Ухвала суду № 93855528, 09.10.2020, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/4063/15-ц

Провадження № 4-с/216/20/20

У Х В А Л А

09 жовтня 2020 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Онопченка Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває на розгляді скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

09 жовтня 2020 року представник скаржниці ОСОБА_2 втретє подав до суду заяву про відвід судді Онопченка Ю.В., яку мотивував заангажованістю останнього стосовно нього ( ОСОБА_2 ), посилаючись на обставини перевірки судом його повноважень як представника сторони під час розгляду іншої цивільної справи, що на його думку вказує на протиправну змову судді з адвокатом протилежної сторони, всупереч інтересів його клієнтів по справах, де він бере участь як представник.

Згідно з положеннями ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (ч. 1 цієї статті).

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу (абз. 2 ч. 3 цієї статті).

Питання про відвід судді вирішується невідкладно та без повідомлення учасників справи (чч. 7, 8 цієї статті).

Ураховуючи наведені положення закону та зважаючи, що заява про відвід судді надійшла до суду безпосередньо в день наступного засідання, питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Учасники справи в призначене судове засідання не з`явились.

Вивчивши заяву про відвід судді та дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

За змістом поданої заяви підставою для відводу судді заявник зазначає перевірку суддею його повноважень як представника сторони під час розгляду іншої цивільної справи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 3 ст. 39 ЦПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. При вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

При цьому не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, допустимими, достовірними й достатніми доказами. Відвід має бути вмотивований і в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Водночас ч. 4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід судді, суд дійшов висновку, що наведений заявником аргумент фактично свідчить про незгоду сторони з висловленою суддею думкою в іншій справі стосовно повноважень заявника як представника сторони за відсутності права на заняття адвокатською діяльністю, що в розумінні вказаних імперативних вимог ч. 4 ст. 36 ЦПК України не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу.

З огляду на наведене суд дійшов безсумнівного висновку, що викладені заявником доводи про існування підстав для відводу судді є неспроможними й надуманими та не знайшли свого об`єктивного підтвердження під час розгляду заяви, тому в її задоволенні слід відмовити за безпідставністю.

Разом з тим суд вважає за необхідне зауважити, що наведена в заяві оцінка поведінки судді під час виконання вимог ч. 4 ст. 217 ЦПК України та перевірки повноважень представників сторін в іншій справі, а також оцінка поведінки адвоката Лозицького О.П. як представника протилежної сторони є неприпустимою й безумовно свідчить про очевидну неповагу до суду та інших учасників процесу з боку заявника ОСОБА_2 , а також про явне зловживання останнім процесуальними правами, у тому числі й подачею заяв про відвід судді після кожного судового засідання третій раз поспіль.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства (п. 11 ч. 3 цієї статті), яка також знайшла своє відображення в ч. 1 ст. 44 ЦКП України.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 ЦПК України у випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Разом з тим ч. 4 ст. 44 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до інших учасників процесу та суду, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи протягом розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Смірнова проти України»).

Ураховуючи наведене, суд вважає за необхідне попередити заявника ОСОБА_2 як представника скаржниці ОСОБА_1 про неприпустимість зловживання процесуальними правами та застосування судом заходів процесуального примусу, передбачених ст. 144 ЦПК України, у разі повторення останнім аналогічних дій, спрямованих на безпідставне перешкоджання розгляду справи, а також використання образливих висловлювань і надання особистих характеристик учасникам справи та суду як у поданих заявах, так і під час виступу в судовому процесі тощо.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 43, 44, 260, 261, 353 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді відмовити.

Попередити представника ОСОБА_2 про неприпустимість зловживання процесуальними правами та застосування судом заходів процесуального примусу, передбачених ст. 144 ЦПК України, у разі повторення ним дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та свідчать про зловживанням процесуальними правами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Онопченко