Рішення № 93848808, 28.12.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2020 року м. Київ № 640/9636/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом до ОСОБА_1 Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва провизнання протиправними та скасування рішення ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі також - Позивач, ОСОБА_1 ) з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва (далі також - Відповідач, КДКА м. Києва), в якій просить визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 08.04.2020 № 274, відповідно до якого ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскільки оскаржуваний акт прийнято Відповідачем з порушенням процедури притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності, неуповноваженими на те особами, то таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню в силу своєї протиправності.

Представник Відповідача подав письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що під час здійснення дисциплінарного провадження та прийнятті оскаржуваного рішення Відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглянувши подані сторонами (їх представниками) документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачу рішенням від 21.06.2011 № 13-11-14 Київської міської КДКА було видано свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльністю № 4560 від 21.06.2011.

На виконання рішення Ради адвокатів України «Про заходи щодо розблокування та належного функціонування Ради адвокатів міста Києва» від 12.04.2019 № 39, яким голові Ради адвокатів України доручено звернутися до КДК м. Києва зі скаргою про притягнення до відповідності Позивача, який здійснює грубі порушення вимог частини першої статті 4, частини першої статті 11, пунктів 1, 5 частини першої статті 21, частини першої статті 43, статті 47, частини першої та другої статті 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», на адресу КДКА м. Києва 24.06.2019 від Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України Ізовітової Л.П. надійшла заява (скарга) щодо поведінки адвоката ОСОБА_1 , в якій були викладені обставини, що ОСОБА_1 не виконуючи рішення Ради адвокатів України, порушуючи Присягу адвоката України в частині дотримання верховенства права та законності, порушуючи Правила адвокатської етики, здійснює ряд дій (приймає рішення у засіданнях щодо прийняття рішення про видачу/відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та інших, пов`язаних з набуттям статусу адвоката), які можуть мати ознаки дисциплінарних проступків, а саме адвокат ОСОБА_1 позиціонує себе як член нелегітимної Ради адвокатів міста Києва (існує самовільно створений сайт Ради адвокатів міста Києва та КМКДКА - https://kmkdka.com/), якій 08.10.2016 рішенням Конференції адвокатів міста Києва висловлено недовіру та відкликано з посади Голову та її членів, обрано нових. Натомість, адвокат ОСОБА_1 не виконує рішення легітимної Ради адвокатів.

З огляду на вищезазначені факти та рішення Ради адвокатів України, скаржник зазначила, що в діях адвоката ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарних проступків, передбачених статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зокрема порушення присяги адвоката України, порушення правил адвокатської етики та невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.

Листом від 19.07.2019 членом дисциплінарної палати КДКА м. Києва Позивачу було повідомлено про надходження відносно нього дисциплінарної скарги, з проханням до 01.08.2019 (включно) надати письмові пояснення по суті скарги.

Рішенням № 225 від 23.01.2020 дисциплінарної палати КДКА м. Києва порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 . На засідання дисциплінарної палати КДКА м. Києва адвокат ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду дисциплінарної справи, клопотань та заяв не надав.

За результатом розгляду матеріалів дисциплінарної справи дисциплінарна палата КДКА м. Києва встановила, що адвокат ОСОБА_1 всупереч законних рішень органів адвокатського самоврядування приймає активну участь у роботі Ради адвокатів міста Києва, розташованої на вул. Білоруська в м. Києві, яка не є органом адвокатського самоврядування в місті Києві, створеного відповідно до закону, тим самим свідомо не виконує рішення Конференції адвокатів міста Києва від 08.10.2016, рішення Ради адвокатів України № 154 від 17.05.2017, № 2227 від 15.11.2017, у зв`язку з чим дійшла висновку, що адвокат ОСОБА_1 своїми діями вчинив дисциплінарний проступок, передбачений статтями 11, 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статтями 12, 65 Правил адвокатської етики.

Рішенням дисциплінарної палати КДКА м. Києва від 08.04.2020 № 274 адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а саме застосовано дисциплінарне стягнення у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців.

Вважаючи таке рішення Відповідача протиправним, Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам і поясненням сторін (їх представників) за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Для вирішення спірних правовідносин судом застосовано, зокрема, норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі також - Закон № 5076-VI), Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 (зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 15.02.2019) (далі також - Правила), Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120 (далі також - Положення).

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тож, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.

Законом № 5076-VI наведені терміни, які у ньому вживаються, зокрема: адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом (пункт 1 частини першої статті 1); адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом (пункт 3 частини першої статті 1).

Відповідно до статті 2 Закону № 5076-VI, адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Згідно з пунктами 1, 5 частини першої статті 21 Закону № 5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, окрім іншого: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.

За приписами пункту 3 частини першої, частини другої статті 31 Закону № 5076-VI право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.

Відповідно до статті 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку (частина перша статті 34 Закону № 5076-VI).

Згідно з пунктами 2, 3, 6 частини другої статті 34 Закону № 5076-VI дисциплінарним проступком адвоката є: порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.

За вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано дисциплінарне стягнення - зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року (пункт 2 частини першої статті 35 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 36 Закону № 5076-VІ, право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Аналіз викладеного свідчить, що заява (скарга), яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має містити відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката. Таку заяву (скаргу) може подати кожен кому відомі факти такої поведінки.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для ініціювання відносно Позивача дисциплінарного провадження стала його поведінка, яка виразилась у невиконанні рішень Ради адвокатів України, конференції адвокатів міста Києва, Ради адвокатів міста Києва, Порушенні Присяги адвоката України в частині дотримання верховенства права та законності, порушенні Правил адвокатської етики, оскільки достеменно знаючи про функціонування у місті Києві легітимних органів адвокатського самоврядування, зокрема Ради адвокатів міста Києва під головуванням ОСОБА_2 та КДКА міста Києва під головуванням ОСОБА_3 , Позивач позиціонує себе як член нелегітимної Ради адвокатів міста Києва та бере участь у прийнятті нею рішень (існує самовільно створений сайт Ради адвокатів міста Києва та КМКДКА - https://kmkdka.com/), якій 08.10.2016 рішенням Конференції адвокатів міста Києва висловлено недовіру та відкликано з посади Голову та її членів, обрано нових. Натомість, адвокат ОСОБА_1 не виконує рішення легітимної Ради адвокатів.

Скарга на дії Позивача була подана до КДК м. Києва головою Ради адвокатів України за дорученням Ради адвокатів України на підставі рішення Ради адвокатів України «Про заходи щодо розблокування та належного функціонування Ради адвокатів міста Києва» від 12.04.2019 № 39.

При цьому, відповідно до частини першої статті 57 Закону № 5076-VI рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами.

Згідно з пунктом 8 розділу V «Положення про Раду адвокатів України», затвердженого установчим з`їздом адвокатів України 17.11.2012, рішення Ради адвокатів України, прийняті в межах її повноважень, обов`язкові до виконання адвокатами, адвокатськими об`єднаннями, бюро, регіональними органами адвокатського самоврядування, а також у межах реалізації публічних функцій органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх територіальними органами, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і громадянами.

Оскільки Рада адвокатів України є колегіальним органом, формою роботи якого є засідання, які скликаються для прийняття відповідних рішень, що є обов`язковими, то такі рішення можуть бути підставою для ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката.

Виходячи з наведеного в сукупності суд дійшов висновку, що звернення голови НААУ, РАУ Ізовітової Л. П. до КДКА м. Києві із письмовою заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката ОСОБА_1 є законним та не може бути розцінене як зловживання повноваженнями чи тиск на Позивача.

Відповідно до статті 37 Закону № 5076-VI, дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Згідно з положенням частини другої статті 38, статті 39 Закону № 5076-VІ, член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Аналогічні положення містяться у пунктах 24-26 Положення.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та порушення дисциплінарної справи відносно Позивача реалізовані КДКА м. Києва. При цьому, рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва № 225 від 23.01.2020 про порушення дисциплінарної справи та призначення її до розгляду Позивачем не оскаржувалось.

Також, що підтверджується матеріалами справи, Відповідачем належним чином виконані, як наведені вимоги статей 38, 39 Закону № 5076-VІ, так і вимоги пунктів 24-26 Положення.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону № 5076-VІ розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

За приписами пункту 44 Положення, адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п`ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

Згідно зі статтею 41 Закону № 5076-VІ за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.

Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Пунктом 49 Положення визначено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про: 1) притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення; 2) закриття дисциплінарної справи.

Матеріалами справи підтверджено, що Відповідачем вказані норми виконано належним чином.

При цьому, як вбачається з протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА м. Києва від 20.02.2020 № 45 Позивач не заперечував проти своєї участі у Раді адвокатів міста Києва за адресою: вул. Білоруська у 2018 році. Однак, матеріалами справи підтверджено, що Позивач приймав участь у діяльності Ради адвокатів міста Києва за адресою: вул. Білоруська у 2018 році та 2019 році.

Разом з тим, на засідання дисциплінарної палати КДКА м. Києва, яке відбулося 08.04.2020 Позивач не з`явився, про причини неявки не повідомив. Відводів та самовідводів не заявляв.

Згідно з протоколом засідання дисциплінарної палати КДКА м. Києва від 08.04.2020 № 47, члени палати прийшли до одноголосного рішення про притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців.

Рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва від 08.04.2020 № 274 про притягнення до дисциплінарної відповідальності направлялось Позивачу супровідним листом.

Виходячи з наведеного в сукупності, судом не встановлено з боку Відповідача процедурних порушень здійснення відносно Позивача дисциплінарного провадження.

Щодо суті обставин, які стали підставою для притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності спірним рішення, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини третьої статті 2 Закону № 5076-VІ, з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Згідно частини першої статті 4 Закону № 5076-VІ, адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

За приписами частини першої статті 11 Закону № 5076-VІ особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України такого змісту: «Я, (ім`я та прізвище), урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов`язки, бути вірним присязі».

Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, окрім іншого, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати рішення органів адвокатського самоврядування (пункти 1, 5 частини першої статті 21 Закону № 5076-VІ).

Відповідно до частини першої статті 57 Закону № 5076-VІ рішення Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами.

Згідно положень преамбули Правил, адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури.

Надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов`язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов`язків адвоката.

Правила слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.

За приписами статті 2 Правил, дія Правил поширюється на, зокрема: всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, - на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально-публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов`язками адвоката, або підірвати престиж адвокатської професії; всіх адвокатів України, адвокатів іноземних держав, що внесені до Єдиного реєстру адвокатів України, а також адвокатів України, право на зайняття адвокатською діяльністю яких зупинено в передбаченому законом порядку.

Відповідно до статті 12 Правил, всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.

Адвокат зобов`язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.

Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.

Критика діяльності, рішень, порядку формування, членів органів адвокатського самоврядування тощо не може бути спрямована на приниження авторитету адвокатури, адвокатської професії та статусу адвоката, бути вираженою у принизливій чи такій, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи, формі, а також містити завідомо неправдиву інформацію або заклики до невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.

Згідно зі статтею 65 Правил адвокат зобов`язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, зобов`язані неухильно виконувати свої повноваження згідно законодавства, приймати участь в роботі органів адвокатського самоврядування, до яких їх обрано, дотримуватись вимог закону та рішень З`їзду, актів РАУ, НААУ, не допускати дій чи бездіяльності, що завдають шкоди адвокатурі в цілому, або блокують роботу окремих органів адвокатського самоврядування.

При цьому, за статтею 66 Правил, за порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також рішеннями З`їзду, актами Ради адвокатів України, Національної асоціації адвокатів України

Як же наводилось вище, пунктом 5 частини першої статті 21 Закону № 5076-VІ закріплено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.

Невиконання рішень органів адвокатського самоврядування є дисциплінарним проступком адвоката та, відповідно, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності (частина перша, пункт 6 частини другої статті 34 Закону № 5076-VІ).

Відповідно до статті 35 Закону № 5076-VІ за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю (пункт 3 частини першої статті 31 Закону № 5076-VІ).

Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики (пункт 3 частини другої статті 31 Закону № 5076-VІ).

Зі системного аналізу наведених норм Закону № 5076-VІ та Правил суд дійшов висновку, що адвокат зобов`язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування (зокрема РАУ), у всіх сферах своєї діяльності, а не виключно у професійній (адвокатській діяльності).

При цьому, адвокатська діяльність та адвокатське самоврядування безумовно не є тотожними видами діяльності. Водночас здійснювати їх можуть виключно особи, які мають статус адвокатів. Тобто, Позивач як адвокат несе відповідальність не лише за свою професійну діяльність з надання правової допомоги, а й за свою діяльність у адвокатському самоврядуванні, у тому числі за невиконання ним рішень відповідних органів з питань адвокатського самоврядування. Мірою такої відповідальності адвоката є дисциплінарні стягнення, які чітко визначені Законом № 5076-VІ та одним із яких є зупинення права на заняття адвокатською діяльністю. Норми чинного законодавства не виокремлюють окремий вид та санкцію відповідальності за порушення, вчинені у сфері адвокатського самоврядування. Суб`єктом відповідальності як за порушення, вчинені під час здійснення адвокатської діяльності так і при участі у адвокатському самоврядування є адвокат. Тому, порушення адвокатом рішень відповідних органів у сфері адвокатського самоврядування, не може звільняти його від встановленої Законом дисциплінарної відповідальності.

Також, аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що невиконання адвокатом рішень органів адвокатського самоврядування (зокрема РАУ), блокування роботи окремих органів адвокатського самоврядування є дисциплінарним проступком та свідчить про порушення правил адвокатської етики. У разі якщо таке порушення є систематичним, повторним (протягом року) або грубим, то до такого адвоката може бути застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року. При цьому, дисциплінарна відповідальність за невиконання рішень органів адвокатського самоврядування не обмежується невиконанням лише тих рішень, якими на адвоката покладено певні обов`язки, а стосується всіх рішень відповідних органів.

Разом з тим, з матеріалів справи судом встановлено, що рішенням від 11.06.2016 № 153 «Про затвердження Висновку спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва», РАУ зокрема встановлено, що у діяльності Ради адвокатів міста Києва та її Голови ОСОБА_6. визнано порушення приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та рішень вищих органів адвокатського самоврядування.

Рішенням від 17.11.2016 № 267 «Про розгляд інформації і звернень щодо відновлення адвокатського самоврядування в місті Києві і набуття статусу адвоката окремим особами» РАУ визнала факт відновлення адвокатського самоврядування в місті Києві, про що свідчить сформування Конференцією адвокатів міста Києва 10 вересня-08 жовтня 2016 року КДКА міста Києва (Голова - ОСОБА_3), оновлення складу Ради адвокатів міста Києва (Голова - ОСОБА_2 ) і ревізійної комісії адвокатури міста Києва (Голова - ОСОБА_4 ), обрання нових представників адвокатів міста Києва до складу Ради адвокатів України (ОСОБА_7) та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ( ОСОБА_5 ). П`ятирічна каденція вищезгаданих членів органів адвокатського самоврядування міста Києва розпочалась лише 08.10.2016 та закінчиться 08.10.2021.

Натомість, рішенням Конференції адвокатів міста Києва від 08.10.2016 висловлено недовіру і відкликано з посади Голову Ради адвокатів міста Києва ОСОБА_6 та всіх членів ради адвокатів регіону.

При цьому, законність рішень РАУ щодо скликання конференції адвокатів м. Києва у 2016 році підтвердив Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду своїм рішенням від 28.11.2018, залишивши без змін постанову Апеляційного суду м. Києва від 22.03.2018 №22-ц/796/1372/18 (№761/582/2017-ц), якою підтверджено, що РАУ при прийнятті рішень №152 від 13.11.2015 та № 155 від 11.06.2016 («Про скликання позачергової конференції адвокатів міста Києва») діяла у межах повноважень, визначених законом та мала правові підстави для скликання за своєю ініціативою конференції адвокатів м. Києва. Верховний суд також встановив, що законними є цілий перелік нормативно-правових актів, які є похідними від рішення РАУ №155 від 11.06.2016 щодо скликання конференції адвокатів м. Києва.

Рішенням РАУ від 23.09.2017 № 211 «Питання невиконання рішень Ради адвокатів України пов`язаних із діяльністю органів адвокатського самоврядування міста Києва та гарантіями адвокатської діяльності» вирішено, зокрема, повідомити на офіційному веб-сайті НААУ та веб-сайті Ради адвокатів міста Києва, що проведені 20.09.2017 у місті Києві збори адвокатів в конференц-залі UBI Fashion Centre, за адресою: вул. Дорогожицька, 8, проведені неуповноваженими на те особами у розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно поза межами Закону та без обов`язкових рішень Ради адвокатів України, необхідних для скликання та проведення конференції адвокатів регіону.

Рішенням РАУ від 15.11.2017 № 227 «Щодо питань, які виникли у зв`язку з проведенням 07.10.2017 зібрання під назвою «Звітно-виборча конференція адвокатів міста Києва» вирішено, що зібрання адвокатів, що відбулося 07.10.2017 в UBI Fashion Centre, за адресою: вул. Дорогожицька, 8, яке поіменувало себе як «Звітно-виборча конференція адвокатів міста Києва» (далі також - зібрання), проведене всупереч вимогам статей 47, 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», без затвердженого порядку висування та обрання делегатів конференції регламенту, а також без встановлення квоти представництва, а тому не має статусу конференції адвокатів регіону, як органу адвокатського самоврядування, а рішення такого зібрання не мають юридичних наслідків.

Натомість, всупереч наведених законних рішень РАУ та Конференції адвокатів міста Києва від 08.10.2016, Позивач у 2018-2019 роках продовжував приймати участь у діяльності організації - Ради адвокатів міста Києва за адресою: вул. Білоруська в м. Києві (самовільно створений сайт Ради адвокатів міста Києва та КМКДКА - https://kmkdka.com/), яка не є органом адвокатського самоврядування в місті Києві, створеним відповідно до Закону № 5076-VІ.

У взаємозв`язку з вищенаведеними, суд погоджується з висновками Відповідача, що стали підставою для прийняття спірного рішення, що Позивачем допущено дисциплінарний проступок внаслідок грубого та систематичного невиконання рішень органів місцевого самоврядування, тож спірне рішення Відповідача є правомірним та скасуванню не підлягає.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами (їх представниками) письмові докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належним чином виконав обов`язок щодо доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 5, 6, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної зави ОСОБА_1 відмовити повністю.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

КВАЛІФІКАЦІЙНО-ДИСЦИПЛІНАРНА КОМІСІЯ АДВОКАТУРИ М.КИЄВА (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40895265, адреса: 04070, місто Київ, ВУЛИЦЯ БОРИСОГЛІБСЬКА, будинок 3, 2-Й ПОВЕРХ, КАБІНЕТ 208).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.О. Григорович