Рішення № 93854876, 28.12.2020, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2020 року м. Харків Справа № 913/562/20

Провадження №17/913/562/20

Господарський суд Луганської області у складі судді Фонової О.С., розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного письмового провадження за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», м. Київ,

до ОСОБА_1 , с. Шапарівка Білокуракинський район Луганська область,

про стягнення 10176,82 грн.

Без виклику представників сторін.

Обставини справи: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою від 03.09.2020 №б/н до ОСОБА_1 про стягнення 10176,82 грн за договором банківського обслуговування №б/н від 26.06.2018, з яких:

- 9955,46 грн – борг за кредитом;

- 221,36 грн – борг по комісії за користування кредитом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається те, що 26.06.2018 ФОП Лавренко Н.А. було підписано заяву про відкриття поточного рахунку. Згідно з заявою відповідачка приєдналась до Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування №б/н від 26.06.2018, однак взяті на себе зобов`язання за цим договором належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 03.09.2020 утворилася заборгованість у загальному розмірі 10176,82 грн, за стягненням якої позивач звернувся до суду.

Згідно з інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 здійснено 29.07.2020, про що здійснено відповідний запис в Реєстрі №23640060002001607.

01.10.2020 відповідно до ч. 6 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК), ст.16 Закону України «Про захист персональних даних», п.17 Порядку ведення Єдиного державного демографічного реєстру та надання з нього інформації, взаємодії між уповноваженими суб`єктами, а також здійснення ідентифікації та верифікації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №784 Господарський суд Луганської області звернувся з запитом до Центру надання адміністративних послуг Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області (вул. Центральна, 63-А, смт. Білокуракине Луганська область, 92200), в якому просив надати інформацію щодо реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичної особи: ОСОБА_1 , але він не був отриманий та повернувся до суду в зв`язку із відсутністю адресата, про що свідчать довідки АТ «Укрпошта».

16.10.2020 Господарський суд Луганської області звернувся з запитом до Селищного голови Білокуракинської громади Сірик Сергію Івановичу – Центр надання адміністративних послуг (площа Т. Шевченко, буд. 4, смт. Білокуракине, Луганська область, 92200) та старості села Шапарівка ОСОБА_2 (село Шапарівка, Луганська область, 92251), в якому просив надати інформацію щодо реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичної особи: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка мешкає за останньою відомою адресою: 92248, Луганська область, Білокуракинський район, село Шапарівка.

27.10.2020 від Центру надання адміністративних послуг Білокуракинської селищної ради (вул. Центральна, 63-А, смт. Білокуракине Луганська область, 92200) надійшов лист №12-06/8553 від 21.10.2020 відповідно до якого, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

28.10.2020 від старости села Шапарівка Білокуракинської селищної ради Лавренко В.О. (площа Т. Шевченко, буд. 4, смт. Білокуракине, Луганська область, 92200) також надійшов лист №289 від 20.10.2020, в якому повідомляється, що ОСОБА_1 зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 28.10.2019 відкрито провадження у справі №913/562/20, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Суд відкриваючи провадження у справі прийняв до уваги, що при оформленні сторонами договору банківського обслуговування №б/н від 26.06.2018 відповідачка ОСОБА_1 мала статус фізичної особи - підприємця, який припинився 29.07.2020 (номер запису 23640060002001607). Отже, ОСОБА_1 здійснювала підприємницьку діяльність, будучи зареєстрованою як фізична особа-підприємець, тому правовідносини, які склалися між сторонами є господарськими, а спір виник у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, тому суд дійшов висновку, що дана справа має розглядатись саме господарським судом.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. ч. 2, 5, 7 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, суд розглядає справу в порядку частини 8 статті 252 ГПК України за наявними в ній матеріалами в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи – також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Відповідно до даних отриманих від Центру надання адміністративних послуг Білокуракинської селищної ради за листом №12-06/8553 від 21.10.2020 та від старости села Шапарівка Білокуракинської селищної ради Лавренко В.О. за листом №289 від 20.10.2020, в яких повідомлено, що адресою місця реєстрації/перебування відповідачки – ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 (а.с.58, 59).

Так, з метою повідомлення відповідачки про розгляд справи та про ЇЇ право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця реєстрації/перебування відповідачки, зазначену в позовній заяві та згідно з даними Реєстру територіальної громади Білокуракинської селищної ради, а також на електронну пошту відповідача (а.с.69).

Ухвалу про відкриття провадження у справі суду від 28.10.2020 відповідачка отримала 09.11.2020, про що свідчить її особистий підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.67).

Крім того, про розгляд цієї справи суд повідомив відповідачку телефонограмою від 18.11.2020 № 913/562/20 (а.с.68).

Відповідачка у встановлений судом строк відзив на позов із викладенням власної правової позиції та будь-яких заяв або клопотань до матеріалів справи не надав.

З огляду на вищевказане, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд встановив таке.

26.06.2018 фізичною особою-підприємцем Лавренко Наталією Анатоліївною (далі – відповідачка) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі – Заява, а.с.13).

Згідно з Заявою відповідачка приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 26.06.2018 (далі – Договір) та взяла на себе зобов`язання виконувати умови Договору.

Матеріали справи містять довідку від 02.09.2020 № 80626LGBWS061 (а.с.32) про встановлення кредитних лімітів на поточний рахунок № НОМЕР_2 зокрема, з 26.06.2018 – 0,00 грн, з 25.06.2019 – 10000,00 грн, з 24.07.2019 – 15000,00 грн, з 22.08.2019 – 15000,00 грн, з 17.09.2019 – 0,00 грн, з 23.10.2019 – 0,00 грн, з 27.10.2019 – 15000,00 грн, з 04.01.2020 – 0,00 грн, з 08.01.2020 – 15000,00 грн.

До матеріалів справи позивачем надано Витяг з Умов та правил надання банківських послуг без дати (а.с.14-30). Судом при перевірці редакції Умов від 01.06.2018, що розміщена на сайті https://privatbank.ua/terms, встановлено їх відповідність тій редакції, що додана позивачем до матеріалів справи.

Відповідно до п.3.2.1.1.1. Умов – кредитний ліміт па поточний рахунок надасться на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банка та Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет-банку «Приват24», мобільний додаток Приват24, SMS-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Згідно з п. 3.2.1.1.3. Умов – кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до п.3.2.1.1.6. Умов ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

Пунктом 3.2.1.1.8. Умов передбачено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - далі "Угода").

Відповідно до 3.2.1.1.16. Умов – при укладанні договорів і угод чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов - Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого "Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі.

Згідно з п. 3.2.1.1.11. Умов за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Початок періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом в цей період не вливають на зміну дати закінчення періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Період безперервного користування «кредитним літом на поточному рахунку» - не більше 30 днів.

Тобто, на 31-й день заборгованість по кредиту стає простроченою.

Позивач свої зобов`язання за договором щодо надання відповідачці грошових коштів виконав, що підтверджується банківськими виписками по рахункам відповідачки (а.с.36-38).

З виписки по рахунку за період з 09.01.2020 по 31.08.2020 (а.с.39) вбачається, що 10.02.2020 по кореспондентському рахунку НОМЕР_3 відбулось винесення кредиту в сумі 14690,61 грн на прострочку згідно з договором банківського обслуговування. Номер рахунку у виписці та у Заяві співпадають. Відповідачкою було сплачено 4735,15 грн.

З виписки по рахунку за період з 01.03.2020 по 31.08.2020 (а.с.38) вбачається, що 30.04.2020 по кореспондентському рахунку НОМЕР_4 відбулось винесення комісії в сумі 221,36 грн на прострочку згідно з договором банківського обслуговування. Номери рахунків у виписці та у Заяві не співпадають.

За розрахунком позивача, заборгованість відповідачки, станом на 01.09.2020, становить 10176,82 грн і складається із: заборгованості за тілом кредиту в сумі 9955,46 грн та заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 221,36 грн (а.с.33-36).

Відповідачка не скористалась наданим їй правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростувала.

Судом також встановлено, що 29.07.2020 відповідачкою була припинена господарська діяльність, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером 23640060002001607, тому у позовній заяві в складі учасників провадження визначено відповідачкою фізичну особу ОСОБА_1 .

Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, суд дійшов висновку про таке.

Щодо суб`єктного складу сторін у справі, суд вважає за потрібне зауважити, що ОСОБА_1 як фізична особа може бути відповідачем по даній справі, що розглядається за правилами господарського судочинства, виходячи зі змісту п.1 ч.1 ст.20 ГПК України та правового висновку, зробленого в п.63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №415/2542/15-ц.

За приписами ст.11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За твердженням позивача, підставою для нарахування зазначеної заборгованості є укладений договір банківського обслуговування, в межах якого було встановлено кредитний ліміт, що підтверджується довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів, а також копією виписки по рахунку, на якому обліковується прострочена заборгованість за кредитом.

У ч. 1 ст. 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 1069 ЦК України).

За приписами ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч.1,2 ст. 633 ЦК України).

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, то саме на банк покладається обов`язок довести, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 глави 71 Цивільного кодексу України і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

В порушення вказаних вище вимог законодавства, відповідачка отримані від позивача грошові кошти повернула частково, а отже, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 9955,46 грн обґрунтованими, доведеними доказами, що містяться в матеріалах справи та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 221,36 грн, суд вважає за можливе пристати до висновків, зазначених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17-ц, які суд вважає релевантними спірним правовідносинам у цій справі, оскільки у даному випадку слід виходити з наданого судом тлумачення норми права, а не суб`єктного складу сторін спору.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постановах від 12.03.2020 у справі № 916/548/19, від 18.02.2020 у справі № 914/504/18 та від 17.07.2020 у справі № 910/8189/19.

Так, у справі № 342/180/17-ц за позовом АТ КБ «Приватбанк» до фізичної особи про стягнення заборгованості за тілом кредиту, процентами за користування чужими коштами та пені, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 24.09.2014 у справі № 6-144цс14, та, посилаючись на положення статей 207, 626, 628, 638, 626, 1054, 1055, 633, 634, 10561, 1048, 1049, 1050, 549, 551 ЦК України, дійшла наступних висновків:

- визначальним для укладення договору приєднання є не безпосередньо вид чи характеристика умов, щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід`ємну складову змісту договору та стверджувати про узгодженість дій та волевиявлення учасників цивільних правовідносин й відповідність певним стандартам поведінки;

- умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений;

- умови та правила надання банківських послуг, розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua), належним доказом бути не можуть, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування;

- при цьому, щодо стягнення тіла кредиту Велика Палата Верховного Суду зауважила, що враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ "ПриватБанк" не повернуті, а також вимоги частини 2 статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, Велика Палата Верховного Суду погодилася із висновком судів попередніх інстанцій, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд – шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

В Заяві, яка підписана відповідачкою, відсутні умови щодо сплати комісії та її розміру.

Крім того, позивачем не надано підтверджень, що, підписуючи Заяву, відповідачка розуміла, ознайомилась та погодилась саме з тією редакцією Умов, яка надана позивачем, а також те, що Умови на момент отримання боржником кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати комісії за користування кредитом саме у зазначеному у витязі з Умов, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Витяг з Умов та правил не містить підпису боржника (ані фізичного, ані цифрового), а тому його не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді умови щодо комісії за користування кредитом.

Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 03.07.2019, справа №342/180/17.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по комісії за користування кредитом є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на вказане, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 9955,46 грн. В решті вимог позивача слід відмовити .

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 129, ч. 9 ст. 165, ст.ст. 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом у сумі 9955,46 грн, судовий збір у сумі 2056,27 грн.

Видати накази позивачу після набрання рішенням законної сили.

2. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Згідно пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 28.12.2020.

Суддя О.С. Фонова