Ухвала суду № 93853869, 23.12.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у розстроченні виконання рішення суду

23.12.2020м. Дніпро№ 904/3144/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Товстоп`ятки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Січеславський машинобудівний завод" від 06.11.2020 про розстрочення виконання судового рішення від 17.08.2020 у справі:

за позовом Приватного акціонерного товариства "Нікопольський завод технологічного оснащення", м. Нікополь Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Січеславський машинобудівний завод", м. Покров Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості в сумі 650 873 грн. 82 коп. за договором від 22.05.2018 № 145

Представники:

від позивача (стягувача): не з`явився;

від відповідача (боржника, заявника): від відповідача: Шкуро Ю.А., ордер №1043609 від 13.11.2020, адвокат.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2020 у справі № 904/3144/20 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Січеславський машинобудівний завод" на користь Приватного акціонерного товариства "Нікопольський завод технологічного оснащення" 336 520 грн. 00 коп. основного боргу, 46 213 грн. 36 коп. пені, 7 358 грн. 02 коп. 3% річних, 5 851 грн. 37 коп. витрат зі сплати судового збору; у решті позову відмовлено.

08.09.2020 на виконання вказаного рішення господарським судом видано наказ.

06.11.2020 на адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Січеславський машинобудівний завод" від 19.10.2020, в якій заявник просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2020 у даній справі на чотири місяці відповідно до запропонованого заявником графіку. В обґрунтування поданої заяви посилається на тяжкий фінансовий стан підприємства, викликаним, зокрема, накладенням арешту на усе устаткування та рахунку, через численні заборгованості заявника. Вважає, що відмова у задоволенні заяви про розстрочку лише ускладнить виконання рішення суду.

Ухвалою господарського суду від 09.11.2020 заяву відповідача прийнято до розгляду та призначено її розгляд у засіданні на 16.11.2020.

12.11.2020 на адресу суду надійшли письмові пояснення позивача від 11.11.2020 № 486-09/1, в яких проти задоволення заяви про розстрочення виконання рішення заперечував, зазначив, що наведені відповідачем обставини не засвідчують неможливості або ускладнення виконання рішення суду у даній справі та не є винятковими у розумінні ст. 331 ГПК України. Також надав клопотання про розгляд заяви без участі представника позивача.

Судове засідання, призначене на 16.11.2020 о 14:30 не відбулося, у зв`язку з тим, що частково знеструмлене приміщення Господарського суду Дніпропетровської області, з причини перенавантаження електричної мережі, виходу з ладу запобіжника. Здійснено аварійне відключення центральних комутаторів, а також частини робочих станцій. Сервера Господарського суду Дніпропетровської області були коректно вимкненні. Вимкнення серверу КП "Діловодства спеціалізованих судів" унеможливлювало проведення судових засідань, проведення запису фонограми судових засідань. А відключення центральних комутаторів не дозволило приєднатися в залах відеоконференції до мережі Інтернет.

16.11.2020 о 15 годині 15 хвилин, після поновлення постачання струму, поетапно було ввімкнено мережеве обладнання, що підтверджується актом № 42/20 від 16.11.2020, який наявний в матеріалах справи.

Ухвалою господарського суду від 16.11.2020 розгляд заяви призначений на 01.12.2020.

Судове засідання, призначене на 01.12.2020, не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Рудь І.А. на самоізоляції.

Після усунення вказаних обставин, ухвалою господарського суду від 10.12.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Січеславський машинобудівний завод" призначено до розгляду у засіданні на 23.12.2020.

У призначене судове засідання стягувач явку повноважного представника не забезпечив.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника стягувача, оскільки про час та місце розгляду заяви останній повідомлявся відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні представник заявника просив задовольнити заяву у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника заявника, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява про розстрочення виконання рішення суду не підлягає задоволенню з огляду на нижченаведене.

Згідно з ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Таким чином, обов`язковою умовою надання розстрочення виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення, які відповідач повинен довести відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Суд бере до уваги те, що п. 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ до правосуддя, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, вірогідність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В обґрунтування викладених у заяві вимог відповідач посилається на такі обставини:

- заявник визнає свої боргові зобов`язання перед стягувачем та прагне в добровільному порядку виконати рішення суду, але здійснити виплату одразу всієї суми 388 584 грн. 73 коп. об`єктивно не має можливості;

- станом на сьогодні Товариство з обмеженою відповідальністю "Січеславський машинобудівний завод" знаходиться в дуже тяжкому фінансовому становищі, оскільки на все устаткування накладено арешт, шляхом заборони Товариству ним користуватися; рахунки Товариства знаходяться в арешті у зв`язку з численними заборгованостями;

- за даних обставин, у разі відмови суду в задоволенні даної заяви про розстрочення виконання судового рішення, стягнення за судовим наказом лише ускладнить виконання рішення та займе багато часу.

На підтвердження викладених у заяві обставин боржником до матеріалів справи надано інформацію з Єдиного реєстру боржників, інформацію з реєстру виконавчих проваджень, копії ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2019, 21.01.2020, від 07.09.2020 у справі 904/5934/17, якими накладено арешт на устаткування заявника, яке у подальшому витребувано з незаконного володіння останнього тощо.

Господарський суд зазначає, що заявником до поданої заяви не надано належних доказів на підтвердження фінансового стану підприємства, зокрема, звіти про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід), довідки банків, у яких відкриті рахунки підприємства щодо наявності на них коштів тощо.

Оскільки господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення, та не допускати їх настання, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними доказами, що розстрочення виконання рішення суду зробить реальною можливість отримання боргу позивачем і не зашкодить матеріальним інтересам та фінансовому стану останнього.

При цьому судом враховано, що заявником з моменту отримання товару від позивача у липні та вересні 2019 не вчинено жодних дій, направлених на сплату, навіть частково, спірної заборгованості перед позивачем або домоволеності із останнім щодо спірної заборгованості.

За встановлених обставин, враховуючи, що:

- посилання заявника на скрутне фінансово-економічне становище не є винятковою обставиною в розумінні ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за наявності якої можливе надання розстрочки виконання рішення;

- скрутне фінансово-економічне становище заявника утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об`єктивних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим;

- заявником не наведено конкретних поважних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим;

- заявник до цього часу не здійснив жодного платежу в погашення заборгованості;

- надання за вищезазначених обставин боржникові можливості тимчасово не виконувати рішення суду (розстрочка) буде порушенням права власності позивача у розумінні ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не знаходить підстав для задоволення заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Січеславський машинобудівний завод" про розстрочення виконання рішення суду від 17.08.2020 у даній справі.

У судовому засіданні 23.12.2020 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Січеславський машинобудівний завод" від 06.11.2020 про розстрочення виконання судового рішення від 17.08.2020 відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею – 23.12.2020.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.А. Рудь