Рішення № 93855630, 08.12.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" грудня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2980/20

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

При секретарі судового засідання Борисовій Н.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Грищенко О.М.;

Від відповідача: - не з`явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" до ОСОБА_1 про стягнення 53 949,55 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

19.10.2020 року позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО №3085/20 до відповідача – ОСОБА_1 про стягнення 53 949,55 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.10.2020р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу прийнято розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та підготовче засідання призначено на "17" листопада 2020 р. о 11:40 год.

27.10.2020 року за вх.№28567/20 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №916/2980/20.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.10.2020р. було задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" за вх.№28567/20 від 27.10.2020 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та забезпечено участь представника позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні у справі №916/2980/20, призначеному на "17" листопада 2020 р. о 11:40 год. в режимі відеоконференції відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 №196.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.11.2020р. було відкладено судове засідання на "08" грудня 2020 р. о 11:00 год. та забезпечено участь представника позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні у справі №916/2980/20, призначеному на "08" грудня 2020 р. о 11:00 год. в режимі відеоконференції відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 №196.

У даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).

Представник відповідача ОСОБА_1 в судові засідання по справі не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 165 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області були направлені за належною адресою відповідача, а тому за приписами ч.7 ст.120ГПК України відповідач вважається повідомленим належним чином про відкриття провадження у справі.

За приписами ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

08.12.2020р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

29 березня 2007 року між ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО” та СПД-ФО ОСОБА_1 був укладений договір №21/04/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу (далі - договір). Відповідно до умов даного договору ним визначалися умови купівлі-продажу засобів захисту рослин (далі - Товар) на умовах відстрочення платежу.

У зв`язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням СПД-ФО Бондарчук Генадій Олександрович взятого на себе грошового зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно договору №21/04/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 29 березня 2007 року, ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО” звернулося до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення із СПД-ФО ОСОБА_1 суми заборгованості та штрафних санкцій за період із 02.10.2007 року по 04.02.2008 року згідно договору №21/04/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 29 березня 2007 року.

Рішенням Господарського суду Одеської області по справі №1 1/17-08-150 від 28 березня 2008 року, позов ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО” задоволено.

Ухвалою Господарського суду Одеської області по справі №11/17-08-150 від 13 жовтня 2016 року, здійснено процесуальне правонаступництво по справі №11/17-08-150, замінено позивача у справі №11/17- 08-150 - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРИДЕНТА-АГРО» (код ЄДРПОУ 25591321) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «КАЗУС-ПРО» (код ЄДРПОУ 35571320).

Ухвалою Господарського суду Одеської області по справі №11/17-08-150 від 21 лютого 2017 року, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС»» (код ЄДРПОУ 38964292) про заміну сторони (позивача, стягувача) у справі №11/17-08-150, задоволено.

Ухвалою Господарського суду Одеської області по справі №11/17-08-150 від 21 лютого 2017 року, здійснено процесуальне правонаступництво по справі №11/17-08-150, замінено позивача у справі та як наслідок й стягувача у виконавчому провадженні, відкритому за наказом Господарського суду Одеської області по справі №11/17-08-150 від 14 квітня 2008 року – Товариство з обмеженою відповідальністю «КАЗУС-ПРО» (код ЄДРПОУ 35571320) на його правонаступника – Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» (код ЄДРПОУ 389642952).

У зв`язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням СПД-ФО Бондарчук Генадій Олександрович взятого на себе грошового зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно договору №21/04/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 29 березня 2007 року, ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО" звернулося до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення із СПД-ФО ОСОБА_1 суми штрафних санкцій за період із 05.02.2008 року по 30.07.2008 року згідно договору №21/04/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 29 березня 2007 року.

Рішенням Господарського суду Одеської області по справі №17/65-08-2453 від 04 серпня 2008 року, позов ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО” задоволено.

Ухвалою Господарського суду Одеської області по справі №17/65-08-2453 від 19 вересня 2016 року, здійснено процесуальне правонаступництво по справі №17/65-08-2453, замінено позивача у справі №17/65-08-2453 — Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРИДЕНТА-АГРО» (код ЄДРПОУ 25591321) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «КАЗУС-ПРО» (код ЄДРПОУ 35571320).

Ухвалою Господарського суду Одеської області по справі №17/65-08-2453 від 15 лютого 2017 року, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС»» (код ЄДРПОУ 38964292) про заміну сторони (позивача, стягувача) у справі №17/65-08-2453, задоволено

Ухвалою Господарського суду Одеської області по справі №17/65-08-2453 від 15 лютого 2017 року, здійснено процесуальне правонаступництво по справі №17/65-08-2453, замінено позивача у справі та як наслідок й стягувача у виконавчому провадженні, відкритому за наказом Господарського суду Одеської області по справі №17/65-08-2453 від 15 серпня 2008 року - Товариство з обмеженою відповідальністю «КАЗУС-ПРО» (код ЄДРПОУ 35571320) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС»» (код ЄДРПОУ 38964292).

Таким чином, відповідно до вказаного, новим та належним кредитором по відношенню до Відповідача є ТОВ «Компанія «НОТАПС»» (код ЄДРПОУ 38964292), котрий користується всіма правами, передбаченими нормами та положеннями чинного законодавства України, котрі витікають із договору №21/04/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 29 березня 2007 року.

Зобов`язання СПД-ФО Бондарчук Геннадій Олександрович згідно договору №21/04/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 29 березня 2007 року в частині оплати заборгованості у сумі 17 926,21 грн. не виконані.

У зв`язку із подальшим неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням ОСОБА_3 взятого на себе грошового зобов`язання, ТОВ «Компанія «НОТАПС»» звернулося до Голосіївського районного суду міста Києва із позовною заявою про стягнення із Бондарчук Геннадія Олександровича суми нарахованих пені за період із 31.07.2008р. по 31.07.2011 р, розрахованих на суму боргу 17 926,21 гривень згідно договору №21/04/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 29 березня 2007 року

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва по справі №752/22222/17 від 18 липня 2018 року, позов ТОВ «Компанія «НОТАПС»» задоволено.

ТОВ «Компанія «НОТАПС»» зазначає, що станом на 15 жовтня 2020 року зобов`язання згідно наказу Господарського суду Одеської області по справі №11/17-08-150 від 14 квітня 2008 року, в тому числі й згідно договору №21/04/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 29 березня 2007 року в частині оплати заборгованості у сумі 17 926,21 грн. не були виконанні - тобто є не погашеними.

Згідно п. 8.1. Договору за невиконання або неналежне виконання умов Договору Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно п. 8.2. Договору, за прострочення виконання зобов`язання Покупець сплачує на користь продавця неню в розмірі 0,08% від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення.

Згідно п.8.3. Договору, відповідно до ст. 259 ЦК України, Сторони домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним Договором. Крім цього, сторони, відповідно до п.6 ст.232 ГК України, домовились проте, що нарахування штрафних санкцій за прострочення грошових зобов`язань за даним Договором, здійснюється без обмеження строку.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням зазначеного, у ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО" виникло право вимоги щодо нарахування пені, штрафу, 3%-річних. інфляційних витрат згідно Договору №21/04/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 29 березня 2007 року за період існування заборгованості, за виключенням періодів, котрі були охопленні рішенням у справі №11/17-08-150, по справі №17/65-08-2453 та по справі №752/22222/17.

Позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача суму 3% річних у розмірі – 6 511,60грн. та суму інфляційних витрат у розмірі – 47 437,47грн.

З наведених підстав, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Бондарчука Геннадія Олександровича про стягнення 53 949,55 грн.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами ч.ч.1, 2 ст. 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Згідно з ст. 173 ГК України зазначено, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 694 ЦК України встановлює особливості продажу товару в кредит. Договором купівлі- продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу.

Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. При цьому, зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статтей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 статті 510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Пунктом 1 ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов`язується або не зобов`язується їх оплатити.

Згідно ч. 1 статті 513 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Приписами статті 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням, (стаття 515 Цивільного кодексу України).

Новим та належним кредитором по відношенню до Відповідача є ТОВ «Компанія «НОТАПС»» (код ЄДРПОУ 38964292), котре користується всіма правами, передбаченими нормами та положеннями ЦК України, котрі витікають із договору №21/04/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 29 березня 2007 року, зокрема та не обмежуючись в частині нарахування га отримання сум/розмірів пені, 3%-річних та інфляційних втрат у зв`язку із подальшим неналежним та несвоєчасним виконання основного грошового зобов`язання згідно договору №21/04/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 29 березня 2007 року.

Суд звертає увагу, що позивачем питання щодо нарахування пені, починаючи з 01.08.2011 року, 3% річних та інфляційних втрат починаючи з 31.07.2008 року не охоплювалось, а тому вирішено не було.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок суми 3% річних та інфляційних витрат наданий позивачем, суд встановив, що такий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, здійснений належним чином, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано, в судові засідання відповідач не з`являвся хоча заздалегідь був повідомлений про дату час та місце судового засідання.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.13, 20 73, 74, 76, 86, 126, 129, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" до ОСОБА_1 про стягнення 53 949,55 грн. – задовольнити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд. 40, офіс 315; код ЄДРПОУ 38964292) 3% річних у розмірі 6 511 /шість тисяч п`ятсот одинадцять/ грн. 60 коп., інфляційні витрати у розмірі 47 437 /сорок сім тисяч чотириста тридцять сім/ грн. 47 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102/дві тисячі сто дві/ грн. 00коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України

Повний текст складено 28 грудня 2020 р., у зв`язку із перебуванням судді Гута С.Ф. на лікарняному (домашня ізоляція COVID-19-11 з 14.12.2020р. по 24.12.2020р. включно.

Суддя С.Ф. Гут