Рішення № 93855640, 21.09.2020, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/158/16-ц

провадження 2/216/93/20

РІШЕННЯ

іменем України

21 вересня 2020 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Кузнецова Р.О.

за участю секретаря судового засідання Марущак І.А.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування,-

встановив:

Моторне (транспортне) страхове бюро України (надалі - МТСБУ) звернулось до суду з уточненим позовом до відповідача про відшкодування витрат, пов`язаних з регламентною виплатою в порядку регресу. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.10.2012 з вини ОСОБА_1 , який керував автомобілем «Mercedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_1 , була скоєна дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений автомобіль «BMW», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який належить ОСОБА_3 на праві власності. Розмір збитків становить 52484,53 грн. Відповідач добровільно шкоду не сплатив, а тому позивач здійснив виплату відшкодування в розмірі 43737,11 грн. Крім того, позивач поніс витрати на аварійного комісара в розмірі 1746,00 грн. У зв`язку з вищевикладеним, позивач просить стягнути з солідарно з ОСОБА_1 та товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант» в порядку регресу вищевказаний розмір збитків.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.09.2020 провадження у справі в частині вимог до товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант» закрито.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника Моторного (транспортного) страхового бюро України, на задоволення уточнених вимог наполягав.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце засідання повідомлявся належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України. Від відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, а також письмові пояснення у справі, які обґрунтовані тим, що він є не належним відповідачем у справі, оскільки в нього наявний поліс ОСЦПВ № АА/5008197, та саме у страховика СК «Альфа-Гарант» виник обов`язок з виплати страхового відшкодування.

Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та, враховуючи наявність письмових пояснень відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення уточненого позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з роз`ясненнями, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що спірні відносини регулюються норми Цивільного кодексу України, ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Зі змісту постанови Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.01.2013 у справі №444/8024/12, яка набрала законної сили 21.01.2013 (том 1 а.с. 5-6), встановлено, що 21.10.2012 о 14 год 07 хв водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Mercedes-Benz 312 D», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Рязанова м. Кривого Рогу, не був уважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, рухаючись в напрямку перехрестя з вул. Якіра, виїхав на перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора та допустив зіткнення з автомобілем «BMW», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який, повертаючи ліворуч, залишав перехрестя. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Вказаною постановою водія ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з п.п. 33.1.4 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Як вбачається із заяви від 04.03.2013 (том 1 а.с. 7) власник автомобіля «BMW», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_3 відповідно до ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», скориставшись своїм правом, з метою отримання грошового відшкодування за матеріальну шкоду, завдану відповідачем, звернулася із відповідною до Моторного (транспортного) страхового бюро України, повідомивши про вищевказану дорожньо-транспортну пригоду.

Відповідно до п. 41.1а ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку, обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року в справі №286/1643/18, провадження №61-11107св19.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Саме такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц.

Зазначеним судовим рішенням Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України, відповідно до якого право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним, і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована, визнавши, що наведений правовий висновок не відповідає змісту та сенсу чинного законодавства.

Отже, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Згідно з даними з централізованої бази МТСБУ за результатами пошуку за номером автомобіля «Mercedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_1 , на дату скоєння ДТП, тобто станом на 21.10.2012, відомостей щодо страхування цивільно-правової відповідальності не встановлено (том 1 а.с. 36). Разом з цим, пошук за номером полісу АА/5008197 встановив наявність полісу зі страховою компанією «Альфа-Гарант», але на дату скоєння ДТП, тобто станом на 21.10.2012, поліс не діяв (том 1 а.с. 35).

З листа страхової компанії «Альфа-Гарант» від 18.02.2013 (том 1 а.с. 38) вбачається, що згідно з даними другого екземпляру полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів №АА/5008197 від 06.02.2012 забезпечений транспортний засіб «Mercedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_3 , термін дії якого з 06.02.2012 до 05.03.2012, страхова премія розрахована та сплачена страхувальником за один місяць страхування. Враховуючи те, що на дату настання ДТП, а саме: 21 жовтня 2012 року, поліс АА/5008197, був таким, що припинив свою дію, ТДВ СК «Альфа-Гарант» не має правових підстав для виплати страхового відшкодування.

Разом з цим, ОСОБА_1 заперечує щодо відсутності полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Так, сторонами було надано два поліси обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 06.02.2012 (том 1 а.с. 39, 93), які мають однакову серію та номер: АА/5008197, ідентичний спеціальний знак серії та номер НОМЕР_4 , але різні забезпечені транспортні засоби: автомобіль «Mercedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_3 , та автомобіль «Mercedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_1 . Крім того відрізняється строк дії вказаних полісів: в першому випадку (том 1 а.с.39) строк становить один місяць з 06.02.2012 до 05.03.2012, а в другому (том 1 а.с. 93) – один рік, з 06.02.2012 до 05.02.2013. Страхувальником в обох випадках виступає ОСОБА_4 , а страховиком – ТДВ СК «Альфа-Гарант».

Як вбачається із заяви на ім`я генерального директора ТДВ СК «Альфа-Гарант» від 20.11.2012 (том 2 а.с. 36) власник автомобіля «Mercedes-Benz» ОСОБА_4 вказує, що ним самостійно було вписано термін дії полісу ОСЦПВ № АА/5008197 на 1 рік, що не відповідає дійсності, оскільки зазначений поліс був придбаний ним терміном на 1 місяць.

Проаналізувавши вищевикладене, суд вважає поліс ОСЦПВ № АА/5008197 (том 1 а.с. 93), наданий ОСОБА_1 , не належним доказом, оскільки він суперечить іншим доказам у справі та викликає сумніви щодо його законності і дійсності.

У зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що на дату скоєння цієї дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а відсутність доказів притягнення останнього до адміністративної відповідальності за відсутність полісу ОСЦПВ, не може свідчити про його наявність, а тому ТДВ СК «Альфа-Гарант» обгрунтовано відмовив у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_3 .

Судом також встановлено, що скориставшись послугами ПП «Дмитренко Д.А.» позивачем була організована оцінка визначення розміру завданих збитків, згідно з висновком якого матеріальна шкода, спричинена власнику автомобіля «BMW», державний номерний знак НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди становить 52484,53 грн (том 1 а.с. 8).

17.07.2013, на підставі наказу Моторного (транспортного) страхового бюро України №2134 від 15.07.2013 (а.с. 9) та довідки № 1 від 26.04.2013 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих (том 1 а.с. 10), Моторне (транспортне) страхове бюро України здійснило виплату на користь ОСОБА_3 у розмірі 43737,11 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1/20304 (том 1 а.с. 11).

Позивач також зазначає, що ним було понесено витрати на аварійного комісара на суму 1746,00 грн. Разом з цим жодних доказів на підтвердження даної обставини (рахунок-фактура чи платіжне доручення на вказану суму, квитанція) до суду надано не було, а тому вимоги в цій частині задоволенню не підлягають у зв`язку з їх недоведеністю.

Відповідно до п.п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодовувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача в порядку регресу матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 43737,11 грн.

Підсумовуючи наведене, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача повинно бути стягнуто судовий збір у розмірі 1171,24 гривень.

На підставі ст.ст. 993, 1187, 1191 ЦК України, 22, 33, 38, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та керуючись ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 81, 89, 128, 131, 136, 141, 247, 258-259, 263, 265, 268, 354-355 ЦПК України, суд –

ухвалив:

Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати, пов`язані з виплатою страхового відшкодування, в розмірі 43737,11 грн (сорок три тисячі сімсот тридцять сім гривень одинадцять копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1171,24 грн (одна тисяча сто сімдесят одна гривня двадцять чотири копійки).

У задоволенні решти вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, юридична адреса: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄРДПОУ: 21647131;

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: не відомий, місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Рішення надруковане суддею в одному примірнику.

Суддя Р.О.Кузнецов