Вирок № 93851867, 22.12.2020, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

22.12.2020 Єдиний унікальний номер 205/4001/20

Єд.унік.№205/4001/20

Провадження №1кп/205/1001/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року Ленінський районний суд

м.Дніпропетровська

у складі: головуючого судді: Нощенка І.С.

при секретарі: Безгіновій І.А.

за участю: прокурора Кузьменко К.О.

потерпілої: ОСОБА_1

представника потерпілого, цивільного позивача – адвоката Круглого В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Дніпро, кримінальне провадження, яке зареєстроване в ЄРДР за №12020040030000976 від 13 травня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, освіта вища, не одруженого, раніше не засудженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_2 , 13 травня 2020 року, близько 08 години 39 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «BMW 535I», без реєстраційних номерів, VIN- НОМЕР_1 , рухався по пр.Свободи, з боку вул.Кобзарської в напрямку вул.Г.Барвінок. Під час руху, обвинувачений ОСОБА_2 , грубо порушуючи п.16.6 Правил дорожнього руху України, який свідчить: «Повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються у зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч. Цим правилом повинні керуватися між собою і водії трамваїв», проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змін, повертаючи ліворуч при зеленому сигналі основного світлофора не дав дорогу автомобілю «VOLKSWAGEN JETTA», р.н. НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку, в результаті чого скоїв з ним зіткнення. В результаті зіткнення пасажиру автомобіля «VOLKSWAGEN JETTA», р.н. НОМЕР_2 – потерпілій ОСОБА_1 , були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, двох синців в проекції гайморової пазухи ліворуч з переходом на ліву щоку на всьому протязі та далі на проекцію нижньої щелепи ліворуч та у підщелепну область відповідно, в завушній області ліворуч з переходом на ліву бічну поверхню поверхню шиї у верхню третину, садна в проекції зовнішнього кута лівого ока, компрессійно-осколкового перелому тіла першого поперекового хребця без стиснення каналу спинного мозку, чотирьох синців по задньо-зовнішній поверхні лівого плечового суглобу, по передній поверхні правого колінного суглобу, по внутрішній поверхні лівої гомілки у проміжку від верхньої до середньої третинах по задньо-зовнішній поверхні правого колінного суглобу, які за своїм характером відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 своєї провини не заперечував та підтвердив суду, що 13 травня 2020 року, близько 08 години 30 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «BMW 535I», він рухався по пр.Свободи, з боку вул.Кобзарської в напрямку вул.Г.Барвінок. На регульованому світлофором перехресті, під час виконання повороту ліворуч, він не побачив автомобіль «VOLKSWAGEN JETTA», р.н. НОМЕР_2 , який рухався назустріч та скоїв з ним зіткнення, в результаті чого пасажиру автомобіля - потерпілій ОСОБА_1 , були спричинені тілесні ушкодження.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила суду, що 13 травня 2020 року, близько 08 години 30 хвилин, вона, в якості пасажира, рухалась в автомобілі «VOLKSWAGEN JETTA», р.н. НОМЕР_2 , під керування її чоловіка – ОСОБА_3 , по пр.Свободи, зі сторони вул.Г.Барвінок в напрямку вул.Кобзарської. Під час руху, коли вони наближались до перехрестя з вул.П.Мирного на зелений сигнал світлофора, на полосу їх руху виїхав автомобіль «BMW 535I», під керуванням обвинуваченого ОСОБА_2 , який виконував поворот в сторону вул.Набережна Заводська та не надавши їм перевагу у русі, допустив зіткнення з їх автомобілем, в результаті чого вона отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження. Зазначені обставини в судовому засіданні також повністю підтвердив свідок ОСОБА_3 , який керував автомобілем «VOLKSWAGEN JETTA», р.н. НОМЕР_2 .

Винуватість ОСОБА_2 також повністю підтверджується наступними письмовими доказами: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 13 травня 2020 року, план-схемою та фото-таблицями до нього (а.с.5-16), в якому зафіксовані місце зіткнення автомобіля, під керуванням обвинуваченого ОСОБА_2 з автомобілем під керуванням ОСОБА_3 , місце осипу скла та бруду, а також розташування автомобілів після зіткнення; протоколом огляду відеозапису електронної системи «Безпечне місто», на якому зафіксовано зіткнення автомобілів під керуванням обвинуваченого ОСОБА_2 з автомобілем під керуванням ОСОБА_3 (а.с.31); висновком комплексної судово-технічної та судово-фототехнічної №19\104-9\2\664\665 від 26 травня 2020 року (а.с.62-67), згідно з якою дії водія автомобіля «BMW 535I» – обвинуваченого ОСОБА_2 , в заданій дорожній обстановці, не відповідали вимогам п.16.6 Правил дорожнього руху України, що знаходиться у причинному зв`язку з настанням ДТП; висновком судово-медичної експертизи №1363е від 27 травня 2020 року (а.с.72-72), відповідно до якого потерпілій ОСОБА_1 в результаті дорожньо-транспортної пригоди заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, двох синців в проекції гайморової пазухи ліворуч з переходом на ліву щоку на всьому протязі та далі на проекцію нижньої щелепи ліворуч та у підщелепну область відповідно, в завушній області ліворуч з переходом на ліву бічну поверхню поверхню шиї у верхню третину, садна в проекції зовнішнього кута лівого ока, компрессійно-осколкового перелому тіла першого поперекового хребця без стиснення каналу спинного мозку, чотирьох синців по задньо-зовнішній поверхні лівого плечового суглобу, по передній поверхні правого колінного суглобу, по внутрішній поверхні лівої гомілки у проміжку від верхньої до середньої третинах по задньо-зовнішній поверхні правого колінного суглобу, які за своїм характером відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день).

Крім того, винуватість ОСОБА_2 підтверджується долученими до справи речовими доказами, якими визнані: автомобіль «BMW 535I», VIN- НОМЕР_1 (а.с.30); електронний носій з відео обставин ДТП (а.с.31); автомобіль «VOLKSWAGEN JETTA», р.н. НОМЕР_2 .

Таким чином, допитавши обвинуваченого, потерпілу та свідка, а також дослідивши письмові докази та матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що вони поза всяким розумним сумнівом доводять в повному обсязі винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення, яке було підтримано прокурором та кваліфікує дії обвинуваченого за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд, керуючись ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України, належить до категорії нетяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше не засуджений, під наглядом у лікаря-нарколога не перебуває, за місцем мешкання характеризується позитивно, зокрема визнання своєї вини та часткове відшкодування завданої шкоди.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає часткове відшкодування завданої шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , передбачених ст.67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання суд також враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

На підставі викладеного, з урахуванням наявності обставини, яка пом`якшує покарання ОСОБА_2 та визнання ним своєї вини, позиції прокурора, який орієнтував суд на застосування до обвинуваченого положень ст.75 КК України, суд вважає, що наявні підстави для висновку про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України і таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення і досягнення інших цілей покарання.

В той же час, з урахуванням обставин дорожньо-транспортної пригоди, а також особи обвинуваченого, який неповнолітніх дітей або непрацездатних членів сім`ї на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, будь-яких документів, які б свідчили про те, що його життєдіяльність пов`язана з використанням автомобіля і позбавлення права керування транспортними засобами може поставити у скрутне становище його або членів його родини суду не надано, суд вважає необхідним призначати ОСОБА_2 додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

По справі заявлені цивільні позови:

- потерпілою ОСОБА_1 про стягнення: з обвинуваченого ОСОБА_2 моральної шкоди на суму 499704,36 грн. та судових витрат; з «Моторного (транспортного) страхового бюро України» майнової шкоди в сумі 5912,77 грн., моральної шкоди в сумі 295,64 грн.

- цивільним позивачем ОСОБА_4 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 майнової шкоди на суму 200397,38 грн. та франшизи в сумі 2600 грн., а також моральної шкоди на суму 20000 грн.; з «Моторного (транспортного) страхового бюро України» майнової шкоди в сумі 127400 грн.

Згідно із положеннями ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову.

Стаття 128 КПК України передбачає, що особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України, суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ст.ст.22, 1166 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування.

Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Шкода завдана неправомірними діями майну фізичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Під час розгляду кримінального провадження встановлено, що в результаті дій обвинуваченого ОСОБА_2 , потерпілій ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. В результаті отримання тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_1 понесла витрати, пов`язані з лікуванням в сумі 5912,77 грн., які підтверджені документально, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі. Як встановлено в судовому засіданні, цивільна відповідальність ОСОБА_2 не застрахована, у зв`язку з чим відшкодування витрат, понесених потерпілою ОСОБА_1 покладається на «Моторне (транспортне) страхове бюро України.

Крім того, в результаті дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль «VOLKSWAGEN JETTA», який належить ОСОБА_4 . Згідно висновку експерта №7544 від 16 червня 2020 року, вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля «VOLKSWAGEN JETTA», р.н. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить 330397, 38 коп., з яких сума в розмірі 127400 грн. підлягає стягненню з МТСБУ, а сума в розмірі 200397,38 грн., відповідно до ст.1194 ЦК України, підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 .

Крім того, з обвинуваченого ОСОБА_2 , відповідно до ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», підлягає стягненню франшиза в розмірі 2600 грн.

Розглядаючи цивільні позови ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в частині стягнення моральної шкоди, суд вважає, що вони також підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода полягає у тому числі у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

В пункті 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» вказано, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Таким чином, враховуючи наявність моральної (немайнової) шкоди у потерпілої ОСОБА_1 та цивільного позивача ОСОБА_4 , яка була завдана їм незаконними діями обвинуваченого ОСОБА_2 , шляхом спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 та пошкодження майна ОСОБА_4 , враховуючи характер, обсяг та тривалість душевних страждань, яких зазнали вказані особи, суд, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, вважає заявлений розмір моральної шкоди у сумі, відповідно 500 000 грн. та 20 000 грн. завищеним, в зв`язку з чим приходить до висновку, що сума в розмірі, відповідно 350 000 грн. та 15 000 грн., повністю відповідатиме глибині моральних страждань та переживань потерпілої та цивільного позивача і підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 , з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до ст.26? Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в"пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю. У зв`язку з тим, що потерпілою ОСОБА_1 понесені витрати на лікування в сумі 5912,77 грн., з МТСБУ на її користь, в рахунок відшкодування моральної шкоди, підлягає стягненню сума в розмірі 295,64 грн.

Крім того, суд вважає обґрунтованим цивільний позов в частині стягнення судових витрат (понесені витрати на професійну правничу допомогу) в сумі 8100 грн., оскільки вони підтверджені належними доказами.

На підставі ст.122 ч.2, 124 ч.2 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта у розмірі 1961 грн.40 коп.

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню згідно вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на два роки, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки: періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 - не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь:

- ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди –284 729 гривень 36 копійок; в рахунок відшкодування судових витрат (понесених витрат на професійну правничу допомогу) – 8 100 гривень.

- ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди – 15 000 гривень; в рахунок відшкодування майнової шкоди – 202 997 гривень 38 копійок.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь:

- ОСОБА_1 в рахунок відшкодування майнової шкоди – 5912 гривень 77 копійок; в рахунок відшкодування моральної шкоди -295 гривень 64 копійки;

- ОСОБА_4 , в рахунок відшкодування майнової шкоди – 127 400 гривень.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_4 – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави витрати на залучення експерта при проведенні судово-технічної та судово-фототехнічної №19\104-9\2\664\665 від 26 травня 2020 року в розмірі 1961 гривню 40 копійок.

Речові докази по справі, якими визнані:

-електронний носій з відео – залишити в матеріалах кримінального провадження;

-автомобіль «VOLKSWAGEN JETTA», р.н. НОМЕР_2 - залишити у ОСОБА_3 .

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий: І.С. Нощенко