОМР до Санаторію, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – ОМР, про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення Санаторію зі спірних нежитлових приміщень. Рішенням суду, яке набрало законної сили після перегляду в апеляційному та касаційному порядках, у позові відмовлено з урахуванням, зокрема, наявності чинного свідоцтва про право власності, виданого на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації ОМР від 18.05.2000 р. № 474.

Крім того Господарським судом Одеської області розглядалась справа № 916/227/18 за позовною заявою ОМР до Санаторію, Державного підприємства ,,Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”, Приморської районної адміністрації ОМР, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів – Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України ,,УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ”, про:

- визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності від 18.05.2020 р. № 8, виданого Приморською районною адміністрацією Виконавчого комітету ОМР ЗАТ ,,УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ” на багатоквартирний будинок, що розташований у м. Одесі по вул. Чорноморській, 2-а;

- скасування запису про право власності від 31.10.2017 р. № 23163576 Санаторію на об`єкт нерухомого майна – нежитлові приміщення першого поверху ясла-садок ,,Чайка” загальною площею 794,1 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2-а;

- витребування нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 794,1 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2-а, з незаконного володіння Санаторію на користь територіальної громади міста Одеси в особі ОМР.

Рішенням суду по справі № 916/227/18, яке набрало законної сили після перегляду в апеляційному та касаційному порядках, у позові відмовлено з посиланням, зокрема, на те, що до комунальної власності територіальної громади міста Одеси спірні нежитлові приміщення першого поверху ясел-садка ,,Чайка” загальною площею 794,1 кв.м за адресою: м, Одеса, вул. Чорноморська, 2-а передані не були, тому ОМР не є власником спірних нежитлових приміщень.

На думку Санаторію, обставини, встановлені рішеннями судів по справам №№ 916/392/17 та 916/227/18, не потрібно доводити під час розгляду цієї справи на підставі ч.4 ст.75 ГПК України.

Відповідач окремо звертає увагу суду на те, що ОМР посилається на документи, які стосуються багатоквартирного будинку, а не спірних нежитлових приміщень, які є окремими об`єктами нерухомого майна.

Реєстратор відзив на позов не подав.

ОМР у відповіді на відзив та письмових поясненнях додатково зауважує, що: вона не була стороною у справі № 916/392/17, а в рамках провадження у справі № 916/227/18 встановлювались обставин, які не входять до предмету доказування у даній справі; єдиним правовим наслідком вчинення оспорюваного правочину є те, що він являється формальною підставою для державної реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомого майна, визнання правочину недійсним матиме наслідком усунення передумов реєстрації права власності у особи, яка не є власником майна, та, відповідно, скасування державної реєстрації права власності; заявлені ОМР у цьому позові вимоги є ефективним способу захисту порушеного права, т.я. до скасування реєстрації права власності на спірні нежитлові приміщення за відповідачем ОМР позбавлена можливості зареєструвати відповідне право за собою.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів представників сторін фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд відмовляє у позові, виходячи з наступного.

Як вбачається з наявної у справі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, 03.11.2017 р. Реєстратором прийнято рішення за індексним номером 37919454 про державну реєстрацію права приватної власності Санаторію на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта 1396907951101) – нежитлові приміщення першого поверху ясла-садок ,,Чайка” загальною площею 794,1 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2-а (запис про право власності від 31.10.2017 р. № 23163576). Підставою реєстрації вказаного права власності є, зокрема, акт приймання-передачі від 24.04.2003 р. б/н, за яким Санаторію передано від Одеського дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства ,,УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ” нерухоме майно.

ОМР вважає, що названий акт приймання-передачі як правочин, яким оформлено внесок до статутного фонду, порушує право комунальної власності територіальної громади, в зв`язку з чим має бути визнаний недійсним.

Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (п.57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 р. у справі № 338/180/17).

Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до набувача цього майна з підстав, передбачених ст.ст. 387 та 388 ЦК України.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).

Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги (оспорювання договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право), спрямовані на уникнення застосування приписів ст.ст.387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Аналогічна позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у п.83-86 постанови від 14.11.2018 р. по справі № 183/1617/16.

Також господарський суд вказує, що рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію, а тому після внесення такого запису скасування зазначеного рішення не може бути належним способом захисту права або інтересу позивача. За певних умов таким належним способом може бути скасування запису про проведену державну реєстрацію права, проте у випадку, коли заявлена вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування запису про проведену державну реєстрацію права теж не є належним способом захисту прав позивача.

Аналогічна позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у п.74 постанови від 29.05.2019 р. по справі № 367/2022/15-ц.

Враховуючи викладене, те, що відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, те, що позивач обрав неефективний спосіб захисту порушеного права, захищаючи право власності шляхом заявлення позову про визнання недійсним правочину, та те, що вимога щодо скасування рішення Реєстратора є неналежним способом захисту порушеного права, господарський суд у задоволенні позову відмовляє.

Крім того з метою повного та всебічного вирішення спору, для того, щоб сторони за наслідками розгляду справи отримали від суду оцінку своїм найвагомішим доводам, суд додатково зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

В контексті обставин цієї справи зміст наведеної норми слід розуміти так, що до господарського суду з позовом про відновлення порушеного права власності може звернутись особа, яка є власником майна.

Судом з`ясовано, що в провадженні Господарського суду Одеської області знаходилась справа № 916/227/18 за позовом ОМР до Санаторію, Державного підприємства ,,Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”, Приморської районної адміністрації ОМР, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів – Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України ,,УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ”, про: визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності від 18.05.2020 р. № 8, виданого Приморською районною адміністрацією Виконавчого комітету ОМР ЗАТ ,,УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ” на багатоквартирний будинок, що розташований у м. Одесі по вул. Чорноморській, 2-а; скасування запису про право власності від 31.10.2017 р. № 23163576 Санаторію на об`єкт нерухомого майна – нежитлові приміщення першого поверху ясла-садок ,,Чайка” загальною площею 794,1 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2-а; витребування нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 794,1 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2-а, з незаконного володіння Санаторію на користь територіальної громади міста Одеси в особі ОМР.

Постановою Верховного Суду від 17.06.2020 р. касаційну скаргу ОМР залишено без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 р. і рішення Господарського суду Одеської області від 25.11.2019 р. у справі № 916/227/18, яким відмовлено у позові, – без змін.

З тексту п.п.69 та 70 цієї постанови Верховного Суду вбачається, що, враховуючи приписи ст.4 ЖК Української РСР, та виходячи зі змісту наявних в матеріалах справи доказів та встановлених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що нежитлові приміщення першого поверху ясла-садка ,,Чайка” загальною площею 794,1 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2-а до комунальної власності м. Одеси не передавались, тому і права на витребування такого майна ОМР не має; Верховний Суд не вбачає у діях судів попередніх інстанцій жодних порушень правових норм і у цій частині, оскільки ними у цілковитій відповідності з приписами ГПК України було встановлено усі фактичні обставини даної справи, зокрема, в частині долі спірного майна та його дійсного власника, належно досліджено усі наявні у справі докази та враховано усі доводи та аргументи сторін.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на однаковий суб`єктний склад сторін та відсутність нових обґрунтувань у частині підстав набуття права комунальної власності на підставі ч.4 ст.75 ГПК України під час розгляду справи № 916/2406/20 не потрібно доводити обставини, встановлені рішенням суду по справі № 916/227/17, що набрало законної сили.

Відтак, не довівши наявність у територіальної громади м. Одеси права власності на нежитлові приміщення першого поверху ясла-садка ,,Чайка” загальною площею 794,1 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2-а, ОМР не має права на задоволення позову, заявленого з метою захисту комунальної власності, що є окремою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, – на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом відмовлено в позові, судові витрати, понесені ОМР, покладаються на неї.

Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:

У позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного його тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 28 грудня 2020 р.

Суддя Л.В. Лічман