Ухвала суду № 93854359, 28.12.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/159/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.12.2020 Справа № 908/2289/20

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Проскуряков К.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Науменко А.О. у справі №908/2289/20

за позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку "Аваліані 5А", ідентифікаційний код юридичної особи 40432229 (69065, м. Запоріжжя, вул. Аваліані, буд. 5-А)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 40302133 ( 69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 36)

про визнання установчих зборів такими, що не відбулися, визнання недійсними рішень установчих зборів та загальних зборів, скасування запису про державну реєстрацію

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Науменко А.О. перебуває справа № 908/2289/20 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку "Аваліані 5А", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради про визнання установчих зборів такими, що не відбулися, визнання недійсними рішень установчих зборів та загальних зборів, скасування запису про державну реєстрацію.

23.12.2020 р. до системи "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Науменка А.О. від розгляду справи № 908/2289/20.

В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що під час судового засідання 21.12.2020 р. суддя Науменко А.О. порушив такі завдання та засади господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласність і відкритість судового процесу, та змагальності сторін. Позивач не погоджується з процесуальними рішеннями (діями) судді, які підпадають під дію п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України з наступних підстав. Неоднакове застосування до сторін тих самих законодавчих норм протягом п`яти хвилин, та під час одного судового засідання від 21.12.2020 р., а саме: суддя відмовив у залученні до справі представника позивача із нотаріально-посвідченою довіреністю, аргументувавши це тим, що Євтушенко С.М. - не є адвокатом, а справа не є малозначною і розглядається в загальному провадженні. Одночасно, на цьому ж засіданні, приблизно через 2-3 хвилини після відмови у залученні представника позивача, суддею Науменком А.О., всупереч обґрунтованим запереченням позивача, було допущено до участі у справі в якості представника відповідача фізичну особу Трібусян О.В. , який не є адвокатом, та не має відношення до відповідача. Позивач вважає такі дії судді упередженими, та такими, що суперечать принципу рівності всіх учасників перед законом. Крім того, 22.12.2020 р. в приміщенні Господарського суду Запорізької області в присутності секретаря судових засідань по цій справі Коцар А.О. після ознайомлення з документами справи з`ясувалось, що особа Трібусян О.В. , пише заяви від імені голови правління ОСББ "Аваліані 5 А" ОСОБА_5 по ознайомленню з документами справи та підписується за голову правління ОСОБА_5 , а не за себе - Трібусяна О.В. не тільки на процесуальних документах, а й в журналі ознайомлення з матеріалами справи. Так, за ознайомлення ОСОБА_5 з матеріалами справи в журналі ознайомлення за 15.12.2020 р. підпис поставив замість ОСОБА_5 - його представник Трібусян О.В., про що позивачеві повідомила навіть секретар Коцар А.О. Також, особисто Трібусяном було власноручно написана заява про ознайомлення з матеріалами справи від 15.12.2020, та поставлено підпис під прізвищем ОСОБА_1 . Вважає дії секретаря Коцар А.О. упередженими на що, як зазначив, буде наданий окремій відвід секретарю судових засідань. У виклику головного свідка - представника відповідача ОСОБА_5 у клопотанні позивача було відмовлено суддею Науменко А.О., що вказує на обґрунтовані сумніви у неупередженості судді, який не бажає слухати думку офіційного представника відповідача. Більш того, як вбачається з наявних у суду документів, підписи від імені голови правління ОСОБА_5., практично на всіх документах відповідача, що наявні в матеріалах справи ставить власноручно також Трибусян О.В., що є відкритим підробленням ним офіційних документів наданих до суду відповідачем.

Додатково позивач зазначає, що в ухвалі від 15.10.2020 р. по іншій справі № 908/813/20, в якій суддя Науменко А.О. є членом колегії, та особисто підписав, зазначено, що представництво у суді мають виключно адвокати із посиланням на ст. 60 ГПК України та Конституцію України. Вищенаведене викликає сумнів у позивача щодо неупередженості судді Науменка А.О., або вказує на наявність інших обставин які позивачу не відомі. На підставі викладеного, позивач не погоджується з процесуальними діями судді, у зв`язку з чим, подав заяву про його відвід згідно зі ст.ст. 35,39 ГПК України.

Згідно з Витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.12.2020 р. вказану заяву передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою суду від 24.12.2020 р. визнано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Науменка А.О. від розгляду справи № 908/2289/20 необґрунтованою. Провадження у справі № 908/2289/20 зупинено до вирішення питання про відвід судді. Передано матеріали справи № 908/2289/20 на авторозподіл, для визначення судді, який вирішуватиме питання про відвід, у порядку, встановленому ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2020 р. зазначену заяву передано на розгляд судді Проскурякову К.В.

Згідно з приписами ч.ч. 7, 8 ст. 39 ГПК України вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Враховуючи встановлений ч. 8 ст. 39 ГПК України дводенний строк розгляду заяви про відвід, відсутність обов`язку суду вирішувати питання про відвід у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, суд вважає за необхідне розглянути питання про відвід без проведення судового засідання та без повідомленням учасників справи.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді НауменкоА.О. суд не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/02) від 03 травня 2007 року встановлено, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Частиною 3 ст. 38 ГПК України встановлено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Обставини для відводу, вказані у пунктах 1-4 частини першої статті 35 ГПК України, статті 36 цього Кодексу, не встановлені.

Заява позивача про відвід судді ґрунтується лише на його власних міркуваннях та припущеннях, будь-яких доказів, які б свідчили про упередженість або необ`єктивність судді Науменко А.О., його заінтересованості у результаті розгляду справи № 908/2289/20, позивачем не надано. Усі доводи позивача, викладені в заяві, зводяться до незгоди позивача з процесуальними рішеннями (діями) судді Науменко А.О., заявник вдається до переоцінки та власного тлумачення здійснених суддею процесуальних дій у справі.

Суд зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Відповідно до Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, зазначивши у скарзі у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо) (ст. 254, п. 5 ч. 1 ст. 258 ГПК України).

Суд також зазначає, що згідно з п. 4 ч. 4 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, які виникають з корпоративних відносин, відтак вказана справа, яка відноситься до корпоративних спорів має розглядатися судом за правилами загального позовного провадження.

З урахуванням викладеного, визначені заявником обставини для відводу, є фактично незгодою ОСОБА_1 з процесуальними рішеннями судді, а отже не можуть бути підставою для відводу судді Науменко А.О. у справі № 908/2289/20.

Керуючись ст.ст. 35, 38, 39, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні про відвід судді Науменко А.О. у справі № 908/2289/20.

2. Копію ухвали направити сторонам у справі.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та відповідно до статті 255 ГПК України не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.

Суддя К.В. Проскуряков