Рішення № 93848536, 16.12.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 р. м. Чернівці справа № 824/267/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

за участю секретаря судового засідання Вепрюк М.Ю.

учасників справи:

представника позивача – Миронова С.І.

представника відповідача – Змеула О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом акціонерного товариства “Чернівцігаз”

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про визнання протиправною та скасування постанови.

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство “Чернівцігаз” (далі – позивач) звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – відповідач), в якому просить визнати протиправною з моменту прийняття та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 20.12.2019 р. № 2994 “Про накладення штрафу на ПАТ “Чернівцігаз” за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу”.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що оскаржуваною постановою на нього накладено штраф у розмірі 850000,00 грн за порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України “Про ринок природного газу”, чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме положень ст. 11 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” в частині обов`язку суб`єкта господарювання допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.

Оскаржувану постанову позивач вважає протиправною, оскільки вона прийнята відповідачем з порушенням вимог Закону. Зокрема, позивач вважає, що він на законних підставах відмовив відповідачу у проведенні перевірки, позаяк відповідач не пред`явив погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю) на проведення перевірки, що є порушенням вимог Закону. Погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю) були отримані ще у березні та травні 2019 року відповідно, в той час, як позапланова перевірка була призначена НКРЕКП у грудні 2019 року, тобто - через 9 та 7 місяців. Крім того, на момент перевірки був відсутній уніфікований акт, що унеможливлює проведення перевірки.

На переконання позивача, при прийнятті оскаржуваної постанови відповідачем було порушено порядок проведення засідання, визначений Законом та власним Регламентом НКРЕКП.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг подала до суду відзив та заперечення, в яких заперечувала проти позову, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість заявленого позову.

Зокрема, відповідач стверджував, що мав у наявності погодження центрального органу виконавчої влади щодо проведення перевірки позивача, однак вручити їх останньому не представилось можливим.

Щодо відсутності уніфікованого акту, відповідач пояснив, що такий акт розроблений НКРЕКП, а тому у позивача не було підстав для не допуску посадових осіб відповідача до перевірки.

Оскільки, позивачем порушено пункт 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України “Про ринок природного газу”, чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме положень статті 11 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” в частині обов`язку суб`єкта господарювання допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом, тому його правомірно притягнуто до відповідальності.

На переконання відповідача, оскаржувана постанова прийнята ним відповідно до вимог чинного законодавства, а накладений штраф відповідає вимозі пропорційності, процедурні порушення при її прийнятті не вчинялись.

Ухвалою суду від 02.03.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного.

Ухвалою суду від 03.06.2020 р., занесеною до протоколу судового засідання, витребувано від сторін письмові докази по справі.

Ухвалою суду від 17.06.2020 р. витребувано письмові докази з Державної регуляторної служби України.

Ухвалою суду від 17.06.2020 р., занесеною до протоколу судового засідання, продовжено на 30 днів підготовче засідання.

Ухвалою суду від 03.09.2020 р. відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 03.09.2020 р., занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

За клопотаннями учасників справи, неодноразово відкладався розгляд справи та оголошувалася перерва в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 02.12.2020 р., занесеною до протоколу судового засідання, в порядку встановленому ст. 227 КАС України поновлено судовий розгляд та витребувано від сторін письмові докази по справі.

У вступному слові представник позивача підтримав позовні вимоги, з підстав наведених у заявах по суті, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

У вступному слові представник відповідача заперечував проти позову, наполягав на необґрунтованості та безпідставності заявленого позову, з підстав наведених у заявах по суті, просив суд відмовити у задоволені позову.

Заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу свої вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи» «Чернівцігаз» (м. Чернівці, вул. Винниченка, 9-А, код ЄДРПОУ 03336166) зареєстроване як юридична особа 03.03.1992 р. Основним видом діяльності позивача є розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи (Т. 1 а.с. 16).

29.06.2017 р. позивач отримав ліцензію на розподіл природного газу, що підтверджується постановою НКРЕКП від 29.06.2017 р. № 856 та не заперечувалося відповідачем під час розгляду справи по суті.

На підставі звернень споживачів Чернівецької області, зазначених в листах Державної регуляторної служби України від 07.03.2019 р. № 147/0/20-19, від 14.05.2019 р. № 3185/0/20-19, постанови НКРЕКП від 14.05.2019 р. № 734 «Про проведення позапланової перевірки ПАТ «Чернівцігаз», відповідно до рішень НКРЕКП від 26.03.2019 р. № 425 (зі змінами та доповненнями 23.08.2019 р. № 1775), від 14.05.2019 р. № 734, від 06.08.2019 р. № 1658, 20.11.2019 р. головою НКРЕКП видано посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки №№ 460, 461, 462 яким, на строк з 09.12.2019 року по 11.12.2019 року, доручено посадовим особам сектору НКРЕКП у Чернівецькій області здійснити перевірку АТ “Чернівцігаз” з питань дотримання пункт 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 р. № 201 (відповідно до ліцензії, яка видана згідно постанови НКРЕКП від 29.06.2017 р. № 856), а також дотримання вимог пунктів 2 та 3 постанови НКРЕКП від 29.03.2019 р. № 470 «Про накладення штрафу на ПАТ «Чернівцігаз» (Т. 1 а.с. 17-18, 19-20, 21-22).

06.12.2019 р. сектором НКРЕКП у Чернівецькій області здійснено запит інформації та документів від позивача відповідно до предмету перевірку, з вимогою надати документи до 12 год. 00 хв. 09.12.2019 р., який надійшов до позивача 12.12.2019 р., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції позивача на вказаному запиті за вх.№ ЗП-5431-58001-1219 від 12.12.2019 р. (а.с. 46).

Як зазначав позивач в заявах по суті, 09.12.2019 р. голова та члени комісії з позапланової виїзної перевірки прибули до АТ «Чернівцігаз» з пропозицією надати допуск до здійснення з 09.12.2019 р. по 11.12.2019 р. планової виїзної перевірки ліцензованої діяльності провадження господарської діяльності з розподіл природного газу.

09.12.2019 р. позивач відмовив комісії з позапланової виїзної перевірки у проведенні позапланової виїзної перевірки, про що письмово повідомив представників відповідача в поясненнях від 09.12.2020 р. № 580007-Сл-4190-1219 про причини відмови у проведенні позапланової виїзної перевірки (Т. 1 а.с. 23 – 26).

Згідно змісту пояснень, причиною відмови у проведенні перевірки стала відсутність уніфікованої форми акту перевірки, а також видання відповідачем одночасно трьох посвідчень на перевірку, що на думку позивача суперечить Закону № 877.

Вказані пояснення направлено позивачем на адресу сектору НКРЕКП у Чернівецькій області рекомендованим поштовим відправленням з відміткою про вручення, які отримані останнім 11.12.2019 р. (Т. 1 а.с. 27, 27 на звороті).

09.12.2019 р. та 10.12.2019 р. посадовими особами сектору НКРЕКП у Чернівецькій області складено акти про відмову АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» у проведенні позапланового заходу державного (нагляду) контролю щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу (Т.1 а.с. 28 – 29, 30 - 31).

Доказів вручення наведених актів позивачеві відповідач, в порушення вимог ст. 77, 80, 162 КАС України, до суду не надав, причини неможливості їх подання суд не повідомив.

Дослідженням актів від 09.12.2019 р. та 10.12.2019 р. встановлено, що вони не підписані представниками позивача.

11.12.2020 р. посадовими особами сектору НКРЕКП у Чернівецькій області складено акт за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу № 455 (Т.1 а.с. 32 - 37).

В акті від 11.12.2019 р. № 455 зафіксовано виявлене порушення пункт 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 р. № 201, щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України “Про ринок природного газу”, чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме положень ст. 11 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” в частині обов`язку суб`єкта господарювання допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.

Вказаний акт надіслано на адресу позивача 11.12.2019 р. та отриманий ним 16.12.2019 р., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції позивача на вказаному акті за вх.№ Сл-5465-58001-1219 від 16.12.2019 р. (а.с. 32).

Листом від 12.12.2019 р. позивач відмовив сектору НКРЕКП у Чернівецькій області у наданні запитуваної інформації, наведених в листах від 06.12.2019 р. № 56-17/598 та № 56-17/599, які надійшли на адресу позивача 12.12.2019 р. (Т.1 а.с. 47).

Не погоджуючись з описом виявлених порушень наведених в акті від 11.12.2019 р. № 455, позивач 17.12.2019 р. направив письмові зауваження на адресу сектору НКРЕКП у Чернівецькій області (Т. 1 а.с. 38 - 44).

З матеріалів справи видно, що зауваження на акт отримано сектором НКРЕКП у Чернівецькій області 20.12.2019 р., що підтверджується рекомендованим поштовим відправленням (Т. 1 а.с. 45 на звороті).

16.12.2019 р. о 15 год. 13 хв. на офіційному сайті НКРЕКП опубліковано оголошення про те, що 20.12.2019 р. відбудеться засідання НКРЕКП про порушення Ліцензійний умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу АТ “ОГС “Чернівцігаз” (позапланова перевірка відповідно до погодження Державної регуляторної служби від 14.05.2019 р., №3185/0/20-19), до якого додано обґрунтування до проекту постанови НКРЕКП “Про накладення штрафу на Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи» «Чернівцігаз» за порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та проект постанови "Про накладення штрафу на АТ "Чернівцігаз" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу" (Т.1 а.с. 48 – 50, 51 – 52, 53).

17.12.2019 р. позивач направив на адресу відповідача зауваження на проект постанови "Про накладення штрафу на АТ "Чернівцігаз" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу", яке отримано останнім 20.12.2020 р. (Т.1 а.с. 54, 55 - 63).

20.12.2019 р. відповідачем винесено оскаржувану постанову № 2994, якою на позивача накладено штраф у розмірі 850000,00 грн за порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України “Про ринок природного газу”, чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме положень ст. 11 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” в частині обов`язку суб`єкта господарювання допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом (Т.1 а.с. 64 - 65).

Вважаючи оскаржувану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Крім того, судом встановлено, що за результатами розгляду поданої позивачем скарги, 13.03.2020 р. Державна регуляторна служба України видала розпорядження № 73, яким зобов`язала відповідача усунути порушення вимог чинних нормативно-правових актів, скасувавши постанову від 20.12.2019 р. за № 2994 «Про накладення штрафу на АТ «Чернівцігаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу» (Т.2 а.с. 6 - 9).

Підставою для винесення такого розпорядження стало те, що на думку Державної регуляторної служби України, уніфікована форма акту не містить переліку питань залежно від ступеня ризику, а отже не допуск до перевірки був обґрунтованим.

16.03.2020 р. Державна регуляторна служба України направила вказане розпорядження на адресу відповідача (Т. 2 а.с. 10).

За результатами розгляду розпорядження, 17.04.2020 р. відповідач направив на адресу Державної регуляторної служби України листа за вих. № 4347/14/7-20, яким повідомив про відсутність у Державної регуляторної служби України повноважень видавати розпорядження про зобов`язання НКРЕКП скасовувати постанови про накладення штрафів за результатами планових перевірок ліцензіаторів (Т. 2 а.с. 19 - 25).

Водночас, у справі наявна позиція Державної регуляторної служби України щодо наявності повноважень у органів державного нагляду (контролю) на проведення заходів державного нагляду (контролю) й права суб`єктів господарювання не допускати їх до проведення цих заходів за відсутності затверджених уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) від 28.12.2018 р. (з уточненням) (Т.1 а.с. 66 -72).

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V (далі – Закон № 877-V, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно ст. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 2 Закону № 877-V контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюється органами ліцензування у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Пунктом 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 р. № № 222-VIII (далі - Закон № 222-VIII, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що орган ліцензування - орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, або уповноважений законом державний колегіальний орган.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону № 222-VIII орган ліцензування для цілей цього Закону за відповідним видом господарської діяльності здійснює контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов та за результатами перевірки приймає рішення.

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення регулює Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 р. № 1540-VIII (далі - Закон № 1540-VIII, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 ст. 1 Закону № 1540-VIII визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно ст. 3 Закону № 1540-VIII регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом:

1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

Частинами 1 – 3 ст. 19 Закону № 1540-VIII передбачено, що регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.

Згідно ч. 4 ст. 19 Закону № 1540-VIII під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону № 1540-VIII за результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.

У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018 р. № 428 затверджено Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов (далі - Порядок № 428).

Цей Порядок застосовується НКРЕКП при здійсненні контролю за дотриманням законодавства та ліцензійних умов ліцензіатами шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Цей Порядок установлює: процедуру організації та проведення перевірок; порядок оформлення результатів перевірок; права та обов`язки голови та членів комісії з перевірки; права та обов`язки уповноваженої особи ліцензіата; контроль за виконанням рішень НКРЕКП; порядок застосування санкцій до ліцензіатів за порушення законодавства та ліцензійних умов (пункти 1.3 та 1.4 Порядку № 428).

Згідно пункту 7.2 Порядку № 428 при відмові ліцензіата у проведенні перевірки голова та члени комісії з перевірки фіксують факт відмови в акті перевірки.

При цьому вказуються причини відмови та додаються відповідні пояснення уповноваженої особи ліцензіата (у разі їх надання).

Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки вважається недопуск членів комісії з перевірки до здійснення перевірки за відсутності передбачених для цього законом підстав (зокрема ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на вимогу членів комісії з перевірки, відмова в доступі до місць провадження діяльності, об`єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність уповноваженої особи ліцензіата за місцезнаходженням ліцензіата протягом першого дня перевірки).

Із змісту оскаржуваної постанови НКРЕКП № 2994 від 20.12.2019 р. видно, що на підставі акта перевірки № 455 від 11.12.2019 р. на позивача накладено штраф у розмірі 850000 грн за порушення п. 2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 р. № 201, щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно – правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме положень ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині обов`язку суб`єкта господарювання допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.

Згідно з ч. 7 Закон № 222-VIII контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюють у межах своїх повноважень органи ліцензування шляхом проведення планових і позапланових перевірок відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 10 Закону № 877-V встановлено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) мас право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному вебсайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.

Як видно з матеріалів справи, станом на час проведення відповідачем планового заходу не затверджена та не оприлюднила на власному офіційному вебсайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.

Як згадувалось вище, Постановою НКРЕКП від 14.06.2018 р. № 428 затверджено «Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов» (далі - Порядок № 428).

Відповідно до Додатку 18 до вказаного Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов (пункт 5.1) НКРЕКП затверджено форму Акту складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства, в якому відсутній перелік питань залежно від ступеня ризику та який не відповідає вимогам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно з ч. 15 ст. 4 Закону № 877-V при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Частиною 2 ст. 5 названого Закону встановлено, що орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів (далі - перелік питань), що затверджується наказом такого органу.

Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному вебсайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.

Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.

Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) (далі - Методики), розробляються Державною регуляторною службою України, і затверджуються Кабінетом Міністрів України

Дані Методики затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 р. № 342.

Пунктом 2 цієї постанови Кабінету Міністрів України визнані такими, що втратили чинність:

- постанова Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 № 752 «Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)»;

- постанова Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 № 362 «Про внесення змін до методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)»;

- п.20 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 № 1103.

Суд зазначає, що уніфіковані форми актів, розроблені відповідно до вимог Методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 р. № 752, не містили переліку питань залежно від ступеня ризику. Переліки питань залежно від ступеня ризику містяться виключно в уніфікованих формах актів, затверджених органами державного нагляду (контролю) відповідно до Методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 р. № 342.

Відтак, з початком застосування нових Методик всі критерії та уніфіковані форми актів, розроблені органами державного нагляду (контролю) на підставі Методик, затверджених постановами Кабінету Міністрів України, що втратили чинність згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 р. № 342, є нечинними.

Органи державного нагляду (контролю), які не затвердили та не оприлюднили у встановленому Законом порядку уніфіковані форми актів, що відповідають новій Методиці, втратили можливість проведення заходів державного нагляду (контролю), оскільки за результатами перевірок можливо складання актів перевірок виключно за уніфікованою формою.

Тобто, якщо органом державного нагляду (контролю) не затверджена та не оприлюднена на власному офіційному вебсайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику, суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю).

Дана правова позиція щодо правомірності недопуску до здійснення державного нагляду (контролю) посадових осіб органу державного нагляду (контролю), які не затвердили та не оприлюднили у встановленому Законом порядку уніфіковані форми актів, що відповідають новій Методиці, висловлена Державною регуляторною службою України та оприлюднена на власному офіційному вебсайті.

Відповідачем не надано суду доказів оприлюднення уніфікованих форм актів до моменту проведення позапланової перевірки позивача.

Водночас, суд констатує, що постановою НКРЕКП від 11.03.2020 р. № 601 внесено зміни до Порядку № 428, якими затверджена уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику відповідно до Методики.

Отже, уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику відповідно до Методики затверджена відповідачем тільки 11.03.2020 р., тобто через три місяці після проведення позапланової перевірки позивача.

Враховуючи наведене вище суд вважає, що позивач законно відмовив відповідачу у проведенні позапланової виїзної перевірки ліцензованої діяльності провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, а акт перевірки № 455 від 11.12.2019 р. складений у формі, яка не відповідає уніфікованій формі акта перевірки, встановленій наведеною Методикою, що в свою чергу вказує на протиправність та наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови, оскільки така прийнята на основі інформації наведеної в акті перевірки № 455 від 11.12.2019 р.

Твердження представника відповідача, що вищевказаний акт перевірки складений у формі, передбаченій Порядком контролю за дотриманням ліцензіатами, що проводять діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов (постанова НКРЕКП № 428 від 14.06.2018 р.) не заслуговує уваги, оскільки зазначений Порядок не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, а тому не є обов`язковим до виконання та має лише рекомендаційний характер.

Стосовно правомірності застосування до позивача штрафу у розмірі 850000,00 грн, суд зазначає наступне.

Зі змісту оскаржуваної постанови видно, що вона прийнята внаслідок порушення позивачем пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України "Про ринок природного газу", чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме: положень ст. 11 Закону №877-V в частині обов`язку суб`єкта господарювання допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.

Пунктом 2.1 Ліцензійних умов визначено, що господарська діяльність з розподілу природного газу здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про ринок природного газу", чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу.

Регулятор здійснює державний нагляд у сфері розподілу природного газу в порядку передбаченому Законом № 877-V.

Статтею 11 Закону № 877-V передбачено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний допускати посадових осіб органів державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цю Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону №877-V виключно законами встановлюються, зокрема: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною 11 ст. 7 Закону № 877-V передбачено, що у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Статтею 17 Закону України від 20.04.2000 р. № 1682-III "Про природні монополії" передбачено, що національні комісії регулювання діяльності суб`єктів природних монополій накладають штрафи на суб`єктів природних монополій, зокрема за: невиконання або несвоєчасне виконання рішень органів, які регулюють діяльність суб`єктів природних монополій, та порушення умов та правил здійснення підприємницької діяльності у сферах природних монополій та на суміжних ринках (ліцензійних умов) - у розмірі до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Штрафи на суб`єктів природних монополій, що провадять діяльність на ринку природного газу, накладаються за порушення та в розмірах, визначених Законом України "Про ринок природного газу".

Частина 2 ст. 59 Закону України від 09.04.2015 р. № 329-VIII "Про ринок природного газу" (далі – Закон № 329-VIII) містить перелік правопорушень на ринку природного газу, серед яких:

пункт 1 - "порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності";

пункт 10 - "невиконання законних постанов, розпоряджень, наказів, рішень та приписів суб`єктів владних повноважень на ринку природного газу, а також створення перешкод для виконання службових обов`язків посадовими особами таких суб`єктів".

Отже, таке порушення як відмова в допуску службової особи до проведення перевірки в зазначеному переліку не міститься.

Відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону № 329-VIII у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу до відповідних суб`єктів ринку природного газу можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

Пунктом 5 цієї частини статті Закону № 329-VIII встановлено, зокрема, що Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на суб`єктів ринку природного газу (крім споживачів), зокрема: від 3000 до 50000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню - пункт "б": за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню.

Розміру штрафу чи іншого виду відповідальності за порушення пункту 10 частини 2 статті 59 цього Закону: "невиконання законних постанов, розпоряджень, наказів, рішень та приписів суб`єктів владних повноважень на ринку природного газу, а також створення перешкод для виконання службових обов`язків посадовими особами таких суб`єктів" цим Законом не встановлено.

Отже, Законом № 329-VIII не передбачено штрафу за таке порушення на ринку природного газу як недопуск службових осіб, у тому числі НКРЕКП, до проведення перевірки/невиконання законних постанов, розпоряджень, наказів, рішень та приписів суб`єктів владних повноважень на ринку природного газу, а також створення перешкод для виконання службових обов`язків посадовими особами таких суб`єктів.

Крім цього, суд звертає увагу, що ліцензійні умови - нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, іншого уповноваженого законом органу державної влади, положення якого встановлюють вичерпний перелік вимог, обов`язкових для виконання ліцензіатом, та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії (п. 4 ст. 1 Закону № 222-VIII).

Відповідно до ч. 9 ст. 9 Закону № 222-VIII вимоги ліцензійних умов до суб`єкта господарювання мають бути обумовлені особливостями провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та включають специфічні організаційні, матеріально-технічні, виробничі, кадрові та інші вимоги.

Згідно з ч. 10 цієї ж статті Закону № 222-VIII до ліцензійних умов не можуть бути включені вимоги: 1) щодо додержання законодавства України у відповідній сфері та/або окремих законів у цілому; 2) законодавства, обов`язкові до виконання всіма суб`єктами господарювання.

Тобто, ліцензійні умови - це специфічні вимоги в тій чи іншій сфері господарювання.

Встановлена ст. 11 Закону № 877-V вимога щодо допуску посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом, як обов`язок будь-якого суб`єкта господарювання при здійсненні заходів державного нагляду та контролю, незалежно від того, яку саме господарську, в тому числі, ліцензійну діяльність провадить той чи інший суб`єкт є загальною, обов`язковою для виконання всіма суб`єктами господарювання.

Враховуючи вищевикладене, на переконання суду, порушення цієї вимоги не є порушенням Ліцензійних умов.

Відтак, у відповідача не було правових підстав для винесення оскаржуваної постанови та застосування до позивача штрафу.

Стосовно дотримання відповідачем процедури винесення оскаржуваної постанови, суд зазначає наступне.

Пунктом 7.2 Порядку № 428 передбачено, що ліцензіат, діяльність якого перевірялася, має право надати до НКРЕКП письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.

У разі відсутності у ліцензіата пояснень та обґрунтувань до акта перевірки він може повідомити НКРЕКП про це листом за підписом уповноваженої особи у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.

Відповідачем не заперечується, що акт перевірки був отриманий позивачем 16.12.2019 р. Отже, крайній строк подання заперечень на вказаний акт – 23.12.2019 р., включно.

Пунктом 7.4 Порядку № 428 встановлено, що у разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання від ліцензіата, діяльність якого перевірялася, письмових пояснень та обґрунтувань до акта перевірки, але не пізніше тридцяти робочих днів з дня отримання ліцензіатом акта про результати перевірки.

Письмові пояснення та обґрунтування є невід`ємною частиною акта перевірки.

Строк внесення на засідання НКРЕКП та/або строк розгляду акта перевірки може бути продовжений за обґрунтованим клопотанням ліцензіата з метою дотримання принципів справедливості, об`єктивності та неупередженості під час прийняття рішення за результатами перевірки.

За результатами розгляду приймається рішення про застосування до ліцензіата санкцій, заходів державного регулювання, передбачених законами України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», «Про ринок природного газу» та «Про теплопостачання».

Зауваження на акт перевірки від 11.12.2019 р. № 455 були надані позивачем на адресу відповідача у встановлений п. 7.2 Порядку № 428 термін – 17.12.2019 р., що підтверджуються матеріалами справи та не заперечувалося їх отримання 20.12.2019 р. (Т. 1 а.с. 38 – 45, 45 на звороті).

Отже, як вірно зазначає позивач, засідання НКРЕКП з розгляду акта № 455 від 11.12.2019 р. мало відбутися не раніше 30.12.2019 р.

Проте, в порушення п. 7.4 Порядку № 428, вказане засідання відбулося 20.12.2019 р. без урахування факту подання скаржником 17.12.2019 р. зауважень.

Під час розгляду справи по суті відповідач не надав до суду належних, допустимих та достовірних доказів врахування поданих позивачем зауважень до акта № 455 від 11.12.2019 р. під час прийняття оскаржуваної постанови.

Згідно ч. 1, 2 ст. 14 Закону № 1540-VIII засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті. Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію.

Частиною 4 ст. 14 Закону № 1540-VIII встановлено, що регулятор на своїх засіданнях: 1) розглядає та приймає рішення з питань, що належать до його компетенції; 2) розглядає і схвалює в межах своїх повноважень проекти актів законодавства, пропозиції стосовно вдосконалення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції; 4) затверджує щорічний звіт Регулятора; 5) затверджує регламент Регулятора; 6) розглядає справи про адміністративні правопорушення; 7) розглядає справи щодо видачі ліцензій та дотримання суб`єктами господарювання ліцензійних умов, а також щодо застосування санкцій за порушення ліцензійних умов та законодавства з питань державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суміжних ринків.

Перелік питань, що вносяться на розгляд Регулятора, оприлюднюється не пізніше як за три робочі дні до дня проведення засідання на офіційному веб-сайті Регулятора.

Разом з переліком питань, що вносяться на розгляд Регулятора, підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора проекти рішень Регулятора та обґрунтування до них, одержані зауваження та пропозиції, а також вмотивована позиція Регулятора щодо одержаних зауважень.

Постановою НКРЕКП від 06.12.2016 р. № 2133 затверджено Регламент Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – Регламент, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 7.5 Регламенту встановлено, що перелік питань, що виносяться на розгляд НКРЕКП, інформація про місце, дату і час проведення засідань у формі відкритих слухань, оприлюднюються не пізніше як за три робочі дні до дня проведення засідання на офіційному веб-сайті НКРЕКП.

Не пізніше ніж за чотири робочих дні (до 11-00) до засідання НКРЕКП керівники структурних підрозділів надають до структурного підрозділу, що забезпечує організацію засідань НКРЕКП, для формування переліку питань, що виносяться на розгляд НКРЕКП, службові записки, погоджені членом НКРЕКП або керівником апарату НКРЕКП відповідно до розподілу функціональних обов`язків, у яких зазначені питання, які пропонується винести на розгляд НКРЕКП (п. 7.6. Регламенту).

Згідно п. 7.7, 7.8 Регламенту відповідні структурні підрозділи, питання яких винесені на розгляд засідання НКРЕКП, не пізніше як за чотири робочі дні (до 14-00) до дня проведення засідання готують проекти рішень НКРЕКП, зокрема проекти постанов або розпоряджень, що пропонуються до прийняття, та обґрунтування до них, які підписуються керівником структурного підрозділу та візуються членом НКРЕКП, відповідно до розподілу обов`язків, одержані зауваження та пропозиції, а також аргументована позиція НКРЕКП щодо одержаних зауважень, у разі необхідності додають інші документи: аналітичні довідки, таблиці, діаграми тощо, та направляють в електронному вигляді до відділу інформації та комунікацій з громадськістю для оприлюднення на офіційному веб-сайті НКРЕКП.

Перелік питань, що виноситься на розгляд НКРЕКП, затверджується Головою НКРЕКП і доводиться до відома членів НКРЕКП і керівників структурних підрозділів не пізніше ніж за чотири робочих дні (до 17-00) до дня проведення засідання.

Таким чином, не пізніше ніж за три робочих дні до дня проведення засідання, НКРЕКП зобов`язана була оприлюднити на офіційному веб-сайті аргументовану позиція щодо одержаних зауважень.

Як зазначалося вище, 16.12.2019 р. о 15 год. 13 хв. на офіційному сайті НКРЕКП опубліковано оголошення про те, що 20.12.2019 р. відбудеться засідання НКРЕКП про порушення Ліцензійний умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу АТ “ОГС “Чернівцігаз” (позапланова перевірка відповідно до погодження Державної регуляторної служби від 14.05.2019 р., №3185/0/20-19), до якого додано обґрунтування до проекту постанови НКРЕКП “Про накладення штрафу на Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи» «Чернівцігаз» за порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та проект постанови "Про накладення штрафу на АТ "Чернівцігаз" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу" (Т.1 а.с. 48 – 50, 51 – 52, 53).

17.12.2019 р. позивач направив на адресу відповідача зауваження на проект постанови "Про накладення штрафу на АТ "Чернівцігаз" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу", яке отримано останнім 20.12.2020 р. (Т.1 а.с. 54, 55 - 63).

20.12.2019 р. відповідачем винесено оскаржувану постанову № 2994.

Отже, засідання НКРЕКП з розгляду акту від 11.12.2019 р., з урахуванням поданих позивачем зауважень на акт, мало відбутися не раніше 25.12.2019 р. (враховуючи вихідні 21 та 22.12.2019 р.).

Проте, в порушення ч. 4 ст. 14 Закону № 1540-VIII та Регламенту, вказане засідання відбулося 20.12.2019 р. без урахування факту подання позивачем 17.12.2019 р. заперечень на вказаний акта та без оприлюднити не пізніше ніж за три робочих дні до дня проведення засідання на офіційному веб-сайті аргументованої позиція відповідача щодо одержаних зауважень від позивача.

Посилання відповідача на факт розміщення 16.12.2019 р. на його офіційному сайті інформації про місце, дату і час проведення засідання (20.12.2019 р.), а також перелік питань, що мають бути розглянуті на вказаному засіданні, з якими позивач мав змогу ознайомитися та підготуватися для проведення засідання не приймається судом до уваги, оскільки вказані обставини не звільняють відповідача від обов`язку дотримання строків, встановлених Законом № 1540-VIII та Регламентом.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В ході розгляду справи по суті, судом встановлено порушення відповідачем вищезазначених критеріїв під час прийняття оскаржуваної постанови, а тому позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 74 та ст. 75 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи докази, які є в справі, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність прийняття оскаржуваної постанови, а тому вона є протиправною та підлягає скасуванню.

Решта доводи відповідача щодо правомірності прийняття оскаржуваної постанови суд відхиляє, оскільки вони не спростовують її протиправність.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 12750,00 грн (Т. 1 а.с. 13).

Оскільки, позов задоволено повністю, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 12750,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 20.12.2019 р. № 2994 “Про накладення штрафу на АТ “Чернівцігаз” за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу”.

3. Стягнути на користь акціонерного товариства “Чернівцігаз” судові витрати в сумі 12750,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28.12.2020 р.

Найменування сторін:

позивач – акціонерне товариство “Чернівцігаз” (м. Чернівці, вул. Винниченка, 9-А, код ЄДРПОУ 03336166);

відповідач - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (м. Київ, вул. Смоленська, 19, код ЄДРПОУ 39369133).

Суддя В.К. Левицький