Ухвала суду № 93848634, 28.12.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 грудня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/6685/20

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Бородавкіна С.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Чернігівського обласного центру зайнятості до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів,

У С Т А Н О В И В:

Чернігівський обласний центр зайнятості 23.12.2020 звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , у якому просить:

- стягнути з відповідача на користь Чернігівського обласного центру зайнятості незаконно отриману допомогу по частковому безробіттю на період карантину в сумі 9446,01 грн.;

- стягнути з відповідача на користь Чернігівського обласного центру зайнятості штраф у сумі 9446,01 грн.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до визначення наведеного у частині першій статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції – це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

У свою чергу, суб`єкт владних повноважень – це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб`єкт при здійсненні ним владний управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Необхідною та єдиною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійсненням цим суб`єктом владних управлінських функцій щодо іншого суб`єкта, який є учасником спору.

При цьому, як вбачається зі змісту переданої на розгляд судді справи, спір, що виник між сторонами, стосується правомірності набуття відповідачем права власності на виплачену позивачем допомогу по безробіттю та її стягнення з нього як такої, що набута без достатніх правових підстав. Отже, спір має приватноправовий, а не публічний характер, тому його вирішення не належить до юрисдикції адміністративних судів.

У свою чергу, відповідно до статті 19 Цивільного процесуального кодексу України під цивільною юрисдикцією розуміється компетенція загальних судів вирішувати з додержанням процесуальної форми цивільні справи у видах проваджень, передбачених цим Кодексом.

Справи у спорах про захист порушених, невизнаних або оспорюваних інтересів, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, згідно з частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, розглядаються у порядку цивільного судочинства, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства.

Разом з тим, статтею 20 Господарського процесуального кодексу України визначено справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, а саме: господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці.

Тобто, загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції і розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин в усіх випадках, за виключенням, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної та господарської юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне. По-друге, таким критерієм є суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа або ФОП).

З аналізу наведених процесуальних норм вбачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин. Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (майнового чи немайнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

В даному випадку суд вважає за необхідне зазначити, що спори стосовно захисту прав, про які просить позивач, мають приватно-правовий характер, оскільки за змістом статті 177 Цивільного кодексу України, гроші є об`єктом саме цивільних прав, а отже їх вирішення не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Оскільки у даній справі спір виник щодо правомірності набуття фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 права власності на виплачену Чернігівським обласним центром зайнятості допомогу по частковому безробіттю на період карантину в сумі 9446,01 грн. та стягнення цієї суми з відповідача як набутої без достатньої правової підстави, то цей спір має приватно-правовий, а не публічно-правовий характер.

Вказана правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.03.2018 (справа №П/811/1917/14).

Дана обставина згідно із пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

Відповідно до частини шостої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне роз`яснити, що для вирішення спору позивачу необхідно звернутись до господарського суду за правилами підсудності, встановленими Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

На підставі наведеного та керуючись статтями 170, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження у справі за позовом Чернігівського обласного центру зайнятості до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів – відмовити.

Повернути зі спеціального фонду Державного бюджету України на користь Чернігівського обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 03491464) судовий збір в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп., сплачений відповідно до платіжного доручення від 21.12.2020 №14340.

Попередити позивача, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст ухвали складений 28.12.2020.

Суддя С.В. Бородавкіна