Ухвала суду № 93855113, 23.12.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.12.2020 Справа№ 914/3253/20

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., за участю секретаря Андрусика В.Д., розглянувши матеріали

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «В.Д.С. Агро», с. Завидче, Львівська область;доАкціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», м. Львів;прозабезпечення позовуу справі№914/3253/20

Представники сторін:

від позивача: Мотрук М.Ю. – адвокат;

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Д.С. Агро», с. Завидче, Львівська область до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», м. Львів про визнання недійсним рішення Центральної комісії АТ «Львівгаз» з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС.

Ухвалою суду від 16.12.2020 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 18.01.2020.

Одночасно з поданим позовом на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Д.С. Агро» про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення (обмеження) газопостачання позивачу на підставі повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання №60169102 від 01.12.2020.

У заяві про забезпечення позову позивач зазначив, що позивачем було підписано заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу. 08.04.2020 працівниками відповідача проведено перевірку газового обладнання позивача, за результатами якої було складено Акт про порушення №006493 від 08.04.2020. 29.10.2010 Центральною комісією по розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС було прийнято рішення про задоволення Акту про порушення №006493 від 08.04.2020, відповідно до якого проведено нарахування необлікованого об`єму природного газу у розмірі 77 829,31 грн. Позивач не погодився із вказаним рішенням, у зв`язку із чим ним було подано позов до суду. Водночас, листом від 03.12.2020 позивачу було надіслано повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання №60169102 від 01.12.2020 у зв`язку із заборгованістю, яка виникла внаслідок вказаного донарахування, та запропоновано до 17.12.2020 самостійно відключити газове обладнання від мереж газоспоживання. З огляду на наведене, позивач, в порядку забезпечення позову, просить суд заборонити відповідачеві вчиняти дії по припиненню та обмеженню газопостачання Товариству з обмеженою відповідальністю «В.Д.С. Агро» (80233, с. Завидче, вул. Центральна, 99, Радехівський район, Львівська область, ідентифікаційний код 34677826) на підставі повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання №60169102 від 01.12.2020.

Ухвалою від 16.12.2020 суд прийняв заяву про забезпечення позову до розгляду, розгляд заяви призначено на 23.12.2020.

23.12.2020 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Д.С. Агро» надійшла заява про долучення документу, а саме акту про порушення від 18.12.2020, складеного внаслідок недопуску працівників відповідача для припинення газопостачання (вх. №36416/20 від 23.12.2020).

В судове засідання 23.12.2020 з`явився представник позивача, заяву про забезпечення підтримав, просив задовольнити.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання 23.12.2020 не забезпечив, про дату, час та місце розгляду заяви про забезпечення позову повідомлений належним чином.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та викладені в ній доводи, дослідивши в сукупності представлені заявником докази, суд зазначає таке.

Згідно з ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується заходами, передбаченими ст. 137 ГПК України чи іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів.

Згідно пункту 2 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Згідно ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Як зазначено в п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

У постанові Верховного Суду України від 18.01.2017 № 6-2552цс16 зазначено, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Суд зазначає, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони/зобов`язання відповідача вчиняти певні дії.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, позаяк це рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).

Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.

01.01.2016 ТзОВ «В.Д.С. Агро» приєдналося до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) шляхом підписання та подання відповідачу заяви-приєднання №09420YIТМYGР016.

08.04.2020 працівники Червоноградського відділення АТ «Львівгаз», перебуваючи на території ТзОВ «В.Д.С. Агро», склали акт про порушення №006493. Як вбачається з цього акту, такий складено у зв`язку з порушенням Кодексу газорозподільних систем, а саме норми 2.4.2.ХІ, пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, вхідна засувка на ВОГ у відкритому положенні.

29.10.2020 вказаний акт розглянуто на засіданні Центральної комісії АТ «Львівгаз» з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС, за результатами якого прийнято рішення щодо задоволення акту про порушення № 006493 від 08 квітня 2020 року.

Листом за вих. № 79003.2-Сл-9893-1220 від 03.12.2020 відповідач повідомив позивача (отримано позивачем 08.12.2020) про прийняте рішення за результати розгляду акту, до вказаного листа також було долучено рахунок №60169102 від 01.12.2020 на оплату 77 829,31 грн, повідомлення про припинення газопостачання №60169102 від 01.12.2020, акт-розрахунок від 29.10.2020, згідно якого донараховано необлікований об`єм природного газу на суму 77 829,31 грн за період з 07:00 год. 04.04.2020 до 14:00 год. 08.04.2020.

Як вбачається із повідомлення №60169102 від 01.12.2020 про припинення (обмеження) газопостачання, ТзОВ «В.Д.С. Агро» запропоновано самостійно відключитися від мереж газопостачання у строк до 10:00 год. 17.12.2020 у зв`язку із заборгованістю у розмірі 77 829,31 грн.

Таким чином, підставою направлення оператором ГРМ повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання визначено наявність заборгованості ТзОВ «В.Д.С. Агро» за необлікований (донарахований) об`єм природного газу, що нарахована на підставі рішення Центральної комісії з розгляду акта про порушення №006493 від 08.04.2020.

18.12.2020 працівниками відповідача було здійснено спробу припинення газопостачання на об`єкті заявника, про що складено акт про порушення, з якого вбачається, що працівниками заявника було відмовлено у доступі до припинення газопостачання.

Пунктом 1 розділу 7 параграфу VI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу при несвоєчасній та/або неповній оплаті послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу.

Пунктом 3 розділу 7 параграфу VI Кодексу газорозподільних систем встановлено, що якщо внаслідок несвоєчасної та/або неповної оплати послуг за договором розподілу природного газу Оператор ГРМ не здійснив припинення (обмеження) розподілу природного газу споживачу-боржнику через відмову в доступі до об`єкта споживача або на письмову вимогу Оператора ГРМ споживач самостійно не обмежив чи не припинив споживання (відбір) природного газу з ГРМ, Оператор ГРМ має право вимагати від споживача, крім оплати послуги розподілу природного газу, сплати компенсації.

Згідно з п. 3 Порядку пооб`єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1687 від 08.12.2006, газодобувне, газорозподільне, газотранспортне підприємство з власної ініціативи у разі порушення споживачем строку розрахунків за спожитий природний газ (коли зазначене підприємство є його постачальником) або за надані послуги з його транспортування припиняє або обмежує газопостачання, а у випадку відсутності у споживача ліміту природного газу припиняє газопостачання згідно з умовами договору на транспортування газу. В іншому разі припинення (обмеження) газопостачання здійснюється за дорученням постачальника на підставі укладеного з ним договору.

Водночас, відповідно до абз. 2 п. 12 гл. 5 Розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, якщо об`єм та/або вартість не облікованого (донарахованого) природного газу буде оскаржуватись споживачем (несанкціонованим споживачем) у судовому порядку, тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований (донарахований) об`єм природного газу не вважається простроченою.

Крім цього, судом встановлено, що позивачем використовується газовий котел для опалення приміщень підприємства у зимовий період, а також зерносушарка для висущування зібраного врожаю зернових.

Таким чином, зважаючи на викладене вище, на думку суду, ефективним і співмірним способом забезпечення даного позову буде заборона відповідачу вчиняти дії щодо припинення та обмеженню газопостачання позивачу.

Вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу припиняти (обмежувати) газопостачання не обмежує його права та законні інтереси, зазначений захід забезпечення позову має тимчасовий характер та не позбавляє відповідача його конституційних прав на підприємницьку діяльність, отримання доходів, а також не перешкоджає займатися господарською діяльністю як такою взагалі. Вищенаведене, забезпечує збереження балансу інтересів сторін, а вжиття заходів забезпечення позову узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.04.2018 у справі №914/2285/17.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Таким чином, у даному випадку, застосування судом обраного заходу забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів заявника.

Згідно ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

У заяві про забезпечення позову заявник зазначив, що підстави для застосування зустрічного забезпечення позову відсутні.

За умовами ст. 141 ГПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник в порядку зустрічного забезпечення. Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

У постанові від 19.02.2019 у справі №911/1695/18 Верховний Суд вказав, що законом так само не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (частина перша статті 141 ГПК України); відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.

Беручи наявні обставини справи, а також те, що зобов`язання особи, яка звернулася з заявою про забезпечення позову забезпечити відшкодування можливих збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення) є виключно прерогативою господарського суду, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 144 ГПК України, ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 141, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Д.С. Агро» про забезпечення позову задовольнити.

2. До вирішення справи по суті заборонити Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (79039 м. Львів, вул. Золота, 42, ідентифікаційний код 03349039) вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення (обмеження) газопостачання Товариству з обмеженою відповідальністю «В.Д.С. Агро» (80233, с. Завидче, вул. Центральна, 99, Радехівський район, Львівська область, ідентифікаційний код 34677826) на підставі повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання №60169102 від 01.12.2020.

Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «В.Д.С. Агро» (80233, с. Завидче, вул. Центральна, 99, Радехівський район, Львівська область, ідентифікаційний код 34677826).

Боржником за даною ухвалою є Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (79039 м. Львів, вул. Золота, 42, ідентифікаційний код 03349039).

3. Зустрічне забезпечення не застосовувати.

4. Дана ухвала відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та підлягає для пред`явлення до виконання протягом трьох років з дня її винесення.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку і в строки, передбачені ст.256,257 ГПК України.

Ухвалу підписано 28.12.2020.

Суддя А.Б. Мазовіта