
Справа № 158/2440/20
Провадження № 2/0158/793/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 грудня 2020 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого -судді Поліщук С.В.
за участю секретаря Груби М.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в :
Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 05.09.2007 року, чим погодилась з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», що складає Договір про надання банківських послуг. Цієї ж дати відповідачем була підписана Довідка про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна» 55 днів пільгового періоду», згідно якої відповідач підтвердив, що «з фінансовими умовами надання Кредитки «Універсальна» 55 днів пільгового періоду» і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений. На виконання умов даного Договору відповідачу було відкрито картковий рахунок в подальшому розмір кредитного ліміту якого збільшився до 3080,00 грн, що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування карткового рахунку.
Банк, надавши відповідачу кредитну картку дав можливість розпоряджатися кредитними коштами на визначених Договором умовах та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, своєчасно грошові кошти на погашення кредиту не повернула, через що станом на 31.08.2020 року утворилась заборгованість перед Банком в загальній сумі 10287,42 гривень, з них: заборгованість за тілом кредиту – 3077,18 грн, 6657,13 грн – заборгованість за відсотками нарахованими за користування кредитом та 553,11 грн. – нарахованої пені.
Посилаючись на зазначені обставини, просить стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 05.09.2007р. в сумі 10287,42 грн, а також судові витрати по справі в розмірі 2102 грн.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 11.11.2020 року дану справу було прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
03.12.2020р. від позивача по справі ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву у якому просила суд відмовити в задоволенні позову, застосувавши до вимог позивача строки позовної давності.
Розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 05.09.2007 року підписала Заяву № б/н разом із Довідкою про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна» 55 днів пільгового періоду». В цій же довідці відповідач підтвердив, що «з фінансовими умовами надання Кредитки «Універсальна» 55 днів пільгового періоду» і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений. В подальшому розмір кредитного ліміту було збільшено до 3080,00 грн, що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування карткового рахунку.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1054 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Звертаючись до суду з цим позовом позивач вказує, що відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Відповідно до положень п.2.1.1.2.4 «Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку» підписання договору є прямою і безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Згідно з п.1.1.7.3 «Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку», картрахунки відкриті на невизначений строк.
Пунктом 1.1.7.12 «Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку» передбачено, що договір діє на протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк.
Згідно з п.2.1.1.3.5 «Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку» клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунку клієнтів, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах суми, яка підлягає сплаті банку за даним договором, при настанні строків платежів а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами клієнта в межах, встановлених цими договорами(договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.
На боргові зобов`язання за кредитом та овердрафтом Банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому тарифами банку, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, якщо інше не передбачено п. 2.1.1.12.13 (п. п.2.1.1.12.6 «Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку».
Відповідно до п.2.1.1.5.5 «Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку», клієнт зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використування, за перевитрати платіжного ліміту та оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до п.2.1.1.7.6 «Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку», при порушенні клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, клієнт зобов`язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлений тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає оплаті в зазначені банком терміни.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Згідно з наданим банком розрахунком у зв`язку із неналежним виконанням позичальником умов укладеного між сторонами договору станом на 31.08.2020 року заборгованість останнього за кредитним договором становить – 10287,42 гривень, з них: заборгованість за тілом кредиту – 3077,18 грн, 6657,13 грн – заборгованість за відсотками нарахованими за користування кредитом та 553,11 грн. – нарахованої пені.
Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ч.1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку, в силу ч. 3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.
Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (№o. 2), № 66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).
У Постанові Верховного Суду України від 08 листопада 2017 року у справі № 6-2891цс16 вказано, що відповідно до частин першої, третьої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку; після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Вчинення боржником дій з виконання зобов`язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою».
У Постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року в справі № 161/15679/15-ц, провадження № 61-765св18, міститься висновок по застосуванню частини першої статті 264 ЦК України та вказано, що з тлумачення цієї норми слідує, що вона пов`язує переривання позовної давності з будь-якими активними діями зобов`язаного суб`єкта (боржника). При цьому не виключається й випадку коли переривання перебігу позовної давності буде відбуватися внаслідок визнання боргу, що здійснюється іншими суб`єктами, якщо на це була виражена воля боржника. Тобто коли боржник виражає свою згодою чи уповноважує на це відповідного іншого суб`єкта.
У Постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року у справі № 3-269гс16 зроблено висновок про те, що до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акту звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або суми санкцій».
У Постанові Верховного Суду від 08 листопада 2017 року у справі № 6-2891цс16 вказано, що відповідно до частин першої, третьої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку; після переривання перебіг позовної давності починається заново. Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Вчинення боржником дій з виконання зобов`язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою.
Матеріалами справи встановлено, що останнє погашення заборгованості по картковому рахунку відбулось у готівковій формі в відділенні Ківерцівського відділення №1 Волинського ГРУ, 08.08.2017 року.
З позовом про захист свого порушеного права банк звернувся до суду 14.09.2020 року, тобто поза межами встановленого статтею 257 ЦК України трирічного строку позовної давності.
Частиною 1 ст. 259 ЦК України встановлено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Відповідно до п.1.1.7.31. Умов і правил передбачено, що строк позовної давності щодо вимог Банку про повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, винагород, неустойки - пені і штрафу, витрат Банку, становить 50 років, з огляду на наступне.
Згідно ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність, установлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У даній справі Умови і правила не містять підпису відповідача, у заяві та довідці про умови кредитування позичальника домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає.
За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування наслідків спливу строку позовної давності та відмову в задоволенні позову, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, відповідач не використовував кредитні кошти та не здійснював періодичні поповнення свого карткового рахунку в межах трирічного строку позовної давності.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 77, 78, 141, 263, 265, 268 ЦПК України, ст. 61 Конституції України, ст. ст. 509, 510, 526, 546, 611, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд –
у х в а л и в :
В задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.
Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ківерцівський районний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ: 14360570.
Представник позивача – Лях Дмитро Юрійович, адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50 .
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .
Суддя Ківерцівського районного суду С.В.Поліщук
Судове рішення № 93849613, Ківерцівський районний суд Волинської області було прийнято 28.12.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 158/2440/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: