Рішення № 93854899, 10.12.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2020 справа № 914/1797/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ековей Вейст Менеджмент"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Вейст - Груп"

про зобов`язання вчинити дії щодо звільнення території від контейнерів (шляхом демонтажу та вилучення) та стягнення збитків (упущеної вигоди) у розмірі 24425,37 грн.

за участю представників:

від позивача Копистинський Т.М.; Герасимчук Н.А.

від відповідача Поврозник П.П.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Ековей Вейст Менеджмент" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Вейст - Груп" про:

1) зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Вейст - Груп" вчинити дії щодо звільнення території від контейнерів (шляхом демонтажу та вилучення), що знаходяться за адресами: м.Львів, вул.Морозна, 8; Морозна, 19; Морозна, 21; Морозна, 27; Морозна, 31; Морозна, 37; Морозна, 39; Сихівська, 3; Сихівська, 4; Сихівська, 24; Сихівська, 28; Кавалерідзе, 1; Кавалерідзе, 7; Кавалерідзе, 9; Кавалерідзе, 15; Кавалерідзе, 17; Кавалерідзе, 21; Полуботка, 3; Полуботка, 7; Полуботка, 9; Полуботка, 19; Полуботка, 21; Зубрівська, 15.

2) стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Вейст - Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ековей Вейст Менеджмент" збитків (упущеної вигоди) в розмірі у розмірі 24425,37 грн.

Ухвалою суду від 27.07.2020р. прийнято справу до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.08.2020р.

В судовому засіданні 18.08.2020р. суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 15.09.2020р.

В судовому засіданні 15.09.2020р. суд ухвалив продовжити строк підготовчого провадження та відкласти підготовче засідання на 27.10.2020р.

В судовому засіданні 27.10.2020р. суд ухвалив прийняти відзив на позовну заяву та долучити його до матеріалів справи, закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 19.11.2020р.

Слід зазначити, що 19.11.2020р. відповідачем подано заяву (вх.№33362/20) про часткове закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

В поданій заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВ Вейст - Груп" зазначає про те, що предметом спору у вказаній справі є спірне право встановлення контейнерних майданчиків на території вказаній в позовній заяві.

Як зазначає відповідач у зв`язку з обставинами справи, які стали відомі йому щодо факту демонтажу контейнерних майданчиків з вказаних позивачем адрес, а також у зв`язку з відсутністю проведення нарахувань оплати за надані послуги та відсутністю факту спричинення збитків позивачу, предмет спору на стадії розгляду справи по суті відсутній.

А тому за твердженням відповідача згідно із пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України слід закрити провадження у справі щодо позовної вимоги про звільнення території від контейнерів (шляхом демонтажу та вилучення), у зв`язку з відсутністю предмета спору в цій частині.

Так, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Однак в судовому засіданні 19.11.2020р. суд ухвалив відкласти розгляд заяви (вх.№33362/20 від 19.11.2020р.) про закриття провадження у справі та оголосив перерву в судовому засіданні до 01.12.2020р.

В судовому засіданні 01.12.2020р. представник відповідача підтримав подану заяву (вх.№33362/20 від 19.11.2020р.) про закриття провадження у справі, а представник позивача проти задоволенні цієї заяви заперечив.

В судовому засіданні 01.12.2020р. суд ухвалив відмовити у задоволенні заяви (вх.№33362/20 від 19.11.2020р.) про закриття провадження у справі.

Щодо вказаної заяви (вх.№33362/20 від 19.11.2020р.) про закриття провадження у справі слід зазначити, що наявність обставин для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору вирішується судом в кожному випадку окремо без необхідності подання заяви учасниками справи.

При цьому суд зазначає, що питання про закриття провадження у справі слід вирішити під час розгляду справи по суті, оскільки в даному випадку закриття провадження у справі стосується лише частини позовних вимог про зобов`язання відповідача вчинити дії щодо звільнення території від контейнерів (шляхом демонтажу та вилучення).

В судовому засіданні 01.12.2020р. суд оголосив перерву до 10.12.2020р.

Представники позивача в судовому засіданні 10.12.2020р. позовні вимоги підтримали повністю, просили позов задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві та у відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.12.2020р. проти позову заперечив, у задоволенні позовних вимог просив відмовити з підстав, що наведені у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників позивача та відповідача, суд встановив таке.

Рішенням Львівської міської ради «Про визначення виконавців послуг зі збирання, зберігання і перевезення твердих побутових відходів у м.Львові» №683 від 09.08.2013р., керуючись Законом України «Про відходи» (зі змінами), постановами Кабінету Міністрів України від 04.03.2004р. №265 «Про затвердження Програми поводження з твердими побутовими відходами» і від 16.11.2011р. №1173 «Питання надання послуг з вивезення побутових відходів», відповідно до наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.01.2006р. №2 «Про затвердження Рекомендацій щодо підготовки місцевих програм поводження з твердими побутовими відходами», рішення виконавчого комітету від 21.06.2013р. №533 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 26.03.2010р. №362, виконавчий комітет вирішив визначити одним із виконавців послуг зі збирання, зберігання і перевезення твердих побутових відходів у м.Львові Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕ-Львів».

Як зазначає позивач та як вбачається з інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 31.08.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕ-Львів» (ідентифікаційний код 33951598) змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ековей Вейст Менеджмент» (ідентифікаційний код 33951598).

11.04.2018р. за підсумками розгляду конкурсних пропозицій щодо надання послуг з вивезення (збирання, зберігання і перевезення) твердих і великогабаритних побутових відходів з територій житлового фонду комунальної власності м.Львова, переможцем у Сихівському районі міста Львова було визначено, зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕ-Львів» (на території, підвідомчій Товариству з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційне підприємство «Стимул Сихів»).

11.04.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕ-Львів» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційне підприємство «Стимул Сихів» (споживач) укладено договір №11/2018-ТПВ про надання послуг з вивезення (збирання, зберігання і перевезення/твердих та великогабаритних побутових відходів (крім токсичних та особливо небезпечних).

Як зазначено у пункті 1.1. договору, виконавець зобов`язується згідно з графіком, погодженим із Департамент розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації (замовником/організатором) та споживачем, надавати послуги з вивезення твердих побутових відходів, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором (послуги) відповідно до протоколу засідання конкурсної комісії на надання послуг з вивезення (збирання, зберігання і перевезення) твердих і великогабаритних побутових відходів (крім токсичних та особливо небезпечних) з територій житлового фонду комунальної власності м.Львова від 11.04.2018р №2 та наказу директора Департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації від 11.04.2018р. №35 «Про результати конкурсу на надання послуг з вивезення (збирання, зберігання і перевезення) твердих і великогабаритних побутових відходів (крім токсичних та особливо небезпечних) з територій житлового фонду комунальної власності м.Львова».

Відповідно до пунктів 3.1. та 3.2. договору, обсяг надання послуг розраховується виконавцем на підставі норм, затверджених органом місцевого самоврядування. Розрахунок обсягу і вартості послуг здійснюється згідно з додатком 3 до Правил надання послуг з вивезення побутових відходів.

Згідно із пунктами 4.1. та 4.2. договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Послуги оплачуються в наступному порядку:

- наприкінці поточного місяця виконавець надає споживачу акт виконаних робіт/наданих послуг з зазначенням їх вартості за фактично виконані роботи/надані послуги;

- споживач підписує акт виконаних робіт/наданих послуг, засвідчує підпис печаткою та у триденний термін повертає один примірник даного акту виконавцю.

Пунктами 4.3. та 4.4 договору передбачено, що плата вноситься шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця на підставі підписаного акту, щомісячно до останнього числа місяця, що настає за місяцем, у якому надавались послуги. У разі потреби виконавець здійснює перерахунок вартості фактично наданих послуг та повідомляє споживачу про його результати.

Відповідно до пункту 10.1 договору, договір діє з 11.04.2018р. до 10.04.2019р. і набирає чинності з дня його укладення.

Згідно із пунктами 11.1. та 11.2. договору, зміна умов договору проводиться у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі коли не досягнуто такої згоди, спір розв`язується у судовому порядку. Дія договору припиняється у разі, коли:

- закінчився строк, на який його укладено;

- припинено відповідний договір на надання послуг з вивезення побутових відходів на певній території населеного пункту;

- у разі відмови споживача в односторонньому порядку не пізніше ніж за 1 (один) місяць до розірвання договору. У разі систематичного неналежного надання послуг, протягом більше ніж 1-го місяця (при наявності відповідних претензій, звернень громадян) споживач має право в односторонньому порядку розірвати з виконавцем цей договір;

- у разі ліквідації, реорганізації або зміни назви однієї з сторін цього договору, сторонами його виконання виступають їх правонаступники з передачею їм усіх прав та обов`язків, передбачених цим договором, за попереднім погодженням однієї із сторін. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Як зазначає позивач, на виконання умов вказаного вище договору Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕ-Львів» належно здійснювалося вивезення побутових відходів, що утворювались на території, підвідомчій Товариству з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційне підприємство «Стимул Сихів». Водночас, як зазначив позивач, про належне надання вказаних послуг у повному обсязі та відповідної якості свідчить відсутність жодних вмотивованих письмових зауважень зі сторони останнього у порядку, встановленому положеннями наведеного вище договору та законодавством України.

11.04.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційне підприємство «Стимул Сихів» (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕ-Львів» (виконавець) укладено додаткову угоду №2 до договору №№11/2018-ТП про надання послуг з вивезення (збирання, зберігання і перевезення/твердих та великогабаритних побутових відходів (крім токсичних та особливо небезпечних), відповідно до пункту 1 якої сторони дійшли згоди внести в пункт 10 розділу «Строк дії договору» і викласти його в такій редакції:

«Договір діє з 11.04.2019р. до моменту укладення договору між Товариством з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційне підприємство «Стимул Сихів» з переможцем конкурсу на надання послуг зі збирання, зберігання і транспортування ТПВ, який буде визначений в порядку чинного законодавства України, з території підвідомчій Товариству з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційне підприємство «Стимул Сихів»».

Як вбачається з інформації що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 02.04.2019р. створено Товариство з обмеженою відповідальністю «Стимул-Сихів», Товариство з обмеженою відповідальністю «Стимул-Сихів-1» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Сихів-Стимул», одним із засновників яких є Товариство з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційне підприємство «Стимул Сихів».

Основним видом діяльності створених юридичних осіб є аналогічна до основного виду діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційне підприємство «Стимул Сихів», а саме: управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту (код КВЕД 68.32).

Тобто, як стверджує позивач із вищевикладеного вбачається, що в межах території, яка первинно підвідомча ТзОВ ЖЕП «Стимул-Сихів», послуги з управління нерухомим майном надають також ТзОВ «Стимул-Сихів», ТзОВ «Стимул-Сихів-1» та ТзОВ «Сихів-Стимул», а отже, останні виключно з позивачем можуть укладати відповідні договори про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів.

Враховуючи лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековей Вейст Менеджмент» від 11.09.2019 №0665, у зв`язку зі зміною найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Аве Львів», рішенням Львівської міської ради «Про внесення змін до рішень виконавчого комітету від 09.08.2013 №683 та від 21.06.2016 №455» від 09.10.2019р. №929 виконавчий комітет вирішив внести зміни до рішення виконавчого комітету від 09.08.2013р. №683 «Про визначення виконавців послуг зі збирання, зберігання і перевезення твердих побутових відходів у м.Львові», виклавши підпункт 1.3 пункту 1 у новій редакції:

« 1.3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ековей Вейст Менеджмент».

02.01.2020р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Ековей Вейст Менеджмент» (виконавець) укладено аналогічні договори про надання послуг з вивезення (збирання, зберігання і перевезення та утилізації твердих та великогабаритних відходів (крім токсичних та особливо небезпечних) із ТзОВ «Стимул-Сихів», ТзОВ «Стимул-Сихів-1» та ТзОВ «Сихів-Стимул», копії яких долучено позивачем до матеріалів справи.

У відповідності до пункту 30 вказаних договорів, такі діють з 01.01.2020р. до моменту укладення договору з переможцем конкурсу на надання послуг зі збирання, зберігання та транспортування ТПВ, який буде визначений в порядку чинного законодавства України, з території підвідомчій споживачеві.

При цьому позивач звертає увагу на те, що виконання умов вищевказаних договорів Товариством з обмеженою відповідальністю «Ековей Вейст Менеджмент» належно здійснювалося та продовжує здійснюватися вивезення побутових відходів, що утворюються на території, підвідомчій ТзОВ ЖЕП «Стимул-Сихів», у тому числі ТзОВ «Стимул-Сихів», ТзОВ «Стимул-Сихів-1» та ТзОВ «Сихів-Стимул», про що свідчить відсутність жодних вмотивованих письмових зауважень зі сторони наведених юридичних осіб у порядку, встановленому положеннями наведених вище договорів та законодавством України.

Однак, як зазначено у позовній заяві, в ході надання позивачем послуг з вивезення твердих побутових відходів виникла ситуація, яка на його думку порушує його права, оскільки починаючи з квітня 2020р. на території контейнерних майданчиків (поряд із такими) на ділянці, підвідомчій ТзОВ ЖЕП «Стимул-Сихів», у тому числі ТзОВ «Стимул-Сихів», ТзОВ «Стимул-Сихів-1» та ТзОВ «Сихів-Стимул», з території яких за договорами здійснюється вивезення твердих побутових відходів позивачем, невідомими особами розміщено контейнери для збирання твердих побутових відходів.

Як зазначає позивач, вищевикладені факти виявлені працівниками позивача за наступними адресами: м.Львів, вул: Морозна, 8; Морозна, 19; Морозна, 21; Морозна, 27; Морозна, 31; Морозна, 37; Морозна, 39; Сихівська, 3; Сихівська, 4; Сихівська, 24; Сихівська, 28 ; Кавалерідзе , 1; Кавалерідзе , 7; Кавалерідзе , 9; Кавалерідзе, 15 ; Кавалерідзе, 17; Кавалерідзе, 21; Полуботка, 3; Полуботка, 7; Полуботка, 9; Полуботка, 19; Полуботка, 21; Зубрівська, 15.

Крім того, як зазначає позивач, 30.05.2020р. працівниками позивача встановлено те, що вищевказані контейнери продовжують перебувати поблизу контейнерних майданчиків за наведеними вище адресами.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про те, що наявність додаткових контейнерів, окрім тих, які передбачені договорами, із яких позивач не здійснює вивезення твердих побутових відходів, зумовлює ситуацію, за якої мешканці відповідних багатоквартирних будинків збирають тверді побутові відходи у різні контейнери (не лише ті, які належать позивачу), що зменшує обсяг наданих останнім послуг, а відтак негативно відбивається на економічних результатах компанії позивача.

При цьому у позовній заяві зазначено, що на кожному із вищевказаних контейнерів є наліпки: «ДВ ВЕЙСТ ГРУП», тел.: (032) 244-21-71, тел.: (067) 57-53-443». Водночас за твердженням позивача, місце розташування контейнерів Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Вейст - Груп" суперечить вимогам чинного природоохоронного законодавства України та являє собою загрозу екологічній безпеці громадян і навколишнього середовища, оскільки вони розміщені поза межами контейнерних майданчиків.

На думку позивача, діями відповідача зумовлено збитки (упущену вигоду) позивачу, оскільки відповідно до п.7 ч.4 ст.14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», вартість комунальних послуг, що надаються виконавцем за колективним договором про надання комунальних послуг, складається із:

- плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу;

- обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.

За твердженням позивача, логічним є висновок проте, що наявне пряме співвідношення між обсягом спожитих послуг (тобто, кількістю зібраних твердих побутових відходів) та вартістю наданої комунальної послуги, плату за яку отримує виконавець.

Тобто, як зазначено у позовній заяві, чим більше твердих побутових відходів назбирано у контейнерах, тим більше позивачем вивезено таких відходів, а відтак збільшується і розмір вартості комунальної послуги для споживача, що підлягає сплаті позивачу, і навпаки: чим менше твердих побутових відходів назбирано у контейнерах, тим менше позивачем вивезено таких відходів, а відтак зменшується і розмір вартості комунальної послуги для споживача, що підлягає сплаті позивачу, тобто менший фінансовий результат позивача.

При цьому позивач звертає увагу суду на те, що основна витратна складова його діяльності не зменшується, а залишається такою ж (навіть при зменшенні кількості відходів, які підлягають вивезенню), оскільки витрати на заробітну плату працівників, паливно-мастильні матеріали та амортизацію транспортних засобів не зменшується.

Оскільки в актах виконаних робіт зазначається обсяг та одиниця виміру господарської операції, тобто, кількість тонн, що вивезено позивачем за розрахунковий період, позивач шляхом співставлення актів наданих послуг за періоди до розміщення контейнерів відповідача та після такого, здійснивши відповідні математичні калькуляції (виведення різниці обсягу вивезення відходів), визначив кількість тонн твердих побутових відходів, які було б вивезено позивачем, однак зібрано у контейнери відповідача.

Надалі, здійснивши множення вартості вивезення твердих побутових відходів за одну тонну на кількість невивезених позивачем відходів, оскільки такі зібрано не у контейнери позивача, а відповідача, позивач визначив дохід, який він міг би реально одержати за звичайних обставин, якби право останнього не було порушене відповідачем (тобто, упущена вигода).

За твердженням позивача розмір упущеної вигоди станом на 30.05.2020р. становить 24425,37 грн., які він просить стягнути на його користь з відповідача. Розрахунок упущеної вигоди долучено позивачем до матеріалів справи.

Таким чином, позивача вважає, що розміщення контейнерів відповідача поблизу контейнерних майданчиків (на таких) за вищевказаними адресами, свідчить про:

- створення перешкод позивачу у процесі надання послуг із вивезення відходів споживачам;

- втрату позивачем доходів, які останній міг би реально одержати за звичайних обставин (без розміщення контейнерів відповідача), якби право позивача не було відповідачем порушене (тобто, упущена вигода);

- уможливлення виникнення екологічної небезпеки, що може завдати негативних наслідків жителям міста Львова та навколишньому середовищу регіону загалом.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить:

1) зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВ Вейст - Груп" вчинити дії щодо звільнення території від контейнерів (шляхом демонтажу та вилучення), що знаходяться за адресами: м.Львів, вул.Морозна, 8; Морозна, 19; Морозна, 21; Морозна, 27; Морозна, 31; Морозна, 37; Морозна, 39; Сихівська, 3; Сихівська, 4; Сихівська, 24; Сихівська, 28; Кавалерідзе, 1; Кавалерідзе, 7; Кавалерідзе, 9; Кавалерідзе, 15; Кавалерідзе, 17; Кавалерідзе, 21; Полуботка, 3; Полуботка, 7; Полуботка, 9; Полуботка, 19; Полуботка, 21; Зубрівська, 15.

2) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Вейст - Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ековей Вейст Менеджмент" збитки (упущену вигоду) в розмірі у розмірі 24425,37 грн.

Відповідач проти позову заперечив, подавши відзив за позовну заяву, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВ Вейст - Груп" зазначає, що позовні вимоги про зобов`язання його вчинити дії щодо звільнення території від контейнерів (шляхом демонтажу та вилучення) та стягнути збитків (упущеної вигоди) в розмірі у розмірі 24425,37 грн. є необгрунтованими та безпідставними.

При цьому відповідач зазначає, що з 01.05.2019р. введено в дію Закон України від 09.11.2017р. №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон). З цієї дати визнано таким, що втратив чинність Закону України від 24.06.2004р. 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно з вказаним Законом визначено нову класифікацію житлово-комунальних послуг, нову систему взаємовідносин, що виникатимуть у процесі надання та споживання цих послуг, передбачено різні моделі договірних відносин у сфері комунальних послуг, а також визначено особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку, змінено підходи до формування тарифів на комунальні послуги та нарахування плати споживачам, запроваджено відповідальність за неналежне виконання договору як для виконавців комунальних послуг, так і для споживачів цих послуг.

Як зазначає відповідач, практична реалізація нововведень, передбачених Законом, можлива за умови укладення договорів про надання комунальних послуг за правилами та особливостями, визначеними Законом (тобто, нових договорів про надання комунальних послуг).

При цьому відповідач посилається на ст.12 Закону, відповідно до якої надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах та на ст.5 Закону, зі змісту якої послуги з поводження з побутовими відходами є комунальними послугами, які у свою чергу, належать до житлово-комунальних послуг. Разом з тим, послуга з управління багатоквартирним будинком не включає послугу з поводження з побутовими відходами.

Як стверджує відповідач, на виконання цього Закону, виконавчий комітет Львівської міської ради рішенням №928 від 09.10.2019 року «Про визначення послуги з поводження з побутовими відходами окремою комунальною послугою у м.Львові» визнав послугу з поводження з побутовими відходами окремою комунальною послугою м.Львів.

Згідно п.2.7. вказаного рішення, співвласники багатоквартирного будинку самостійно вибирають одну з моделей організації договірних відносин (індивідуальні чи колективні договори) та одного з виконавця послуг з поводження з побутовими відходами.

Пунктом 2.9 цього рішення передбачено, що існуючі договори про надання послуг з вивезення та утилізації побутових відходів продовжують діяти до моменту укладення споживачами договорів про надання послуг з поводження з відходами, але не довше терміну, визначеного Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідач також посилається на рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №513 від 18.05.2018 року «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 09.08.2013 року №683», відповідно до якого виконавчий комітет вирішив внести зміни до рішення виконавчого комітету від 09.08.2013 № 683 «Про визначення виконавців послуг зі збирання, зберігання і перевезення твердих побутових відходів у м.Львові», доповнивши пункт 1 підпунктом 1.7 у такій редакції:

« 1.7. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВ Вейст-Груп».

Таким чином, як стверджує відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДВ Вейст-Груп» визначено виконавцем послуги з вивезення побутових відходів на території м.Львів, без поділу на конкретно закріплену за підприємством території чи район міста, а тому підприємство може, та має право надавати свої послуги з вивезення побутових відходів на всій території м.Львова.

Як зазначено у відзиві на позовну заяву, на виконання зазначених вище нормативно-правових актів, та з метою укладання індивідуальних договорів про надання комунальної послуги з вивезення побутових відходів, як це передбачено Законом України «Про житлово-комунальні послуги», та у відповідності до законодавства України, Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВ Вейст-Груп» було проведено збори мешканців багатоквартирних будинків які знаходяться на території ТзОВ ЖЕП «Стимул-Сихів», ТзОВ «Стимул-Сихів-1» та ТОВ «Сихів-Стимул», за результатами яких мешканці будинків за адресами: вул.Морозна, 8; вул.Морозна, 19; вул.Морозна, 21; вул.Морозна, 27; вул.Морозна, 31; вул.Морозна, 37; вул.Морозна, 39; вул.Сихівська, 3; вул.Сихівська, 4; вул.Сихівська, 24; вул.Сихівська, 28; вул.Кавалерідзе, 1; вул.Кавалерідзе, 7; вул.Кавалерідзе, 9; вул.Кавалерідзе, 15; вул.Кавалерідзе, 17; вул.Кавалерідзе, 21; вул.Полуботка, 3; вул.Полуботка, 7; вул.Полуботка, 9; вул.Полуботка, 19; вул.Полуботка, 21; вул.3брівська, 15, вирішили обрати індивідуальну модель організації договірних відносин у сфері надання послуг з поводження з побутовими відходами, яка в свою чергу, передбачає заміну існуючого надавача послуг на нового - виконавця житлово-комунальної послуги з поводження з побутовими відходами, а також укладення індивідуальних договорів про надання послуг поводження з побутовими відходами безпосередньо між співвласниками багатоквартирних будинків та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВ Вейст-Груп».

Як стверджує відповідач у відзиві на позовну заяву, з метою подальшої співпраці, та виконання Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Ухвали №928 Львівської міської ради від 09.10.2019р. «Про визначення послуги з поводження з побутовими відходами окремою комунальною послугою у м.Львові», а також відповідно до волевиявлення мешканців багатоквартирних будинків, були укладені індивідуальні договори безпосередньо між співвласниками багатоквартирних будинків та надавачем послуги - Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВ Вейст-Груп».

Таким чином відповідач стверджує, що він є законним надавачем послуг за вищезазначеними адресами в частинні надання послуги з вивезення побутових відходів.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання вчинити дії щодо звільнення території від контейнерів (шляхом демонтажу га вилучення), відповідач вважає її безпідставною та такою, що не підлягають задоволенню, оскільки позивач не є власником земельної ділянки, де розміщені контейнери відповідача, а тому у позивача відсутнє право вимагати звільнити, вилучити, знести чи демонтувати майно, оскільки право такої вимоги має виключно власник майна, тобто Львівська міська рада та її структурні підрозділи.

Позовну вимогу про стягнення збитків відповідач також вважає необґрунтованою з огляду на те, що позивач повинен довести факт спричинення збитків, обгрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Тобто підставою для відшкодування упущеної вигоди є встановлення протиправні дії, вини відповідача, які мали наслідком не отримання позивачем доходу, на який він розраховував.

Однак, оскільки на думку відповідача, його вина не встановлена, тобто не встановлений умисел відповідача в заподіянні шкоди позивача, тому упущена вигода не може бути стягнена.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників позивача та відповідача, суд дійшов висновку, що в частині позовних вимог слід закрити провадження у справі та частково слід відмовити у задоволенні позову, з огляду на таке.

Згідно із статтею 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відходи», послуги з поводження з побутовими відходами - послуги з вивезення, перероблення та захоронення побутових відходів, що надаються в населеному пункті згідно з правилами благоустрою території населеного пункту, розробленими з урахуванням схеми санітарного очищення населеного пункту та затвердженими органом місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 2 договорів, що укладені між ТзОВ ЖЕП «Стимул Сихів», ТзОВ «Стимул-Сихів», ТзОВ «Стимул-Сихів-1», ТзОВ «Сихів-Стимул» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ековей Вейст Менеджмент", виконавець (тобто Товариство з обмеженою відповідальністю "Ековей Вейст Менеджмент") надає споживачеві послуги з вивезення твердих, великогабаритних, ремонтних та рідких відходів.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», кількісний показник комунальних послуг - кількість одиниць виміру обсягу отриманої споживачем комунальної послуги, визначена відповідно до показань вузла обліку та/або вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець комунальної послуги зобов`язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Згідно із п.7.1.4.5. Правил благоустрою міста Львова, підприємства зі збирання та перевезення твердих побутових відходів зобов`язані, зокрема, вчасно здійснювати (згідно з договорами) вивезення твердих побутових відходів з територій житлових будинків, підприємств, організацій та установ у спеціально відведені місця.

Як встановлено судом, на підставі:

- рішення Львівської міської ради «Про визначення виконавців послуг зі збирання, зберігання і перевезення твердих побутових відходів у м.Львові» №683 від 09.08.2013р.,

- протоколу засідання конкурсної комісії на надання послуг з вивезення (збирання, зберігання і перевезення) твердих і великогабаритних побутових відходів (крім токсичних та особливо небезпечних) з територій житлового фонду комунальної власності м.Львова від 11.04.2018р №2,

- наказу директора Департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації від 11.04.2018р. №35 «Про результати конкурсу на надання послуг з вивезення (збирання, зберігання і перевезення) твердих і великогабаритних побутових відходів (крім токсичних та особливо небезпечних) з територій житлового фонду комунальної власності м.Львова»,

- рішенням Львівської міської ради «Про внесення змін до рішень виконавчого комітету від 09.08.2013 №683 та від 21.06.2016 №455» від 09.10.2019р. №929

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕ-Львів» (в подальшому - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ековей Вейст Менеджмент") у відповідності до договорів про надання послуг з вивезення (збирання, зберігання і перевезення/твердих та великогабаритних побутових відходів (крім токсичних та особливо небезпечних) є виконавцем таких послуг на території підвідомчій споживачам: ТзОВ ЖЕП «Стимул-Сихів», ТзОВ «Стимул-Сихів», ТзОВ «Стимул-Сихів-1» та ТзОВ «Сихів-Стимул».

Слід зазначити, що 01.05.2020р. на території контейнерних майданчиків (поряд із такими) на ділянці, підвідомчій ТзОВ ЖЕП «Стимул-Сихів», у тому числі ТзОВ «Стимул-Сихів», ТзОВ «Стимул-Сихів-1» та ТзОВ «Сихів-Стимул», з території яких за договорами здійснюється вивезення твердих побутових відходів позивачем, зафіксовано розміщення контейнерів для збирання твердих побутових відходів, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ДВ Вейст - Груп».

Так, відповідно до акту фіксації №1 від 01.05.2020р., що складений працівниками позивача, контейнери для збирання твердих побутових відходів, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ДВ Вейст - Груп» були розміщені за такими адресами: м.Львів, вул. Морозна, 8; вул. Морозна, 19; вул. Морозна, 21; вул. Морозна, 27; вул. Морозна, 31; вул. Морозна, 37. вул. Морозна, 39; вул. Сихівська, 3; вул. Сихівська, 4; вул. Сихівська, 24; вул. Сихівська, 28; вул. Кавалерідзе, 1; вул. Кавалерідзе, 7; вул. Кавалерідзе, 9; вул. Кавалерідзе, 15; вул. Кавалерідзе, 17; вул. Кавалерідзе, 21; вул. Полуботка, 3; вул. Полуботка, 7; вул. Полуботка, 9; вул. Полуботка, 19; вул. Полуботка, 21; вул. Зубрівська, 15.

Відповідно до акту фіксації №2 від 30.05.2020р., працівниками позивача встановлено, що контейнери для збирання твердих побутових відходів, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ДВ Вейст - Груп» станом на 30.05.2020р. продовжують розміщуватись за вищезазначеними адресами.

Факт розміщення за вказаними адресами контейнерів для збирання твердих побутових відходів, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ДВ Вейст - Груп», відповідачем не заперечується та визнається, що підтверджується викладеним у відзиві на позовну заяву, а також наданими усними поясненнями представника відповідача в судових засіданнях.

Однак законність такого розміщення контейнерів за твердженням відповідача обґрунтовується тим, що співвласники багатоквартирного будинку самостійно вибирають одну з моделей організації договірних відносин (індивідуальні чи колективні договори), та одного з виконавця послуг з поводження з побутовими відходами.

Так, частиною 1 статті 14 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону.

Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 6 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», виконавцями комунальних послуг з поводження з побутовими відходами - суб`єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку.

Згідно із частиною 3 статті 35-1 ЗУ «Про відходи», виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 55 частини 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання визначення на конкурсних засадах юридичних осіб, які здійснюють у межах певної території збирання та перевезення побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами.

Відповідно до пункту 3 Правила надання послуг з поводження з побутовими відходами, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008р. №1070, послуги з поводження з побутовими відходами надаються суб`єктом господарювання, визначеним органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах в установленому законодавством порядку виконавцем послуг з вивезення побутових відходів.

Порядок, що визначає процедуру підготовки та проведення конкурсу з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на певній території населеного пункту, закріплений постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011р. №1173.

Тобто, системний зв`язок вищевказаних законодавчих положень свідчить про те, що співвласники можуть обрати виконавця самостійно, однак серед тих суб`єктів господарювання, що визначені такими на відповідній території (районі) у встановленому законом порядку органом місцевого самоврядування на конкурсній основі.

За твердженням відповідача, ТзОВ «ДВ Вейст-Груп» визначено виконавцем послуги з вивезення побутових відходів на території м.Львів, без поділу на конкретно закріплену за підприємством територію чи район міста, а тому підприємство може та має право надавати свої послуги з вивезення побутових відходів на всій території м.Львова.

29.06.2017р. рішенням №2163 «Про організацію вивезення твердих побутових відходів у м.Львові на період до 30.06.2019р.», Львівська міська рада надала на період до 30.06.2019р. згоду на поширення на територію м.Львова повноваження ЛОДА щодо, зокрема, визначення на конкурсних засадах суб`єктів господарювання, які будуть здійснювати вивезення твердих побутових відходів з моменту закінчення діючих договорів з перевізниками на період до 30.06.2019р.

11.04.2018р. наказом Департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства ЛОДА № 35 «Про результати конкурсу на надання послуг з вивезення (збирання, зберігання і перевезення) твердих і великогабаритних побутових відходів (крім токсичнихта особливо небезпечних) з територій житлового фонду комунальної власності м.Львова (Сихівський район)» затверджено переможців відповідного конкурсу у Сихівському районі, яким визначено наступні перевізники:

- ТзОВ «Грінера Україна» є виконавцем на території вивезення: ЛКП «Дністер», ЛКП «Житловик-С» (Новий Львів);

- ТзОВ «АВЕ Львів» є виконавцем на території вивезення: ЛКП «Житловик-С», ЛКП «Бондарівка», ЛКП «Старий Сихів», ТзОВ ЖЕП «Стимул-Сихів»;

- ТзОВ «ДВ Вейст-Груп» є виконавцем на території вивезення: ЛКП «Під Зуброю».

Тобто, із вищевикладеного вбачається, що із 11.04.2018р., строком на 1 рік, відповідачу надано право здійснювати вивезення відходів виключно на території ЛКП «Під Зуброю», що не охоплюється будинками, адреси яких наявні у прохальній частині позовної заяви. Водночас, відповідне право на території будинків, які зазначені у прохальній частині позовної заяви - надане саме позивачу.

Надалі конкурс відповідним суб?єктом владних повноважень не проводився, тобто, перерозподіл районів (територій) місця вивезення відходів не відбувався.

13.12.2019р. рішенням Львівської міської ради №1146 «Про проведення конкурсу з визначення виконавців послуг з вивезення побутових відходів на адміністративній території м. Львова» вирішено:

1. Провести конкурс з визначення виконавців послуг з вивезення побутових відходів на адміністративній території м. Львова.

2. Департаменту з питань поводження з відходами:

2.1. Розробити та затвердити конкурсну документацію конкурсу з визначення виконавців послуг з вивезення побутових відходів на адміністративній території м. Львова.

2.2. Утворити конкурсну комісію для проведення конкурсу з визначення виконавців послуг з вивезення побутових відходів на адміністративній території м. Львова.

2.3. Забезпечити оголошення про проведення конкурсу у засобах масової інформації.

2.4. Укласти з переможцями конкурсу договори про виконання послуг з вивезення побутових відходів на адміністративній території м.Львова.

При цьому, враховуючи те, що вищевказана процедура конкурсу не завершена, відповідно, подія, із якою пов`язано строк дії договору - укладення договору із переможцем нового конкурсу, ще не настала.

Слід також зазначити, що посилання відповідача на рішення від 18.05.2018р. №513 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 09.08.2013 № 683», яким доповнено п. 11 п.п. 1.7 у такій редакції: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВ Вейст-Груп", не свідчить, що уповноваженим суб`єктом владних повноважень наділено останнього правом наданням відповідних послуг у всій території міста Львова, без будь-яких районних обмежень, адже згідно із преамбули такого, воно прийняте саме на підставі рішення конкурсної комісії ЛОДА від 11.04.2018р. №2 та наказу департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації від 11.04.2018р. №35 "Про результати конкурсу на надання послуг з вивезення (збирання, зберігання і перевезення) твердих і великогабаритних побутових відходів (крім токсичних та особливо небезпечних) з територій житлового фонду комунальної власності м.Львова (Сихівський район)", тобто із територіальними обмеженням, визначеними вказаними документами, а саме: Сихівський район - ЛКП «Під Зуброю».

Як стверджує відповідач, за результатами проведених зборів, мешканців будинків за адресами: вул. Морозна, 8; вул. Морозна, 19; вул. Морозна, 21; вул. Морозна, 27; вул. Морозна, 31; вул. Морозна, 37; вул. Морозна, 39; вул. Сихівська, 3; вул. Сихівська, 4; вул. Сихівська, 24; вул. Сихівська, 28; вул. Кавалерідзе, 1; вул. Кавалерідзе, 7; вул. Кавалерідзе, 9; вул. Кавалерідзе, 15; вул. Кавалерідзе, 17; вул. Кавалерідзе, 21; вул. Полуботка, 3; вул. Полуботка, 7; вул. Полуботка, 9; вул. Полуботка, 19; вул. Полуботка, 21; вул. Збрівська, 15, вирішили обрати індивідуальну модель організації договірних відносин у сфері надання послуг з поводження з побутовими відходами, яка в свою чергу, передбачає зміну надавача послуг на нового - виконавця житлово-комунальної послуги з поводження з побутовими відходами, а також укладення індивідуальних договорів про надання послуг поводження з побутовими відходами безпосередньо між співвласниками багатоквартних будинків та ТзОВ «ДВ Вейст-Груп».

За твердженням відповідача, вказане підтверджується протоколами зборів співвласників багатоквартирних будинків, копії яких додані відповідачем до відзиву на позовну заяву.

Слід зазначити, що у позовній заяві позивачем зазначено адреси двадцяти трьох (23) будинків, де останнім обґрунтовується завдані збитки відповідачем. Натомість, відповідач разом із відзивом подає копії двадцяти восьми (28) документів - протоколів зборів. Cеред поданих копій протоколів зборів, одинадцять із них не стосуються предмету спору, а саме: щодо будинків за адресою: вул. Полуботка, 11; Морозна, 21а; Кавалерідзе 5, 9а; вул. Сихівська, 8; вул. Зубрівська, 11,19, 21, 23, 25, 27.

Водночас, по будинках за п?ятьма (5) адресами протоколів зборів відповідачем не подано, а саме: вул. Полуботка 19, вул. Кавалерідзе 15, вул. Сихівська 3, Морозна 19, 21, з огляду на що, доводи відповідача не заслуговують на увагу, враховуючи, що останнім не подано доказів на підтвердження вказаних обставин.

Згідно із ч.1 ст.10 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею.

Частиною 7 ст.10 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» закріплено, що рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за", "проти", "утримався"), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики.

На виконання вищезазначеної норми, 25.08.2015 року наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №203, затверджено форму протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку.

Слід зазначити, що копії протоколів зборів співвласників багатоквартирного будинку, які подані відповідачем та які стосуються предмету спору у даній справі не відповідають вимогам затвердженої форми.

Так, у протоколах зборів у будинках, за адресою: вул. Полуботка, 3, 7, 9; вул. Морозна, 27; вул. Кавалерідзе, 9, 17, 21 наявні наступні дефекти:

- не вказано, кількості площі у м.кв. загально у всіх співвласників квартир та/або нежитлових приміщень, які присутні на зборах;

- не зазначено, кількості площі у м.кв. загально у всіх співвласників квартир та/або нежитлових приміщень, які брали участь у зборах, шляхом письмового опитування;

- відсутні підпис(и), прізвище(а), ініціали особи (осіб), що склала(и) протокол і такі не повторюються на кожній сторінці;

- підсумки голосування викладені без зазначення площі у м.кв., загальної у всіх співвласників квартир та/або нежитлових приміщень, які присутні на зборах чи брали участь у зборах, шляхом письмового опитування

- не зазначено щодо кожного співвласника документа, що підтверджує право власності на квартиру/нежитлове приміщення;

- не відображено результати голосування кожного співмешканця окремо;

- вищевказані дані не заповнені окремо щодо кожного питання порядку денного;

- листки письмового опитування співвласників відсутні.

У протоколах зборів у будинках, за адресою: вул. Полуботка, 21; вул. Сихівська, 4, 24, 28; вул. Морозна, 8, 31, 37, 39; вул. Зубрівська, 15; вул. Кавалерідзе, 1, наявні такі дефекти:

- не вказано загальної кількості співвласників багатоквартирного будинку;

- не зазначено загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку;

- не відображено скільки у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники і скільки таким належить квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку;

- не вказано, кількості площі у м.кв. загально у всіх співвласників квартир та/або нежитлових приміщень, які присутні на зборах;

- не зазначено, кількості площі у м.кв. загально у всіх співвласників квартир та/або нежитлових приміщень, які брали участь у зборах, шляхом письмового опитування;

- відсутні підпис(и), прізвище(а), ініціали особи (осіб), що склала(и) протокол і такі не повторюються на кожній сторінці;

- підсумки голосування викладені без зазначення площі у м.кв., загальної у всіх співвласників квартир та/або нежитлових приміщень, які присутні на зборах чи брали участь у зборах, шляхом письмового опитування;

- не зазначено щодо кожного співвласника документа, що підтверджує право власності на квартиру/нежитлове приміщення;

- не відображено результати голосування кожного співмешканця окремо;

- вищевказані дані не заповнені окремо щодо кожного питання порядку денного;

- не визначено, чи у письмовому опитування взято участь, скільки таких, та яка площа квартир/нежитлових приміщень останніх.

Так, положенням ч.1 ст.14 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону.

Тобто долучені до відзиву копії протоколів зборів свідчать про те, що рішення співвласників не прийняте у відповідності до закону, у зв`язку із чим, таким не може бути обрано/змінено модель організації договірних відносин.

Як стверджує відповідач, з метою подальшої співпраці, та виконання Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Ухвали №928 Львівської міської ради від 09.10.2019р. «Про визначення послуги з поводження з побутовими відходами окремою комунальною послугою у м.Львові», а також відповідно до волевиявлення мешканців багатоквартирних будинків, були укладені індивідуальні договори безпосередньо між співвласниками багатоквартирних будинків та надавачем послуги - Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВ Вейст-Груп».

Слід зазначити, що відповідачем не подано жодних договорів між співвласниками багатоквартирних будинків та надавачем послуги - Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВ Вейст-Груп».

Таким чином, як вбачається з наведеного, відповідач не мав права на розміщення контейнерів для збирання твердих побутових відходів за такими адресами: м.Львів, вул. Морозна, 8; вул. Морозна, 19; вул. Морозна, 21; вул. Морозна, 27; вул. Морозна, 31; вул. Морозна, 37. вул. Морозна, 39; вул. Сихівська, 3; вул. Сихівська, 4; вул. Сихівська, 24; вул. Сихівська, 28; вул. Кавалерідзе, 1; вул. Кавалерідзе, 7; вул. Кавалерідзе, 9; вул. Кавалерідзе, 15; вул. Кавалерідзе, 17; вул. Кавалерідзе, 21; вул. Полуботка, 3; вул. Полуботка, 7; вул. Полуботка, 9; вул. Полуботка, 19; вул. Полуботка, 21; вул. Зубрівська, 15.

Щодо твердження відповідача про те, що позивач не є власником земельної ділянки, наслідком чого має місце відсутність у позивача права вимоги про звільнення, вилучення, знесення чи демонтаж майна, в тому числі і встановлених контейнерних майданчиків, оскільки право такої вимоги має виключно власник майна, тобто Львівська міська рада та її структурні підрозділи суд зазначає, що за змістом ч.2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах.

Суд погоджується із твердженням позивача, що наявність додаткових контейнерів, окрім тих, які передбачені договорами, із яких позивач не здійснює вивезення твердих побутових відходів, зумовлює ситуацію, за якої мешканці відповідних багатоквартирних будинків збирають тверді побутові відходи у різні контейнери (не лише ті, які належать позивачу), що зменшує обсяг наданих останнім послуг, а відтак негативно відбивається на економічних результатах компанії позивача.

А тому, враховуючи те, що права позивача порушуються протиправними діями відповідача, що тягне за собою завдання майнової шкоди позивачу, позивачем правомірно заявлено позовну вимогу про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Вейст-Груп" вчинити дії щодо звільнення території від контейнерів (шляхом демонтажу та вилучення).

Слід зазначити, що рішенням Львівської міської ради від 13.11.2020р. №1059 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 09.08.2013 №683» виконавчий комітет вирішив зокрема вилучити підпункт 1.7. пункту 1.

Тобто виконавчий комітет Львівської міської ради виключив ТзОВ «ДВ Вейст-Груп» із переліку виконавців послуг зі збирання, зберігання і перевезення твердих побітових відходів у м.Львові.

Враховуючи те, що станом на 01.05.2020р., 30.05.2020р., а також станом на дату подання позовної заяви (16.07.2020р.) матеріалами справи та поясненнями відповідача підтверджується факт розміщення контейнерів для збирання твердих побутових відходів на території ТзОВ ЖЕП «Стимул-Сихів», в тому числі на території ТзОВ «Стимул-Сихів», ТзОВ «Стимул-Сихів-1» та ТзОВ «Сихів-Стимул», а також враховуючи те, що відповідач обгрунтовує законність розміщення контейнерів на вказаній території рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 09.08.2013 №683, зважаючи на те, що рішенням Львівської міської ради від 13.11.2020р. №1059 відповідача виключено із переліку виконавців послуг зі збирання, зберігання і перевезення твердих побітових відходів у м.Львові, а також станом на дату розгляду справи по суті відсутні докази розміщення контейнерів за вищезазначеними адресами і іншого позивачем не доведено, суд дійшов висновку, що в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача звільнити території від контейнерів (шляхом демонтажу та вилучення) відсутній предмет спору.

Відповідно до пункту 2 статті 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, враховуючи те, що станом на дату подання позовної заяви існував предмет спору щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача звільнити території від контейнерів (шляхом демонтажу та вилучення), однак станом на дату розгляду справи по суті предмет спору перестав існувати, суд дійшов висновку закрити провадження у справі в цій частині на підставі пункту 2 статті 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача упущеної вигоди суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 3 статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Водночас, з метою вирішення питання про наявність підстав для відшкодування збитків необхідно встановлювати наявність у діях винної особи чотирьох елементів складу цивільного правопорушення:

- наявність збитків;

- протиправної поведінки заподіювача шкоди;

- причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача;

- вини заподіювача.

До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20.05.2020р. у справі № 909/240/19.

Так, у відповідності до пункту 7 частини 4 статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», вартість комунальних послуг, що надаються виконавцем за колективним договором про надання комунальних послуг, складається із:

- плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу

- обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.

При цьому, згідно із частиною 2 статті 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», одиницею виміру обсягу наданих послуг з поводження з побутовими відходами є кілограм, тонна, кубічний метр або інша одиниця, визначена правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом.

Відповідно до пп.2.1 п.2 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №928 «Про визначення послуги з поводження з побутовими відходами окремою комунальною послугою у м.Львові», одиницею виміру обсягу надання послуги з поводження з побутовими відходами є тонна.

Отож, із наведених вище законодавчих приписів випливає, що вартість комунальних послуг визначається виходячи із двох складових, однією із яких є обсяг спожитих послуг, що вираховується в тоннах.

Так, суд погоджується із твердженням позивача, що виходячи із наведеного, логічним є висновок, що існує пряме співвідношення між обсягом спожитих послуг (тобто, кількістю зібраних твердих побутових відходів) та вартістю наданої комунальної послуги, плату за яку отримує виконавець.

Тобто, чим більше твердих побутових відходів назбирано у контейнерах, тим більше позивачем вивезено таких відходів, а відтак збільшується розмір вартості комунальної послуги для споживача, що підлягає сплаті позивачу, і навпаки: чим менше твердих побутових відходів назбирано у контейнерах, тим менше позивачем вивезено таких відходів, а відтак зменшується розмір вартості комунальної послуги для споживача, що підлягає сплаті позивачу, тобто менший фінансовий результат позивача.

Оскільки в актах виконаних робіт зазначається обсяг та одиниця виміру господарської операції, тобто, кількість тонн, що вивезено позивачем за розрахунковий період, позивач шляхом співставлення актів наданих послуг за періоди до розміщення контейнерів відповідача та після такого, здійснивши відповідні математичні калькуляції (виведення різниці обсягу вивезення відходів), визначив кількість тонн твердих побутових відходів, які було б вивезено позивачем, однак зібрано у контейнери відповідача.

Надалі, здійснивши множення вартості вивезення твердих побутових відходів за одну тонну на кількість невивезених позивачем відходів, оскільки такі зібрано не у контейнери позивача, а відповідача, позивач визначив дохід, який він міг би реально одержати за звичайних обставин, якби право останнього не було порушене відповідачем (тобто, упущена вигода).

За твердженням позивача розмір упущеної вигоди становить 24425,37 грн., які він просить стягнути на його користь з відповідача. Розрахунок упущеної вигоди долучено позивачем до матеріалів справи.

Однак, упущена вигода це рахункова величина витрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум, якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. При цьому пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що ці доходи не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. Наявність теоретичного обгрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Такого висновку дійшов Верховний суд України у постановах від 14.06.2017р. у справі №923/2075/15 та від 09.12.2014 року у справі № 5023/4983/12.

Верховний суд у постанові від 07.05.2019р. у справі № 904/8832/17 зазначив, що судам попередніх інстанцій належало самостійно встановити чи доведено позивачем те, що він міг і повинен був отримати відповідні доходи у визначеному ним розмірі, за визначений ним період.

Як зазначено у постанові Верховний Суду у складі колегії суддів Касаційного Господарського Суду від 25.06.2019р. у справі №910/422/18, для правильного вирішення спорів, пов`язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов`язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

Виходячи з цього, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.

Враховуючи припис частини четвертої статті 623 Цивільного кодексу України, на кредитора покладений обов`язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов`язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально. При визначенні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов`язання було виконано боржником належним чином.

Крім того, законодавець встановлює, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню. Отже, підставою для відшкодування упущеної вигоди є протиправні дії, які мали наслідком неотримання позивачем доходу, на який він розраховував.

Як вбачається із матеріалів, позивачем хоча і доведено неправомірну поведінку відповідача, що полягає у незаконному розміщенні контейнерів для збирання твердих побутових відходів за адресами зазначеними у позовній заяві, однак позивач, долучивши до матеріалів справи лише розрахунок таких збитків на суму 24425,37 грн., не довів належними доказами їх розмір, тобто не підтвердив їх документально.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, суд зазначає, що позивач заявляючи вимогу про стягнення 24425,37 грн. упущеної вигоди, позивачем не вживалося жодних заходів щодо їх одержання, оскільки як вбачається з наведеного саме на позивача покладається обов`язок довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів.

Відповідно до частини 1 стаття 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З врахуванням наведеного, позовна вимога про стягнення з відповідача 24425,37 грн. упущеної вигоди є недоведена позивачем, у зв`язку з чим у задоволенні позову в ці й частині слід відмовити.

Сплата позивачем судового збору підтверджується платіжним дорученням №4686 від 09.06.2020р. на суму 4204,00 грн.

Керуючись нормами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн. покласти на позивача, оскільки в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 24425,37 грн. упущеної вигоди слід відмовити.

При цьому суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, враховуючи те, що в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача вчинити дії щодо звільнення території від контейнерів (шляхом демонтажу та вилучення) слід закрити провадження у зв`язку за відсутністю предмета спору, суд зазначає про право позивача повернути з Державного бюджету України 2102,00 грн. судового збору, у випадку подання заяви згідно із пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Слід зазначити, що позивачем у позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи, з якого вбачається, що розмір судових витрат на професійну правничу допомогу становить 22950,00 грн.

При цьому позивачем в судовому засіданні при вирішенні спору по суті до закінчення судових дебатів зроблено заяву про вирішення питання щодо судових витрат на правову допомогу після ухвалення рішення.

Так, відповідно до статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

Керуючись статтями 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 221, 231, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Вейст-Груп" вчинити дії щодо звільнення території від контейнерів (шляхом демонтажу та вилучення), що знаходяться за адресами: м.Львів, вул.Морозна, 8; Морозна, 19; Морозна, 21; Морозна, 27; Морозна, 31; Морозна, 37; Морозна, 39; Сихівська, 3; Сихівська, 4; Сихівська, 24; Сихівська, 28; Кавалерідзе , 1; Кавалерідзе , 7; Кавалерідзе, 9; Кавалерідзе, 15; Кавалерідзе, 17; Кавалерідзе, 21; Полуботка, 3; Полуботка, 7; Полуботка, 9; Полуботка, 19; Полуботка, 21; Зубрівська, 15.

2. В решті позовних вимог відмовити.

3. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу на 21.12.2020р. на 15:00 год. у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м.Львів, вул.Личаківська, 128.

4. Встановити позивачу строк до 16.12.2020р. для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 21.12.2020р.

Суддя М.М. Петрашко