Рішення № 93855002, 16.12.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2020 справа № 914/765/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Альфа Інвест”, м. Дніпро

до відповідача-1: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинських областях, м. Львів

до відповідача-2: Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Львів ім. Данила Галицького”

про зобов`язання укласти договір оренди державного майна

Суддя Коссак С.М.

за участі секретаря Пукач М.В.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача-1: Золотий Ярослав Михайлович;

Від відповідача-2: не з`явився

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Альфа Інвест” до відповідача-1 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинських областях та відповідача-2 Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Львів ім. Данила Галицького” про продовження договору оренди державного майна на той самий строк і на тих самих умовах.

06.04.2020 ухвалою Господарського суду Львівської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче судове засідання призначено на 06.05.2020 о 11:50 год.

Протокольною ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.05.2020 року відкладено розгляд справи на 25.06.2020 року 09год. 40хв.

Протокольною ухвалою суду від 25.06.2020 року оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 16.07.2020 року до 12год. 00хв. з метою надання можливості мирного врегулювання спору.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 16.07.2020 року відкладено підготовче засідання на 06.08.2020 року.

05.08.2020 року через канцелярію суду надійшло клопотання за вх.№23486/20 про надання дозволу журналісту Левківу Ярославу Івановичу на участь в судових засіданнях по даній справі та проведенні фото-, відео- і звукозапису в залі судового засідання піл час розгляду вказаної справи з метою підготовки публікації в пресі, яке було задоволено.

06.08.2020 року представниками обох сторін подано спільне клопотання за вх.№1829/20 про оголошення перерви в судовому засіданні для можливості підготувати процесуальні заяви, клопотання по справі та просять продовжити процесуальні строки по справі.

Ухвалою суду від 06.08.2020 року продовжено процесуальний строк підготовчого провадження; продовжено строк на подання заяв по суті справи; оголошено перерву в судовому засіданні до 17.09.2020 року.

Протокольною ухвалою суду від 17.09.2020 року, з врахуванням заявленого усного клопотання позивача про залучення співвідповідача, у зв`язку з неможливістю продовження підготовчого засідання, оголошено перерву в судовому засіданні до 01.10.2020 року на 14:15 год.

17.09.2020 року представником позивача подано через канцелярію суду клопотання за вх.№2303/20 від 17.09.2020 року про залучення до участі у справі №914/765/20 Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Львів” ім. Данила Галицького” (код ЄДРПОУ 33073442), яке є балансоутримувачем нерухомого майна згідно договору оренди №20 від 26.02.2018 року, відтак рішення у даній справі може вплинути на його права та обов”язки.

Ухвалою суду від 17.09.2020 року залучено до участі у справі №914/765/20 в якості співвідповідача-2 - Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Львів ім. Данила Галицького” (79000, м. Львів, аеропорт ЦА код ЄДРПОУ 33073442).

Протокольною ухвалою суду від 01.10.2020 року вирішення клопотання про долучення доказів за вхід.. № 28462/20 від 01.10.2020 відкладено до наступного судового засідання; та у зв`язку з усним клопотанням позивача про відкладення розгляду справи, неможливістю розгляду справи в даному судовому засідання, відкладено розгляд справи на 22.10.2020 на 11:55 год.

12.10.2020 року від відповідача-2 надійшло пояснення по справі за вх.№29407/20.

У зв`язку з карантинними заходами судді, судове засідання призначене на 22.10.2020 року не відбулося. Ухвалою суду від 28.10.2020 року розгляд справи призначено на 26.11.2020р.

В судовому засіданні 26.11.2020 року оголошено перерву, з врахуванням клопотання позивача про ознайомлення з матеріалами справи, до 27.11.2020 до 12:00 год. Позивачем подано клопотання про колегіальний розгляд справи за вхід. № 34085/20 від 27.11.2020 у зв`язку з складністю справи.

В судове засідання 27.11.2020 року позивач явку представника забезпечив, який підтримав позовні вимоги та підтримав подане клопотання про колегіальний розгляд справи.

В судове засідання 27.11.2020 року відповідач явку уповноваженого представника забезпечив, заперечив проти позову, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та клопотання позивача про розгляд справи колегією у складі трьох суддів зазначає на розсуд суду. 27.11.2020 року представником відповідача-1 подано через канцелярію суду клопотання про долучення доказів за вх.№34091/20 року.

В судове засідання 27.11.2020 року відповідач-2 явку представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції відповідно до якої ухвалу суду надіслано відповідачу-2 30.10.2020 року та додатково надіслано на електронну пошту відповідача-2.

Щодо клопотання позивача щодо колегіального розгляду справи суд його відхилив з огляду на таке.

Завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 177 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, крім випадків, визначених цим Кодексом. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку наказного і спрощеного позовного провадження.

Позивачем не доведено аргументовано складність справи, а судом з наданих матеріалів цього не вбачається. Відтак, підстав для призначення колегіального розгляду справи не вбачається.

В судовому засіданні 27.11.2020 року представником позивача подано заяву про відвід судді Коссака С.М. у справі №914/765/20, яка ухвалою суду від 27.11.2020 року була відхилена.

Ухвалою суду від 27.11.20р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 10.12.2020 р. о 14:10 год. З підстав зазначених у ухвалі суду, судове засідання відкладено на 16.12.20р.

У судове засідання 16.12.20р.позивач не з`явився, подав клопотання (вх.№35580/20) про розгляд справи без участі представника позивача. Відповідач 1,2 підтримали свої вимоги.

У судовому засіданні 16.12.20р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція учасників справи.

Аргументи позивача

26 лютого 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Альфа Інвест" (надалі – позивач) та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (надалі – відповідач 1) було укладено договір оренди нерухомого державного майна № 20, відповідно до якого позивач приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно – частину нежитлового приміщення, загальною площею 4,0 м. кв., розміщене за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 168, на першому поверсі будівлі під літерою "Б-3" новий аеровокзал ДП "Міжнародний аеропорт "Львів", що перебуває на балансі ДП "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького.

Майно передається в оренду з метою розміщення відділення фінансової компанії (обмін валют). Даний Договір укладено на один рік та діє до 25 лютого 2019 року.

В подальшому до Даного договору вносилися зміни, а саме 11 березня 2019 р. між позивачем та відповідачем підписано договір про внесення змін до договору оренди державного нерухомого майна від 26.02.2018 р. № 20 до пункту 10.1 розділу 10 "Строк чинності, умови зміни та припинення Договору" та викладено його у наступній редакції –"цей договір укладено строком на один рік, що діє з 26.02.2019 року по 25.02.2020 року включно".

Позивач після закінчення строку дії договору оренди продовжував користуватись орендованими за цим договором нежитловим приміщенням, належним чином виконував свої зобов`язання за цим договором та у встановлений законом термін не отримував від орендодавця заперечень проти поновлення вказаного договору оренди на новий строк. Таким чином, договір оренди на підставі ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які ним були передбачені.

До матеріалів справи позивачем надано також докази проведення поліпшень орендованого майна (вх. №28462/20).

Просить суд визнати продовженим на строк з 26.02.2020 р. по 25.02.2021 р. на тих самих умовах договору оренди нерухомого державного майна, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Альфа Інвест"» (орендар), в редакції договору оренди нерухомого державного майна № 20 від 26 лютого 2018 року, із наступними змінами, що вносились 11.03.2019 р.

Просить дослідити в судовому засіданні справу №914/2520/19, оскільки направив відповідачу -1 у справі №914/765/20 заяву про укладення мирової угоди.

Аргументи відповідача – 1.

У задоволенні позову просить відмовити за підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (вх.№23563/20). Зокрема зазначив, що 03 жовтня 2019 року складено Акт про проведення позапланового комплексного контролю з оглядом об`єкта оренди, за виконанням істотних умов договору оренди №20 від 26.02.2018 року, укладеного між сторонами, затверджений начальником регіонального відділення ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях. За результатами огляду об`єкта оренди встановлено порушення орендарем – ТОВ «Фінансова компанія «Альфа Інвест» пунктів 1.2 та 6.4 договору оренди.

Також відповідачем – 1 надано надіслану позивачу 03.03.20р. заяву про припинення договору оренди нерухомого державного майна, що належить до державної власності від 26.02.2018 року №20.

Аргументи відповідача – 2.

Правова позиція викладена у поясненнях (вх.№29407/20). Зокрема, зазначає, що на адресу Позивача ДП «МА «Львів» ім. Данила Галицького» був направлений лист від 23.03.2020 №687/01.01.-16 з проханням виконати обов»’язки передбачені п. 10.10 Договору та, відповідно, повернути майно.

Також, ДП «МА «Львів» ім. Данила Галицького було направлено Акт приймання-передачі (повернення) нерухомого державного майна від 11.03.2020 на юридичну та поштову адресу ТОВ «Фінансова компанія «Альфа Інвест», зазначену у Договорі. Проте листи якими направлялися вищевказані акти були повернуті засобами Укрпошти та не отримані Позивачем (копії конвертів з відмітками додаються).

Станом на день подання пояснення орендоване майно Балансоутримувачу не повернуто. Акт приймання-передавання (повернення) не підписано. Відповідно до п. 3.11. Договору у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передавання включно. Позивачем орендна плата сплачується Балансоутримувачу у повному обсязі, заборгованість відсутня.

Враховуючи, що ДП «МА «Львів» ім. Данила Галицького» не є стороною договору оренди, а предметом позову є продовження строку оренди, просимо розгляд справи здійснювати за наявними в ній матеріалам без участі представника ДП « МА «Львів» ім. Данила Галицького».

Обставини справи.

Між сторонами у справі укладено договір оренди нерухомого державного майна №20 від 26 лютого 2018 року (надалі – Договір).

11 березня 2019 р. між позивачем та відповідачем підписано договір про внесення змін до договору оренди державного нерухомого майна від 26.02.2018 р. № 20 до пункту 10.1 розділу 10 "Строк чинності, умови зміни та припинення Договору" та викладено його у наступній редакції –"цей договір укладено строком на один рік, що діє з 26.02.2019 року по 25.02.2020 року включно".

Відповідно до п.1.1. Договору орендодавець (відповідач) передає, а орендар (позивач) в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину нежитлового приміщення, загальною площею 4,0 м. кв., розміщене за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 168, на першому поверсі будівлі під літерою "Б-3" новий аеровокзал ДП "Міжнародний аеропорт "Львів", що перебуває на балансі ДП "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького.

Згідно з п.10.4. Договору він продовжується за наявності письмової заяви орендаря за один місяць до закінчення терміну дії договору оренди. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, за умови відсутності попередження органу, уповноваженого управляти відповідним державним майном, до закінчення терміну дії договору оренди, щодо наміру використовувати дане державне майно для власних потреб (ст.17 Закону України «Про державне та комунальне майно», Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною Договору.

Відповідачем надано заяву від 03.03.20р. про припинення договору оренди нерухомого державного майна, що належить до державної власності від 26.02.2018 року №20.

03 жовтня 2019 року відповідачем – 1 складено Акт про проведення позапланового комплексного контролю з оглядом об`єкта оренди, за виконанням істотних умов договору оренди №20 від 26.02.2018 року, укладеного між сторонами, затверджений начальником регіонального відділення ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях. За результатами огляду об`єкта оренди встановлено порушення орендарем – ТОВ «Фінансова компанія «Альфа Інвест» пунктів 1.2 та 6.4 договору оренди. Відповідно до п.1.2. Договору майно передається в оренду з метою розміщення відділення фінансової компанії (обмін валют), а п.6.4. – орендар не має права на передачу орендованого майна в суборенду. Однак в предмет доказування у цій справі входять обставини, зокрема, припинення Договору у зв`язку із закінченням строку, на який його укладено, оскільки позов поданий орендарем про продовження договору оренди.

Відповідно до п.10.4. Договору сторони передбачили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, за умови відсутності попередження органу, уповноваженого управляти відповідним державним майном, до закінчення терміну дії договору оренди, щодо наміру використовувати дане державне майно для власних потреб (ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»), договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які передбачені цим договором.

В судовому засіданні, враховуючи клопотання позивача, судом досліджено справу № №914/2520/19.

Зокрема, на розгляд до Господарського суду Львівської області поступила позовна заява у справі №914/2520/19 Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія “Абсолют Фінанс” до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях про визнання укладеним додаткового договору про внесення змін до договору оренди державного майна №145 від 11.09.2015р. Ухвалою господарського суду від 05.12.2019 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні 11.02.2020р. сторони роз`яснили та підтримали заяву про затвердження мирової угоди, просили суд винести ухвалу, якою затвердити подану мирову угоду від 27.01.2020р. та закрити провадження у справі.

Суд зауважує, що відповідно до ст.192 ГПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

У справі №914/765/20 сторони не досягли мирного врегулювання конфлікту, відтак суд розглядав дану справу по суті.

Норми права та мотиви суду.

Предметом доказування є обставини, з якими пов`язуються факт виникнення орендних правовідносин, їх продовження чи припинення, а також встановлення факту належного повідомлення позивача про припинення договору оренди.

Статтями 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

Між сторонами в силу ст.11 ЦК України виникли правовідносини оренди.

Відповідно до ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (ч.1 ст. 284 ГК України).

Відповідно до статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно із частинами першою та другою статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди також передбачені у статті 764 ЦК України, якою визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Наведена норма визначає можливість продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах. При цьому для такого автоматичного продовження договору оренди передбачена особливість - відсутність заяви (повідомлення) однієї зі сторін про припинення чи зміну умов договору протягом місяця після закінчення терміну його дії.

У справі, що розглядається, орендоване майно є державним, а тому на ці правовідносини поширюється також дія Закону України «Про оренду державного та комунального майна (надалі – Закон, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), що регулює організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності.

Так, відповідно до частини першої статті 17 Закону термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

За частиною третьою статті 17 Закону після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Водночас за частиною другою цієї ж статті у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відсутність такого заперечення як в силу статті 764 ЦК України, так і за приписами частини другої статті 17 Закону, може мати прояв у «мовчазній згоді» і в такому випадку орендар саме в силу закону може розраховувати, що договір оренди вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

У контексті наведених норм заява орендодавця про припинення договору оренди за закінченням строку договору є одностороннім правочином, який відображає волевиявлення орендодавця у спірних правовідносинах, що не потребує узгодження з орендарем в силу прямої норми закону, і є підставою для припинення відповідних зобов`язальних правовідносин.

Повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абзацу 3 частини третьої статті 202 ЦК України.

Чинне законодавство не містить спеціальних вказівок щодо того, коли орендар вважається повідомленим чи способів такого повідомлення; у договорі сторони також не передбачили будь-які домовленості щодо того, коли вважається здійсненим повідомлення сторони про припинення чи зміну договору.

Правове регулювання процедури припинення орендних правовідносин, наведене у статті 764 ЦК України та частині другій статті 17 Закону, спрямовано на досягнення справедливого балансу між правом орендодавця як власника майна володіти, користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд і правом орендаря очікувати на стабільність та незмінність його майнового становища. У контексті наведених вище норм настання наслідків у вигляді припинення чи продовження договору є пов`язаним з дотриманням сторонами орендних правовідносин добросовісної та послідовної поведінки, обумовленої змістом укладеного договору, положеннями господарського законодавства, а також усталеними звичаями ділового обороту та документообігу.

Проте, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі №910/719/19, орендодавець повинен реалізувати свій обов`язок щодо припинення договору добросовісно та розумно, надіславши таку заяву про припинення договору оренди нерухомого державного майна рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідно до вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністру України № 270 від 5 березня 2009 року.

Однак доказів належного повідомлення позивача про припинення договору оренди матеріали справи не містять. Так, відповідачем – 1 (орендодавцем) заперечується факт продовження Договору і надано його заяву від 03.03.20р. про припинення договору оренди нерухомого державного майна, що належить до державної власності від 26.02.2018 року №20. Судом досліджено фіскальний чек, що наданий відповідачем - 1 як доказ надіслання цієї заяви. Про те у фіскальному чеку відсутня інформація, зокрема – який документ надсилається, а саме – заява про припинення договору оренди нерухомого державного майна, що належить до державної власності від 26.02.2018 року №20, якого саме Договору та не вказано адресу надіслання (зазначено тільки місто Дніпро), що ставить під сумнів направлення кореспонденції за поштовою адресою, що зазначена у договорі - м. Дніпро, вул. Василя Жуковського, 1а. Інших доказів суду не надано. Таким чином, орендодавцем (відповідачем), як стороною договору, не виконано обов`язку з належного повідомлення орендаря про припинення Договору.

Суд доходить висновку про те, що відсутність доказів належного надсилання орендодавцем орендарю зави про припинення договору оренди свідчить про неналежне виконання орендодавцем свого обов`язку з припинення договору оренди у зв`язку із закінченням строку його дії, а відтак - про продовження договірних відносин між сторонами відповідно до приписів чинного законодавства.

Відповідно до п.10.4. Договору сторони передбачили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, за умови відсутності попередження органу, уповноваженого управляти відповідним державним майном, до закінчення терміну дії договору оренди, щодо наміру використовувати дане державне майно для власних потреб (ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»), договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які передбачені цим договором. Доказів попередження органу, уповноваженого управляти відповідним державним майном, до закінчення терміну дії договору оренди, щодо наміру використовувати дане державне майно суду не надано.

Про те, що позивачу надсилалася кореспонденція про припинення Договору на неналежну адресу, а відтак неналежно був повідомлений про припинення договору оренди слідує також з пояснень відповідача – 2 (вх.№29407/20).

Так, відповідач – 2 зазначає, що «на адресу позивача ДП «МА «Львів ім. Данила Галицького» був направлений лист від 23.03.2020 №687/01.01.-16 з проханням виконати обов`язки передбачені п. 10.10 Договору та, відповідно, повернути майно. Також, ДП «МА «Львів» ім. Данила Галицького» було направлено Акт приймання-передачі (повернення) нерухомого державного майна від 11.03.2020 на юридичну та поштову адресу ТОВ «Фінансова компанія «Альфа Інвест», зазначену у Договорі. Проте листи якими направлялися вищевказані акти були повернуті засобами Укрпошти та не отримані позивачем (копії конвертів з відмітками додаються)».

До матеріалів справи відповідачем – 2 надано докази надіслання листа від 23.03.20р. та акту приймання – передачі (повернення) нерухомого державного майна загальною площею 4,0 кв.м. за адресою м. Львів, вул. Любінська, 168 на таку адресу позивача – «м. Дніпро, вул. Клари Цеткін, 3» з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Про те, суд звертає увагу, що поштовою адресою позивача, що зазначена в п. 11 Договору є - м. Дніпро, вул. Василя Жуковського, 1а».

Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене вище, суд доходить висновку, про відмову у задоволені позову, оскільки договір оренди нерухомого державного майна від 26 лютого 2018 року №20 (із змінами та доповненнями) на час звернення до суду в силу приписів ст.764 ЦК України, ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» ( в редакції на час виникнення правовідносин), п. 10.4 Договору продовжений на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, до 25.02.21р.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2 102,00грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, судовий збір в сумі 2 102,00грн. покласти на позивача.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 28.12.2020р.

Суддя С.М. Коссак