Ухвала суду № 93848475, 28.12.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

28 грудня 2020 року справа № 580/5559/20

м. Черкаси

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 580/5559/20

за позовом ОСОБА_1

відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

про визнання протиправною постанови та зобов`язання вчинити певні дії, прийнято ухвалу.

08.12.2020 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), просить:

витребувати у відповідача матеріали ВП №58481462, заяви позивача та розглянути у судовому засіданні за участі позивача;

визнати відсутність дій виконавця з виконання виконавчого листа від 18.06.2020 № 580/3819/19 та постанову про закінчення виконавчого провадження від 14.07.2020 протиправною і зобов`язати відповідача відновити виконавче провадження.

У зв`язку з тим, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

В ухвалі зазначено, що недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: нової редакції позовної заяви із зазначенням: ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; доказів сплати судового збору у сумі 840,80 грн або засвідчених у встановленому порядку копій документів, що підтверджують належність позивача до категорій осіб, звільнених Законом від сплати судового збору; обґрунтованої заяви про поважність причин пропуску строку звернення до суду та його поновлення з доказами на їх підтвердження; доказів у обґрунтування позовних вимог; засвідчених у встановленому порядку копій документів, доданих до матеріалів позовної заяви з копіями для відповідача.

18.12.2020 до суду надійшли документи у порядку усунення недоліків, зокрема заява про поновлення строку на звернення з даним позовом до суду, у обґрунтування якої зазначено: «згідно п.3 розділу ІV «Прикінцевих положень» КАСУ під час дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.20 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» (зі змінами), а згідно виписки № 14180 із медичної карти стаціонарного хворого від 16.11.2020 позивач перехворів – поновити». До документів, поданих у порядку усунення недоліків, додано засвідчену у встановленому порядку копію документа (від 11.12.2018 № 1745401579) про належність позивача до категорій осіб, звільнених від сплати судового збору відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Ухвалою від 22.12.2020 продовжено строк залишення позовної заяви без руху та зазначено, що позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: нової редакції позовної заяви із зазначенням: ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України належного відповідача; обґрунтованої заяви про поважність причин пропуску строку звернення до суду з доказами на їх підтвердження; доказів обґрунтування позовних вимог.

28.12.2020 до суду надійшла заява у порядку усунення недоліків, де зокрема зазначено, що позивач не бажає щоб його дані про хворобу стали відомі невідомій кількості осіб, у тому числі і відповідачу. Якщо виникли питання з цього приводу то їх необхідно вирішувати у судовому засіданні шляхом вивчення виписки однією особою – суддею, шляхом занесення до протоколу відомостей про вивчення оригіналу виписки. У заяві позивач просить: «відкрити виконавче провадження для уточнень і я надам для вивчення оригінал виписки».

Позивачем ні у позові, ні у документах, що надійшли у порядку усунення недоліків, коли саме позивач дізнався про існування оскаржуваної постанови від 14.07.2020 ВП №58481462.

Судом встановлено, що 21.07.2020 позивач звертався з даним позовом до Черкаського окружного адміністративного суду, у якому просив: визнати відсутність дій виконавця з виконання виконавчого листа від 18.06.2020 № 580/3819/19, та як наслідок постанову про закінчення виконавчого провадження від 14.07.2020 протиправною і зобов`язати відповідача відновити виконавче провадження.

Станом на 21.07.2020 позивач був обізнаний про існування оскаржуваної постанови від 14.07.2020 ВП №58481462.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.08.2020 у справі № 580/2739/20 (суддя В.О.Гаврилюк) позовну заяву повернуто позивачеві. Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2020 № 580/2739/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 10.08.2020 без змін.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 3 згідно розділу ІV «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Позивачем не зазначено з наданням доказів: якими саме обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином зумовлено пропущення строку звернення до суду, що закінчився щонайменше 31.07.2020; коли саме та у який спосіб позивач дізнався про існування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2020 № 580/2739/20; у який період позивач перебував на стаціонарному лікуванні; наявності інших поважних причин, що унеможливили звернення позивача з даним позовом до Черкаського окружного адміністративного суду у десятиденний строк після завершення лікування 16.11.2020.

З даним позовом у справі № 580/5559/20 позивач звернувся 08.12.2020 із пропуском десятиденного строку звернення до суду, встановленим пунктом 1 частини 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 не є абсолютним: воно може належати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (параграф 33 рішення від 21.12.2010 у справі Перетяка та Шереметьєв проти України).

У постанові Верховного Суду від 13.03.2019 №826/13430/17 зазначено, що незнання через небажання дізнатися про те, що законодавством України встановлені певні строки звернення до суду, не дає підстав стверджувати про поважність пропуску позивачем такого строку.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

На виконання ухвал Черкаського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 та від 22.12.2020 позивачем не надано обґрунтування наявності обставин, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Позаяк позивачем не обґрунтовано наявності обставин, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій з наданням підтвердних доказів, суд не визнає поважними причини пропуску строку, зазначені позивачем у заявах, поданих у порядку усунення недоліків 18.12.2020 та 28.12.2020.

Ухвалою від 10.12.2020 та від 22.12.2020 зазначалось, що у позові ім`ям позивача зазначено « ОСОБА_2 », натомість підписантом зазначено « ОСОБА_3 ». Необхідно уточнити ім`я позивача, позаяк у заяві про усунення недоліків повторно зазначено « ОСОБА_4 », « ОСОБА_5 ». У редакції позовної заяви, що надійшла до суду у порядку усунення недоліків 18.12.2020 ім`ям позивача зазначено « ОСОБА_6 », натомість у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду – « ОСОБА_2 ». Пояснень з даного приводу не надано, копії паспорта не надано.

У документах, що надійшли до суду 28.12.2020 у порядку усунення недоліків зазначено, що «букву «и» в заяві про поновлення строку, я виправлю на «і» в судовому засіданні, зробивши напис про виправлення».

Право доступу до суду не є абсолютним. Основними засадами адміністративного судочинства відповідно до статті 129 Конституції України є, серед іншого, рівність усіх учасників судового процесу перед законом.

Ухвалою від 10.12.2020 та від 22.12.2020 зазначалось, що згідно частини 2 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребувано; обставини, що може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

До документів, що надійшли у порядку усунення недоліків не надано доказів вжиття позивачем заходів для самостійного отримання доказів про витребування яких заявлено клопотання.

До матеріалів заяви від 28.12.2020 не надано доказів вжиття позивачем заходів для самостійного отримання доказів про витребування яких заявлено клопотання, зазначено, що вимога «витребувати від відповідача матеріали ВП № 62394154…» обґрунтована частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з частиною 4 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Позивач у позові просив саме витребувати визначені докази, а не запропонувати відповідачеві у разі невизнання позову надати докази, що на думку відповідача підтверджують правомірність його рішень та дій.

До клопотання про витребування доказів (ВП № 62394154) належить застосовувати вимоги статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Суд дійшов висновку, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, визначені в ухвалах Черкаського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 та 22.12.2020, а тому позовну заяву належить повернути позивачеві.

Відповідно до частини 7 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду у порядку, встановленому законом (частина 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено порядок розподілу судових витрат. Відповідно до частин 1, 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. Враховуючи, що позивачем не сплачено судовий збір, то відсутні підстави для вирішення питання повернення судового збору.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 122, 123, 139, 169, 242, 243, 248, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву за позовом за позовом Гуріненка Миколи Оксентійовича відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною постанови та зобов`язання вчинити певні дії – повернути позивачеві разом із усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду у порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити позивачеві.

Ухвала набрала законної сили відповідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.В. Трофімова