Рішення № 93852588, 17.12.2020, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Дата ухвалення
17.12.2020
Номер справи
189/630/16-ц
Номер документу
93852588
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України

Справа № 189/630/16-ц

2/189/1/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2020 року смт. Покровське Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чорної О.В.,

за участю секретаря судового засідання Корхової М.Г.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивачА ОСОБА_2 ,

представник позивача ОСОБА_3 ,

відповідач ОСОБА_4 ,

представник відповідача ОСОБА_4 , С(Ф)Г «Климчук В.М.», ТОВ «Надія АС» -

Кубрак В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , селянського (фермерського) господарства «Климчука Валерія Михайловича», товариства з обмеженою відповідальністю «Надія АС», Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області, Головного управління Держпродспожив служби в Дніпропетровській області, Покровської районної державної адміністрації, третя особа: державний реєстратор Покровської районної державної адміністрації Кривошей А.А. про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання недійсними правочинів відчуження рухомого та нерухомого майна, скасування державної реєстрації права власності та стягнення грошової компенсації,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до суду із цивільним позовом (уточненим) від 21.05.2019 року (том 12, а. с. 9-22), яким просила:

- встановити факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з жовтня 2006 року до 14 березня 2008 року;

- визнати, що рухоме майно Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_4 , а саме: автомобіль ГАРЗ СС-3309 2007 року випуску державний номер НОМЕР_1 ; автомобіль Фольксваген Кадді 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_2 ; трактор Беларусь-892 2007 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_3 , придбане під час спільного проживання без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 1258/02/1247/2 від 10.06.2016 року, укладений між Селянським (фермерським) господарством «Климчука Валерія Михайловича» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Надія АС» транспортного засобу ГАРЗ модель СС-3309, 2007 року випуску, посвідченого адміністратором Територіального сервісного центру 1247 РСЦ МВС України в Дніпропетровській області;

- зобов`язати Регіональний сервісний центр МВС в Дніпропетровській області скасувати реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія АС» на транспортний засіб ГАРЗ моделі СС-3309, 2007 року випуску та поновити реєстрацію права власності на транспортний засіб ГАРЗ модель СС-3309, 2007 року випуску, за Селянським (фермерським) господарством «Климчука Валерія Михайловича»;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу №1259/02/1247/2016 від 10.06.2016 року, укладений між Селянським (фермерським) господарством «Климчука Валерія Михайловича» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Надія АС» транспортного засобу Volkswagen модель Caddy, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_4 , посвідчений адміністратором Територіального сервісного центру 1247 РСЦ МВС України в Дніпропетровській області;

- зобов`язати Регіональний сервісний центр МВС в Дніпропетровській області скасувати реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія АС» на транспортний засіб Volkswagen модель Caddy, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_4 та поновити реєстрацію право власності на транспортний засіб Volkswagen модель Caddy, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_4 за Селянським (фермерським) господарством «Климчука Валерія Михайловича»;

- визнати незаконним та скасувати наказ №3 про зняття з обліку від 08.06.2016 року Селянського (фермерського) господарства Климчука Валерія Михайловича та продаж Товариству з обмеженою відповідальністю «Надія АС» трактора Беларусь-892 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 ;

- зобов`язати Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області поновити реєстрацію права власності на трактор Беларусь-892 2007 року випуску, за Селянським (фермерським) господарством «Климчука Валерія Михайловича»;

- визнати, що рухоме майно Селянського (фермерського) господарства «Климчука Валерія Михайловича», а саме: автомобіль марки Mitsubishi Pajero Sport 2.5 TD 2477, реєстраційний номер НОМЕР_5 ; автомобіль марки "МАЗ" 5337 11150, 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 ; причіп вантажний марки ГКБ 8350, 1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_7 ; автомобіль марки "КАМАЗ" 53212, 1990 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_8 ; автомобіль марки "ГАЗ" 3302-414, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_9 ; комбайн зернозбиральний марки «John Deere 9600», 1996 року випуску; трактор колісний марки «John Deere 831 OR», 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_10 ; трактор колісний марки «Беларусь-892», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_11 - придбане під час шлюбу та є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу №1 від 05 липня 2017 року, укладений між Селянським (фермерським) господарством «Климчука Валерія Михайловича» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Надія АС» трактора Беларусь-892 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_11 ;

- зобов`язати Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області поновити реєстрацію права власності на трактор Беларусь 892 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_11 за Селянським (фермерським) господарством «Климчука Валерія Михайловича»;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу №2 від 05 липня 2017 року, укладений між Селянським (фермерським) господарством «Климчука Валерія Михайловича» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Надія АС» комбайна зернозбирального марки «John Deere 9600», 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_12 ;

- зобов`язати Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровські області поновити реєстрацію права власності на комбайн зернозбиральний марки «John Deere 9600», 1996 року випуску, за Селянським (фермерським) господарством «Климчука Валерія Михайловича»;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу №3 від 08 липня 2017 року, укладений між Селянським (фермерським) господарством «Климчука Валерія Михайловича» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Надія АС» трактора колісного марки «John Deere 8310R», 2011 року випуску, реєстраційні номер НОМЕР_10 ;

- зобов`язати Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровські області поновити реєстрацію права власності на трактор колісний марки «John Deere 831 OR», 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_10 за Селянським (фермерським) господарством «Климчука Валерія Михайловича»;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу №1247/2017/522743 від 01 липня 20__ року укладений між Селянським (фермерським) господарством «Климчука Валер Михайловича» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Надія АС» транспортного засобу марки "ГАЗ", модель 3302-414, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_13 , посвідчений адміністратором Територіального сервісного центру 1247 РСЦ МВС України в Дніпропетровській області;

- скасувати реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія АС» на транспортний засіб марки "ГАЗ", модель 3302-414, 2008 року випуску, та поновити право власності на транспортний засіб марки "ГАЗ", модель 3302-414, 2008 року випуску, за Селянським (фермерським) господарством ОСОБА_4 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу №1247/2017/522373 від 01 липня 2017 року укладеного між Селянським (фермерським) господарством Климчука Валерія Михайловича і Товариством з обмеженою відповідальністю «Надія АС» транспортного засобу марки причіп вантажний марки ГКБ 8350, 1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_7 , посвідчений адміністратором Територіального сервісного центру 1247 РСЦ МВС України в Дніпропетровській області;

- зобов`язати Регіональний сервісний центр МВС в Дніпропетровській області скасувати реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія АС» на транспортний засіб марки причіп вантажний марки ГКБ 8350, 1988 року випуску, та поновити право власності на транспортний засіб марки причіп вантажний марки ГКБ 8350,1988 року випуску, за Селянським (фермерським) господарством «Климчука Валерія Михайловича»;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу №1247/2017/538436 від 13 липня 2017 року, укладений між Селянським (фермерським) господарством «Климчука Валерія Михайловича» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Надія АС» транспортного засобу марки "МАЗ", модель 5337, 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 , посвідченого адміністратором Територіального сервісного центру 1247 РСЦ МВС України в Дніпропетровській області;

- зобов`язати Регіональний сервісний центр МВС в Дніпропетровській області скасувати реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія АС» на транспортний засіб марки "МАЗ", модель 5337, 1992 року випуску, та поновити право власності на транспортний засіб марки "МАЗ", модель 5337, 1992 року випуску, за Селянським (фермерським) господарством «Климчука Валерія Михайловича»;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу №1247/2017/538472 від 13 липня 2017 року укладений між Селянським (фермерським) господарством Климчука Валерія Михайловича і Товариством з обмеженою відповідальністю «Надія АС» транспортного засобу марки "КАМАЗ", модель 53212, 1990 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_8 , посвідченого адміністратором Територіального сервісного центру 1247 РСЦ МВС України в Дніпропетровській області;

- зобов`язати Регіональний сервісний центр МВС в Дніпропетровській області скасувати реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія АС» на транспортний засіб марки "КАМАЗ", модель 53212, 1990 року випуску, та поновити право власності на транспортний засіб марки "КАМАЗ модель 53212, 1990 року випуску, за Селянським (фермерським) господарством «Климчука Валерія Михайловича»;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу №1247/2017/538526, укладений між Селянським (фермерським) господарством Климчука Валерія Михайловича і Товариством з обмеженою відповідальністю «Надія АС» транспортного засобу марки "MITSUBISHI", модель PAJERO SPORT, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , посвідчений адміністратором Територіального сервісного центру 1247 РСЦ МВС України в Дніпропетровській області;

- зобов`язати Регіональний сервісний центр МВС в Дніпропетровській області скасувати реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія АС» на транспортний засіб марки "MITSUBISHI", модель PAJERO SPORT, 2011 року випуску, та поновити право власності на транспортний засіб марки "MITSUBISHI", модель PAJERO SPORT, 2011 року за Селянським (фермерським) господарством «Климчука Валерія Михайловича»;

- визнати, що нерухоме майно Селянського (фермерського) господарства «Климчука Валерія Михайловича», а саме: об`єкт нерухомості - комплекс нежитлових будівель, загальною площею 11868,5 кв.м.. саме: А-1 нежитлова будівля-майстерня, а-1 добудова до нежитлової будівлі-майстерні, 1-Б-бокси гаражів, 1-В заправка, 1-Г нежитлова будівля зерноскладу, 1-Д бокси гараж з 1-Л нежитлова будівля зерноскладу, 1-М нежитлова будівля зерноскладу, 1-Р нежитлова будівля зерноскладу, 1-Ж навіс, 1-3 нежитлова будівля складу запчастин, 1-П нежитлова будівля току, 1-С нежитлова будівля очисного комплексу ЗАВ-20 з ваговою, 1-Н теплиця) 1-Т вбиральня, 1-К водоколонка, №1-6 огорожа, І-бруківка, розташований по АДРЕСА_1 - придбане під час шлюбу та є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ;

- визнати незаконним та скасувати рішення власника Селянського (фермерського) господарство «Климчука Валерія Михайловича» від 23 червня 2017 року про відчуження нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1 шляхом внесення до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія АС»;

- скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, розташованого по АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Надія АС», проведену 23 червня 2017 року державним реєстратором Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Кривошей А.А. на підставі рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 35865603 від 26.06.2017 року, та за номером запису про право власності 21105297;

- стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 : кошти в розмірі 127 485,50 гривень, що складають 1/2 частину вартості транспортного засобу ГАРЗСС-3309 2007 року випуску НОМЕР_14 ; кошти в розмірі 71 531 гривень, що складають 1/2 частини вартості транспортного засобу Volkswagen модель Caddy, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_4 ; кошти в розмірі 153 367,5 гривень, що складають Ѕ частину вартості трактору Беларусь-892 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; кошти в розмірі 208 225,5 гривень, що складають 1/2 частину вартості автомобіля марки Mitsubishi Pajero Sport 2.5 TD 2477, реєстраційний номер НОМЕР_5 ; кошти в розмірі 87292,50 гривень, що складають Ѕ частину вартості автомобіля марки "МАЗ" 5337 11150, 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 ; кошти в розмірі 20 001,50 гривень, що складають 1/2 частину вартості причепу вантажного марки ЕКБ 8350, 1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_7 ; кошти в розмірі 130 332 гривень , що складають 1/2 частину вартості автомобіля марки "КАМАЗ" 53212 10850, 1990 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_8 ; кошти в розмірі 38 493,50 гривень, що складають 1/2 частину вартості автомобіля марки "ЕАЗ" 3302-414 2464, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_9 ; кошти в розмірі 557 700,5 гривень, що складають 1/2 частину вартості комбайну зернозбирального марки «John Deere 9600», 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_12 ; кошти в розмірі 2 062 280 гривень, що складають 1/2 частину вартості трактора колісного марки «John Deere 831 OR», 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_10 ; кошти в розмірі 153 367,50 гривень, що складають 1/2 частину вартості трактора колісного марки «Беларусь-892», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_11 ; кошти в розмірі 2 291 575,50 гривень, що складають 1/2 частину вартості комплексу нежитлових будівель, загальною площею 11868,5 кв.м, розташованого по АДРЕСА_1 ; кошти в розмірі 1 408 522,40 гривень, що складають 1/2 частину вартості теплиці літ. 1-І, розташованої по АДРЕСА_1 , а всього 7 310 174,90 ( сім мільйонів триста десять тисяч сто сімдесят чотири гривні 90 коп.) гривень;

- стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі (том 12, а. с. 9-22).

Позов мотивований тим, що позивачка, ОСОБА_1 , з 15.08.2005 року проживала в АДРЕСА_2 , де була зареєстрована до 07.12.2012 року.

У червні 2006 року на прохання відповідача ОСОБА_4 вона переїхала до нього в смт. Покровське, де вони орендували 1-й поверх будинку за адресою: АДРЕСА_3 і розпочали спільне проживання як подружжя. При цьому ОСОБА_4 пояснив ОСОБА_1 , що він не проживає зі своєї дружиною більш ніж півроку, але шлюб з попередньою дружиною розірвав лише 17 жовтня 2006 року.

Після розірвання шлюбу з першою дружиною у листопаді 2006 року сторони з орендованого житла переїхали в будинок ОСОБА_4 . АДРЕСА_1 та проживали за цією адресою до реєстрації шлюбу - 14 березня 2008 року.

На прохання ОСОБА_4 позивач звільнилася з посади кладовщика СФГ «Лани-2000» в смт. Васильківка і була працевлаштована в Селянське (фермерське) господарство Климчука Валерія Михайловича з 01 червня 2007 року.

За адресою: АДРЕСА_1 з ними проживали дочка та син позивача.

Позивач стверджує, що в цей період сторони були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, їздили разом відпочивати, святкували дні народження, несли спільні витрати, купували товар у магазинах, купували інші речі в інтересах сім`ї, користувалися рівними правами на майно, вели спільне| господарство, отримували дохід від підприємницької діяльності, бізнесу, який був пов`язаний з вирощуванням та продажом овочів та іншої сільськогосподарської продукції, розпоряджалися спільним бюджетом (коштами). Кошти на купівлі транспортних засобів заробляли разом своєю працею.

Всі кошти, які вони спільною працею заробляли, за згодою позивача, ОСОБА_4 витрачав на купівлю транспортних засобів та будівництва нерухомого майна для подальшого використання в підприємницькій діяльності з метою збільшення сімейного бюджету для їх спільних потреб.

Вважає, що строк спільного проживання без реєстрації шлюбу є достатнім для того, щоб| стверджувати, що між позивачем та відповідачем склалися усталені відносини, які притаманні подружжю, що підтверджується і тим, що сторони в подальшому зареєстрували шлюб 14 березня 2008 року.

За час проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з 17.10.2006 р. по 14.03.2008 року сторони за спільні кошти придбали у спільну сумісну власність рухоме майно: автомобіль ГАРЗ, модель СС-3309, 2007 року випуску, автомобіль Volkswagen Caddy 2007 року випуску, трактор Беларусь-892 2007 року випуску.

Дані транспортні засоби у 2007 році були зареєстровані за СФГ «Климчука В.М.», а у 2016 році – продані ТОВ «Надія-АС».

Посилаючись на ст. 74 СК України, вважає, що з огляду на вище зазначені фактичні обставини та правові підстави, рухоме майно: автомобіль ГАРЗ, 2007 року випуску, автомобіль Фольксваген Кадді 2007 року випуску, трактор Беларусь 892, 2007 року випуску, були придбані сторонами під час спільного проживання однією сім`ю, за спільні кошти в період з жовтня 2006 року по 14 березня 2008 року, є спільним сумісним майном і предметом поділу.

Вважає, що з відповідача ОСОБА_4 підлягає стягненню на користь позивача в порядку поділу спільного майна, придбаного під час спільного проживання без реєстрації шлюбу, грошова компенсація в розмірі 1/2 частини його вартості, виходячи з ринкової вартості майна на час розгляду справи, яка вказана у звіті про оцінку вартості колісних транспортних засобів ПП ОСОБА_5 станом на 11.09.2017 року.

Посилається на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду Україні від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1026цс15 згідно якого майно, набуте під час спільної проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, об`єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб як сім`ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їх спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні am особисті доходи, об`єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлені письмовою угодою між ними.

14 березня 2008 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_4 зареєстрований шлюб, який розірваний 27 січня 2015 року.

Позивач стверджує, що за час спільного проживання подружжя придбало за спільні кошти наступне рухоме та нерухоме майно: автомобіль марки Mitsubishi Pajero Sport 2.5 TD 2477, реєстраційний номер НОМЕР_15 , ринкова вартість 416 451 гривень; автомобіль марки "МАЗ" 5337, 1992 року випуску, номер шасі НОМЕР_16 , реєстраційний номер НОМЕР_6 , ринкова вартість 174 585 гривень; причіп вантажний марки ГКБ 8350, 1988 року випуску, номер шасі НОМЕР_17 , реєстраційний номер НОМЕР_7 , ринкова вартість 40 003 гривень ; автомобіль марки "КАМАЗ" 53212 10850, 1990 року випуску, номер шасі НОМЕР_18 , реєстраційний номер НОМЕР_8 , ринкова вартість 260 664 гривень; автомобіль марки "ГАЗ" 3302-414 2464, 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_19 , номер кузову НОМЕР_20 , реєстраційний номер НОМЕР_9 , ринкова вартість 76 987 гривень; комбайн зернозбиральний марки «John Deere 9600», 1996 року випуску, заводський номер НОМЕР_21 , реєстраційний номер НОМЕР_12 , ринкова вартість 1 115 401 гривень; трактор колісний марки «John Deere 8310R», 2011 року випуску, заводський номер НОМЕР_22 , реєстраційний номер НОМЕР_10 , ринкова вартість 4 124 560 гривень;

трактор колісний марки «Беларусь-892», 2008 року випуску, заводський номер НОМЕР_23 , реєстраційний номер НОМЕР_11 , ринкова вартість 306 735 гривень; об`єкт нерухомості - комплекс нежитлових будівель, загальною площею 11868,5 кв.м., а саме:А-1 нежитлова будівля-майстерня, а-1 добудова до нежитлової- оудівлі-майстерні, 1-Б-бокси гаражів, 1-В заправка, 1-Г нежитлова будівля зерноскладу, 1- Д бокси гаражів, 1-Л нежитлова будівля зерноскладу, 1-М нежитлова будівля зерноскладу, 1 -Р нежитлова будівля зерноскладу, 1 -Ж навіс, 1 -3 нежитлова будівля складу запчастин, 1-П нежитлова будівля току, 1-С нежитлова будівля очисного комплексу ЗАВ- 20 з ваговою, 1-Н теплиця, 1-Т вбиральня, 1-К водоколонка, №1-6 огорожа, І-бруківка, що знаходяться по АДРЕСА_1 (свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_24 від 18.07.2014 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 410880812242), згідно висновку про вартість об`єкту станом на 13.01.2016 року ринкова вартість складає 5 359 912 гривень.

Дані транспортні засоби були придбані СФГ «Климчука В.М.», а у 2017 році – продані ТОВ «Надія-АС».

Власником комплексу нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 є СФГ « ОСОБА_4 ».

Позивач стверджує, що за спільні з ОСОБА_4 кошти в період з 2013 року по 2014 рік було здійснено перебудову об`єкту нерухомості - комплексу нежитлових будівель та значно збільшено його вартість з 776 761 гривень до 5 359 912 гривень, а теплиця вартістю 817 044 грн. 80 коп. була побудована додатково. Їй як дружині в порядку поділу спільного майна подружжя припадає частина вартості вказаного нерухомого майна, яка становить 2 291 575,50 гривень (комплекс) і 1 408 522,40 гривень (теплиця).

На підставі рішення власника Селянського (фермерського) господарство Климчука Валерія Михайловича від 23 червня 2017 року та протоколу загальних зборів ТОВ «Надія АС» від 23.06.2017 року здійснено відчуження нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 шляхом внесення до статутного фонду ТОВ «Надія АС».

Позивачка вважає, що своїми діями відповідачі порушили майнові права ОСОБА_1 під час укладення вище вказаних договорів, тому договори купівлі-продажу нерухомого майна та договори купівлі-продажу транспортних засобів повинні бути визнані недійсними, а реєстрація права власності за ТОВ «Надія АС повинна бути скасована на підставі діючого законодавства України.

Посилається на ст. ст. 203, 215 ЦК України, вважає, що за змістом частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу, і, зокрема, коли зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.

Вважає, що вказані правочини відчуження нерухомого та рухомого майна укладені із порушенням вимог статті 65 СК України, оскільки своєї письмової та/нотаріально посвідченої згоди на відчуження майна як того вимагає частина третя статті 65 СК України, позивачка ОСОБА_4 не надавала.

Отже, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог щодо відповідності змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства саме на момент вчинення правочину.

Посилається на Постанову Верховного Суду України у справі за №6-533цс16 від З0 березня 2016 року згідно якої недобросовісність є обов`язковою підставою для визнання недійсним договору що спільного майна укладеного одним з подружжя без згоди іншого., вважає ТОВ «Надія АС», яке було обізнане про існування майнового спору між колишнім подружжям, недобросовісним набувачем майна.

Також посилається на рішення Конституційного Суду України від 19.09.2012 року №1-8/2012 (у справі за конституційним зверненням приватного підприємства "ІКІО" щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 61 Сімейного кодексу України), в якому Конституційний Суд України дійшов висновку, що статутний капітал та майно приватного підприємства, сформовані за рахунок спільної сумісної власності подружжя, є об`єктом їх спільної сумісної власності.

Вважає, що, враховуючи те, що фермерське господарство, а в даному випадку СФГ ОСОБА_4 , власником та єдиним членом якого є відповідач ОСОБА_4 , яке за своєю формою є приватним підприємством, що діє на основі приватної власності суб`єкта господарювання, тому на це підприємство розповсюджується рішення Конституційного суду України, а вище зазначене рухоме та нерухоме майно - об`єктами спільної сумісної власності подружжя, оскільки набуті за кошти подружжя в період шлюбу.

Нормами ст. ст. 60,70 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше ь визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно статті 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісні власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласникам виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України. Відтак будь-який догові іпотеки може бути визнаний судом недійсним у випадку відсутності нотаріальної згоди такий договір подружжя навіть після розлучення.

Вклад до статутного капіталу та виділене із спільної сумісної власності подружжя майно (кошти) передаються у власність приватного підприємства. Відповідно до статті 191 ЦК України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується д: здійснення підприємницької діяльності; до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земель» ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимог борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше| не встановлено договором або законом; підприємство як єдиний майновий комплекс нерухомістю; підприємство або його частина можуть бути об`єктом купівлі-продаж застави, оренди та інших правочинів. Тобто зі змісту цієї статті вбачається, що стосові підприємства як єдиного майнового комплексу або його частини можуть виникав цивільні права і обов`язки.

Зазначає, що Велика Палата Верховного Суду відступила від багатьох вже усталених позицій ВС з питання визнання спільним майном подружжя і реанімувала правовий висновок викладений у постанові від 23 травня 2012 року у справі № 6-37цс12. Найголовніше у цій постанові те, що діє абсолютна презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом України в постанові від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17. Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом України в постанові від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17, в постанові Верховного суду від 28 березня 2018 року по справі № 752/1334/14-ц.

Так, у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №344/1770/14-ц зазначено наступне: «майно фізичної особи-підприємця (яке використовується для господарської діяльності фізичної особи-підприємцем) вважається спільним майном подружжя, як і інше майно, набуте в період шлюбу, за умови, що воно придбане за рахунок належних подружжю коштів».

В постановах Верховного Суду від 07 травня 2019 року у справі № 490/1408/15-ц, від 08 травня 2019 року у справі № 683/886/16-ц зазначено, що вклади, внесені під час перебування у шлюбі одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, до статутного капіталу цього товариства за рахунок спільних коштів подружжя, стають власністю цього товариства, а право іншого з подружжя на спільне майно трансформується в інший об`єкт - право вимоги на виплату частини вартості частки учасника у статутному капіталі товариства".

Отже, відповідно до вимог чинного законодавства позивач має право вимоги (майнове право) щодо виплати йому частини вартості рухомого та нерухомого майна, нажитого ним та відповідачем під час проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та в подальшому під час шлюбу, виходячи з його ринкової вартості на час розгляду справи (том 12, а. с. 9-22).

Відповідач, ОСОБА_4 , заперечив позовні вимоги у повному обсязі з наступних підстав.

Пояснив, що з 1980 року перебував у шлюбі з ОСОБА_6 , з якою прожив 26 років і має двох дорослих синів та з якою розлучився 17.10.2006 року.

З ОСОБА_1 відповідач почав проживати у своєму домі в с Червоний Лиман за місяць до реєстрації шлюбу, який був укладений 14.03.2008 року та проживав до 27.01.2015 року, коли шлюб був розірваний.

До цього часу кожен з них проживав окремо, спільних дітей з ОСОБА_1 не має.

До шлюбу з позивачкою були тільки знайомі та інколи проводили разом вільний час, але між ним та ОСОБА_1 ніякого спільного побуту, спільного господарства, а також взаємних прав та обов`язків не було і не могло бути. В смт. Покровське відповідач взагалі ніколи не проживав, оскільки у нього є свій власний будинок в с. Червоний Лиман, в якому він весь час проживав і до цього часу проживає.

21.07.1993 року, тобто, за 15 років до шлюбу з ОСОБА_1 , ним створене Селянське (фермерське) господарство «Климчука Валерія Михайловича», яке діє згідно Статуту і зареєстроване Покровською районною радою народних депутатів №240 від 21.07.1993 року.

Єдиним засновником, головою та членом СФГ «Климчука В.М.» є ОСОБА_4 , відповідно до статуту господарства.

У період з 05.02.2004 року по 04.11.2014 рік, під час шлюбу з ОСОБА_1 , окрім ОСОБА_7 членами СФГ « ОСОБА_4 » були також його родичі, які увійшли до складу засновників цього господарства та передали до СФГ « ОСОБА_4 » належні їм на праві приватної власності свої земельні ділянки і являлися членами господарства до 31.01.2011 року.

31.01.2011 року згідно поданих заяв члени СФГ вийшли з господарства.

10.07.2014 року згідно поданої заяви було прийнято в члени СФГ «Климчука В.М.» ОСОБА_8 , який був членом даного господарства до моменту його виходу, а саме до 04.11.2014 року.

До шлюбу з ОСОБА_1 , а саме, 25.07.2006 року ОСОБА_4 як фізичною особою до статутного фонду СФГ «Климчука В.М.» внесене майно, яке було його особистою власністю згідно ухвали Покровського районного суду від 10.07.2006 року, якою затверджена мирова угода на загальну суму 511888 гривень. Все майно було поставлене на баланс СФГ «Климчука В.М. згідно Акта приймання - передачі від 25.07.2006 року і стало власністю фермерського господарства для виробничих потреб господарства з виробництва сільськогосподарської продукції.

Зазначає, що позивачка має намір збагатитися за рахунок майна юридичної особи СФГ «Климчука В.М.», учасником якого не була і до якого вона ніякого відношення не мала.

Поясняє, що все спірне майно СФГ «Климчука В.М.» було придбане для потреб, пов`язаних з господарською діяльністю СФГ і виключно за обігові кошти господарства.

СФГ «Климчука В.М.» було створене задовго до шлюбних відносин з позивачкою. Ще в 2002 році СФГ мало в обробітку 500 га орендованих земель згідно договорів оренди, а також землі, яка надавалась СФГ «Климчука В.М.» у 1993 році для ведення фермерського господарства.

Для обробітку цих земельних масивів у господарстві ще до шлюбу з ОСОБА_1 вже було в наявності все необхідне - комбайни, трактора в тому числі потужні К-700, автомобілі в тому числі КАМАЗ-55102, також необхідний сільськогосподарський інвентар, яке з часом по мірі зносу комбайнів, тракторів, автомобілів необхідно заміщувати новими або такими що придатні до використання.

Так, за кошти господарства та виключно для потреб господарства, від продажу виробленої сільгосппродукції, а не за спільні кошти, як заявляє позивачка, була придбане фермерським господарством та поставлена на баланс СФГ «Климчука В.М. сільськогосподарська техніка, на яку претендує позивачка.

На рахунок чи потреби СФГ «Климчука В.М.» в період шлюбних відносин ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , кошти чи майно, від ОСОБА_4 , чи інших фізичних осіб до СФГ «Климчука В.М.» не вносилися, натомість на потреби СФГ «Климчука В.М.» у 2007 році, згідно кредитного договору № 010/02-40/486 від 23.04.2007року з банком «Аваль» брався кредит на суму 60 тис. гривень. Кредит повернуто коштами від продажу сільгосппродукції СФГ (платіжні доручення у справі).

За час проживання в шлюбі з ОСОБА_1 з 14.03.2008 року по 27.01.2015 рік, ні позивач, ні відповідач ОСОБА_4 жодних коштів чи майна із спільної сумісної власності до СФГ «Климчука В.М.» не вносили.

Щодо трудової участі позивачки відповідач ОСОБА_4 зазначає, що 01.06.2007 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу за трудовим договором до СФГ «Климчука В.М» різноробочою як найманий працівник, за що отримувала заробітну плату відповідно до штатного розпису. Проте, як і інші працівники господарства ОСОБА_1 отримувала за свою працю винагороду у вигляді заробітної плати, а господарство сплачувало податки. Свій дохід позивачка використовувала на свої власні нужди, а не на потреби та розвиток господарства.

Заробітну плату ОСОБА_1 як різноробочий робітник СФГ «Климчука В.М.», отримувала особисто, а у вересні 2007 року ОСОБА_1 одержала від СФГ «Климчука В.М.» безвідсоткову позику у розмірі 5000 гривень, яку потім повернула у період 2007-2008 році.

Відповідач ОСОБА_4 зазначає, що трактор колісний «John Deer 831 OR», 2011 р.в., придбаний юридичною особою (СФГ ОСОБА_4 ) за кредитні кошти на підставі кредитного договору, укладеного між банком «Аваль» та СФГ «Климчука В.М.». Кредит був повністю повернутий юридичною особою безготівковим перерахуванням.

Майно СФГ «Климчука В.М.» не формувалося за рахунок спільного майна чи коштів подружжя, а було сформоване задовго до шлюбних відносин і розвивалося за рахунок господарської діяльності СФГ «Климчука В.М» з 1993 року, а також за рахунок майна, яке було особистою приватною власністю ОСОБА_4 , та було внесене до статутного фонду СФГ «Климчука В.М.» який є засновником цього господарства, а не за рахунок майна та спільних сумісних коштів подружжя.

Позивачка з відповідачем ОСОБА_4 до укладення шлюбу не проживала, а були тільки знайомі і час від часу приводили разом вільний час, спільного побуту, бюджету та факту ведення спільного господарства не мали. Все майно фермерського господарства було придбане юридичною особою (СФГ « ОСОБА_4 ) за кошти від господарської діяльності юридичної особи шляхом безготівкового перерахування. Хочу зазначити, що статутний фонд СФГ «Климчука В.М.» був сформований до шлюбних відносин ОСОБА_4 з позивачкою.

Позивачка не брала участі у створенні фермерського господарства, свій вклад до СФГ «Климчука Валерія Михайловича» не вносила ні в якій формі. Майно та статутний капітал СФГ «Климчука В.М.» не формувалося за рахунок спільної сумісної власності подружжя.

Рухоме та нерухоме майно СФГ «Климчука В.М.», не придбавалося за спільні кошти ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Все перелічене майно було набуте юридичною особою за кошти господарства, що були набуті в результаті його господарської діяльності починаючи з 1993року, що підтверджується відповідними документами на продаж сільськогосподарської продукції за 2007 - 2014 роки (копії яких знаходяться в матеріалах справи).

За весь період діяльності господарства, в період шлюбу, будь-яких коштів до статутного капіталу господарства ні ОСОБА_4 ні ОСОБА_1 не вносили.

Зазначений в позовній заяві комплекс нежитлових будівель набутий СФГ «Климчука В.М» ще до шлюбу позивачки та ОСОБА_4 , про що не заперечує сама позивачка. Вказане нерухоме майно, а це - механічна майстерня, склад для запчастин, заправка для тракторів, використовується до цього часу без будь яких добудов та перебудов, було набуто СФГ «Климчук В.М.» за рахунок майнового паю господарства в 2006 році у колишнього КСП ім. Карла Маркса», що підтверджується свідоцтвами про право власності на майнові паї, договорами купівлі продажу майнових паїв, протоколом засідання комісії, актом прийому передачі, рішенням виконкому та свідоцтвом на право власності.

Заперечує, що ОСОБА_1 передала йому 20000 доларів США, стверджує, що це неправда. На рахунок СФГ кошти ні від ОСОБА_1 , ні від ОСОБА_4 не перераховувалися, а перебудова комплексу нежилих приміщень СФГ виконувалися виключно персоналом та наявними транспортними засобами СФГ з використанням опор з/б, приставок з/б, панельних та дорожних з/б плит, метолопроката швелера, кутника, труб, профнастила за кошти СФГ шляхом безготівкового перерахунку (копії накладних додаються), а також з використанням будівельних матеріалів, які були на балансі СФГ, згідно основних засобів СФГ «Климчука В.М.» від 10.02.2007 року та ті, що були у наявності у ОСОБА_4 набути ним до шлюбу та підтверджуються відповідними документами, у тому числі мировою угодою від 10.07.2006 року, відповідно до якої у ОСОБА_7 були в наявності будівельні матеріали.

Перебудова теплиці з дерев`яних на бувші у використанні металічні елементи, виконувалася виключно з металічних конструкцій, які були в наявності у ОСОБА_4 , набуті ним до шлюбу з позивачкою, які відображені в згаданій мировій угоді, як 200 тон металолому, це і є бувші у використанні металоконструкції, з яких потім методом зварювання перебудовувалася теплиця, а також з профільних труб, які закуплялися СФГ за безготівковий розрахунок згідно копій накладних та платіжних доручень.

Посилається на правову позицію ВСУ у справі №6-79цс13 від 02.10.2013 згідно якої навіть і в разі передання подружжям свого спільного сумісного майна до статутного фонду приватного підприємства, заснованого одним із них, майно переходить у приватну власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя (а не право власності на саме майно) або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства, або половини майна, що залишилось після ліквідації підприємства. У даному випадку спільне сумісне майно до статутного фонду СФГ «Климчука В.М. не передавалося, а відтак і не має право вимоги виплати половини вартості майна, та половину отримуваного доходу від діяльності підприємства.

Відповідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про фермерське господарство», майно фермерського господарства належить йому на праві власності.

Фермерське господарство має право здійснювати відчуження та набуття майна на підставі цивільно-правових угод.

Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом.

Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства.

Так відповідно до ст. 19, 20, 134 ГК України та до згідно статуту господарства, підприємство має право без обмежень, саме здійснювати будь-яку господарську діяльність, що не суперечить законодавству, на свій розсуд, користуватися, а також розпоряджатися майном, що йому належить. Кожний суб`єкт господарювання має право на установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, і право втручатися в господарську діяльність юридичної особи навіть колишній дружині чоловіка - засновника товариства, господарства не передбачено ні сімейним кодексом ні іншим чинним законодавством.

Згідно до статуту від 21.07.1993 року п 1.6 господарство є юридичною особою, володіє відокремленим майно та має право від свого імені укладати договори, користується правами і виконує обов`язки пов`язані з його діяльністю.

Відповідно до п. 3.2 Статуту господарства як юридична особа СФГ має майно, відокремлене від майна його членів або будь-якої третьої особи.

Відповідно до п. 8.4 Статуту господарства голова організовує роботу господарства, в межах, встановлених статутом, розпоряджається майном і коштами, підписує відповідні фінансові документи.

Майно Фермерського господарства «Климчука Валерія Михайловича» належить СФГ «Климчука Валерія Михайловича» на праві власності, воно не може належати не членам фермерського господарства.

ОСОБА_1 не є ні засновником ні членом цього фермерського господарського, а відтак і не має права на компенсацію вартості від частки такого майна, що узгоджується позицією ч.2 п 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності».

Також посилається на правову позицію Верховного Суду України у постанові від 02 жовтня 2013 року у справі № 6-79цс13, відповідно до якої належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна. Тобто, застосовуючи ст.60 Сімейного Кодексу України та визнаючи право власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Факт придбання майна під час шлюбу автоматично не відносить це майно до спільної власності подружжя, треба перевіряти за які кошти таке майно було набуте (постанова ВСУ від 07.09.2016 року у справі №6-801цс16).

Майно ФОП, яке використовується для господарської діяльності, вважається спільним майном подружжя, за умови, що воно придбане за рахунок належних подружжя коштів (справа №6- 1752цс15, 13.06.16р).

Автоматично спільне майно подружжя навпіл не поділяється: суду завжди необхідно встановити за які кошти таке майно було набуте: спільні або особисті (ВСУ від 05.04.2017 року у справі №6- 399цс17).

Майно ФОП придбане за кошти від своєї діяльності слід розглядати як особисту приватну власність, яка не підлягає поділу між подружжям при розлученні (ВСУ у справі №6-1327цс15 від року).

Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним судом України у справі №6-399цс17, належність майна до спільної сумісної власності подружжя, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але і той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя; статус спільної сумісної власності визначається такими чинниками, як час набуття майна та кошти, за які майно було набуте (джерело набуття); сам по собі факт придбання майна у період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» (надалі - Закон) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України (ст. 4 Закону).

Відповідно до ст. 3 Закону членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім`ї, родичі, які об`єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором(контрактом). При створенні фермерського господарства одним із членів сім`ї інші члени сім`ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його Статуту.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», в п.29, роз`яснив, що відповідно до положень ст.ст.57.61 СК України, ст.52 ЦК України майно приватного підприємства чи фізичної особи-підприємця не є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Інший із подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року № 17-рп/2012 в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 61 Сімейного кодексу України треба розуміти так, що статутний капітал та майно приватного підприємства є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, у разі якщо вони сформовані за рахунок спільної сумісної власності подружжя. Статутний капітал та майно СФГ «Климчука В.М.» не формувалося за рахунок сумісної власності подружжя.

Як вбачається зі статуту фермерського господарства «Климчука В.М.», засновником цього товариства був і є ОСОБА_4 , тоді як ОСОБА_1 не є ні засновником, ні членом цього товариства.

У відзиві також зазначає, що відчужуючи майно (сільгосптехніку та автотранспорт, об`єкт нерухомості, комплексу нежитлових приміщень) СФГ « ОСОБА_4 » діяв як суб`єкт господарювання в процесі здійснення ним господарської діяльності відповідно до статуту господарства, а не як фізична особа, а тому згоди одного з подружжя при їх вчиненні ні статутом ні законодавством України не передбачено.

Майно, що належить фермерському господарстві відчужувалося виключно в інтересах власника - юридичної особи, до якої позивач не має жодного відношення, а ОСОБА_4 , як голова СФГ, під час вчинення правочинів діяв від імені юридичної особи відповідно до Статуту СФГ і згода ОСОБА_1 на вчинення таких правочинів не передбачена ні Статутом господарства, ні діючим законодавством України.

СФГ «Климчука В.М.» як єдиний власник майна, який діє згідно Статуту господарства, в зв`язку з виробничою необхідністю, на підставі договорів купівлі-продажу, продав майно ТОВ «Надія А.С.» Всі дії виконувалися між юридичними особами, які діють згідно Статутів СФГ «Климчука В.М.» та ТОВ «Надія А.С.», законів України і жодних перешкод, для реалізації цього права не існувало.

Господарство, як власник майна, самостійно розпоряджається своїм майном згідно Статуту, а ОСОБА_1 ніколи не була ні учасником, ні засновником, ні членом даного господарства.

Відповідач також наголошує на суперечливості позовних вимог ОСОБА_1 в частині того, що вона просить стягнути грошову компенсацію за майно юридичної особи СФГ «Климчука В.М.» з голови СФГ Климчука В.М. і в той час прагне визнати договори купівлі- продажу недійсними, тобто повернути майно до СФГ «Климчука В.М.», тоді як ТОВ «Надія А.С.» є добросовісний покупецем цього майна.

Виходячи з вищевикладеного, про визнання недійсним договорів купівлі-продажу автомобілів, сільгосптехніки та об`єкту нерухомості комплексу нежитлових приміщень, не обґрунтовані і не підлягають задоволенню, оскільки підстав про визнання недійсності правочинів при відчуженні майна юридичної особи, що діє згідно Статуту господарства, та згідно законодавства України, та яке є власністю господарства, а не спільним сумісним майном подружжя, тому письмової згоди одного, тим більше бувшого з подружжя, законодавством не встановлено.

Також зазначає, що позивач умисно вводить в оману суд та наводить неправдиві дані, що ОСОБА_4 як фізична особа передає та продає спільне сумісне майно, яке насправді є власністю фермерського господарства а не спільним сумісним майном подружжя.

У ОСОБА_4 як у фізичної особи є право вільно розпоряджатися тільки майном, яке йому належить на праві власності, а право розпоряджатися майном, яке є у власності фермерського господарства, визначається Статутом цього підприємства та законами України.

Відповідно ч. 1 ст.20 Закону України «Про фермерське господарство», майно фермерського господарства належить йому на праві власності (том 12, а. с. 82-89).

СФГ «Климчука В.М.» і ТОВ «Надія-АС» в особі представника Кубрака В.В. також надали письмовий відзив, яким заперечили позов з аналогічних підстав (том 12, 124-134).

Регіональний сервісний центр МВС в Дніпропетровській області, Головне управління Держпродспожив служби в Дніпропетровській області, Покровська районна державна адміністрація неодноразово надавали письмові зави про розгляд справи без їх участі, просили ухвалити рішення на розсуд суду, письмових пояснень по справі не надавали.

Покровська районна державна адміністрація повідомила, що державного реєстратора Покровської районної державної адміністрації ОСОБА_9 звільнено з посади у 2018 році, тому на даний час вона не є посадовою особою відповідача.

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 16.05.2016 року відкрите провадження у справі та призначене судове засідання.

Ухвалою суду від 25.05.2016 року відкрите провадження у справі за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , Селянського (фермерського) господарства «Климчука Валерія Михайловича» про визнання майна особистою приватною власністю .

Ухвалою суду від 27.02.2017 року зупинене провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, та поділ спільного майна подружжя нажитого під час спільного проживання та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , Селянського (фермерського) господарства "Климчука Валерія Михайловича" про визнання майна особистою приватною власністю до винесення рішення Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ по справі №189/810/15-ц.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 15.03.2017 року рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2015 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2016 року в частині позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя скасовані і справа в цій частині передана на новий розгляд до суду першої інстанції (том 5, а. с. 80-84).

Ухвалою суду від 27.06.2017 року відновлене провадження у справі.

Ухвалою суду від 13.09.2017 року об`єднане в одне провадження цивільну справу №189/630/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа ТОВ "Надія АС" про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна подружжя нажитого під час спільного проживання та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , селянського (фермерського) господарства "Климчука Валерія Михайловича" про визнання майна особистою приватною власністю та цивільну справу №189/810/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа СФГ "Климчука В.М." про розподіл спільного майна подружжя для їх спільного розгляду.

Цивільній справі присвоєний єдиний номер 189/630/16-ц (2/189/31/17).

Відповідно до розпорядження Покровського районного суду Дніпропетровської області №143-а від 25.09.2018 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2018 року матеріали судової справи №189/630/16-ц передані судді Покровського районного суду Дніпропетровської області Чорній О.В.

Ухвалою суду від 26.09.2018 року справа прийнята до провадження суддею Покровського районного суду Дніпропетровської області і призначене підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 05.12.2018 року витребувано у АТ «Райффайзен банк Аваль», належним чином засвідченої копії кредитного договору, укладеного у 2011-2012 роках між селянським (фермерським) господарством «Климчука Валерія Михайловича» та АТ «Райффайзен Банк Аваль», для придбання колісного трактору «John Deere 8310R» та належним чином засвідченої копії письмової заяви ОСОБА_1 про надання нею згоди на укладення цього кредитного договору і отримання кредиту.

Ухвалою суду від 09.04.2019 року витребувано у АТ «Райффайзен банк Аваль» належним чином засвідченої копії договору застави та договору поруки, які є похідними від кредитного договору №011/305653/62222 від 27.03.2012 року, укладеного між селянським (фермерським) господарством «Климчука Валерія Михайловича» та АТ «Райффайзен Банк Аваль», для придбання колісного трактору «John Deere 8310R», які укладені з метою забезпечення даного кредитного договору.

Ухвалою суду від 06.09.2019 року у підготовчому судовому засіданні прийнята до розгляду позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , селянського (фермерського) господарства «Климчука Валерія Михайловича», товариства з обмеженою відповідальністю «Надія АС», Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області, Головного управління Держпродспожив служби в Дніпропетровській області, Покровської районної державної адміністрації, третя особа: державний реєстратор Покровської районної державної адміністрації Кривошей А.А. про поділ майна подружжя, визнання недійсними правочинів відчуження рухомого та нерухомого майна, скасування державної реєстрації права власності та стягнення грошової компенсації, якою змінений предмет позову і залучені до участі у справі в якості співвідповідачів Регіональний сервісний центр МВС в Дніпропетровській області, Головне управління Держпродспожив служби в Дніпропетровській області, Покровську районну державну адміністрацію Дніпропетровської області.

Відповідач, Головне управління Держпродспожив служби в Дніпропетровській області надав суду клопотання, яким просив закрити провадження у справі в частині позовних вимог, пред`явлених до цієї юридичної особи, в частині зобов`язання поновити реєстрацію права власності за СФГ «Климчука В.М.» на трактор Беларусь-892 2007 року випуску, на трактор Беларусь-892 2008 року випуску, на комбайн зернозбиральний «John Deere 9600» 1996 року випуску, на трактор «John Deere 8310R» 2011 року випуску, зазначаючи, що спір виник не з його вини і що предметом спору є питання про поділ майна подружжя.

Ухвалою суду від 07.10.2019 року відхилене клопотання Головного управління Держпродспожив служби в Дніпропетровській області про закриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 07.10.2019 року закрите підготовче провадження у справі і справа призначена до судового розгляду по суті.

Також постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2018 року задоволена заява ОСОБА_1 про забезпечення позову і ОСОБА_4 або іншій особі за довіреністю від юридичної особи заборонено відчужувати у будь-якій спосіб рухоме майно, а також заборонене державним реєстраторам проводити реєстрацію рухомого і нерухомого майна до розгляду цивільної справи по суті, а саме: автомобіль марки Mitsiubishi Pajero Sport 2.5 TD 2477, реєстраційний номер НОМЕР_5 ; автомобіль марки «МАЗ», 5337 11150, 1992 року випуску, номер шасі НОМЕР_25 , реєстраційний номер НОМЕР_6 ; автомобільний причіп марки ГКБ 8350, 1988 року випуску, номер шасі НОМЕР_26 , реєстраційний номер НОМЕР_27 ; автомобіль марки «КАМАЗ» 53212 10850, 1990 року випуску, номер шасі НОМЕР_18 , реєстраційний номер НОМЕР_8 ; автомобіль марки «ГАЗ» 3302-414 2464, 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_19 , номер кузову НОМЕР_20 , реєстраційний номер НОМЕР_28 ; комбайн зернозбиральний марки «John Deer 9600», 1996 року випуску, заводський номер НОМЕР_21 , реєстраційний номер НОМЕР_29 ; трактор колісний марки «John Deer 8310R», 2011 року випуску, заводський номер НОМЕР_30 , реєстраційний номер НОМЕР_31 ; трактор колісний марки «Беларусь-892», 2008 року випуску, заводський номер НОМЕР_32 , реєстраційний номер НОМЕР_33 ; комплекс нежитлових будівель, загальною площею 111868,5 кв.м, а саме, А-1 нежитлова будівля-майстерня, а-1 добудова до нежитлової будівлі-майстерні, 1-Б бокси гаражів, 1-В заправка, 1-Г нежитлова будівля зерноскладу, 1-Д бокси гаражів, 1-Л нежитлова будівля зерноскладу, 1-М нежитлова будівля зерноскладу, 1-Р нежитлова будівля зерноскладу, 1-Ж навіс, 1-З нежитлова будівля складу запчастин, 1-П нежитлова будівля току, 1-С нежитлова будівля очисного комплексу ЗАВ-20 з вагою, 1-Н теплиця, 1-Т вбиральня, 1-К водоколонка, 1-6 огорода, І – бруківка, що знаходяться по АДРЕСА_1 .

Постановою Верховного суду від 07.10.2020 постанова апеляційного суду Дніпропетровської області про забезпечення позову від 29 травня2018 року залишена без змін.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позов у повному обсязі, просила задовольнити.

Пояснила суду, що познайомилася з ОСОБА_4 у березні 2006 року, 01.04.2006 року відповідач приїхав до неї у гості в смт. Васильківку, після чого приїздив до неї майже кожного дня, познайомився з її мамою, познайомив її зі своїми родичами та знайомими. Весною 2006 року попросив, щоб позивачка переїхала до смт. Покровське, винайшов квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , яку орендував і сторони почали там вести спільне господарство, жили як чоловік і дружина.

Коли восени 2006 року відповідач офіційно розірвав шлюб з першою дружиною, позивачка переїхала до нього в будинок у Червоному Лимані, перевезла свої речі, вела господарство, консервувала, зробили там косметичний ремонт, поклеїли шпалери у спальні.

У 2006 році вони купили автомобіль Део Ланос.

У період з 2006 по 2014 року купили трохи меблів, телевізор, комп`ютер, штори, інше майно. Зокрема, у 2006 році купили спільно телевізор, комп`ютер, пральну машину, кухонний гарнітур.

З 2007 року (з січня чи лютого) позивачка виходила на роботу і працювала кожного дня у господарстві ОСОБА_10 , зокрема, в теплицях. При цьому вона і сама в них робила і контролювала працівників, яких винаймав ОСОБА_10 для цієї роботи.

Офіційно позивачка почала працювати у СФГ «Климчука В.М.» з 2007 року.

Поки жили на зйомному житлі разом святкували свята, дні народження, покупки автомобілів та комбайнів робили разом.

Офіційно одружилися у березні 2008 року, а розлучилися у 2015 році.

Держали домашнє господарство – овець, качок, курей, биту птицю продавали на базарі.

На вихідних до них приїзжав її син, ОСОБА_11 , який гостював у них на вихідних.

Влітку 2007 року у позивачки померла мати, яка проживала у Російській Федерації.

У жовтні 2007 року позивачка отримала від родичів 20000,00 доларів США, які їй просила передати померла бабуся, ОСОБА_12 , перевезла їх через кордон (пересікала кордон між Україною та РФ у с. Гуково Донецької області у жовтня 2007 року, їздила у ОСОБА_13 , с. Баликликуль) за пазухою, які віддала відповідачу, ОСОБА_4 . Стверджувала, що при проходженні митного контролю кошти не декларувала.

Куди він подів ці гроші позивачці невідомо.

Також наголошувала на тому, що їх спільне проживання можуть підтвердити свідки, а також спільні фото і той факт, що листи від родичів позивачки приходили на адресу відповідача.

Наголошувала, що віддавала ОСОБА_10 всі гроші, що отримувала від продажу овочів та битої птиці на базарі, віддавала йому гроші за оренду власного паю у Васильківському районі, має внесок у СФГ – свою працю.

Стверджує, що заробітну плату на руки не отримувала, розмір заробітної плати ОСОБА_7 їй невідомий, розмір своєї заробітної плати також не пам`ятає, вважає, що як сім`я вони жили не за заробітну плату, а за кошти СФГ «Климчука С.М.», якими ОСОБА_10 вільно розпоряджався на свій власний розсуд і не робив юридичної різниці між грошима подружжя та СФГ, зберігаючи готівкові кошти у сейфі, вдома. Вважає, що сімейні кошти також клалися на безготівковий рахунок СФГ. Місячний дохід сім`ї ОСОБА_14 як подружжя не знає.

За яку суму коштів придбавалися ТЗ до шлюбу і під час шлюбу (трактору «Беларусь», автомобіля «Фольксавеген», «Паджеро Спорт», МАЗ, ГАРЗ інших) не пам`ятає, пояснює, що господарськими справами СФГ не цікавилася, оскільки мала свої жіночі обов`язки у шлюбі, які виконувала.

Не заперечувала, що не була і не є членом та/або засновником СФГ «Климчука С.М.».

Щодо нерухомого майна - нежитлової будівлі - стверджує, що комплекс будувався у тому числі під час їх шлюбу, розпочалися роботи у 2007 році, участі у будівництві вона не приймала, оскільки працювала в основному на теплицях, чим заробляла кошти СФГ «Климчука С.М.». також вважає, що її домашня робота як одного з подружжя, є правовою підставою для поділу майна.

Суми коштів, які виручалися від продажу овочів та птиці, назвати не може. Відомостей про кількість працівників, орендованої землі у СФГ не знає.

Стверджує, що заробленими коштами не розпоряджалася, всім розпоряджався ОСОБА_7 .

Пояснювала, що спецтехніка (трактори, комбайни) купувалася для роботи у фермерському господарстві.

Представник позивачки, ОСОБА_15 , позов підтримав, пояснив в судовому засіданні, що 20 000,00 доларів США його мати передала ОСОБА_7 як вклад у роботу СФГ, що СФГ згідно податкових звітів майже не отримувало прибутку, стверджував, що саме з теплиць, де працювала ОСОБА_1 . СФГ отримувало основний дохід, з якого куплялися ТЗ. З приводу нежитлового комплексу пояснив, що він був значно добудований під час шлюбу сторін, і його вартість дуже значно збільшилася.

Вважає, що трудовий вклад позивачки оцінюється у 7 млн. грн., оскільки за рахунок її праці СФГ мало прибутки, оскільки вони були подружжям з ОСОБА_10 , то все набуте майно слід ділити навпіл.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_7 позов заперечив у повному обсязі, пояснив, що 17 жовтня 2006 року розлучився з першою дружиною, а за кілька місяців до цього познайомився з позивачкою, з якою кілька місяців мав дружні відносини.

У 2006 році він, разом з працівниками СФГ, у тому числі, позивачкою, їздили відпочивати на Азовське море, на 1 день.

У цей час ОСОБА_1 проживала у смт. Васильківка, потім переїхала в орендований будинок у смт. Покровське. На прохання позивачки він дозволив, щоб листи від її рідних з РФ приходили на його адресу, оскільки ОСОБА_1 у Васильківці не жила, а будинок у смт. Покровське був орендований на невизначений термін.

Заперечував наявність спільного бюджету, наявність подружніх відносин, взаємних прав та обов`язків як подружжя.

Стверджує, що у його будинку у 2006-2007 році позивачка разом з ним не проживала, разом у Червоному Лимані вони почали проживати за місяць до реєстрації шлюбу, а дочка та син позивачки проживали у м. Дніпропетровськ в орендованому житлі.

Заперечує, що робили ремонт у його будинку в Червоному Лимані у 2006 році, стверджує, що ніяких спільних витрат з позивачкою не несли, спільного побуту не мали, спільних покупок не робили.

Всі ТЗ, набути СФГ «Климчука В.М.», були набути виключно за кошти, отримані внаслідок господарської діяльності СФГ, автомобілі, трактори і комбайни, інше майно – все набувалося за безготівкові кошти СФГ, а також за кредитні кошти СФГ.

Також пояснив, що СФГ було створене як юридична особа у 1993 році, він був його єдиним засновником та учасником. У період з 2004 по 2011 роки учасниками СФГ також були інші фізичні особи, але ОСОБА_1 ніколи ані засновником ані учасником СФГ не була.

25.07.2006 року у СФГ було передане майно, яке було особистою власністю ОСОБА_7 , за мировою угодою, затвердженою судом між ним та його колишньою дружиною – ОСОБА_16 .

Це майно складалося з машин, тракторів, сівалок, іншого.

СФГ «Климчука С.М.» займається вирощуванням зерна та інших культур, для чого орендує землю; всі ТЗ придбані СФГ за рахунок його доходів, отриманих внаслідок його господарської діяльності.

Так, автомобіль ГАРЗ СС-3309 2007 року випуску, автомобіль Фольксваген Кадді 2007 року випуску, трактор Беларусь-892 2007 року випуску були придбані за безготівкові грошові кошти СФГ «Климчука С.М.», самим СФГ та поставлені на баланс СФГ.

Таким же чином придбавалися самим СФГ інші транспортні засоби у 2011 та 2012 році, у тому числі, трактор «Джон Дір» був придбаний за кредитні кошти.

Ніяких письмових дозволів на придбання чи відчуження ТЗ ОСОБА_1 не могла і не могла давати, оскільки це майно ніколи не було майном подружжя.

Нежитловий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 був придбаний СФГ також до шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на майнові паї колишніх членів КСП ім. К. Маркса. Перебудова нежитлового комплексу відбувалася за рахунок СФГ і силами його працівників та найманих спеціалістів, в основному із бувших у використанні матеріалів, у тому числі тих, які він отримав за мировою угодою у 2006 році і які були поставлені на баланс СФГ ще у 2007 році. Також за грошові кошти СВГ придбавалися швелери, інші будівельні матеріали.

Ніяких 20000,00 доларів США позивачка йому ніколи не надавала і з початку судового процесу у 2015 році ніколи про них не заявляла, а почала про них розповідати пізніше, після заміни свого представника.

Теплиця за адресою АДРЕСА_1 була побудована у 2006 році дерев`яна, а у 2011 році була перебудована з металобрухту, який був у використанні СФГ.

За весь час подружнього життя ніякого спільного майна до СФГ не вносилося, з 01.06.2007 року ОСОБА_1 працювала як найманий працівник на посаді різноробочої у СФГ «Климчук В.М.», отримувала заробітну плату і витрачала її виключно на свої потреби.

СФГ розвивалося за рахунок обігових коштів, а не за якісь спільні кошти подружжя.

Також пояснив, що рухоме та нерухоме майно у 2017 році дійсно продане СФГ «Климчука В.М.» до ТОВ «Надія-АС», з метою виробничої необхідності, але жодних порушень закону в цьому не має, оскільки майно не було арештоване на той час, ніяких заборон на відчуження на час купівлі-продажу майна не було накладено, а згідно закону ніякої згоди на відчуження майна з боку ОСОБА_17 не потрібно.

Зі своїми родичами, зокрема, мамою, познайомив позивачку у 2008 році.

Під час шлюбу сімейний бюджет складався із заробітної плати позивачки та відповідача, яку вони отримували за роботу у СФГ «Климчука В.М.».

Прибуток, який отримувало підприємство, йшов на його розвиток, на купівлю майна підприємства.

Представник СФГ «Климчука В.М.» та ТОВ «Надія-АС» Кубрак В.В. позов заперечив, пояснивши, що рухоме та нерухоме майно, яке є предметом спору, не є майном подружжя, а це майно було (до відчуження) майном юридичної особи - СФГ «Климчука В.М.», яке було придбане за кошти підприємства, отриманих внаслідок його господарської діяльності.

ОСОБА_17 не передавала до статутного чи складеного капіталу СФГ «Климчука В.М.» жодних грошових коштів і жодного майна, також не передавалося до статутного чи складеного капіталу СФГ « ОСОБА_4 » жодного майна чи спільних коштів подружжя

ОСОБА_18 ніколи не була учасником та/або засновником СФГ «Климчука В.М.», працювала на підприємстві на підставі трудового договору, отримувала заробітну плату, свою заробітну плату витрачала на власний розсуд і на потреби СФГ «Климчука В.М.» не надавала, не надавала ОСОБА_10 або СФГ «Климчука В.М.» і 20000,00 доларів США.

Зазначив, що не існує жодних правових підстав необхідності письмової згоди ОСОБА_17 на відчуження майна, яке належне юридичній особі - СФГ «Климчука В.М.».

Вважає, що посилання ОСОБА_1 на те, що вона до шлюбу однією сім`єю проживала з ОСОБА_4 не відповідає дійсності, зазначає, що за період з 2008 по 2015 роки (період шлюбу) жодного спільного майна ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не придбавали.

З усього майна, що заявлене у позові, спільно подружжям ОСОБА_18 був надбаний лише автомобіль «Міцубіші Педжеро», який у подальшому був проданий на підставі договору купівлі-продажу СФГ «Климчука В.М.».

Представник ОСОБА_4 ОСОБА_19 заперечив позов з тих же підстав, що і відповідач, і представник ОСОБА_20 .

Допитана в якості свідка ОСОБА_1 показала суду, що її з ОСОБА_4 у 2006 році познайомив двоюрідний брат відповідача – ОСОБА_21 , 01 квітня 2006 року відбулася перша зустріч, після чого ОСОБА_10 став до неї приїжджати в смт. Васильківка, ночував у неї.

09 травня 2006 року запропонував їй виїхати на природу, познайомився з їх дітьми, також познайомився з мамою позивачки, коли вона приїзжала у 2006 році до неї в гості.

Влітку 2006 ОСОБА_1 переїхала до смт. Покровське, на зйомне житло за адресою: АДРЕСА_3 , яке оплачував ОСОБА_4 і вони там разом проживали, поки ОСОБА_10 не розлучився з першою жінкою, з кінця 2006 року по жовтень 2006 року.

ОСОБА_1 привезла із собою тільки посуд, постільну білизну та особисті речі.

ОСОБА_1 готувала їжу, прибирала, робила консервацію, разом їздили за покупками, святкували день народження ОСОБА_1 , ОСОБА_1 познайомилася з матір`ю та сестрою ОСОБА_4 .

У серпні 2006 року їздили відпочивати у м. Бердянськ – відповідач, ОСОБА_1 , її син ОСОБА_22 , робочі ОСОБА_10 .

Після офіційного розлучення з першою дружиною ОСОБА_10 перевіз ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 , у свій будинок по АДРЕСА_4 , де вони зробили косметичний ремонт, поклеїли шпалери у спальні, міняли лінолеум на долівці, ОСОБА_1 перевезла свою кровать і диван, потім купили крісло-кровать, морозильну камеру, кухонний гарнітур, пральну машину, у 2006 році купили автомобіль Део Ланос.

Мати ОСОБА_1 надсилала листи на адресу ОСОБА_10 , на АДРЕСА_4 .

Нерухомий комплекс почали розбудовувати у 2006 році, ОСОБА_1 продавала овочі, які вирощувала у теплиці, продавала на базарі, а гроші забирав ОСОБА_4 .

У ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_1 , ОСОБА_1 літала в Москву, однак до ОСОБА_13 на похорони не дісталася, оскільки її депортували в Україну з Москви.

У ОСОБА_23 поїхала тільки на 40 днів, пробула там 3 дні, де двоюрідна сестра її матері – ОСОБА_24 віддала їй гроші в сумі 20 тисяч доларів США, які їй залишила покійна матір. Гроші покійна отримала від продажу своєї двокімнатної квартири і будинку своїх батьків.

ОСОБА_1 стверджує, що гроші перевезла через митний кордон не декларуючи їх, за пазухою.

Коли ОСОБА_1 повернулася, то у листопаді 2007 року віддала ці гроші ОСОБА_4 , який поклав їх до свого сейфу.

З 2007 року ОСОБА_1 працювала на теплицях господарства ОСОБА_10 , контролювала робочих, сам фізично там працювала. Окрім овочів продавали на базарі також і м`ясо.

Пояснила, що у жовтні 2006 року ОСОБА_4 взяв в оренду земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , де були якісь сарайчики, майстерні, і вони разом розпочали добудовувати ці приміщення.

Офіційно у 2006 році не працювала.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 показав суду, що з 1980 по 2006 рік перебував у шлюбі з ОСОБА_6 , з якою прожили разом 26 років.

У квітні 2006 році познайомився з ОСОБА_1 , попросив у ОСОБА_21 її телефон, після чого вони з ОСОБА_25 домовилися, що ОСОБА_10 буде приїжджати до неї раз на тиждень, у неділю, інколи він там ночував. Влітку 2006 року познайомився з її дітьми – ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , позивачка жалілася на свою роботі, ОСОБА_4 запропонував переїхати їй до смт. Покровське і поміг знайти квартиру у провулку Тихому. Там ОСОБА_25 дійсно святкувала свій день народження, пригласила і ОСОБА_10 , і його сестру.

ОСОБА_10 поділив з колишньою дружиною будинок і проживав на першому поверсі один. Інколи їздив вечеряти до своєї сестри, інколи – до ОСОБА_25 .

В суботу та неділю інколи забирав ОСОБА_1 до себе додому, по АДРЕСА_4 , де вона інколи також ночувала.

На свій день народження ОСОБА_4 пригласив ОСОБА_1 до себе додому, вона допомагала накрити на стіл.

Влітку 2007 року ОСОБА_1 була офіційно оформлена різноробочою до СФГ «Климчука В.М.».

У лютому 2007 році ОСОБА_4 робили операцію у Дніпрі, туди його одвозив його син ОСОБА_28 , а доглядала за ним рідна сестра.

У кінці 2007 році розпочалися розмови, що треба зареєструвати шлюб і на Різдво у 2008 році свідок познайомив ОСОБА_1 зі своєю мамою (на той час живою).

На початку 2008 року, у лютому подали заяву до РАКСу, забрали речі ОСОБА_29 з ОСОБА_30 (кровать, диван), у березні 2008 зареєстрували шлюб.

У 1993 році разом з першою жінкою ОСОБА_31 було створене фермерське господарство, за сімейні кошти. Станом на 2002 рік в оренді було вже 500 га землі, у 2006 році за мировою угодою з першою жінкою ОСОБА_10 отримав техніку та будівельні матеріали.

Матір позивачки бачив одного разу у житті, у 2006 році, коли вона приїзжала з РФ до ОСОБА_32 в гості, вона знала, що сторони зустрічаються, тому і згадала його ім`я у листі.

Дохід сім`ї під час шлюбу складався з зарплат ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Про 20000,00 доларів США вперше почув в судовому засіданні 2 роки тому, коли змінився представник ОСОБА_1 в процесі.

Свідок ОСОБА_6 показала суду, що у 2006 році розірвала шлюб з відповідачем, ОСОБА_4 , між ними мировою угодою було поділене спільне майно. Їй стало відомо, що ОСОБА_4 спілкується з ОСОБА_32 , де і коли вони познайомилися свідку невідомо, проживали разом на зйомній квартирі. У цій квартирі свідок не була, але літом 2006 разом із сином вислідили ОСОБА_10 і бачили його автомобіль біля будинку у провулку Тихий. Також їх спільний син ( ОСОБА_33 ) ночував у провулку ОСОБА_34 і бачив там ОСОБА_35 та її дітей. У жовтні 2006 року ОСОБА_10 привіз ОСОБА_25 до будинку в с. Добропасове (Червоний Лиман).

На той час свідок і відповідач поділили будинок за адресою: АДРЕСА_4 , свідок проживала на 2 поверсі, а ОСОБА_10 - на першому.

Коли ОСОБА_25 переїхала у будинок ОСОБА_10 свідок з нею не спілкувалася, інколи бачила у дворі, що вона порається з розсадою у теплиці, бачила, що ОСОБА_10 з ОСОБА_25 кудись їздять, де і як ОСОБА_25 працювала не знає.

Свідок також повідомила, що після розірвання шлюбу з колишнім чоловіком – ОСОБА_4 не спілкувалася і не спілкується по теперішній час, хоча і зараз проживають в одному будинку, поділеному навпіл.

Свідок ОСОБА_36 показав суду, що є рідним сином відповідача ОСОБА_4 і ОСОБА_16 . ОСОБА_37 вперше побачив наприкінці весни 2006 року, коли з батьком приїхав у провулок Тихий в смт. Покровське, бо вони з матір`ю на той час дуже сварилися. Ночував там кілька разів.

Влітку 2006 року разом з батьком, ОСОБА_32 , ОСОБА_26 (її сином) та робочими СФГ «Климчука В.М.» їздили на море, батько і ОСОБА_32 ночували окремо від усіх.

З восени 2006 року неодноразово приходив до батька в гості за адресою: АДРЕСА_4 та бачив там ОСОБА_37 , але батько пускав його в будинок тільки коли сам там був. Бував у батька на вихідних, приходив купатися, але не ночував там. Потім з ОСОБА_25 свідок посварився (дату не пам`ятає) і перестав з нею спілкуватися.

Де ОСОБА_25 працювала свідок не знає, щодо спільного бюджету ОСОБА_25 та батька, спільних покупок йому нічого невідомо.

Свідок ОСОБА_38 показала суду, що познайомилася з ОСОБА_4 у 2006 році, коли разом зі своїм чоловіком приїхала у гості до її родички, ОСОБА_39 у гості в смт. Покровське. Син ОСОБА_25 – ОСОБА_26 сказав їм у 2006 році, що мама вийшла заміж. Інколи зустрічалися сім`ями, спілкувалися, у 2007 році приїздили на день народження ОСОБА_32 , у будинок ОСОБА_10 . Щодо спільного бюджету та покупок їй нічого невідомо, зі слів ОСОБА_32 знає, що та привезла якісь меблі, бачила її на ринку, де вона продавала овочі. Бачила підсобне господарство – вівці, кури, качки, ОСОБА_32 скаржилася що дуже зайнята господарськими справами. Бачила ОСОБА_35 на балаганах (у теплиці) у господарстві СФГ «Климчука В.М.», коли там бувала, близько 1 разу на місяць, з 2007 року, але по який рік – не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_40 показав суду, що разом з жінкою ( ОСОБА_38 ) познайомилися з ОСОБА_4 у 2006 році, ОСОБА_41 представила його як чоловіка, вони проживали в смт. Покровське, на зйомній квартирі, хто саме його орендував – свідку невідомо. Пізніше переселилися в будинок ОСОБА_10 , проживали там і вели господарство. Свідок були кілька разів у них в гостях у Червоному Лимані, в будинку Климчука. Інколи по справах приїзжав до ОСОБА_10 «у бригаду», десь раз на місяць, бачив там теплиці, автотранспорт. Бачив ОСОБА_42 на базарі, що вона торгувала овочами, кавунами.

Свідок ОСОБА_2 показав, що його мати, ОСОБА_1 познайомилася з ОСОБА_4 у смт. Васильківка у 2006 році.

Свідок не був присутній при їх знайомстві, але згодом бачив ОСОБА_10 у них в гостях, в квартирі матері у Васильківці, у 2006 році, коли приїжджав до матері по вихідним з м. Дніпропетровськ. ОСОБА_10 часто залишався ночувати.

Згодом, десь через півроку, запропонував матері переїхати до смт. Покровське, щоб проживати там сім`єю і ОСОБА_17 погодилася.

На той час ОСОБА_4 ще не був розлучений з першою жінкою, проживав у с. Червоний Лиман у половині будинку, на першому поверсі, оскільки будинок був розділений навпіл між колишнім подружжям. Тому ОСОБА_10 і ОСОБА_25 винаймали будинок в АДРЕСА_3 , де прожили разом 3-4 місяці. Свідок бував там на вихідних і кожного разу бачив там ОСОБА_4 .

Свідок пояснив що у період 2006-2008 роки проживав у місті Дніпропетровськ, а на вихідних приїзжав до матері, в с. Червоний Лиман, де проводив вихідні та ночував.

Після того як ОСОБА_10 у жовтні 2006 року розлучився, вони з ОСОБА_1 переїхали і стали проживати у будинку Климчука в с. Червоний Лиман, у 2008 році офіційно одружилися і проживали там до 2014 року.

До реєстрації шлюбу ОСОБА_25 і ОСОБА_10 проживали однією сім`єю, ОСОБА_25 готувала, прала речі ОСОБА_10 , вони разом їздили на ринок за продуктами, сестра свідка допомагала робити ремонт в будинку в Червоному Лимані – клеїла шпалери на кухні.

Лесько привезла дещо з меблів, зокрема, своє ліжко і диван з смт. Васильківка у 2006 році, у жовтні, до с. Червоний Лиман, там був зроблений косметичний ремонт, потім поступово міняли вікна, котел, купили пральну машину, вели підсобне господарство – кури, качки, вівці.

ОСОБА_1 ще до реєстрації шлюбу працювала на теплицях ОСОБА_4 , сажала овочі, поливала їх тощо.

До реєстрації шлюбу були куплені крісло-кровать у 2006 році, душова кабінка, пральна машина, телевізор, а також був придбаний трактор «Беларусь».

Після реєстрації шлюбу було придбано багато рухомої техніки, яка була придбана за кошти, які заробляла у тому числі і ОСОБА_1 , яка вирощувала та продавала овочі на ринку, биту птицю.

Свідок стверджував, що ОСОБА_1 не мала заощаджень, але коли у РФ померла її мати, то родичі у 2007 році передали ОСОБА_1 велику суму коштів – 20000,00 доларів США, які бачив свідок – 2 пачки, які позивач показала свідку, коли повернулася з ОСОБА_13 а потім віддала гроші ОСОБА_4 .

Свідок пояснив, що не бачив коли і як передавала ці гроші позивачка ОСОБА_4 , однак стверджує, що рішення про їх передачу ОСОБА_10 свідок приймав разом з матір`ю, а через тиждень вона повідомила, що віддала гроші ОСОБА_4 .

Дату, коли свідок бачив ці гроші, він не пам`ятає, пам`ятає тільки що це було на кухні в с. Червоний Лиман.

Також пояснив, що також був офіційно працевлаштований у СФГ «Климчука В.М.», працював менеджером по збуту.

Свідок ОСОБА_43 показала суду, що є давною знайомою ОСОБА_4 , ОСОБА_4 проживав до 2006 року зі своєю першою дружиною, ОСОБА_31 , потім розійшовся з нею, після розлучення проживав сам, а потім зійшовся з Гульою ( ОСОБА_25 ). У 2008 році ОСОБА_4 представив свідку ОСОБА_32 як свою дружину. Свідок у 2006-2008 році часто приїжджала до ОСОБА_10 «у бригаду», де розташовувались склади, техніка, а також часто приїжджала до ОСОБА_4 додому, однак ОСОБА_25 ні у будинку в Червоному Лимані, ні в «бригаді» не бачила.

Свідок ОСОБА_44 показав суду, що він є рідним сином ОСОБА_4 . У 2006 році батьки свідка розлучилися та ділили майно. Свідок пам`ятає, що внаслідок поділу батьку відійшли 2 комбайни, КАМАЗ, газон, трактор, будівельні плити, якесь інше майно. Коли він розвівся з мамою свідка ( ОСОБА_45 ), то свідок приходив до нього у гості десь раз на тиждень, був у нього в хаті, на першому поверсі, де проживав батько, і не бачив, щоб там ще хтось проживав окрім самого батька. По хаті було видно, що там немає жінки. Коли батько хворів у 2007 році, свідок одвозив його до лікарні у м. Дніпро, де робили операцію, а доглядала його рідна сестра батька.

Батько проживав сам десь 2 роки, а потім з`явилася ОСОБА_46 , яку свідок побачив у хаті батька у 2008 році.

Свідок ОСОБА_47 показала суду, що є рідною сестрою ОСОБА_4 .

У 2006 році її брат приїхав до неї та дізнавався де можна зняти квартиру у найм у смт. Покровське.

У липні 2006 року свідок вперше побачила ОСОБА_48 , коли вона шукала квартиру і під`їхала до неї разом з ОСОБА_4

31 липня 2006 року ОСОБА_1 запросила свідка на свій день народження, який святкувався у АДРЕСА_3 , де був брат та якісь незнайомі люди.

Про своє особисте життя брат дуже не розказував, казав тільки у 2006 році, що зустрічається з жінкою, про свої господарські справи також не розповідав.

Брат, ОСОБА_4 , до 2008 року жив сам у своєму будинку в с. Червоний Лиман, у 2007 році йому зробили операцію і свідок його доглядала у лікарні.

У період з 2006-2007 років свідок раз-два на місяць приїздила до брата в його будинок у с. Червоний Лиман прибирати у хаті, а він їздив вечеряти до неї майже кожного вечора, привозив прати свій одяг.

06 січня 2008 року ОСОБА_49 та ОСОБА_50 приїхали до неї на вечерю (Свят-вечір) і сказали, що будуть розписуватися.

На весіллі не була, весілля не святкували, брат тільки повідомив її, що уклав шлюб.

Свідок ОСОБА_51 показав суду, що ОСОБА_4 знає багато років, десь в середині літа 2006 році ОСОБА_10 повідомив свідку, що хотів би зняти житло для проживання там ОСОБА_1 .

Свідок поспілкувався зі своїм братом, який мав будинок за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 подивилася на житло і зголосилася там проживати на першому поверсі, а господар будинку проживав на другому поверсі.

Свідок кожного дня приходив до брата, оскільки стан здоров`я брати потребував постійного нагляду,

ОСОБА_1 проживала там десь 1,5 року – до лютого 2008 року, проживала одна, інколи туди приходив ОСОБА_50 ( ОСОБА_10 ).

Свідок ОСОБА_52 показав, що на початку 2008 року був у будинку Климчука, в с. Червоний Лиман, робив там ремонт, а саме, утеплював ванну кімнату, працював на задньому дворі, з боку двора. ОСОБА_53 десь 4-5 днів, інколи зранку до вечора, інколи кілька годин, жодного разу ОСОБА_1 у цей період там не бачив.

Свідок ОСОБА_54 показав суду, що прийшов працювати водієм до ОСОБА_4 у 2006 році, працював до 2011 року. На той час у підприємстві ОСОБА_4 було багато техніки – с/х та спецтехніки. У цей час також будувалися ангари, які будувались силами працівників підприємства, біля двору лежали будівельні матеріли, плити тощо.

У цей час на підприємстві ОСОБА_1 не бачив.

Коли приходив до ОСОБА_10 додому по робочих питаннях то дальше прихожої в будинок не заходив.

ОСОБА_1 вперше побачив у 2008 році.

Також заперечив, що перевозив якісь меблі з квартири ОСОБА_1 в смт. Васильківка до ОСОБА_55 .

Свідок ОСОБА_56 показав суду, що працював у підприємстві ОСОБА_10 з 2006 по 2019 рік. У 2006 році у господарстві вже було багато техніки, яка докуплялася у 2007 і 2010 році.

ОСОБА_1 знав з 2008 року, чув про таку жінку, вона часто приїздила «на бригаду», однак свідок з нею не спілкувався, що саме вона робила «на бригаді» не знає, оскільки займався ремонтом техніки, токарними роботами, інколи водієм і якихось спільних справ чи роботи з ОСОБА_25 не мав і не міг мати.

Свідок з чиїхось слів знає, що ОСОБА_10 одружився у 2008 році, про спільне життя ОСОБА_25 та ОСОБА_10 ні до реєстрації шлюбу ні під час шлюбу нічого не знає.

Свідку відомо, що підприємство вирощувало сояшник, буряк, мало в оренді НОМЕР_34 га землі.

Склади, гаражі, почалися будуватися у 2007 році, спочатку розбирали старі склади, плити і стовпи були в наявності – лежали під двором.

З цих плит вимощувався двір, їх було для цього достатньо.

Всі будівельні роботи робилися силами робочих ОСОБА_10 .

Свідок ОСОБА_21 показав суду, що з ОСОБА_32 знайомий давно, з 2000 року, а з ОСОБА_4 знайомий з 1976 року.

У 2006 році свідок познайомив ОСОБА_25 та ОСОБА_10 , після чого чув, що вони зустрічаються і ОСОБА_32 живе в АДРЕСА_5 , де проживала до весни 2008 року. Також чув, що вони зареєстрували шлюб весною 2008 року і почали жити разом у Червоному Лимані. Бував часто у 2006-2008 році в Червоному Лимані, в гостях у ОСОБА_10 , але ОСОБА_32 там не бачив.

Зазначає, що ОСОБА_32 та його жінка були близькими подругами, але ні разу ні про які долари, отримані від матері, ОСОБА_32 їй не казала, і на думку свідка таких грошей у неї ніколи не було.

Свідок ОСОБА_57 показав суду, що наприкінці 2007 року працював в СФГ «Климчука В.М.» водієм, керував ЗИЛом, КАМАЗом, протягом 2-3 місяців неофіційно.

На початку 2008 року новеньким газончиком свідок разом з ОСОБА_10 перевозив ОСОБА_1 з смт. Васильківка з речами, зокрема, віз якийсь її диван до будинку ОСОБА_4 у с. Червоний Лиман.

Свідок пам`ятає, що це був початок 2008 року, оскільки як водій тільки отримав новий ГАРЗ.

Свідок ОСОБА_58 показав суду, що бував у свого старого друга ОСОБА_10 у 2006-2008 роках у його будинку в с. Червоний Лиман неодноразово.

Навесні 2006 року свідок приїздив до ОСОБА_10 постійно, оскільки мав певну роботу, був у нього по 2-3 години в день і жодної особи жіночої статі в будинку не бачив.

ОСОБА_1 свідок побачив вперше у червні 2008 року, раніше ніколи у будинку не бачив.

Суд, заслухавши сторони, свідків, дослідивши письмові докази у справі, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Розпорядженням представника Президента України «Про реєстрацію Фермерського господарства громадянина ОСОБА_4 » 21.07.93 зареєстроване Селянське (фермерське) господарство громадянина Климчука Валерія Михайловича (том 7, а. с. 49).

21.07.1993 року зареєстроване Селянське (Фермерське) господарство Климчука Валерія Михайловича, ідентифікаційний код юридичної особи 20250992 (копія свідоцтва про державну реєстрацію, виписка з ЄДРЮОФОП том 7 а. с. 61, 62).

Згідно довідки 315097 з ЄДРПОУ організаційно-правова форма юридичної особи – Фермерське господарство, форма власності – приватна, засновник – ОСОБА_4 , підстава для реєстрації – рішення Покровської РДА від 21.07.1993, види діяльності – вирощування зернових, технічних та решти культур, не віднесених до інших класів рослинництва (том1, а. с. 74).

Згідно довідки АБ №726159 з ЄДРПОУ Селянське (Фермерське) господарство Климчука Валерія Михайловича є юридичною особою, ідентифікаційний код 20250992, організаційно-правова форма за КОПФГ фермерське господарство, види діяльності за КВЕД-2010: вирощування зернових культур, овочів та баштанних культур, оптова торгівля зерном, фруктами і овочами, роздрібна торгівля з лотків та на ринках (том 7, а. с. 63).

Згідно Статуту Селянського (Фермерського) господарства ОСОБА_4 - Селянське (Фермерське) господарство Климчука Валерія Михайловича засноване громадянином ОСОБА_4 згідно з Законами України «Про селянське (фермерське) господарство», «Про власність», земельним кодексом України.

Розділом 4 Статуту «Майно господарства» передбачено, що у власності осіб, які ведуть Господарство, можуть знаходитись земля, житлові будинки, квартири, предмети особистого користування, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, птиця, транспортні засоби, гроші, акції, інші цінні папери. Майно господарство перебуває під захистом держави нарівні з іншими формами власності. Володіння, користування та розпорядження майном Господарства здійснюється його членами по взаємній домовленості (том 7, а. с. 52, 197-200).

Згідно Статуту керівництво Господарством здійснює Голова господарства, а Головою є засновник або його спадкоємець.

Наказом №1 від 12.08.1993 року головою СФГ «Климчука Валерія Михайловича» призначено ОСОБА_4 з 12.08.1993 року (том 7, а. с. 60).

У 2004 році до Статуту підприємства внесені доповнення, зареєстровані 05.02.2004 року, згідно яких членами СФГ Климчука В.М. є: ОСОБА_47 , ОСОБА_59 , ОСОБА_8 , ОСОБА_8 , ОСОБА_60 , ОСОБА_60 (том 7, а. с. 55, 201-202).

20.01.2011 року ОСОБА_47 , ОСОБА_59 , ОСОБА_8 , ОСОБА_8 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 (колишнє прізвище ОСОБА_62 ) написали заяви про виведення їх із членів СФГ ОСОБА_4 за власним бажанням (том 7, а. с. 205-210), розпорядженням №1 від 20.01.2011 року Голови СФГ Климчука В.М. у зв`язку з поданими заявами вирішено вважати цих осіб такими, які втратили членство в СФГ Климчука В.М. (том 7, а. с. 203).

У зв`язку з чим Статут СФК ОСОБА_4 затверджений в новій редакції 31.01.2011 року, згідно п. 2.1. Статуту зазначається, що СФГ створене однією особою – громадянином ОСОБА_4 , членів СФГ не має (п. 2.2. Статуту), головою є засновник – ОСОБА_4 (том 7 , а. с. 211-212).

Згідно 3 розділу Статуту СФГ є юридичною особою, яка має майно, відокремлене від майна його членів або будь-якої третьої особи, СФГ не несе відповідальності по особистих зобов`язаннях його членів, а члени СФГ не несуть відповідальності за зобов`язаннями СФГ (том 7, а. с. 211-212).

У 2014 році Статут СФГ ОСОБА_4 викладений у новій редакції, згідно якої засновником і головою господарства є ОСОБА_4 , членів господарства не має (п. п. 1.2., 1.3. Статуту, том 7, а. с. 56).

10 липня 2014 року громадянин ОСОБА_8 надав заяву про введення його в члени СФК «Климчука В.М.» (том 7, а. с. 213).

Рішенням засновника від 10.07.2014 року ОСОБА_8 введено в члени СФГ «Климчука В.М.» і затверджено відповідні зміни до Статуту (том 7, а. с. 214, 216).

Рішенням засновника від 04.11.2014 року ОСОБА_8 виведено із членів СФГ «Климчука В.М.» і затверджено відповідні зміни до Статуту (том 7, а. с. 215).

04.11.2014 Статут Селянського (Фермерського) господарства «Климчука Валерія Михайловича» прийнятий в новій редакції і зареєстрований 07.11.2014 року (том 3, а. с. 140-143).

Згідно копії паспорту ОСОБА_4 . ОСОБА_4 зареєстрований по АДРЕСА_4 з 15.04.1997 року, перебував у шлюбі з ОСОБА_63 з 20.09.1980 року по 17 жовтня 2006 року (том 3, а. с. 19-20).

Згідно копії паспорту ОСОБА_1 місце реєстрації позивачки з 13.12.2012 року зазначено за адресою: АДРЕСА_6 (том 3, а .с. 16-17).

Як пояснили сторони в судовому засіданні ця квартира була надбана подружжям ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у шлюбі, і квартира не є предметом даного спору.

ОСОБА_4 і ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 14 березня 2008 року, про що в Книзі реєстрації шлюбів відділу реєстрації актів цивільного стану Покровського РУЮ Дніпропетровської області зроблений актовий запис №10 (том 3, а. с. 21, 45).

Шлюб між ОСОБА_4 і ОСОБА_1 розірваний 27 січня 2015 року, про що складений актовий запис №03 відділом реєстрації актів цивільного стану Покровського РУЮ Дніпропетровської області (том 3, а. с. 46).

Як вбачається з трудової книжки позивачки, ОСОБА_1 у період з 01.11.2004 по 31.03.2005 роки працювала у ФОП ОСОБА_64 кухаркою за трудовим договором №129 (том 2, а. с. 200, зворот), з 13.04.2005 року отримувала виплату допомоги по безробіттю, а 01.06.2007 року прийнята на роботу до СФГ ОСОБА_4 , різноробочою і працювала на цій посаді до 01.12.2014 року (том 2, а. с. 201).

Наказом №3 СФГ ОСОБА_4 з 01 червня 2007 року її прийнято на роботу різноробочою згідно заяв оплату призводити згідно штатного розкладу (том 7, а. с. 44-45).

01 червня 2007 року між СФГ ОСОБА_65 укладений трудовий договір з працівником, в якому зазначено, що договір є строковим, працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену договором, передбачається 39-годинна робоча неділя, посадовий оклад встановлюється у розмірі мінімальної заробітної плати на місяць (том 7, а. с. 46).

Згідно довідки щодо заробітної плати ОСОБА_1 , виданої СФГ Климчука В.М. 12.04.2017 року, у період з липня 2007 року до грудня 2014 року ОСОБА_1 щомісячно отримувала заробітну плату. Її річний дохід складав: 2700,00 грн. за 2007 рік; 6619,00 грн. - за 2008 рік; 7718,00 грн. – за 2009 рік; 10729,00 грн. – за 2010 рік; 11557,00 грн. – за 2011 рік; 13177,00 грн. – за 2012 рік; 14958,99 грн. – за 2013 рік; 12760,00 грн. – за 2014 рік. Всього нараховано заробітної плати за період з 01.07.2007 по 30.11.2014 року 80218,99 грн. (том 7, а. с. 47-48, том 10, а. с. 209-211).

Згідно довідки від 20.11.2018 №16 ОСОБА_4 нараховувалась заробітна плата в С(Ф)Г ОСОБА_4 за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2015 року, довідка з помісячною заробітною платою додається. ОСОБА_4 за 2006 рік отримав 11000,00 грн., за 2007 – 21436,23 грн., за 2008 – 6473,40 грн., за 2009 - 7854,00 грн., за 2010 – 11341,00 грн., за 2011 – 15423,00 грн., за 2012 – 16800,00 грн., за 2013 – 21402,00 грн., за 2014 – 20640,00 грн., за січень 2015 – 1720,00 грн. (том 10, а. с. 207-208).

26 грудня 2001 року між Селянським (Фермерським) господарство Климчука Валерія Михайловича (Орендар) і фізичними особами: ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 (орендодавці) укладені договори оренди земельних ділянок з метою їх сільськогосподарського використання, які належать цим громадянам на праві приватної власності строком на п`ять років (том 7, а. с. 66-98).

Згідно довідки, виданої Покровською селищною радою від 04.03.2008 за СФГ «Климчук В.М.» на території Покровської селищної ради знаходиться в обробітку згідно договорів оренди 288, 1839 га ріллі (том 7, а. с. 177).

Матеріали справи також містять довідки від Покровського райвідділу земельних ресурсів за 2007, 2008, 2009, 2010, 2011, 2012, 2013, 2014 роки із зазначенням загальної площі ріллі, яка знаходиться в оренді СФГ «Климчука В.М.» (том 7, а. с. 179-186).

Так, у користуванні СФГ «Климчука В.М.» станом на 29.01.2007 року знаходилося 456,7788 га землі, станом на 24.01.2008 року – 515,0239 га землі, станом на 28.01.2009 року – 524,9027 га землі, станом на 27.01.2010 року – 519,9736 га землі, станом на 17.01.2011 року – 518,8790 га землі, станом на 24.01.2012 року – 513,7299 га землі, станом на 23.01.2013 року – 513,7299 га землі, станом на 24.01.2014 року – 513,7299 га землі (том7, а. с. 179-186).

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.06.2015 року у реєстрі зареєстровані договори оренди земельних ділянок, орендарем яких є Селянське (Фермерське) господарство Климчука Валерія Михайловича, а орендодавцями – фізичні особи, строк дії договорів оренди – з 2013-2015 років до 2024-2026 років, з правом пролонгації і правом суборенди (том 3, а. с. 128-133).

На підтвердження роботи СФГ ОСОБА_4 відповідач також надав річні звіти, звіт про фінансові результати, звіти про вбирання урожаю за період з 2002 по 2008 роки (том 7, а. с. 105-121).

Також матеріали справи містять накладні, податкові накладні і рахунки за 2007 рік згідно яких СФГ ОСОБА_4 продавало сояшник, капусту, огірки та отримувало за це грошові кошти (том 7, а. с. 123-176); акт виконаних робіт від 31.12.2008 по зберіганню зерна (замовник СФГ «Климчука В.М.», виконавець ЗАТ «Агрофірма «Контрактова»), акт здачі-прийняття робіт від 03.12.2008 року по зберіганню зерна (замовник СФГ «Климчука В.М.», виконавець ЗАТ «Агрофірма «Гайчур-Агро»), відповідні видаткові та податкові накладні (том 8, а. с. 57-59); накладні, видаткові накладні з продажу сояшника, пшениці у 2008, 2009 (том 8, а. с. 60-72); договір від 24.01.2009 на продаж с/г продукції (продавець СФГ «Климчука В.М.» (том 8, а. с. 73); рахунки, податкові накладні, накладні на продаж сояшника та пшениці у 2009-2010 році (том 8, а. с. 74-81); договір №56958 від 12.11.2014 року на продаж сояшника, видаткові накладні, акти звірки (продавець СФГ «Климчука В.М.») (том 8, а. с. 82-94), декларація про обсяги зберігання зерна станом на 1.11.2011 року, податкові накладні за 2011 рік (том 8, а. с. 95-102); договір поставки сояшника від 08.11.2012 та відповідні рахунки і відомості про отримання грошових коштів за продану с/х продукцію СФГ «Климчука В.М.» за період 2012-2013 років (том 8, а. с. 103-121).

Також документи, які свідчать про проведення СФГ «Климчука В.М.» господарської діяльності, вирощування та продаж сільськогосподарської продукції – податкові накладні, товарні накладні за період з 2008 по 2014 роки містяться в матеріалах справи, у томі 11, а. с. 122-168.

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2006 року затверджена мирова угода, яку уклали ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , відповідно до якої сторони в судовому засіданні домовилися про те, що ОСОБА_6 визнає за ОСОБА_4 право власності на майно у тому числі, житловий будинок, меблі та домашні речі, три теплиці і два парники, приміщення під склад, автомобіль КАМАЗ 44446, причеп до КАМАЗу НОМЕР_35 , автомобіль «Газель» 1998 р.в., автомобіль марки «ГАЗ-53», автомобіль-бензовоз, автомобіль марки ЗИЛ-130, автомобіль марки ЗИЛ-130 Кран, трактор марки К-700, 1998 р.в., Трактор МТЗ-82 Білорусь 2000 р.в., трактор марки ЮМЗ-6 А, трактор ДТ-75, комбайн «Нива» СК-5 (2 штуки), два причепа на трактор, дві віялки, плуги, борони, культиватори, погрузчик, бетономішалка, а також різні будівельні матеріали: контейнери, ємності, труби, шлакоблок у кількості 1000 штук, цеглу силікатну у кількості 5000 штук, шифер плаский (231 шт), шифер хвильовий (311 шт), рейки з дерева, плити дорожні 184 шт, плити будівельні 37 шт, металолом 200 тон та інше майно (в ухвалі зазначається детальний перелік цього майна), на загальну суму 560598,78 грн. (том 7, а. с. 189-192).

Актом приймання-передачі від 25.06.2006 року ОСОБА_4 передав майно, яке є його особистою власністю, до СФГ «Климчука В.М.». В акті зазначається, що фермерське господарство проводить облік переданого майна та відображає його в бухгалтерських документах. У переліку майна, що передається зазначені 61 одиниця майна, а саме, автомобіль КАМАЗ 44446, причіп НОМЕР_35 , автомобіль «Газель» 1998 р.в., автомобіль марки «ГАЗ-53» самоскид, автомобіль ГАЗ-53 бензовоз, автомобіль марки ЗИЛ-130, автомобіль марки ЗИЛ-130 Кран, трактор марки К-700, 1998 р.в., Трактор МТЗ-82 Білорусь 2000 р.в., трактор марки ЮМЗ-6 А, трактор К-700, трактор МТЗ-82, трактор ЮМЗ-6А, трактор ДТ-75, комбайн «Нива» СК-5 (2 штуки), два причепа на трактор, дві віялки, плуги, борони, культиватори, погрузчик, бетономішалка, а також різні будівельні матеріали: контейнери, ємності, труби, шлакоблок у кількості 1000 штук, цеглу силікатну у кількості 5000 штук, шифер плаский (231 шт), шифер хвильовий (311 шт), рейки з дерева, плити дорожні 184 шт, плити будівельні 37 шт, металолом 200 тон та інше майно на загальну суму 511888,00 грн. (том 9, а. с. 28).

Матеріали справи містять перелік основних засобів СФГ ОСОБА_4 на 10.02.2007 і на 2017 роки (том 9, а. с. 29-30).

29 січня 2007 року між громадянами ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 та СФГ «Климчука В.М.» укладені двосторонні, нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу майнових паїв, які належали цим громадянами на праві власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) (том 7, а. с. 7- 18) та договір дарування майнового паю від 17.11.2006 між СФГ «Климчука В.М.» та ОСОБА_104 (том 7, а. с. 19).

Згідно протоколу засідання комісії по вирішенню майнових питань колишнього колгоспу ім. Карла Маркса від 17 квітня 2006 року прийняте рішення про виділення майна згідно майнових сертифікатів пайщикам КСП ім. К. Маркса, а саме, на паї виділено майно: механічна майстерня, склад для запчастин, заправка для тракторів на загальну суму 60026,30 грн., яке (майно) передане пайщикам ОСОБА_104 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 (том 7, а. с. 20-21).

Згідно рішення №91 від 15.12.2006 року Олександрівської сільської ради «Про оформлення права власності на нежитлові будівлі за Селянським (фермерським) господарством ОСОБА_4 вирішено оформити право власності на комплекс нежитлових будівель – майстерню, склад запчастин, заправку для тракторів, які розташовані в АДРЕСА_1 за Селянським (фермерським) господарством ОСОБА_4 (том 7, а. с. 22).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Олександрівською сільською радою 05.02.2007 року, власником комплексу нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 є Селянське (Фермерське) господарство ОСОБА_4 , форма власності – приватна, опис об`єкта: майстерня, склад запчастин, заправка для тракторів (том 2, а. с. 36, том 3, а. с. 147, том 7, а. с. 23 ).

Згідно Витягу про реєстрацію права власності, виготовленого КП «Синельниківське міжміське бюро технічної інвентаризації» 05.02.2007 року, комплекс нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 належить Селянському (Фермерському) господарству ОСОБА_4 , підстава виникнення права власності - свідоцтво про право власності НОМЕР_36 від 05.02.2007 (том 2, а. с. 37, том 3, а с. 148, том 7 а. с. 24).

В матеріалах справи також міститься наказ №04/07 від 04.02.2007 року про придбання та постановку на баланс СФГ «Климчука В.М.» комплексу нежитлових будівель по АДРЕСА_1 (том 10, а. с. 71).

Згідно Схематичного плану об`єкту (масштаб 1:500), виготовленого 15.05.2013 року, у експлікації об`єкта зазначені такі найменування споруд: нежитлова будівля майстерня, заправка, бокси для гаражів, житлові будівлі, зерноскладовище, склад запчастин, нежитлова будівля току, нежитлова будівля очисного комплексу, навіс, теплиця, вбиральня, водоколонка, огорожа (том 2, а. с. 148).

Також в матеріалах справи містяться: план боксів гаражів, будівлі зерноскладу, нежитлового приміщення станом на 15.05.2013 (том 2, а. с. 149-154); план поверхів будівлі В-1, 3-1, Ж1, П-1, С-1 станом на 05.06.2013 (том 2, а. с. 155-156).

Декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 23.12.2013 року містить інформацію про від робіт – реконструкція господарського двору СФГ «Климчука В.М.» по АДРЕСА_1 (том 2, а. с. 157).

Технічний паспорт на комплекс нежитлових будівель виготовлений 05.06.2013 року, в якому зазначена експлікація будівель (том 9, а. с. 7-8).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 18.07.2014 року комплекс нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності Селянському (Фермерському) господарству «Климчука Валерія Михайловича», код ЄДРПОУ 20250992 (том 3, а .с. 145).

Підставою виникнення власності є свідоцтво про право власності на нерухоме майно, виданого 18.07.2014 року згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень (том 3, а. с. 146, том 9 а. с. 6).

Витяг містить також опис об`єкта нерухомого майна: А-1 нежитлова будівля майстерні, а-1 добудова до нежитлової будівлі майстерні, 1-Б – бокси гаражів, 1-В заправка, 1-Г нежитлова будівля зерноскладу, 1-Д бокси гаражів, 1-Л нежитлова будівля зерноскладу, 1-М нежитлова будівля зерноскладу, 1-Р нежитлова будівля зерноскладу, 1-Ж навіс, 1-З нежитлова будівля складу запчастин, 1-П нежитлова будівля току, 1-С нежитлова будівля очисного комплексу ЗАВ-20 з ваговою, 1-Н теплиця, 1-Т теплиця, 1-Т вбиральня, 1-К водоколонка, №1-6 огорожа, І- бруківка, загальна площа 11868,5 кв.м. (том 3, а. с. 146).

На підтвердження робіт з реконструкції об`єкту нерухомого майна відповідач надав наступні документи: акт здачі-приймання робіт з реконструкції автомобільних ваг від 23.11.2011, рахунок-фактуру від 26.10.2010 про закупівлю профнастилу різного типу, видаткові накладні від 16.08.2012 та 29.09.2014 з купівлі профіля сталевого листового, видаткові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення, які підвтерджують купівлю СФГ «Климчук В.М.» різних будівельних матеріалів – арматури, електродів, проволоки, профнастилу, профільної труби, швелера, листа г/к та х/к, кутків у період з 2007 по 2014 роки (том 7, а. с. 218-252).

Також документи, які підтверджують закупівлю різноманітних будівельних матеріалів (труби, квадрати, листи, кутки, балку, арматура, полоси, листи г/к та х/к, профнастил) Селянським (фермерським) господарством «Климчука В.М.» у період з 2008 по 2016 роки містяться в матеріалах справи – том 9, а. с. 20-26).

Згідно всіх цих бухгалтерських, господарських і банківських документів саме СФГ «Климчука В.М.» є покупцем будівельних матеріалів та обладнання.

Згідно договору купівлі-продажу 310-КиБи/Кр від 17.11.2010 член біржі СФГ «Климчука В.М.» купив на біржових торгах тваринницьку ферму, а саме, залізобетонні панельно стінові плити, які прийняв у власність згідно акту приймання-передачі (том 9, а. с. 11-13).

Також згідно договору купівлі-продажу від 17.11.2009 член біржі СФГ «Климчука В.М.» купив на біржових торгах плити залізобетонні дорожні, які прийняв у власність згідно акту приймання-передачі (том 9, а. с. 14-16).

Згідно акту здачі-приймання виконаних робіт від 02.11.2011 підрядник ПП «Нікіта-Ром» виконав для замовника, СФГ «Климчука В.М.» наступні роботи: завальну яму, покриття ями залізобетонними плитами, монтаж двох бункерів, колон і тумб на зерноочисний комплекс (том 9, а. с. 17).

Згідно акту здачі-приймання робіт від 23.11.2011 виконавець ТОВ «Акцентінвест» виконав для замовника, СФГ «Климчука В.М.» реконструкцію автомобільних вагів (том 9, а. с. 19).

23.07.2012 роки зроблені пусконалагоджувальні роботи обладнання на зерноочисний комплекс згідно акту приймання-здачі, виконавець ПП «Нікіта-Ром», замовник СФГ «Климчука В.М.» (том 9, а. с. 19).

07.12.2007 року між ТОВ «Автоцентр-Україна» та Фермерським господарством Климчук В.М. укладений договір №722043 про купівлю ТЗ у сумі 98980,00 (том 7, а. с. 38-1).

Згідно видаткової накладної від 07.12.2007 року та платіжного доручення №137 від 26.11.2007 автомобіль Фольксваген Кади оплачений СФГ ОСОБА_4 у сумі 98980,00 (том 7, а. с. 38, том 9 а. с. 51-52).

Згідно видаткової накладної від 02.10.2007 року СФГ Климчука В.М. сплачена купівля МТЗ-892 «Беларус» і оприскувач в сумі 115900,00 (том 7, а. с. 41).

Згідно видаткової накладної від 31.10.2007 року СФГ ОСОБА_4 сплачена купівля ТЗ ГАРЗ-3309 СС Д-245 в сумі 96700,00 (том 7, а. с. 40).

23 квітня 2007 року укладений кредитний договір №010/02-40/486 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» і Селянським (Фермерським) господарство Климчука Валерія Михайловича, згідно якого кредитор надав позичальнику кредит у розмірі 60000,00 гривень строком до 31.12.2007 року (том 7, а. с. 31-34).

Згідно платіжного доручення 17.10.2007 року СФГ «Климчука В.М.» придбав та автомашину ГАЗ-3309, сума оплати – 96700,00 грн. (том 9, а. с. 48).

Згідно рахунку-фактури №51.09 від 24.09.2007 року СФГ «Климчука В.М.» і платіжного доручення від 25.09.2006 року СФГ «Климчука В.М.» придбав і оплатив трактор МТЗ-892 «Беларусь» та оприскувач за 115900,00 грн. (вартість одного трактора – 96583,33 грн.) - том 9, а. с. 49.

10.06.2009 за біржовим договором купівлі-продажу СФГ «Климчука В.М.» придбав у власність трактор Беларус-892 вартістю 115620,00 грн. (том 7, а. с. 188, том 9, а. с. 50).

Згідно біржового договору від 15.06.2010 членом біржі СФГ «Климчука В.М.» куплений ТЗ комбайн зернозбиральний моделі Джон-Дір 9600, рік випуску 1996 (том 7, а. с. 27, том 9 а. с. 46).

19.10.2011 року укладений договір №2820АТ купівлі-продажу між ТОВ «Агротек» і СФГ Климчука В.М., згідно якого продавець продав, а покупець (СФГ ОСОБА_4 ) купив трактор «JOHN DEERE», 2012 р.в., вартістю 1 746 943,00 гривень, який був переданий покупцю згідно акту (додаток №2 до договору) (том 7, а. с. 35-37).

СФГ «Климчук В.М.» купив причіп-платформу Е ГКБ-8350, 1988 року випуску, варістю 1600,00 грн. у ТОВ «Бомонт-ком», що підтверджується договором купівлі-продажу від 13.01.2011, актом приймання-передачі, рахунком-фактурою від 13.01.2011, податковою накладною від 14.01.2011, видатковою накладною від 18.01.2011(том 7, а. с. 218-222).

На виконання ухвали суду банком надана копія кредитного договору №011-305653/62222 від 27.03.2012 року, який укладений між ПАТ «Райффазен Банк Аваль» і Селянським (фермерським) господарством «Климчука Валерія Михайловича», згідно якого СФГ «Климчука В.М.» отримав у кредит 1020000,00 (один мільйон двадцять тисяч) гривень на придбання трактора марки «John Deere 8310R», 2011 року випуску (том 11, а. с. 12).

Із договору випливає, що він укладений саме між банком і юридичною особою СФГ «Климчука В.М.», договір з боку позичальника підписаний Головою СФГ ОСОБА_4 , з прикладенням відбитку печатки підприємства.

В судовому засіданні сторона позивача наполягала на тому, що даний договір містить письмову згоду позивачки ОСОБА_1 та/або договір поруки, однак із дослідженого судом в судовому засіданні кредитного договору судом достеменно встановлено, що жодної письмової згоди ОСОБА_1 на укладення договору чи договору поруки не існує.

Ухвалою суду від банку також витребувана копія договору застави сільськогосподарської техніки № 12/С04-115-1/163 від 27.03.2012 року, з якого випливає, що договор застави укладений також між ПАТ «Райффазен Банк Аваль» і Селянським (фермерським) господарством «Климчука Валерія Михайловича», тобто між двома юридичними особами, нотаріально посвідчений і також не містить жодної письмової згоди ОСОБА_1 на його укладення(том 11, а. с. 183-187).

Матеріали справи містять платіжні доручення за період 2012-2013 роки, які підтверджують оплату кредиту СФГ «Климчука В.М.» за кредитним договором №011-305653/62222 (том 10, а. с. 60-66).

Матеріали справи містять копії наказів по підприємству СФГ «Климчука В.М.» за період з 2007 по 2010 роки про придбання транспортних засобів (ГАЗ 3302-414 2008 р.в., причіпу ГКБ 8350 1988 р.в., НОМЕР_37 1990 р.в., МАЗ 5337 1992 р.в., трактора «Беларусь 892» 2008 р.в., трактора «Беларусь 892» 2007 р.в., зернозбирального комбайну «Джон Дір» 1996 р.в., колісного трактору «Джон Дір» 2011 р.в., «Фольксваген Кадді», НОМЕР_38 , Міцубіші Паджеро та поставлення їх на облік (реєстрацію) та баланс підприємства (том 10, а. с. 67-72).

26.05.2016 року загальними зборами учасників ТОВ «Надія-АС» прийняте рішення про прийняття до статутного фонду ТОВ «Надія-АС» нерухомого майна – житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (протокол № 1 від 26.05.2016, том 6, а. с. 87).

23.06.2017 року загальними зборами учасників ТОВ «Надія-АС» прийняте рішення про прийняття до статутного фонду ТОВ «Надія-АС» нерухомого майна комплексу нежитлових будівель загальною площею 11868,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 згідно заяви засновника СФГ «Климчука В.М.» про передачу ним до Статутного фонду ТОВ «Надія-АС» (протокол №2 від 23.06.2017, том 6, а. с. 89, 250).

Про передачу житлового комплексу складений акт прийому-передачі від 23.06.2017 (том 6, а. с. 90, 251).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.06.2017 року власником комплексу нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 є ТОВ «Надія-АС», підстава виникнення права власності – протокол загальних зборів учасників ТОВ «Надія-АС» №2 від 23.06.2017 (том 6, а. с. 247; том 9 а. с. 78).

Згідно Статуту ТОВ «Надія-АС», затвердженого рішенням засновників 22.06.2017, засновниками товариства є ОСОБА_4 та Селянське (фермерське) господарство «Климчука Валерія Михайловича» (том 6, а. с. 146).

Згідно п. п. 7.1., 7.2. Статуту ТОВ «Надія-АС» статутний капітал дорівнює 2000,00 гривень і може збільшуватися за рахунок додаткових внесків учасників, прибутку від господарської діяльності, інших джерел, згідно чинного законодавства України (том 6, а. с. 149).

05 липня 2017 року СФГ «Климчука В.М.» продав, а ТОВ «Надія-АС» купив трактор колісний БЕЛАРУСЬ-892, 2008 року випуску, що підтверджується договором купівлі-продажу №1 від 05.07.2017 року і актом приймання-передачі (том 6, а. с. 157, 158).

08 липня 2017 року СФГ «Климчука В.М.» продав, а ТОВ «Надія-АС» купив трактор колісний «JOHN DEERE 8310R» 2011 року випуску, що підтверджується договором купівлі-продажу №3 від 08.07.2017 року і актом приймання-передачі (том 6, а. с. 159, 160).

05 липня 2017 року СФГ «Климчука В.М.» продав, а ТОВ «Надія-АС» купив комбайн зернозбиральний «JOHN DEERE 9600» 1996 року випуску, що підтверджується договором купівлі-продажу №2 від 08.07.2017 року і актом приймання-передачі (том 6, а. с. 161, 162).

13 липня 2017 року СФГ «Климчука В.М.» продав, а ТОВ «Надія-АС» купив автомобіль марки "MITSUBISHI", модель PAJERO SPORT, 2011 року випуску, що підтверджується договором купівлі-продажу транспортного засобу №1247/2017/538526 від 13.07.2017 року і актом приймання-передачі (том 6, а. с. 163, 164).

13 липня 2017 року СФГ «Климчука В.М.» продав, а ТОВ «Надія-АС» купив транспортний засіб марки МАЗ, модель 5337, 1992 року випуску, що підтверджується договором купівлі-продажу транспортного засобу №1247/2017/538436 від 13.07.2017 року і актом приймання-передачі (том 6, а. с. 165, 166).

13 липня 2017 року СФГ «Климчука В.М.» продав, а ТОВ «Надія-АС» купив транспортний засіб марки КАМАЗ, модель 53212, 1990 року випуску, що підтверджується договором купівлі-продажу транспортного засобу №1247/2017/538472 від 13.07.2017 року і актом приймання-передачі (том 6, а. с. 167, 168).

01 липня 2017 року СФГ «Климчука В.М.» продав, а ТОВ «Надія-АС» купив транспортний засіб марки ГКБ, модель 8350, 1988 року випуску, що підтверджується договором купівлі-продажу транспортного засобу №1247/2017/522373 від 01.07.2017 року і актом приймання-передачі (том 6, а. с. 169, 170).

01 липня 2017 року СФГ «Климчука В.М.» продав, а ТОВ «Надія-АС» купив транспортний засіб марки ГАЗ, модель 3302-414, 2008 року випуску, що підтверджується договором купівлі-продажу транспортного засобу №1247/2017/522743 від 01.07.2017 року і актом приймання-передачі (том 6, а. с. 171-172).

10 червня 2016 року СФГ «Климчука В.М.» продав, а ТОВ «Надія-АС» купив транспортний засіб марки ГАРЗ, модель СС-3309, 2007 року випуску, що підтверджується договором купівлі-продажу транспортного засобу №1258/02/1247/2016 від 10.06.2016 року і актом приймання-передачі (том 6, а. с. 173-174).

10 червня 2016 року СФГ «Климчука В.М.» продав, а ТОВ «Надія-АС» купив транспортний засіб марки Volkswagen модель Caddy, 2007 року випуску, що підтверджується договором купівлі-продажу транспортного засобу №1259/02/1247/2016 від 10.06.2016 року і актом приймання-передачі (том 6, а. с. 175-176).

Копії цих договорів містяться також у матеріалах справи у томі 9, а. с. 36-45.

У свідоцтвах про реєстрацію ТЗ на вказані транспортні засоби право власності у 2017 році зареєстровані за ТОВ «Надія-АС» (том 6, а. с. 225-246, том 9, а. с. 32-35; том 9 а. с. 56-77).

В матеріалах справи міститься висновок експерта №15/12.2/63 від 04.06.2018, виготовлений згідно призначеної ухвалою суду судової експертизи щодо середньої ринкової вартості транспортних засобів (том 9, а. с. 181).

Так , згідно цієї експертизи станом на момент дослідження, тобто, на 04.06.2018 року, середня ринкова вартість колісного ТЗ марки ГАРЗ СС-3309, 2007 р.в., складала 109383,94 грн., ТЗ марки «Фольквагген Кадді Кастен» 2.0 2007 р.в. – 86985,17 грн., ТЗ марки МТЗ-892 «Білорус» 2007 р.в. – 169624,55 грн., ТЗ марки «Міцубіші Паджеро Спорт» 2011 р.в. – 380060,21 грн., ТЗ марки МАЗ 5337, 1992 р.в. – 218369,11 грн., ТЗ марки ГКБ 8350 1988 р.в. – 18871,78 грн., ТЗ марки КамАЗ 53212 1990 р.в. – 98049,19 грн., ТЗ марки ГАЗ 3302-414/418 ГУР, 2008 р.в. – 68713,09 грн., колісного ТЗ марки «Джон Дір» 8310 R, 2011 р.в. – 3717670,50 грн., колісного ТЗ марки «Білорус» 2008 р.в. – 178947,08 грн. (том 9, а. с. 181).

В матеріалах справи міститься висновок експерта №13/10.10/10 від 23.06.2018 виготовлений згідно призначеної ухвалою суду судової експертизи згідно якої ринкова вартість комплексу нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 станом на момент проведення дослідження, тобто, на 18.06.2018 року могла складати 4704 000 (чотири мільйони сімсот чотири тисячі) гривень (том 9, а. с. 251).

Під час судового розгляду, в якому справа розглядалася спочатку, протягом 2018-2020 років, клопотання про проведення судової товарознавчої експертизи сторонами не заявлялось.

В матеріалах справи також містяться кілька звітів з визначення ринкової вартості майна – транспортних засобів та об`єкту нерухомості, складених суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_105 , які замовляло і надало суду ТОВ «Надія-АС», строком дії 6 місяців від дати оцінки.

В судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_20 наголошував на тому, що судова товарознавча експертиза, яка проведена у 2018 році не визначає актуальної ринкової вартості майна, у зв`язку з чим ТОВ «Надія-АС» неодноразово подавало звіти, проведені ФОП ОСОБА_106 .

Останній звіт був складений 03 червня 2020 року, термін дії Звіту – 6 місяців від дати оцінки (том 13, а. с. 96-164), отже, на день ухвалення судового рішення термін дії звіту закінчився.

Згідно звіту від 03.06.2020 ринкова вартість комплексу нежитлових будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 (колишній Червоний Лиман) складає 685 440,00 грн. (том 13, а. с. 116), а загальна ринкова вартість транспортних засобів, які є предметом спору складає 1 277 509,00 гривень (том 13, а. с. 144).

Дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною другою статті 3 СК України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до частин першої та другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Згідно із частиною першою статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Згідно зі статтею 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною підставою для виникнення у них прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі статті 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно.

У постанові Великої палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що «вирішуючи спір про поділ майна, необхідно установити як обсяг спільного нажитого майна, так і з`ясувати час та джерела його придбання, а вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки».

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.

У справі, що розглядається, суд, проаналізувавши показання свідків і письмові матеріали справи, дійшов висновку, що з встановлених судом фактичних обставин і наданих сторонами доказами, не випливає, що в період з жовтня 2006 року по 14 березня 2008 року сторони проживали однією сім`єю.

Суд відхиляє свідчення в судовому засіданні ОСОБА_4 , ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_4 і ОСОБА_1 є завідомо упередженими і заінтересованими особами, будучи сторонами у справі, а свідок ОСОБА_15 є сином позивачки, її представником в судовому засіданні і суд також критично ставиться до його свідчень.

Суд також критично оцінює показання таких свідків як ОСОБА_40 і ОСОБА_38 , які в період з 2006 по 2008 рік бачили сторони періодично, не спілкувалися з ними постійно, а сімейний стан позивачки знали тільки з її слів. Зокрема, свідок ОСОБА_38 навіть не знала, що шлюб між ОСОБА_10 і ОСОБА_25 укладений у 2008 році, вона була впевнена, що шлюб укладений у 2006 році, і, як випливає з її показань, саме ОСОБА_1 представила у 2006 році ій та її чоловіку ( ОСОБА_40 ) ОСОБА_4 як свого чоловіка, тоді як самого ОСОБА_10 вони про це не питали. Те ж стосується і роботи ОСОБА_1 в СФГ « ОСОБА_4 », про яку вони чули від позивачки та її сина, ОСОБА_107 , в їх інтерпретації.

Оцінюючи показання свідка ОСОБА_6 , суд не вважає їх об`єктивними, оскільки під час судового засідання вона наголосила, що після розірвання шлюбу ні з ОСОБА_10 , ні з ОСОБА_25 не спілкувалася, свідчила про їх проживання разом, знаючи цю інформацію від третіх осіб; на зйомній квартирі, де вони нібито разом проживали, не була. В судовому засіданні свідок свідчила дуже емоційно і в суду склалося враження, що свідок має почуття образи до відповідача.

Щодо свідчень синів ОСОБА_10 - їх свідчення також носять фрагментарний характер, оскільки обидва дорослі сини проживають від відповідача окремо, у період з 2006 до початку 2008 року спілкувалися з ним періодично і про його особисті справи не дуже цікавилися.

Той факт, що свідок ОСОБА_36 протягом 2006-2007 року бачив позивачку в будинку ОСОБА_4 , не заперечував і сам відповідач, пояснюючи, що на вихідних ОСОБА_25 та її діти приїздили до нього. Однак свідок при цьому сам пояснив, що бував у будинку батька нечасто і тільки, коли там був сам батько, тому без батька ОСОБА_1 у будинку не бачив.

Свідок ОСОБА_44 показав, що не бачив ОСОБА_1 в будинку батька до 2008 року, але і цей свідок постійно в будинку батьків не перебував, а був там кілька разів на місяць.

У той же час, суд бере до уваги, що під час операції ОСОБА_4 у 2007 році з ним перебували тільки його син ОСОБА_28 та рідна сестра ОСОБА_108 , про що свідчили і ОСОБА_44 , і ОСОБА_47 .

Суд приймає до уваги показання свідка ОСОБА_51 , який свідчив, що в будинку його рідного брата за адресою: АДРЕСА_5 жила саме ОСОБА_1 у період з липня 2006 по лютий 2008 року, а інколи він там бачив ОСОБА_4 , і свідчення ОСОБА_57 , який свідчив, що перевозив меблі ОСОБА_1 з смт. Васильківка до будинку ОСОБА_4 у Червоному Лимані на початку 2008 року, оскільки ці свідки не є родичами сторін і на думку суду, не мають жодної заінтересованості у справі.

Що стосується інших свідків, то вони, що стосується сумісного проживання сторін нічого не пояснили, оскільки нічого з цього приводу по суті їм не було відомо.

Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Тому, ті обставини справи, які стосуються придбання майна, його вартості, джерела коштів, трудової участі, купівлі-продажу та переобладнання нерухомого майна тощо суд встановлює за допомогою письмових доказів, а не пояснень свідків, які, власне, і в цій частині по суті нічого не пояснили.

Отже, суд дійшов висновку, що показання допитаних в судовому засіданні свідків не підтверджують факт сумісного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у період з жовтня 2006 по 14 березня 2008 року.

Суд наголошує, що у своїх поясненнях відповідач ОСОБА_4 не заперечував сам по собі факт перебування з позивачем у близьких стосунках чоловіка та жінки, які включали себе й інтимну складову. Водночас тільки цей факт не може свідчити, що сторони проживали в зазначений період (з жовтня 2006 по 14 березня 2008 року) однією сім`єю, оскільки позивач не надав жодних належних доказів ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім`ї.

Так, в судовому засіданні ОСОБА_1 повідомляла, що у період з 2006 до початку 2008 року були придбані на спільні кошти меблі, зроблений ремонт тощо, однак не надала доказів здійснення таких покупок, при тому що відповідач взагалі заперечував їх здійснення.

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.

Як випливає з матеріалів справи, майже всі письмові докази у справ надані відповідачами, тоді як позивачі із доказів оперують лише показаннями свідків, а також фото і фактом отримання своєї особистої кореспонденції на адресу відповідача.

Так, матеріали справи містять фототаблицю (том 2, а. с. 189-192), а саме, фото 2006-2007 років, де зображені ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , разом та у компаніях з іншими людьми, а також на пляжі які надані на доказування того, що ОСОБА_1 і ОСОБА_4 мали фактичні шлюбні відносини, разом проживали, проводили дозвілля.

Також в матеріалах справи містяться фото ОСОБА_109 (доньки позивачки у теплиці ОСОБА_10 , фото позивачки та її доньки у с. Червоний Лиман в будинку Климчука у 2006 році, спільне фото ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на відпочинку у 2006 році (том 10, а. с. 197-198).

В матеріалах справи також містяться копії листа від ОСОБА_110 на ім`я ОСОБА_111 , який згідно копії конверта направлений на адресу: АДРЕСА_4 у 2007 році, копія вітальної листівки від ОСОБА_112 2007 року на ім`я ОСОБА_4 , направлений за цією ж адресою (том 2, а. с. 193-196, том 8, а. с. 7).

Даючи оцінку цим фото і листам як доказам, суд дійшов висновку, що факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю.

Саме таким правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15 (провадження № 61-30273св18).

Також у постанові від 12 грудня 2019 року у справі №466/3769/16 (провадження 61-5296св19) Верховний суд зазначив правову позицію, що показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Також у постанові від 27 лютого 2019 року у справі №522/25049/16-ц (провадження №61-11607св18) Верховний Суд вказав, що посилання на періодичний спільний відпочинок не є достатнім для визнання факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу у розумінні статті 74 СК України, без наявності інших ознак сім`ї.

Отже, сам собою факт перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між ними склалися та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю. Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 12 грудня 2019 року у справі №490/4949/17 (провадження №61-46210св18).

Суд також зазначає, що отримання кореспонденції позивачкою та її донькою за адресою: АДРЕСА_4 носить разовий характер і не дає підстав визнати факт проживання позивачки у вказаному будинку, тим більше, що жодних доказів фактичного постійного проживання позивачки та її дітей у будинку суду не надано.

Зі змісту листа ОСОБА_113 та вітальної листівки від ОСОБА_112 також не вбачається, що ОСОБА_10 та ОСОБА_25 проживали спільно однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, оскільки не можна вважати достатнім доказом таких відносинах згадування імені « ОСОБА_50 » у цих листах. До того ж, листи надіслані родичами позивачки і очевидно тільки зі слів позивачки мали інформацію про її сімейний стан.

Суд дійшов висновку, що надані докази спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - показання свідків, фото і листи - як окремо, так і в сукупності не свідчать про те, що ОСОБА_10 і ОСОБА_25 в період з жовтня 2006 по 14 березня 2008 року спільно проживали однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Інших належних доказів щодо наявності в них спільного бюджету, спільних витрат, спільного господарства суду не надано.

Окрім того, в останньому уточненому позові від 21.05.2019 року (том 12, а. с. 9-22), позивачка просила встановити факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з жовтня 2006 року до 14 березня 2008 року, тоді як з матеріалів справи вбачається, що шлюб, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_114 (після реєстрації шлюбу – ОСОБА_10 ) 20.09.1980 року розірваний 17 жовтня 2006 року, а ОСОБА_4 і ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 14 березня 2008 року.

У постанові Верховного суду від 26 вересня 2018 року у справі №244/4801/13-ц (провадження №61-23286св18) зроблений правовий висновок, що перебування в зареєстрованому шлюбі виключає встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Таким чином, позовна вимога про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з жовтня 2006 року суперечить вимогам ст. 25 СК, оскільки попередній суд відповідача ОСОБА_4 розірваний тільки 17 жовтня 2006 року, а суд, в силу ч. 2 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Отже, суд відхиляє позовні вимоги в частині встановлення факту проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з жовтня 2006 року до 14 березня 2008 року.

Виходячи зі змісту ст. 74 СК України згідно якої якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними – позивачу слід відмовити у визнанні спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 автомобіля ГАРЗ СС-3309 2007 року випуску, автомобіля Фольксваген Кадді, 2007 року випуску, трактору Беларусь-892 2007 року випуску, як таких, що придбані під час спільного проживання без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 і ці ТЗ не є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Окремою підставою для відмови у цій частині позову є також відсутність будь-яких доказів, що це майно придбане за спільні кошти сторін або особисті кошти позивачки.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, дане майно придбане СФГ « ОСОБА_4 », є власністю цієї юридичної особи, надбане за кошти цієї юридичної особи, які отримані внаслідок господарської діяльності підприємства.

При цьому той факт, що СФГ «Климчука В.М.» дійсно працювало, обробляло орендовану землю, продавало врожай у період з 2006 по 2008 рік підтверджується письмовими матеріалами справи, які детально досліджені судом і про які детально зазначалося вище.

Також з письмових матеріалів справи вбачається, що станом на 2006 рік за мировою угодою ОСОБА_4 мав особисте майно, яке складалося із техніки та будівельних матеріалів, яке було поставлене на баланс СФГ «Климчука В.М.».

ОСОБА_1 ніколи не була ані засновником, ані членом даного господарства, працювала у ньому з липня 2007 року як найманий працівник і отримувала за це заробітну плату, при цьому за 2007 рік вона отримала 2700,00 грн., а за 2008 рік - 6619,00 грн. жодних доказів отримання неї будь-яких інших доходів, окрім заробітної плати, а також доказів передачі таких грошових коштів ОСОБА_10 , або до статутного чи складеного капіталу СФГ суду не надано.

Як вбачається з договорів та платіжних документів, згідно видаткової накладної від 07.12.2007 року та платіжного дручення №137 від 26.11.2007 автомобіль Фольксваген Кади оплачений СФГ ОСОБА_4 у сумі 98980,00 (том 7, а. с. 38, том 9 а. с. 51-52).

Згідно видаткової накладної від 02.10.2007 року СФГ ОСОБА_4 сплачена купівля МТЗ-892 «Беларус» і оприскувач в сумі 115900,00 (том 7, а. с. 41).

Згідно видаткової накладної від 31.10.2007 року СФГ ОСОБА_4 сплачена купівля ТЗ ГАРЗ-3309 СС Д-245 в сумі 96700,00 (том 7, а. с. 40).

При співставленні сум вартості цих ТЗ і доходів ОСОБА_1 є очевидним, що ОСОБА_1 не мала таких коштів, щоб вкласти їх в покупку цієї техніки.

Суд відхиляє твердження позивачки про те, що вона нібито у 2007 році передала особисто ОСОБА_4 суму коштів у розмірі 20000,00 доларів США як таке, що абсолютно не доведене належними і допустимими доказами.

Суд відхиляє свідчення в якості свідків в цій частині самої ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_15 як такі, що надані заінтересованими особами і не підтверджуються іншими матеріалами справи.

Стверджуючи, що отримала цю суму коштів від померлої у 2007 році матері, яка проживала у РФ, позивачка не надала ані підтвердження того, що ввозила таку суму коштів на митну територію України, ані того, що у її матері були ці кошти, оскільки жодних доказів того, що її мати продала нерухомість і отримала за це кошти, що позивачка отримала спадщину тощо, суду також не надані.

Таким чином, суд резюмує, що такі твердження є голослівними.

Отже, суд дійшов висновку про відхилення позовних вимог в частині того, що рухоме майно Селянського (фермерського) господарства Климчука Валерія Михайловича, а саме: автомобіль ГАРЗ СС-3309 2007 року випуску; автомобіль Фольксваген Кадді 2007 року випуску, трактор Беларусь-892 2007 року випуску придбані під час спільного проживання без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 і є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до частини першої статті 61 СК України об`єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту.

Згідно із частиною першою статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте ними до шлюбу; майно, набуте ними за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно набуте ними за час шлюбу, але за кошти, які належали їм особисто; житло, набуте ними за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідно до статті 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (стаття 70 СК України ).

Відповідно до статті 65 CК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Відповідно до положень статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України (далі – ЦК України).

Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Відповідно до абзацу 1 пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. Під час поділу майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (частина четверта статті 65 СК України).

Підприємство є юридичною особою, йому належить право власності на майно, у тому числі і яке передане засновником до статутного фонду як внесок (статті 62, 66 ГК України).

Так, з моменту внесення майна до статутного фонду підприємство є єдиним власником майна й це майно не може одночасно перебувати у власності інших осіб.

Згідно з пунктом 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вклад до статутного фонду господарського товариства не є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. За змістом частин другої, третьої статті 61 СК України, якщо вклад до статутного фонду господарського товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сім`ї, той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних доходів. У разі використання одним із подружжя спільних коштів усупереч статті 65 СК України інший із подружжя має право на компенсацію вартості його частки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 року фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства).

Фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, має статус сімейного фермерського господарства, за умови що в його підприємницькій діяльності використовується праця членів такого господарства, якими є виключно члени однієї сім`ї відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України.

Фермерське господарство без статусу юридичної особи організовується на основі діяльності фізичної особи - підприємця і має статус сімейного фермерського господарства, за умови використання праці членів такого господарства, якими є виключно фізична особа - підприємець та члени її сім`ї відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України. Особливості створення та діяльності сімейного фермерського господарства без набуття статусу юридичної особи регулюються положеннями статті 8-1 цього Закону.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про фермерське господарство» членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім`ї, родичі, які об`єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень установчого документа фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).

Таким чином, закон чітко розмежовує: а) фермерське господарство без створення юридичної особи і фермерське господарство у статусі юридичної особи; 2) фермерське господарство без статусу юридичної особи є сімейним фермерським господарством; 3) фермерське господарство зі статусом юридичної особи має статус сімейного фермерського господарства лише за умови використання праці членів такого господарства, якими є виключно фізична особа - підприємець та члени її сім`ї; 4) членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).

Згідно статті 27 Закону України «Про фермерські господарства» трудові відносини у фермерському господарстві базуються на основі праці його членів. У разі виробничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом). З особами, залученими до роботи у фермерському господарстві, укладається трудовий договір (контракт) у письмовій формі, в якому визначаються строк договору, умови праці і відпочинку (тривалість робочого дня, вихідні дні, щорічна оплачувана відпустка, форми оплати праці та її розміри, харчування тощо). Видача трудових книжок членам фермерського господарства і громадянам, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), та їх ведення здійснюються відповідно до законодавства України про працю. Розмір оплати праці і тривалість щорічної відпустки осіб, які працюють у фермерському господарстві за трудовим договором (контрактом), не повинні бути меншими за встановлений державою розмір мінімальної заробітної плати і передбачену законом тривалість щорічної відпустки.

Позивач як на підставу своїх вимог посилався на Рішення Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року у справі № 1-8/2012 за конституційним зверненням приватного підприємства «ІКІО» щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 61 СК України, яким вирішено, що положення частини першої статті 61 Сімейного кодексу України треба розуміти так, що статутний капітал та майно приватного підприємства є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Суд не може погодитися з твердженням позивача, оскільки у цьому рішенні Конституційного Суду України чітко зазначається, що: «вклад до статутного капіталу та виділене із спільної сумісної власності подружжя майно (кошти) передаються у власність приватного підприємства. Відповідно до статті 191 ЦК України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності; до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом; підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю; підприємство або його частина можуть бути об`єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів. Тобто зі змісту цієї статті вбачається, що стосовно підприємства як єдиного майнового комплексу або його частини можуть виникати цивільні права і обов`язки. На думку Конституційного Суду України, приватне підприємство (або його частина), засноване одним із подружжя, - це окремий об`єкт права спільної сумісної власності подружжя, до якого входять усі види майна, у тому числі вклад до статутного капіталу та майно, виділене з їх спільної сумісної власності. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що статутний капітал та майно приватного підприємства, сформовані за рахунок спільної сумісної власності подружжя, є об`єктом їх спільної сумісної власності».

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 15.03.2017 року рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2015 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2016 року в частині позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя скасовані і справа в цій частині передана на новий розгляд до суду першої інстанції (том 5, а. с. 80-84).

У зазначеній ухвалі ВССУ зазначається, що: «як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 23 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Отже, апеляційний суд правильно пославшись на норми матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов помилкового висновку щодо поділу майна між подружжям, не врахувавши те, що спірне майно використовується ОСОБА_4 для здійснення підприємницької діяльності, а тому другий з подружжя має право вимоги (майнове право) щодо виплати сум у разі поділу майна між подружжям. Це майно при поділі між подружжям має включатись до спільної майнової маси і враховуватись при поділі. Визнання за кожним із подружжя права власності по 1\2 частці на майно, яке належить приватному підприємцю та використовується для підприємницької діяльності, суперечить зазначеним нормам матеріального права та порушає права підприємця й унеможливлює здійснення ним своєї підприємницької діяльності» (том 5, а. с. 83 зворот).

Під час розгляду справи суд з`ясував, що: 1) позивачка ОСОБА_1 не була засновником СФГ «Климчука В.М.»; 2) ніколи не була членом даного підприємства; 3) не вносила власних коштів до статутного чи складеного капіталу СФГ « ОСОБА_4 »; 4) до статутного чи складеного капіталу СФГ «Климчука В.М.» не вносились спільні кошти подружжя; 5) до статутного чи складеного капіталу СФГ « ОСОБА_4 » не вносилася спільна сумісна власність подружжя; 6) капітал і майно СФГ «Климчука В.М.» не були сформовані за рахунок спільної сумісної власності подружжя.

Напроти, судом достеменно встановлено, що СФГ «Климчука В.М.» постійно працювало як юридична особа з 1993 року, здійснювало свою статутну діяльність з вирощування с/х культур, продавало с/х продукцію, на зароблені кошти купляло транспортні засоби, надбало і зробило переобладнання комплексу нерухомих будівель.

Покупка спірних транспортних засобів саме СФГ «Климчука В.М.» як юридичною особою, за кошти СФГ «Климчука В.М.» у безготівковій формі підтверджується наявними у матеріалах справи письмовими доказами – копіями договорів купівлі ТЗ, рахунків, накладних, кредитним договором, доказами погашення цього кредиту.

Також в судовому засіданні встановлено, що ці ТЗ і комплекс нерухомих будівель належали СФГ «Климчука В.М.» на праві приватної власності і використовувались безпосередньо у господарській діяльності підприємства, ані транспортні засоби ані комплекс нежитлових будівель не є предметами побутового вжитку, не використовувалися для потреб сім`ї, не куплялися ані за сімейні кошти ані для потреб сім`ї.

Окрім того, як вже зазначалося вище, єдиним джерелом доходу сім`ї, згідно доказів, наданих сторонами, є заробітна плата, яку отримували сторони під час проживання як подружжя.

Як вже зазначалося вище, згідно довідки щодо заробітної плати ОСОБА_1 , за період з 01.07.2007 по 30.11.2014 року вона отримала 80218,99 грн. (том 7, а. с. 47-48, том 10, а. с. 209-211); згідно довідки від 20.11.2018 №16 ОСОБА_4 в С(Ф)Г ОСОБА_4 за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2015 року, за період з 2008 по січень 2015 отримав 101653,4 грн. (том 10, а. с. 207-208), що в сумі дає 181872,39 гривень за 7 років шлюбу.

Ця заробітна плата і є сумісними спільними коштами подружжя, на які вони жили як подружжя і її розмір абсолютно неспівставний із вартістю транспортних засобів і вартості переобладнання нежитлового комплексу, витрати на які здійснено СФГ «Климчука В.М.».

Щодо трудової участі ОСОБА_1 у господарській діяльності СФГ «Климчука В.М.», яку вона розцінює як свій трудовий внесок, суд також відхиляє таке твердження позивачки з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у період з 2007 по 2014 рік працювала у СФГ «Климчука В.М.» найманим працівником на посаді різноробочої, виконувала відповідні трудові функції, отримувала за це заробітну плату, якою розпоряджалася на власний розсуд, і її заробітна плата і заробітна плата ОСОБА_4 і була спільною власністю подружжя, яку вони витрачали на потреби сім`ї.

Таким чином, немає жодних юридичних підстав вважати, що майно, набуте юридичною особою – СФГ «Климчука В.М.» у період з 2008 по 2014 роки є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Окрім того, суд зауважує, що нерухомий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 , придбаний у власність СФГ «Климчука В.М.» до укладення шлюбу з позивачкою.

Позивач наголошувала, що його вартість істотно збільшилася в результаті їх спільної праці та грошових вкладів, однак твердження позивачки не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи.

Навпаки, які випливає з досліджених судом письмових доказів, всі роботи з дообладнання, добудови комплексу, у тому числі, переобладнання теплиці, проводилися за рахунок СФГ «Климчука В.М.», силами його працівників, а також із залученням спеціалістів. Матеріали для будівництва частково були в особистій власності ОСОБА_4 , які він отримав за мировою угодою з першою дружиною і поставив на баланс СФГ «Климчука В.М.», частково придбавалися у період з 2007 по 2014 роки.

Жодних доказів трудової або фінансової участі позивачки або залучення спільних сімейних коштів на переобладнання нерухомого комплексу суду також не надано, доказів щодо істотного збільшення вартості цього об`єкта суду також не надано.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2020 року у справі №214/6174/15-ц (провадження №14-114цс20) зазначила, що для застосування правил, передбачених статтею 62 СК України, збільшення вартості майна повинне відбуватись внаслідок спільних затрат подружжя, незалежно від інших чинників (зокрема, тенденцій загального подорожчання конкретного майна), при цьому суттєвою ознакою повинне бути істотне збільшення вартості майна як об`єкта, його якісних характеристик.

Збільшення вартості майна та істотність такого збільшення підлягає з`ясуванню шляхом порівняння на час вирішення спору вартості об`єкта до та після поліпшення; при цьому сам по собі розмір грошових затрат подружжя чи одного з них, а також визначену на час розгляду справи вартість ремонтних робіт не можна вважати тим єдиним чинником, що безумовно свідчить про істотність збільшення вартості майна як об`єкта.

Визначаючи правовий статус спірного майна як спільної сумісної власності подружжя, суд має враховувати, що частка в такому майні визначається відповідно до розміру фактичного внеску кожної зі сторін, у тому числі за рахунок майна, набутого одним з подружжя до шлюбу, яке є його особистою приватною власністю, у придбання (набуття) майна. Якщо в придбання (будівництво) майна вкладено, крім спільних коштів, особисті приватні кошти однієї зі сторін, то частка в такому майні відповідно до розміру внеску є її власністю.

Разом із цим Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за змістом указаної постанови істотність збільшення вартості майна одного із подружжя передбачає, що доля первинної власності стає незначною, співмірно малою за остаточною ціною. Збільшення вартості майна внаслідок коливання курсу валют, зміни ринкових цін та інші чинники не співвідносяться з обсягом грошових чи трудових затрат у майно, тобто вирішальне значення мають шляхи та способи збільшення такої вартості, яка має бути доведена тим з подружжя, хто претендує на таке майно.

Суд, розглянувши справу по суті, окрім іншого, дійшов також висновку, що з матеріалів справи не вбачається, що збільшення вартості нерухомого майна (за адресою: АДРЕСА_1 відбулося внаслідок спільних затрат подружжя і що збільшення вартості цього майна є настільки істотним, що доля первинної власності стає незначною, співмірно малою за остаточною ціною, оскільки наданим доказами це не підтверджується, а призначення судової товарознавчої експертизи з питання істотності збільшення вартості майна сторони не заявляли.

Окрім того, у цій справі сторони не дійшли згоди щодо вартості майна, оскільки судова експертиза щодо його вартості проведена у 2018 році, звіт оцінщика, наданий ТОВ «Надія-АС» від 03.06.2020 року, на день розгляд справи вичерпав строк своєї дії, під час розгляду справи протягом 2019-2020 року клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи сторонами не заявлялися, тоді як вартість майна, що підлягає поділу між подружжям, слід визначати, виходячи з дійсної його вартості на час розгляду в суді (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №127/7029/15-ц, провадження №61-9018сво18).

Позивачка також помилково стверджує, що відповідно до ст. 65 СК України вона повинна була надавати письмову згоду на укладення кредитного договору №011-305653/62222 від 27.03.2012 року між ПАТ «Райффазен Банк Аваль» і Селянським (фермерським) господарством «Климчука Валерія Михайловича» і договору застави сільськогосподарської техніки № 12/С04-115-1/163 від 27.03.2012 року, укладеного між ПАТ «Райффазен Банк Аваль» і Селянським (фермерським) господарством «Климчука Валерія Михайловича» (том 11, а. с. 12, 183-187), оскільки, як встановив суд, це є договори, укладені між двома юридичними особами, з метою здійснення господарської діяльності СФГ «Климчука В.М.», відповідно до статутної діяльності підприємства.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд відхиляє позов у частині визнання нерухомого майна Селянського (фермерського) господарства «Климчука Валерія Михайловича», розташованого по АДРЕСА_1 як такого, що придбане під час шлюбу та є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4 і визнання рухомого майна СФГ «Климчука Валерія Михайловича», а саме: автомобіля марки Mitsiubishi Pajero Sport 2.5 TD 2477, автомобіля марки «МАЗ» 1992 року випуску, автомобільного причепу марки ГКБ 8350, 1988 року випуску, автомобіля марки «КАМАЗ» 53212 10850, 1990 року випуску, автомобіля марки «ГАЗ» 2008 року випуску, комбайна зернозбирального марки «John Deer 9600», 1996 року випуску, трактора колісного марки «John Deer 831 OR», 2011 року випуску, трактору колісного марки «Беларусь-892», 2008 року випуску, таким, що придбане під час шлюбу і є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 і ОСОБА_4 .

Щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу транспортних засобів, укладених між СФГ «Климчука Валерія Михайловича» і ТОВ «Надія АС»: автомобіля марки Mitsiubishi Pajero Sport 2.5 TD 2477, автомобіля марки «МАЗ» 1992 року випуску, автомобільного причепу марки ГКБ 8350, 1988 року випуску, автомобіля марки «КАМАЗ» 53212 10850, 1990 року випуску, автомобіля марки «ГАЗ» 2008 року випуску, комбайна зернозбирального марки «John Deer 9600», 1996 року випуску, трактора колісного марки «John Deer 831 OR», 2011 року випуску, трактору колісного марки «Беларусь-892», 2008 року, автомобіля ГАРЗ СС-3309, автомобіля Фольксваген Кадді 2007 р.в., визнання незаконним та скасування наказу СФГ «Климчука Валерія Михайловича» про зняття з обліку трактора Беларусь-892 2007 р.в., скасування державної реєстрації права власності та поновлення права власності на вказані транспортні засоби за СФГ «Климчука Валерія Михайловича», а також визнання незаконним і скасування рішення власника СФГ «Климчука Валерія Михайловича» від 23.06.2017 року про відчуження нерухомого майна, а саме, комплексу нежитлових будівель, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 шляхом внесення до статутного фонду ТОВ «Надія АС», скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ТОВ «Надія-АС», суд дійшов наступного.

До складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Майно фермерського господарства належить йому на праві власності.

Фермерське господарство має право здійснювати відчуження та набуття майна на підставі цивільно-правових угод (ст. ст. 19, 20 Закону України «Про фермерські господарства»).

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про фермерські господарства» фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання.

За рішенням членів фермерського господарства відповідно до закону фермерське господарство як цілісний майновий комплекс може бути відчужене на підставі цивільно-правових угод громадянам України, які мають право на створення фермерського господарства, або юридичним особам України для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 10 червня 2016 року по 13 липня 2017 року СФГ «Климчука В.М.» продав, а ТОВ «Надія-АС» купило: купив трактор колісний БЕЛАРУСЬ-892, 2008 року випуску, трактор колісний «JOHN DEERE 8310R» 2011 року випуску, комбайн зернозбиральний «JOHN DEERE 9600» 1996 року випуску, автомобіль марки "MITSUBISHI", модель PAJERO SPORT, 2011 року випуску, транспортний засіб марки МАЗ, модель 5337, 1992 року випуску, транспортний засіб марки КАМАЗ, модель 53212, 1990 року випуску, транспортний засіб марки ГКБ, модель 8350, 1988 року випуску, транспортний засіб марки ГАЗ, модель 3302-414, 2008 року випуску, транспортний засіб марки ГАРЗ, модель СС-3309, 2007 року випуску, транспортний засіб марки Volkswagen модель Caddy, 2007 року випуску (том 6, а. с. 157-176, 9, а. с. 36-45).

У свідоцтвах про реєстрацію ТЗ на вказані транспортні засоби право власності у 2017 році зареєстровані за ТОВ «Надія-АС» (том 6, а. с. 225-246, том 9, а. с. 32-35; том 9 а. с. 56-77).

Суд встановив, що згідно ст. ст. 19, 20 Закону України «Про фермерські господарства» і Статуту СФГ « ОСОБА_4 » майно господарства належить йому (цьому господарству) на праві приватної власності і Фермерське господарство має право здійснювати відчуження та набуття майна на підставі цивільно-правових угод на свій розсуд.

Позивачка помилково посилається на статтю 65 CК України згідно якої при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Суд встановив, що дане майно на момент відчуження було приватною власністю СФГ «Климчука В.М.», а не приватною власністю ОСОБА_1 , ОСОБА_4 чи їх спільної сумісною власністю, не перебувало на момент відчуження під арештом, жодної письмової згоди на його відчуження ОСОБА_17 згідно вимог закону для його відчуження СФГ «Климчука В.М.» не було потрібно.

Судом не встановлено порушення вимог ст. ст. 203, 215 ЦК України при укладенні договорів, отже підстав для визнання недійсними укладених між ТОВ «Надія-АС» та СФГ «Климчука договорів купівлі-продажу ТЗ і рішення власника щодо відчуження нерухомого комплексу, не має, як немає і порушень з боку Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області, Головного управління Держпродспожив служби в Дніпропетровській області, Покровської районної державної адміністрації, державного реєстратора Покровської районної державної адміністрації Кривошей А.А., які виконали функції державних реєстраторів в межах своїх повноважень, згідно вимог закону. Доказів зворотнього суду не надано.

Суд також зазначає, що згідно практики Верховного суду у випадку, коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі. Зазначена правова позиція висловлена, наприклад, у постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року № 6-486цс16.

Таким чином, якщо б суд дійшов висновку, що дане майно є спільною сумісною власністю подружжя, підлягає поділу і виплаті позивачці Ѕ вартості цього майна, то вартість цього майна врахував би при поділі, однак підстав для скасування даних договорів та рішення засновника про відчуження майна і набуття його добросовісним власником (ТОВ «Надія-АС») в суду немає.

Виходячи з викладеного, в суду також немає правових підстав для стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 : коштів, що складають 1/2 частину вартості транспортних засобів, 1/2 частину вартості комплексу нежитлових будівель, розташованого по АДРЕСА_1 і 1/2 частини вартості теплиці, розташованої по АДРЕСА_1 на загальну суму 7 310 174,90 ( сім мільйонів триста десять тисяч сто сімдесят чотири гривні 90 коп.) гривень, оскільки суд достеменно встановив, що вищеперераховане рухоме і нерухоме майно не є спільною власністю подружжя, не підлягає поділу і виплаті грошової компенсації позивачці.

У відповідності до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позовних вимог позивача відсутні.

У зв`язку з відмовою в позові, на підставі ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 3, 203, 215 ЦК України, ст. ст. 21, 36, 57, 60, 61, 74 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 1,3,19,20,22,27 Закону України «Про фермерське господарство», ст. ст. 7, 8, 10, 12, 13, 18, 76, 77, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , селянського (фермерського) господарства «Климчука Валерія Михайловича», Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія АС», Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області, Головного управління Держпродспожив служби в Дніпропетровській області, Покровської районної державної адміністрації, третя особа: державний реєстратор Покровської районної державної адміністрації Кривошей А.А. про:

- встановлення факту проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з жовтня 2006 року до 14 березня 2008 року;

- визнання рухомого майна СФГ «Климчука Валерія Михайловича»: автомобіля ГАРЗ СС-3309, автомобіля Фольксваген Кадді 2007 р.в., трактора Беларусь-892 2007 р.в. спільною сумісною власністю ОСОБА_1 і ОСОБА_4 ;

- визнання рухомого майна СФГ «Климчука Валерія Михайловича», а саме: автомобіля марки Mitsiubishi Pajero Sport 2.5 TD 2477, автомобіля марки «МАЗ» 1992 року випуску, автомобільного причепу марки ГКБ 8350, 1988 року випуску, автомобіля марки «КАМАЗ» 53212 10850, 1990 року випуску, автомобіля марки «ГАЗ» 2008 року випуску, комбайна зернозбирального марки «John Deer 9600», 1996 року випуску, трактора колісного марки «John Deer 831 OR», 2011 року випуску, трактору колісного марки «Беларусь-892», 2008 року випуску, придбаного під час шлюбу спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 і ОСОБА_4 ;

- визнання нерухомого майна СФГ «Климчука Валерія Михайловича» - комплексу нежитлових будівель, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 і ОСОБА_4 ;

- визнання незаконним і скасування рішення власника СФГ «Климчука Валерія Михайловича» від 23.06.2017 року про відчуження нерухомого майна, а саме, комплексу нежитлових будівель, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 шляхом внесення до статутного фонду ТОВ «Надія АС», скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ТОВ «Надія-АС»;

- визнання недійсними договорів купівлі-продажу транспортних засобів, укладених між СФГ «Климчука Валерія Михайловича» і ТОВ «Надія АС»: автомобіля марки Mitsiubishi Pajero Sport 2.5 TD 2477, автомобіля марки «МАЗ» 1992 року випуску, автомобільного причепу марки ГКБ 8350, 1988 року випуску, автомобіля марки «КАМАЗ» 53212 10850, 1990 року випуску, автомобіля марки «ГАЗ» 2008 року випуску, комбайна зернозбирального марки «John Deer 9600», 1996 року випуску, трактора колісного марки «John Deer 831 OR», 2011 року випуску, трактору колісного марки «Беларусь-892», 2008 року, автомобіля ГАРЗ СС-3309, автомобіля Фольксваген Кадді 2007 р.в.; визнання незаконним та скасування наказу СФГ «Климчука Валерія Михайловича» про зняття з обліку трактора Беларусь-892 2007 р.в.; скасування державної реєстрації права власності та поновлення права власності на вказані транспортні засоби за СФГ «Климчука Валерія Михайловича»;

- стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 : грошових коштів у розмірі 127 485,50 гривень, що складають 1/2 частину вартості транспортного засобу ГАРЗСС-3309 2007 року випуску; грошових коштів у розмірі 71 531 гривень, що складають 1/2 частини вартості транспортного засобу Volkswagen модель Caddy, 2007 року випуску; грошових коштів у розмірі 153 367,5 гривень, що складають Ѕ частину вартості трактору Беларусь-892 2007 року випуску; грошових коштів у розмірі 208 225,5 гривень, що складають 1/2 частину вартості автомобіля марки Mitsubishi Pajero Sport 2.5 TD 2477; грошових коштів у розмірі 87292,50 гривень, що складають Ѕ частину вартості автомобіля марки "МАЗ" 5337 11150, 1992 року випуску; грошових коштів у розмірі 20 001,50 гривень, що складають 1/2 частину вартості причепу вантажного марки ЕКБ 8350, 1988 року випуску; грошових коштів у розмірі 130 332 гривень, що складають 1/2 частину вартості автомобіля марки "КАМАЗ" 53212 10850, 1990 року випуску; грошових коштів у розмірі 38 493,50 гривень, що складають 1/2 частину вартості автомобіля марки "ЕАЗ" 3302-414 2464, 2008 року випуску; грошових коштів у розмірі 557 700,5 гривень, що складають 1/2 частину вартості комбайну зернозбирального марки «John Deere 9600», 1996 року випуску; грошових коштів у розмірі 2 062 280 гривень, що складають 1/2 частину вартості трактора колісного марки «John Deere 831 OR», 2011 року випуску; грошових коштів у розмірі 153 367,50 гривень, що складають 1/2 частину вартості трактора колісного марки «Беларусь-892», 2008 року випуску; грошових коштів у розмірі 2 291 575,50 гривень, що складають 1/2 частину вартості комплексу нежитлових будівель, загальною площею 11868,5 кв.м, розташованого по АДРЕСА_1 ; грошових коштів у розмірі 1 408 522,40 гривень, що складають 1/2 частину вартості теплиці літ. 1-І, розташованої по АДРЕСА_1 , а всього 7 310 174,90 ( сім мільйонів триста десять тисяч сто сімдесят чотири гривні 90 коп.) гривень -

відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 27710,00 грн. покласти на позивача, ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Покровський районний суд Дніпропетровської області в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_39 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 .

Відповідач-1: ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_40 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8 .

Відповідач-2: Селянське (фермерське) господарство «Климчук Валерія Михайловича», код ЄДРПОУ 20250992, місцезнаходження: 53600, Дніпропетровська область, Покровський район, с. Червоний Лиман (Добропасове), вул. Пушкіна, 23.

Відповідач-3: Товариство з обмеженою відповідальністю «Надія АС», код ЄДРПОУ 40280310, місцезнаходження: 53600, Дніпропетровська область, Покровський район, с. Добропасове, вул. Пушкіна, 23.

Відповідач-4: Регіональний сервісний центр МВС в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 40112155, місцезнаходження: 49041, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Праці, 16.

Відповідач-5: Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 40359593, місцезнаходження: 490006, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Філософська, 39-А.

Відповідач-6: Покровська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, 53600, Дніпропетровська область, Покровський район, смт. Покровське, вул. Д. Яворницького, 119.

Третя особа: державний реєстратор Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Кривошей А.А., 53600, Дніпропетровська область, Покровський район, смт. Покровське, вул. Д. Яворницького, 119.

Повний текст рішення виготовлений 28 грудня 2020 року.

Суддя О.В. Чорна

Часті запитання

Який тип судового документу № 93852588 ?

Документ № 93852588 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 93852588 ?

Дата ухвалення - 17.12.2020

Яка форма судочинства по судовому документу № 93852588 ?

Форма судочинства - Цивільне

В якому cуді було засідання по документу № 93852588 ?

В Покровський районний суд Дніпропетровської області
Попередній документ : 93852587
Наступний документ : 93852589